Рішення

від 07.10.2024 по справі 910/7830/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.10.2024Справа № 910/7830/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до Акціонерного товариства "Інжинірингово-виробниче підприємство "ВНІПІТРАНСГАЗ"

про стягнення 88 239,50 грн.,

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - позивач, Оператор ГТС) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Інжинірингово-виробниче підприємство "ВНІПІТРАНСГАЗ" (далі - відповідач, Товариство) 88 239,50 грн., штрафних санкцій, нарахованих у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами 23.12.2020 року договору на виконання проєктно-вишукувальних робіт № 2012000178, з яких: 60 387,03 грн. - пеня, 27 852,47 грн. - штраф.

Ухвалою від 28.06.2024 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/7830/24 та вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

11.07.2024 року через систему "Електронний суд" надійшов відзив Товариства від 11.07.2024 року, в якому останнє заперечило проти задоволення вимог позивача з огляду на те, що відповідач не є таким, що прострочив виконання зобов`язання з виконання робіт за ІІ та III етапами у визначені укладеним між сторонами договором строки та не підлягає притягненню до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій за порушення умов цього правочину через відсутність його вини, оскільки таке порушення сталося у повному обсязі з вини кредитора, тобто мало місце прострочення самого Оператора ГТС. Відповідач пройшов відомчу експертизу у терміни, визначені календарним планом виконання робіт (лист позивача від 03.02.2022 року №ТОВВИХ-22-1418), проте для проходження експертизи в експертній організації необхідно було розробити звіт з оцінки впливу довкілля. Позивачем постійно надавалися нові зауваження до звіту з оцінки впливу довкілля, що потребувало від Товариства відповідного коригування. Крім того, органи державної влади не погоджували проект, оскільки такий проект мав подавати до органів державної влади саме позивач, та крім проекту надавати погодженні ним додаткові документи, у тому числі Завдання на розроблення матеріалів ОВНС та Висновки про екологічні наслідки.

17.07.2024 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача від 17.07.2024 року, в якому останній просив суд позовну заяву Оператора ГТС до Товариства про стягнення 88 239,50 грн. з доданими до неї документами передати за виключною підсудністю на розгляд до господарського суду Черкаської області. В обґрунтування означеного клопотання відповідач посилався на положення частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України та вказував, що спір у даній справі виник з приводу нерухомого майна, яке знаходиться у Золотоніському районі Черкаської області.

Разом із тим, при дослідженні матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення означеного клопотання Товариства та передачі даної справи за виключною підсудністю до господарського суду Черкаської області з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Разом із тим, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами відсутній спір щодо нерухомого майна чи його частини, тоді як правовідносини сторін стосуються надання послуг з виготовлення проектної документації.

Суд зауважує, що місце надання послуг підряду - виконання проектних робіт, проходження відомчої експертизи, експертизи в експертній організації та здійснення їх супроводу, а також місцезнаходження об`єкта нерухомого майна (основної його частини) не є тотожними поняттями.

Статтею 30 Господарського процесуального кодексу України встановлена виключна підсудність. Зокрема, частиною цієї статті передбачено, що спори, які виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Правові висновки щодо застосування положень цивільного та господарського процесуального законодавства України про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 року в справі № 911/2390/18.

Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Цивільний кодекс України при класифікації речей як об`єктів цивільних прав поділяє речі на рухомі і нерухомі.

Відповідно до частини 1 статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

У постанові від 16.02.2021 року в справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду визначила, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередній об`єкт спірних правовідносин.

Позиція Великої Палати Верховного Суду ґрунтується, зокрема, на висновку про те, що, враховуючи аналіз змін у законодавчому регулюванні та лексичне тлумачення поняття, виключна підсудність справ застосовується до відповідних правовідносин загалом, а не щодо їх окремих складових.

Тому на спори, предметом яких є стягнення заборгованості, що виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, спір у даній справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами 23.12.2020 року договору на виконання проєктно-вишукувальних робіт № 2012000178 щодо об`єкту: "Капітальний ремонт ділянки магістрального газопроводу "Прогрес" ДУ 1400 (основна нитка) на переході через р. Супій Золотоніського району Черкаської області" (Будівельні роботи та поточний ремонт) (стадія/ї "Проект" та "Робоча документація"), тобто для виготовлення проектної документації для подальшого ремонту одного елементу (який знаходиться у Золотоніському районі Черкаської області) від цілої частини газотранспортної системи (яка розміщена по всій території України).

Подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

Подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 року № 910/17999/16; пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року № 925/3/7; пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року № 910/24257/16).

Отже, позов у даній справі стосується стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання проектно-вишукувальних робіт з реконструкції окремого елементу ГТС, тобто предметом вищезазначеного позову не є нерухоме майно чи основна його частина, для якого положеннями статті 30 Господарського процесуального кодексу України встановлена виключна підсудність, тому підстав для її застосування відсутні.

Використання запропонованих заявником висновків, викладених у постановах Верховного Суду щодо застосування норм права, в конкретному спорі є неможливим за неподібності правовідносин.

При цьому, суд не бере до уваги посилання заявника на практику вирішення відповідного процесуального питання у справі № 911/651/24, оскільки не зв`язаний позицією і висновками інших місцевого та апеляційного судів при вирішенні заяв з процесуальних питань у конкретній справі.

Враховуючи викладене, у задоволенні клопотання відповідача про передачу позовної заяви Оператора ГТС до Товариства про стягнення 88 239,50 грн. за виключною підсудністю до господарського суду Черкаської області слід відмовити.

19.07.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла відповідь Оператора ГТС від 19.07.2024 року № ТОВВИХ-24-10980 на відзив на позовну заяву, в якій останній зазначив, що між сторонами було укладено 6 (шість) додаткових угод до договору на виконання проєктно-вишукувальних робіт № 2012000178, якими строк виконання робіт по ІІ етапу збільшено до 530 календарних днів, а строк виконання робіт за ІІІ етапом залишено без змін. Таким чином, позивач постійно вживав заходи щодо сприяння Товариству у виконанні умов договору, в тому числі своєчасному його виконі шляхом збільшення строку виконання робіт за ІІ етапом з 70 до 530 календарних днів. У той же час, Оператор ГТС наголосив, що умовами договору не передбачено обов`язку позивача вчиняти дії, які прямо не передбачені умовами вказаного правочину, в тому числі щодо звернення до Товариства, установ та організацій, оскільки саме супроводження вказаних питань відповідно до пункту 6.7 договору покладено на відповідача. Більше того, Товариство не зверталося до позивача із зауваженнями стосовно начебто прострочення Оператором ГТС своїх зобов`язань за договором, а подібні твердження були вперше викладені відповідачем лише у відзиві на позовну заяву в даній справі.

22.07.2024 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача від 19.07.2024 року, в якому останній просив суд залишити без розгляду відповідь Оператора ГТС на відзив на позовну заяву з огляду на пропуск позивачем встановленого строку на подання цієї заяви по суті справи.

Разом із тим, при дослідженні матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення означеного клопотання з огляду на таке.

Судом встановлено, що відзив на позовну заяву надійшов до електронного кабінету та був отриманий позивачем 15.07.2024 року, що підтверджується відміткою про реєстрацію вхідної кореспонденції Оператора ГТС від 13.06.2024 року №ТОВEC-24-4368. Отже, початком перебігу встановленого судом п`ятиденного процесуального строку на подання відповіді на відзив було 15.07.2024 року, а останнім днем для подання цієї заяви по суті справи - 20.07.2024 року. Водночас, відповідь на відзив № ТОВВИХ-24-10980 та додані до неї документи були надіслані позивачем та надійшли до суду через електронний кабінет 19.07.2024 року, тобто в межах встановленого строку.

24.07.2024 року через систему "Електронний суд" надійшли письмові пояснення позивача від 23.07.2024 року № ТОВВИХ-24-11177, в яких останній заперечив проти задоволення клопотання відповідача про передачу справи № 910/7830/24 за виключною підсудністю до господарського суду Черкаської області.

31.07.2024 року через систему "Електронний суд" надійшли письмові пояснення позивача від 30.07.2024 року № ТОВВИХ-24-11668, в яких Оператор ГТС заперечив проти задоволення клопотання відповідача про залишення без розгляду відповіді на відзив на позовну заяву.

Інших заяв чи клопотань від сторін до суду не надходило.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.12.2020 між Оператором ГТС (замовник) та Товариством (підрядник) укладено договір на виконання проєктно-вишукувальних робіт № 2012000178 (далі - Договір), за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, замовник доручив, а підрядник зобов`язався на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати проєктні роботи по об`єкту: "Капітальний ремонт ділянки магістрального газопроводу "Прогрес" ДУ 1400 (основна нитка) на переході через р. Супій Золотоніського району Черкаської області" (Будівельні роботи та поточний ремонт) (стадія/ї "Проект" та "Робоча документація") (далі - роботи), зазначені в завданні на проєктування № 20.72.07 (далі - завдання на проєктування, Додаток № 1 до цього Договору), проходження відомчої експертизи та експертизи в експертній організації та здійснювати їх супровід, а замовник зобов`язався прийняти результати таких робіт (проєктну документацію та експертний звіт експертної організації) та сплатити підряднику вартість виконаних робіт.

Означений правочин, а також додатки до нього підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками печаток цих суб`єктів господарювання.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 Договору склад, обсяги та вартість робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені завданням на проєктування (Додаток № 1) та кошторисом на проєктні роботи (Додаток № 2), які є невід`ємними частинами цього Договору.

Строк виконання робіт: підрядник відповідно до Календарного графіку виконання робіт (далі - Календарний графік), який є невід`ємною частиною Договору (Додаток № 3), зобов`язується виконати роботи впродовж 240 (двісті сорок) календарних днів з дати укладання Договору.

За умовами пункту 2.1 Договору його ціна становить 355 877 грн., крім того ПДВ (20 %) - 71 175,40 грн. Ціна Договору з урахуванням ПДВ (20 %) становить 427 052,40 грн.

Згідно з пунктом 4.1 цієї угоди підрядник відповідає перед замовником за якість і відповідність робіт вимогам, установленим державними стандартами, завданню на проєктування (Додаток № 1), Кошторису на проектно-вишукувальні роботи (Додаток № 2) та умовам Договору.

Пунктом 4.2 Договору на замовника покладено обов`язок вчасно надати всі необхідні вихідні дані для розробки проєктної документації, надати доступ до існуючого об`єкту (пункт 4.3 Договору), своєчасно розглянути проєктну документацію та надати зауваження.

Місце виконання робіт: за місцезнаходженням підрядника та на об`єкті проєктування. Місцезнаходження об`єкта: Золотоніський район Черкаської області (пункти 4.3, 4.4 Договору).

За змістом пунктів 4.9-4.11 Договору супровід проходження експертизи в експертній організації покладається на підрядника. Підрядник захищає проєктні рішення при проходженні відомчої експертизи та в експертній організації. Підрядник відповідає за неналежне виконання умов Договору, а також за недоліки (недоробки) проєктної документації, включаючи недоліки (недоробки) в частині інженерно-геологічних та інженерно-геодезичних робіт, які можуть бути виявлені згодом у ході будівництва.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що підрядник після виконання робіт згідно із Календарним графіком (Додаток № 3) передає замовнику в електронному вигляді з дотриманням вимог завдання на проєктування (Додаток № 1) проєктну документацію для проведення відомчої експертизи замовника, разом із супровідним листом.

Відповідно до пунктів 5.4, 5.5 Договору після отримання позитивного експертного звіту експертної організації, підрядник передає замовнику оригінал та копію експертного звіту, видану експертною організацією, паперові примірники проєктної документації, акт здачі-приймання виконаних робіт. Замовник зобов`язаний прийняти виконані роботи та протягом 5 (п`яти) днів підписати акт здачі-приймання виконаних робіт або надати мотивовану відмову від його підписання.

Підписання актів здачі-приймання виконаних робіт замовником в цілому по Договору є підставою для проведення розрахунків за виконані роботи (пункт 5.7 Договору).

За умовами пункту 12.1 Договору останній набирає чинності з моменту його укладення і діє протягом 1 (одного) року з дати укладення. Закінчення терміну дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.

У Додатку № 3 до Договору сторони погодили Календарний графік виконання проєктно-вишукувальних робіт за Договором, за змістом якого роботи вартістю 427 052,40 грн. підлягали виконанню в три етапи (всього за 240 календарних днів):

- І етап робіт вартістю 107 589,19 грн. (без ПДВ): початок робіт - з дати укладення Договору, завершення робіт - протягом 140 календарних днів від дати початку робіт;

- ІІ етап робіт вартістю 122 000,44 грн. (без ПДВ): початок робіт - після виконання І етапу, завершення робіт - протягом 70 календарних днів;

- ІІІ етап робіт вартістю 126 287,37 грн. (без ПДВ): початок робіт - після виконання ІІ етапу, завершення робіт - протягом 30 календарних днів.

Враховуючи, що в процесі виконання умов Договору в Товариства виникли обставини, які унеможливлювали виконання зобов`язань у передбачені цією угодою строки, між сторонами у справі було укладено ряд додаткових угод до Договору: додаткова угода від 02.09.2021 року № 1, додаткова угода від 21.12.2021 року № 2, додаткова угода від 07.04.2022 року № 3, додаткова угода від 03.06.2022 року № 4, додаткова угода від 04.10.2022 року № 5 та додаткова угода від 12.12.2022 року № 6, якими замовник та підрядник неодноразово продовжували строк дії Договору та терміни виконання робіт за цим правочином.

Додатковою угодою від 21.12.2021 року № 2 сторони внесли зміни, зокрема, до пункту 2.1 Договору та погодили, що ціна Договору становить 331 577,00 грн., крім того ПДВ (20 %) - 66 315,40 грн. Ціна Договору з урахуванням ПДВ (20 %) становить 397 892,40 грн.

У додатковій угоді від 12.12.2022 року № 6 до Договору сторони погодили внесення змін до пунктів 1.3, 12.1 Договору та встановили, що строк виконання робіт: підрядник відповідно до Календарного графіку виконання робіт (далі - Календарний графік), який є невід`ємною частиною Договору (Додаток № 3), зобов`язується виконати роботи впродовж 740 (семисот сорока) календарних днів з дати укладання Договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 03.05.2023 року. Закінчення терміну дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.

Крім того, цією додатковою угодою сторони внесли зміни до Календарного графіку виконання робіт та погодили, що роботи вартістю 397 892,40 грн. підлягають виконанню в три етапи (всього за 740 календарних днів):

- І етап робіт вартістю 107 589,19 грн. (без ПДВ): початок робіт - з дати укладення Договору, завершення робіт - протягом 180 календарних днів від дати початку робіт;

- ІІ етап робіт вартістю 97 700,44 грн. (без ПДВ): початок робіт - після виконання І етапу, завершення робіт - протягом 530 календарних днів;

- ІІІ етап робіт вартістю 126 287,37 грн. (без ПДВ): початок робіт - після виконання ІІ етапу, завершення робіт - протягом 30 календарних днів.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору між уповноваженими представниками Оператора ГТС та Товариства були складені та скріплені їх підписами та печатками сторін наступні акти здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт:

- акт від 20.09.2021 року № 8/21 на суму 129 107,03 грн. (з ПДВ) (І етап робіт);

- акт від 20.12.2023 року № 21/23 на суму 117 240,53 грн. (з ПДВ) (ІІ етап робіт);

- акт від 20.12.2023 року № 22/23 на суму 151 544,84 грн. (з ПДВ) (ІІІ етап робіт).

Обґрунтовуючи пред`явлені до Товариства вимоги у даній справі, позивач посилався на прострочення відповідачем виконання робіт за ІІ етапом на 90 календарних днів, а також прострочення Товариством виконання робіт за ІІ та ІІІ етапами понад 6 місяців.

З огляду на викладене, листом від 26.10.2023 року № ТОВВИХ-23-15224 позивач звернувся до Товариства із претензією № 6 про сплату нарахованих внаслідок прострочення виконання робіт за Договором штрафних санкцій у загальному розмірі 88 239,50 грн.

Оскільки відповідач залишив означену претензію без задоволення, Оператор ГТС вирішив звернутися до господарського суду міста Києва з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За умовами статті 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання. Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Як було зазначено вище, у Додатку № 3 до Договору (з урахуванням додаткової угоди від 12.12.2022 року № 6 до Договору) сторони погодили Календарний графік виконання робіт за Договором, за змістом якого роботи вартістю 397 892,40 грн. підлягали виконанню в три етапи (всього за 740 календарних днів):

- І етап робіт вартістю 107 589,19 грн. (без ПДВ): початок робіт - з дати укладення Договору, завершення робіт - протягом 180 календарних днів від дати початку робіт;

- ІІ етап робіт вартістю 97 700,44 грн. (без ПДВ): початок робіт - після виконання І етапу, завершення робіт - протягом 530 календарних днів;

- ІІІ етап робіт вартістю 126 287,37 грн. (без ПДВ): початок робіт - після виконання ІІ етапу, завершення робіт - протягом 30 календарних днів.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що передбачені Договором роботи Товариство виконало з простроченням, передавши Оператору ГТС такі роботи за актами здачі-приймання виконаних проектних робіт від 20.09.2021 року № 8/21 на суму 129 107,03 грн. (з ПДВ) (І етап робіт), від 20.12.2023 року № 21/23 на суму 117 240,53 грн. (з ПДВ) (ІІ етап робіт) та від 20.12.2023 року № 22/23 на суму 151 544,84 грн. (з ПДВ) (ІІІ етап робіт).

Відповідно до пункту 8.3 Договору за порушення строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 % вартості робіт, з яких допущено порушення строку виконання, за кожний день такого прострочення, а за прострочення виконання робіт понад тридцять днів підрядник додатково сплачує штраф у розмірі семи відсотків вартості робіт, з яких допущено порушення.

Зважаючи на порушення підрядником граничних термінів виконання робіт за І, ІІ та ІІІ етапами, позивач просив суд стягнути з відповідача 60 387,03 грн. пені згідно з наданим Оператором ГТС розрахунком, зокрема: 11 619,63 грн. - пеня, нарахована у період з 22.06.2021 року по 19.09.2021 року на суму вартості несвоєчасно виконаних робіт за І етапом у розмірі 129 107,03 грн. (з урахуванням ПДВ); 21 337,78 грн. - пеня, нарахована у період з 06.12.2022 року по 05.06.2023 року на суму вартості несвоєчасно виконаних робіт за ІІ етапом у розмірі 117 240,53 грн. (з урахуванням ПДВ); 27 429,62 грн. - пеня, нарахована у період з 03.01.2023 року по 02.07.2023 року на суму вартості несвоєчасно виконаних робіт за ІІІ етапом у розмірі 151 544,84 грн. (з урахуванням ПДВ).

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Положеннями статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (стаття 230 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтею 230, пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

З наведених норм вбачається, що сторони договору, за відсутності встановлених спеціальними законами обмежень, не позбавлені права передбачити у договорі господарську санкцію, що стягується за прострочення негрошового зобов`язання, зокрема, у відсотках до суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення, та звернутися з вимогою про її стягнення у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання.

Аналізуючи в сукупності вищевказані норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що на основі норм господарського законодавства пеня може бути застосована для забезпечення будь-якого зобов`язання, оскільки вона відноситься до штрафних санкцій.

Про це, зокрема, свідчить використання законодавцем таких термінів, як "зобов`язання", "грошова сума".

Як наслідок, враховуючи приписи частини 2 статті 9 Цивільного кодексу України та частину 2 статті 4 Господарського кодексу України, що передбачають наявність спеціальних норм, регулюючих господарські відносини, сторони господарського договору мають право забезпечувати пенею виконання будь-якого зобов`язання, а не лише грошового.

За змістом частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 552 Цивільного кодексу України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Крім того, за порушення відповідачем граничних термінів виконання робіт за І, ІІ та ІІІ етапами, позивач заявив до стягнення з Товариства 27 852,47 грн. штрафу, з яких: 9 037,49 грн. - штраф, що становить 7 % від вартості несвоєчасно виконаних робіт за І етапом у розмірі 129 107,03 грн. (з урахуванням ПДВ); 8 206,84 грн. - штраф, що становить 7 % від вартості несвоєчасно виконаних робіт за ІІ етапом у розмірі 117 240,53 грн. (з урахуванням ПДВ); 10 608,14 грн. - штраф, що становить 7 % від вартості несвоєчасно виконаних робіт за ІІІ етапом у розмірі 151 544,84 грн. (з урахуванням ПДВ).

За змістом частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 552 Цивільного кодексу України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України.

Так, відповідно до частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Заборона на застосування пені та штрафу прямо не випливає з закону чи із суті відносин сторін, що дозволяє здійснити відповідне врегулювання у договорі.

У даному випадку, суд вважає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 року в справі № 917/194/18, від 19.09.2019 року в справі № 904/5770/18 та інших, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 року в справі № 910/12876/19.

Заперечуючи проти позову, відповідач у відзиві на позовну заяву посилався на те, що він не є таким, що прострочив виконання зобов`язання з виконання робіт за ІІ та III етапами у визначені Договором строки та не підлягає притягненню до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій за порушення умов цього правочину через відсутність його вини, оскільки таке порушення сталося з вини кредитора, тобто мало місце прострочення самого Оператора ГТС. Відповідач пройшов відомчу експертизу у терміни, визначені календарним планом виконання робіт (лист позивача від 03.02.2022 року №ТОВВИХ-22-1418), проте для проходження експертизи в експертній організації необхідно було розробити звіт з оцінки впливу довкілля. Позивачем постійно надавалися нові зауваження до звіту з оцінки впливу довкілля, що потребувало від Товариства відповідного коригування. Крім того, органи державної влади не погоджували проект, оскільки такий проект мав подавати до органів державної влади саме позивач, та крім проекту надавати погодженні ним додаткові документи, у тому числі Завдання на розроблення матеріалів ОВНС та Висновки про екологічні наслідки.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як було зазначено вище, пунктом 4.2 Договору на замовника покладено обов`язок вчасно надати всі необхідні вихідні дані для розробки проєктної документації, надати доступ до існуючого об`єкту (пункт 4.3 Договору), своєчасно розглянути проєктну документацію та надати зауваження.

Тобто, положеннями наведеного пункту Договору передбачено право замовника при розгляді проєктної документації надавати зауваження.

Відповідно до пункту 4.6 Договору підрядник завчасно і у письмовій формі інформує замовника про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт за незалежних від нього обставин. Замовник зобов`язаний виконати необхідні заходи для усунення цих обставин.

Замовник згідно з пунктом 4.7 Договору, не втручаючись у господарську діяльність підрядника, здійснює контроль за ходом виконання робіт.

Зі змісту долучених до матеріалів справи доказів вбачається, що сторонами у справі здійснювалося листування щодо належного виконання умов Договору.

Так, листом, зокрема, від 08.10.2021 року № БГ-144-559 відповідач направив Оператору ГТС на розгляд та погодження розроблену проектну документацію за Договором по ІІ етапу Календарного графіку виконання робіт (стадія проект).

У відповідь на цей лист позивач направив Товариству лист від 04.11.2021 року №ТОВВИХ-21-12287 із зауваженнями до розробленої проєктної документації.

26.01.2022 року листом № ТОВВИХ-22-941 Оператор ГТС надіслав Товариству зауваження до відкоригованої відповідачем проєктної документації.

Разом із тим, листом від 26.01.2022 року № ТОВВИХ-22-946 позивач без зауважень надав погодження на наданий йому на розгляд проект "Повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля" по об`єкту "Капітальний ремонт ділянки магістрального газопроводу "Прогрес" ДУ 1400 (основна нитка) на переході через р. Супій Золотоніського району Черкаської області".

Листом від 27.01.2022 року № БГ-144-57 відповідач направив на розгляд та погодження Оператору ГТС відкориговану проектну документацію.

Крім того, листом від 28.01.2022 року № БГ-144-64 Товариство направило до Управління екології та природних ресурсів Черкаської ОДА повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля.

Листом від 03.02.2022 року № ТОВВИХ-22-1418 позивач повідомив Товариство про завершення експертною комісією Оператора ГТС відомчої експертизи проектної документації та необхідність надання позитивного звіту експертної організації для затвердження проєктної документації.

Листом від 04.02.2022 року № БГ-144-72 відповідач звернувся до ТОВ "ПРОЕКСП" із заявою на проведення експертизи проєкту "Капітальний ремонт ділянки магістрального газопроводу "Прогрес" ДУ 1400 (основна нитка) на переході через р. Супій Золотоніського району Черкаської області" (Будівельні роботи та поточний ремонт).

Листом від 30.08.2022 року № БГ-144-421 відповідач повторно звернувся до Державної служби геології та надр України із заявою щодо погодження вищенаведеної проектної документації для отримання дозволу на проведення робіт на землях водного фонду суб`єктом господарювання - Оператором ГТС.

Листом від 30.09.2022 року № БГ-144-488 відповідач звертався до замовника з проханням продовжити строки виконання робіт за Договором на 128 календарних днів (до 10.01.2023 року), посилаючись, зокрема, на затримку в наданні відповідей Державною службою геології та надр України та Державним агентством водних ресурсів і погодженні державними органами наданих Товариством документів внаслідок їх нестабільної роботи у період військового стану.

Листом від 22.11.2022 року № БГ-144-588 Товариство направило позивачу на розгляд та погодження звіт з оцінки впливу на довкілля, до якого Оператор ГТС листом від 28.11.2022 року № ТОВВИХ-22-12957 надав свої зауваження по службовій записці від 25.11.2022 року № ТОВСЛ-22-34202.

У той же час, листом від 13.01.2023 року № 216/05-1/2-23 Державна служба геології та надр України відмовила відповідачу в погодженні проекту та зазначила про те, що у проєкті заява про екологічні наслідки не підписана замовником та генпроектувальником; завдання на розробку матеріалів ОВНС, заява про наміри не погоджені, не затверджені та не підписані замовником та генпроектувальником; у проєкті не наведено інформації щодо комплексу робіт з берегоукріплення, не зазначено місця складування шару родючого ґрунту та не додано погодження такого місця; проєкт на погодження надіслано генпроектувальником, а не замовником робіт.

Листом від 09.02.2023 року № БГ-144-82 відповідач направив замовнику на розгляд та погодження відкоригований звіт з оцінки впливу на довкілля. Однак, листом від 02.03.2023 року № ТОВВИХ-23-2798 Оператор ГТС надіслав підряднику зауваження за службовою запискою від 28.02.2023 року № ТОВСЛ-23-8194.

Листом від 16.03.2023 року № БГ-144-167 Товариство направило позивачу на розгляд та погодження відкоригований звіт з оцінки впливу на довкілля планової діяльності, до якого Оператор ГТС листом від 03.04.2023 року № ТОВВИХ-23-4180 надав нові зауваження до графічних матеріалів згідно із службовою запискою фахівців замовника від 28.03.2023 року № ТОВСЛ-23-12068.

Листом від 06.04.2023 року № БГ-144-227 відповідач направив Оператору ГТС на розгляд та погодження відкоригований звіт з оцінки впливу на довкілля, який був погоджений позивачем листом від 17.04.2023 року № ТОВВИХ-23-4885.

У відповідь на лист від 01.08.2023 року № 221 позивач листом від 13.10.2023 року № ТОВВИХ-23-14557 направив на адресу Товариства підписані замовником Завдання на розроблення матеріалів ОВНС та Висновки про екологічні наслідки.

Лише після цього, між сторонами у справі були підписані акти здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт від 20.12.2023 року № 21/23 на суму 117 240,53 грн. (з ПДВ) (ІІ етап робіт) та від 20.12.2023 року № 22/23 на суму 151 544,84 грн. (з ПДВ) (ІІІ етап робіт).

У той же час, суд зауважує, що умовами пункту 7.1 Договору відповідачу надано право при неможливості виконання окремих частин робіт власними силами і засобами, за письмовою згодою замовника залучати третіх осіб (кваліфікованих спеціалістів чи спеціалізовані проектні організації) (субпідрядників), відповідаючи перед замовником за результати їх роботи.

Таким чином, відповідач як виконавець, мав з урахуванням визначеного Договором строку (який неодноразово продовжувався) здійснити належні дії для виконання проєктно-вишукувальних робіт за цим правочином, у тому числі в разі неможливості виконання окремих частин робіт власними силами і засобами - залучити третіх осіб.

Крім того, відповідно до статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Проте, зі змісту долучених сторонами до матеріалів справи документів не вбачається ухилення позивача від виконання взятих на себе договірних зобов`язань, у тому числі щодо надання документів чи додаткової інформації, що унеможливлювало своєчасне виконання Товариством робіт за Договором (з урахуванням неодноразового продовження строків виконання робіт).

За таких обставин, викладені Товариством у відзиві на позовну заяву доводи не спростовують пред`явлених Оператором ГТС вимог та не свідчать про наявність правових підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення умов Договору.

Разом із тим, як було зазначено вище, передбачені Договором роботи Товариство виконало та передало замовнику за підписаними сторонами актами здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт від 20.09.2021 року № 8/21 на суму 129 107,03 грн. (з ПДВ) (І етап робіт); від 20.12.2023 року № 21/23 на суму 117 240,53 грн. (з ПДВ) (ІІ етап робіт); від 20.12.2023 року № 22/23 на суму 151 544,84 грн. (з ПДВ) (ІІІ етап робіт).

З матеріалів справи, а саме з акту здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт від 20.09.2021 року № 8/21 на суму 129 107,03 грн. (разом з ПДВ) вбачається, що роботи по І етапу були виконані відповідачем 20.09.2021 року.

Враховуючи наведене, позивач заявив до стягнення з Товариства, зокрема, 11 619,63 грн. пені, нарахованої у період з 22.06.2021 року по 19.09.2021 року на суму вартості несвоєчасно виконаних робіт за І етапом у розмірі 129 107,03 грн. (з урахуванням ПДВ), а також 9 037,49 грн. штрафу, що становить 7 % від вартості несвоєчасно виконаних робіт за І етапом.

Перевіривши наведений розрахунок, суд вважає його таким, що відповідає приписам чинного законодавства, умовам Договору та фактичним обставинам справи. Слід зазначити, що факт прострочення виконання робіт за І етапом Товариством у відзиві на позовну заяву фактично не заперечувався.

За наявними у матеріалах справи документами, у тому числі згідно з актом здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт від 20.12.2023 року № 21/23 на суму 117 240,53 грн. (з ПДВ), роботи по ІІ етапу були виконані відповідачем 20.12.2023 року.

З огляду на викладене, позивач заявив до стягнення з Товариства, зокрема, 21 337,78 грн. пені, нарахованої у період з 06.12.2022 року по 05.06.2023 року на суму вартості несвоєчасно виконаних робіт за ІІ етапом у розмірі 117 240,53 грн. (з урахуванням ПДВ), а також 8 206,84 грн. штрафу, що становить 7 % від вартості несвоєчасно виконаних робіт за ІІ етапом.

Враховуючи викладене, суд звертає увагу на те, що за умовами Договору, в тому числі Календарного графіку (в редакції додаткової угоди № 6 до Договору), початком ІІ етапу робіт є дата виконання І етапу, а датою завершення означених робіт є дата, наступна після спливу 530-денного строку з дня початку робіт за цим етапом.

Отже, першим днем прострочення Товариством обов`язку з виконання робіт за ІІ етапом (з урахуванням завершення робіт за І етапом 20.09.2021 року) є 04.03.2023 року, тобто перший день після спливу 530 днів з дати закінчення І етапу робіт.

За таких обставин, зважаючи на межі пред`явлених Оператором ГТС позовних вимог, стягненню з Товариства на користь позивача підлягає 11 020,61 грн. пені, нарахованої у період з 04.03.2023 року по 05.06.2023 року (вказана позивачем у його розрахунку дата) на суму вартості несвоєчасно виконаних робіт за ІІ етапом у розмірі 117 240,53 грн. (з урахуванням ПДВ), а також 8 206,84 грн. штрафу, що становить 7 % від вартості несвоєчасно виконаних робіт за ІІ етапом.

Суд також звертає увагу на те, що за наявними у матеріалах справи документами, у тому числі згідно з актом здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт від 20.12.2023 року № 22/23 на суму 151 544,84 грн. (з ПДВ), роботи по ІІІ етапу були виконані відповідачем того ж дня, що й роботи по ІІ етапу - 20.12.2023 року.

При цьому, як визначено Календарним графіком, ІІІ етап робіт вартістю 151 544,84 грн. (разом з ПДВ) мав розпочатися з дати завершення робіт по ІІ етапу (підписання акта здачі-приймання) та закінчитися протягом 30 календарних днів з дати завершення робіт по ІІ етапу (підписання акта здачі-приймання) відповідно.

Тобто, сторони погодили, що початок виконання робіт по ІІІ етапу робіт вартістю 151 544,84 грн. мав розпочатися з дати завершення робіт по ІІ етапу. У той же час, оскільки ІІ етап робіт було закінчено відповідачем 20.12.2023 року (про що сторони склали акт здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт від 20.12.2023 року № 21/23 на суму 117 240,53 грн. разом з ПДВ), датою початку виконання робіт ІІІ етапу було саме 20.12.2023 року.

Суд зазначає, що при обрахунку кінцевих термінів виконання робіт за Договором (зокрема, за ІІ та ІІІ етапами) Оператор ГТС безпідставно враховував саме договірні, а не фактичні дати підписання сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт, які є підтвердженням факту виконання таких робіт та підставою для початку обрахунку нового періоду виконання робіт наступних етапів.

За таких обставин, враховуючи умови Договору та Календарного графіку, суд дійшов висновку про те, що Товариство вчасно виконало роботи за ІІІ етапом згідно з Договором, що підтверджується відповідним актом здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт від 20.12.2023 року № 22/23 на суму 151 544,84 грн. (з ПДВ) та свідчить про безпідставність нарахування позивачем штрафних санкцій, у зв`язку з несвоєчасним виконанням робіт по ІІІ етапу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з Товариства на користь позивача 22 640,24 грн. пені та 17 244,33 грн. штрафу за порушення строків виконання робіт за ІІ та ІІІ етапами. Разом із тим, у задоволенні вимог Оператора ГТС про стягнення з відповідача решти сум нарахованих позивачем штрафних санкцій (37 746,79 грн. пені та 10 608,14 грн. штрафу) слід відмовити.

Частиною 3 статті 13 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано доказів на підтвердження вчасного виконання робіт за І та ІІ етапами, у зв`язку з чим, на підставі встановлених під час розгляду справи обставин, суд вважає заявлені позивачем вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Інжинірингово-виробниче підприємство "ВНІПІТРАНСГАЗ" (01001, місто Київ, вулиця Еспланадна, будинок 20; код ЄДРПОУ 00158652) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, місто Київ, проспект Любомира Гузара, будинок 44; код ЄДРПОУ 42795490) 22 640 (двадцять дві тисячі шістсот сорок) грн. 24 коп. пені, 17 244 (сімнадцять тисяч двісті сорок чотири) грн. 33 коп. штрафу, а також 1 368 (одну тисячу триста шістдесят вісім) грн. 67 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 07.10.2024 року.

Суддя В.С. Ломака