Рішення

від 03.10.2024 по справі 911/826/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2024 р. Справа № 911/826/24

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

розглянувши матеріали справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи)

за позовом Акціонерного товариства Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Петрівський квартал 3, с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанський район (раніше - Києво-Святошинський район), Київська область

про стягнення 12 087, 71 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

АТ ЗЗБК ім. Ковальської звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до ТОВ Петрівський квартал 3 про стягнення 10 132, 94 грн основної заборгованості, 640, 61 грн 3 % річних, 1 314, 15 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку щодо оплати за поставлений йому згідно з видаткової накладної № 3/03560 від 18.10.2022 р. товар.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.04.2024 р. відкрито провадження у справі № 911/826/24 за позовом АТ ЗЗБК ім. Ковальської до ТОВ Петрівський квартал 3 про стягнення 12 087, 71 грн і визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи), встановлено сторонам строки для подачі відповідних заяв по суті спору.

Відповідач про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи) був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву та інші заяви по суті спору не надав. Обов`язок по повідомленню відповідача про час та місце судового засідання судом виконано, так як усі процесуальні документи по справі направлені відповідачу до його електронного кабінету у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

18.10.2022 р. позивачем було здійснено поставку і передано у власність відповідачу товар бетонні суміші на загальну суму 116 575, 33 грн, що підтверджується накладною № 3/03560 від 18.10.2022 р., наявною в матеріалах справи.

31.10.2022 р. між позивачем та відповідачем було підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.10.2022 по 31.10.2022 р. між АТ ЗЗБК ім. Ковальської і ТОВ Петрівський квартал 3, згідно з яким, станом на 31.10.2022 р. сальдо на користь позивача складало 30 132, 94 грн.

Відповідачем було частково виконано свій обов`язок по оплаті за поставлений позивачем товар згідно з накладною № 3/03560 від 18.10.2022 р. шляхом перерахування позивачу грошових коштів у розмірі 106 442, 39 грн, що підтверджується матеріалами позовної заяви, актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.10.2022 по 31.10.2022 р. між АТ ЗЗБК ім. Ковальської і ТОВ Петрівський квартал 3.

У січні 2024 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою Вих. № 17/01-05 від 17.01.2024 р., у якій він просив останнього у семиденний термін з моменту отримання цієї вимоги сплатити заборгованість в розмірі 10 133, 00 грн. Факт отримання даної вимоги відповідачем підтверджується витягом трекінг-відстеження відправлення сформованого на офіційному сайті Укрпошти (https://www.ukrposhta.ua/ua), наявним у матеріалах справи.

Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві, серед інших позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 10 132, 94 грн основної заборгованості за поставлений йому згідно з видаткової накладної № 3/03560 від 18.10.2022 р. товар.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 184 цього ж кодексу укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи договір купівлі-продажу товару у формі єдиного документа між сторонами не підписувався, а отже враховуючи положенням ст. ст. 181, 184 Господарського кодексу України, між сторонами було укладено договір поставки саме у спрощений спосіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. 712 цього ж кодексу за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Згідно з ст. 655 цього ж кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 цього ж кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

2. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений законом строк і станом на час розгляду справи відповідач не виконав у повному обсязі свій обов`язок щодо оплати за поставлений йому товар згідно з видаткової накладної № 3/03560 від 18.10.2022 р. і його основна заборгованість перед позивачем складає 10 132, 94 грн, що підтверджується матеріалами позовної заяви, накладною № 3/03560 від 18.10.2022 р., актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.10.2022 по 31.10.2022 р. між АТ ЗЗБК ім. Ковальської і ТОВ Петрівський квартал 3, вимогою АТ ЗЗБК ім. Ковальської Вих. № 17/01-05 від 17.01.2024 р., наявними в матеріалах справи.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 цього ж кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Вказаний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18.

У процесі розгляду справи, відповідачем у відповідності до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували виконання ним у повному обсязі свого обов`язку щодо оплати за поставлений йому товар згідно з видаткової накладної № 3/03560 від 18.10.2022 р.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 10 132, 94 грн за поставлений йому згідно з видаткової накладної № 3/03560 від 18.10.2022 р. товар. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні втрати та 3 % річних від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання у повному обсязі свого обов`язку по оплаті за поставлений йому товар з 20.10.2022 р. по 07.03.2023 р., з 11.03.2023 р. по 29.02.2024 р. всього на загальну суму 1 314, 15 грн та 640, 61 грн відповідно до виконаного ним розрахунку.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та правильним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних втрат та 3 % річних від суми основної заборгованості у розмірі 1 314, 15 грн та 640, 61 грн відповідно.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Петрівський квартал 3 (08130, вул. Соборна, буд. 2 В, с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанський район (раніше - Києво-Святошинський район), Київська область; ідентифікаційний код 42005404) на користь Акціонерного товариства Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської (01013, вул. Будіндустрії, буд. 7, м. Київ; ідентифікаційний код 05523398) 10 132 (десять тисяч сто тридцять дві) грн 94 (дев`яносто чотири) коп. основної заборгованості, 640 (шістсот сорок) грн 61 (шістдесят одна) коп. 3 % річних, 1 314 (одна тисяча триста чотирнадцять) грн 15 (п`ятнадцять) коп. інфляційних втрат та судові витрати 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 (нуль) коп. судового збору.

3.Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя В.М.Бацуца