Рішення

від 07.10.2024 по справі 911/1826/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1826/24

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНОЛІТ БУДСЕРВІС» (04112, м. Київ, вул. Тимофія Шамрила, буд. 4-В, приміщ. 295)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗДА ПЛАСТ» (08435, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Ковалин, вул. Центральна, буд. 30/7)

про стягнення 291298,61 грн. заборгованості за договором підряду № 03-06/10-ПР/22-Д від 06.10.2022 р., у тому числі 280000,00 грн. основного боргу, 2845,90 грн. 3% річних, 8452,71 грн. інфляційних втрат,

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МОНОЛІТ БУДСЕРВІС» звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗДА ПЛАСТ» про стягнення 291298,61 грн. заборгованості за договором підряду № 03-06/10-ПР/22-Д від 06.10.2022 р., у тому числі 280000,00 грн. основного боргу, 2845,90 грн. 3% річних, 8452,71 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань в частині виконання робіт за договором підряду № 03-06/10-ПР/22-Д від 06.10.2022 р., у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 280000,00 грн. основного боргу, 2845,90 грн. 3% річних, 8452,71 грн. інфляційних втрат, а також судовий збір.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет, підстави позову і обраний позивачем спосіб захисту, а також категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, зважаючи на заявлену у даному спорі ціну позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що справа за поданою ТОВ «МОНОЛІТ БУДСЕРВІС» позовною заявою до ТОВ «ГАЗДА ПЛАСТ» про стягнення 291298,61 грн. заборгованості за договором підряду № 03-06/10-ПР/22-Д від 06.10.2022 р., у тому числі 280000,00 грн. основного боргу, 2845,90 грн. 3% річних, 8452,71 грн. інфляційних втрат, підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.07.2024 р. було відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Вказану ухвалу було отримано позивачем 18.07.2024 р., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі ЄСІТС.

Поряд з цим, згідно з ч. 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України судові рішення вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Враховуючи, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗДА ПЛАСТ» відсутній зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС, суд надсилає йому усі судові рішення у паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Таким чином, ухвалу суду від 17.07.2024 р. було направлено на адресу місцезнаходження відповідача, проте, вручення останньому поштового відправлення № 0600943946407 не відбулося, і конверт повернувся на адресу суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.

Слід зазначити, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судове рішення повернуто підприємством зв`язку з посиланням, зокрема, на відсутність адресата за вказаною адресою, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.03.2023 р. у справі № 905/1397/21, від 07.02.2024 р. у справі № 904/853/23.

При цьому, суд звертає увагу, що на ТОВ «ГАЗДА ПЛАСТ» відповідно до ч. 1, п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження, які відповідно до ст. 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок" та Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 р. № 270. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22.03.2023 р. у справі № 905/1397/21.

Таким чином, ТОВ «ГАЗДА ПЛАСТ», попри визначений для нього Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" обов`язок, не забезпечило та не створило умови доставки та вручення йому поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок" та Правил № 270 за адресою, визначеною у відомостях в ЄДР, під час направлення відповідачу процесуальних документів суду, у зв`язку з чим неотримання ТОВ «ГАЗДА ПЛАСТ» від суду кореспонденції з копією судових рішень (ухвал) перебувало поза межами контролю Господарського суду Київської області.

Поряд з цим, у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Київської області від 17.07.2024 р. у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, яка опублікована та доступна до вільного перегляду.

22.08.2024 р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання б/н від 22.08.2024 р. (вх. № 6498 від 22.08.2024 р.) про стягнення судових витрат, за яким ТОВ «МОНОЛІТ БУДСЕРВІС» просить стягнути з ТОВ «ГАЗДА ПЛАСТ» 35000,00 грн.

У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України до заяв по суті справи належать відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив.

Відзиву на позов або будь-яких інших заперечень чи пояснень по суті спору відповідачем до справи подано не було.

У відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

06.10.2022 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «МОНОЛІТ БУДСЕРВІС» (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЗДА ПЛАСТ» (субпідрядник) було укладено договір підряду № 03-06/10-ПР/22-Д, відповідно до п. 1.1 якого підрядник доручає та оплачує, а субпідрядник зобов`язується за рахунок власних та/або залучених сил, засобів, ресурсів (будівельних матеріалів, обладнання, комплектуючих виробів, систем, інструментів та іншого устаткування) та будівельної машинної техніки та підіймальних механізмів, у відповідності до даного договору, проектної документації та чинного законодавства, державних будівельних норм і правил виконати комплекс підрядних ремонтно-відновлювальних робіт зі склінням житлового будинку № 3 в складі об`єкту «будівництво квартальної котельні з РП-ТП 1 (першої) черги 1 п.к., трансформаторної підстанції (ТП) 2 (другої) черги 1 п.к., житлових будинків № 1 (1 (першої) черги 2 п.к.), № 2 (2 (другої) черги 1 п.к.), № 3 (2 (другої) черги 2 п.к.), № 4 (2 (другої) черги 3 п.к.) та багаторівневий паркінг № 13 (VIII (восьмої) черги 1 п.к.), житлового будинку № 5 (третьої) черги 1 п.к., житлового будинку № 6 (третьої) черги 2 п.к., та трансформаторної підстанції (ТП) № 39 (третьої) черги 1 п.к. в складі будівництва ІV мікрорайону «комплексної забудови в межах ІV, V, 2 п.к. ІІІ, 2 п.к. VIII мікрорайонів у багатофункціональному житловому районі та на просп. Правди (навпроти з проспектом Василя Порика) у Подільському районі м. Києва», в обсягах та за цінами, визначеними у додатках до даного договору (далі роботи).

Згідно з п. 1.2 договору роботи, що виконуються субпідрядником за цим договором: забезпечення (доставка) всіх необхідних для виконання робіт ресурсів (будівельних матеріалів, обладнання, устаткування, інструментів тощо), витратних матеріалів тощо; виконання демонтажних/монтажних робіт В-01, В-02, заміна стулки, демонтажні/монтажні роботи В-18, ВБ-11, демонтаж/монтаж склопакетів та передача результатів робіт генпідряднику.

У відповідності з п. 1.3 договору роботи виконуються в обсягах, визначених проектною документацією та додатками до даного договору «договірна ціна» та додатковими угодами до нього. Остаточний обсяг робіт визначається згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт по формі № КБ-2в та довідками про вартість виконаних підрядних робіт та витрати по формі № КБ-3.

За умовами пп. 2.1.6 п. 2.1 договору підрядник зобов`язується здійснювати оплату виконаних робіт в обсягах та у строки, що передбачені договором, а за умовами пп. 2.3.5 п. 2.3 субпідрядник зобов`язується виконувати роботи якісно, у повному обсязі, у відповідності з умовами договору та проектної документації, законодавства та у строки, що передбачені договором.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що субпідрядник приступає до виконання робіт за даним договором за умови: передачі підрядником проектної та дозвільної документації згідно з п. 2.1.1 договору; передачі підрядником фронту робіт по акту прийому-передачі; перерахування підрядником першого траншу авансового платежу субпідряднику згідно з п. 4.5.1 договору, та зобов`язується завершити їх повне виконання протягом 30 (тридцяти) робочих днів.

Згідно з п. 3.2 договору строки виконання робіт можуть бути змінені виключно за взаємною згодою сторін, про що сторонами укладається додаткова угода до даного договору. Будь-які зміни строків виконання робіт вступають в силу тільки після їх погодження та затвердження сторонами, про що сторони укладають додаткові угоди до даного договору.

На момент укладення даного договору ціна робіт, виходячи з обсягу робіт згідно проектної документації, з урахуванням витрат, визначених п. 4.2 договору, погоджена та визначена сторонами у додатку № 1 до даного договору «договірна ціна», який становить невід`ємну частину цього договору (п. 4.1 договору).

Ціна договору є твердою, однак може бути змінена лише за погодженням сторін у випадках, передбачених умовами договору (п. 4.3 договору).

У відповідності з п. 4.4 договору загальна ціна договору складається на підставі фактично виконаного субпідрядником обсягу робіт, твердих одиничних розцінок на виконання робіт, погоджених цін на матеріальні ресурси субпідрядника та відображається в актах № КБ-2в та довідках № КБ-3. Остаточна ціна робіт за даним договором з вартістю ресурсів субпідрядника складатиме суму всіх підписаних сторонами згідно з умовами даного договору договірних цін та/або суму всіх підписаних сторонами згідно з умовами даного договору договірних цін та/або суму всіх підписаних сторонами згідно з умовами даного договору та підтверджених технаглядом замовника будівництва актів № КБ-2в та довідок № КБ-3, що посвідчують фактичний обсяг виконаних субпідрядником робіт.

Умовами п. 4.5 договору визначено, що оплата ціни договору здійснюється підрядником на користь субпідрядника у наступному порядку:

- аванс у розмірі 70% від ціни договору з метою закупівлі субпідрядником ресурсів, що є необхідними для виконання робіт, та організації виконання робіт на об`єкті сплачуються підрядником субпідряднику на підставі листа-заявки останнього, поданої та погодженої субпідрядником із підрядником у відповідності до п. 2.3.9 договору (пп. 4.5.1);

- решту грошових коштів за виконані роботи, за винятком сплачених авансів, підрядник сплачує на підставі актів № КБ-2в та довідок № КБ-3, які підписуються уповноваженими представниками сторін. Акт № КБ-2в та довідку № КБ-3 субпідрядник передає підряднику не пізніше 15 числа звітного місяця. Підрядник протягом 10 днів після отримання акту перевіряє його реальність та підписує в частині фактично виконаних обсягів робіт. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 10 банківських днів після підписання акту приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) (пп. 4.5.2).

Згідно з п. 5.1 договору приймання підрядником виконаних робіт (частини, етапу, певного обсягу робіт) здійснюється відповідно до діючих норм і правил зі складанням акту огляду прихованих робіт (при необхідності) та актів № КБ-2в та довідок № КБ-3 у порядку, визначеному п. 2.1.8 та п. 2.3.18 даного договору.

Відповідно до п. 5.2 договору приймання підрядником виконаних робіт в цілому (в повному обсязі) за договором здійснюється шляхом складання та підписання кінцевого акту приймання-передачі будівельних виконаних робіт.

Пунктом 5.3 договору визначено, що кінцевим актом приймання-передачі будівельних виконаних робіт є акт, підписаний уповноваженими представниками сторін, який посвідчує повне виконання всього обсягу робіт за договором. Субпідрядник надає кінцевий акт приймання-передачі виконаних робіт протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту фактичного виконання робіт за договором, а підрядник зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту його отримання підписати цей акт та надати його оригінал субпідряднику або надати письмову обґрунтовану (мотивовану) відмову.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань, в тому числі гарантійних зобов`язань субпідрядника, згідно глави 6 даного договору (п. 13.1 договору).

Згідно з додатком № 1 до договору договірна ціна становить 289411,07 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.10.2022 р. позивач перерахував відповідачу 280000,00 грн. авансового платежу, що підтверджується копією платіжної інструкції № 4711 від 14.10.2022 р. з призначенням платежу: «Сплата за підрядні роботи зг. Дог. № 03-06/10-ПР/22-Д від 06.10.22 р., у т.ч. ПДВ 20% 46666,67 грн.».

Відповідно до умов п. 3.1 договору субпідрядник мав виконати роботи за договором протягом 30 робочих днів з дня отримання авансового платежу (14.10.2022 р.), тобто у строк до 25.11.2022 р.

За умовами пп. 2.2.5 п. 2.5 договору підрядник має право у випадку, якщо субпідрядник не приступив до виконання робіт в термін 10 (десять) календарних днів з моменту отримання авансового платежу згідно з умовами договору від підрядника, або порушував строки початку та/або виконання етапів робіт та/або відповідно порушив загальний строк виконання робіт, що визначені договором чи графіком виконання робіт, більше ніж на 10 (десять) календарних днів, або якщо субпідрядник при виконанні робіт не дотримується вимог проектної документації, законодавства, істотно відступивши від умов договору, що погіршило результати робіт, або допустив інші недоліки в роботах, чи якість ресурсів субпідрядника та безпосередньо робіт є незадовільною, підрядник має право за своїм вибором, зокрема, відмовитись від договору з відповідним повідомленням про даний факт замовника та/або вимагати від субпідрядника повернення грошових коштів, що були перераховані підрядником авансом на виконання робіт субпідряднику згідно договору, відшкодування збитків та повернення будівельного майданчика (фронту робіт) і всієї переданої субпідряднику документації.

Поряд з цим, пунктом 13.2 договору визначено, що договір може бути достроково розірвано за згодою обох сторін, або в односторонньому порядку однією із сторін у випадках, передбачених цим договором чи чинним законодавством.

Згідно з п. 13.3 договору сторона, що здійснює дострокове розірвання договору, зобов`язана письмово повідомити про це другу сторону за 15 календарних днів до дати розірвання.

Відповідно до п. 13.4 договору, у випадку розірвання договору, сторони протягом 5 календарних днів з моменту отримання повідомлення про розірвання (або в інший строк, погоджений сторонами) виконують:

- субпідрядник: передає підряднику оформлені у відповідності з п. 2.3.18 договору акт № КБ-2в та довідку № КБ-3 щодо фактично виконаних, але не прийнятих на момент розірвання договору робіт;

- передає підряднику за відповідними актами приймання-передачі (видатковими накладними) будівельний майданчик (фронт робіт), проектну документацію та інше, отримане за договором;

- зобов`язаний повернути підряднику у строк, що не перевищує 5 (п`яти) банківських днів з дня отримання письмової вимоги, суму сплаченого підрядником авансу за вирахуванням вартості виконаних та прийнятих на момент розірвання договору робіт ((пп. 13.4.1);

- підрядник: зобов`язаний оглянути та прийняти від субпідрядника виконані на момент розірвання договору роботи;

- у строки та порядку, у відповідності з п. 4.5.2 договору, розглянути та підписати акт № КБ-2в та довідку № КБ-3 (пп. 13.4.2).

Поряд з цим, згідно з п. 14.3 договору всі звернення (повідомлення) сторін одна до одної, в тому числі листи, заяви, запити, листи-заявки, претензії тощо здійснюються у письмовій формі та передаються кожній із сторін в оригіналі під розпис (відмітку із вхідним номером), поштою (цінним листом з повідомленням про вручення), факсимільним зв`язком. Усі повідомлення, підтвердження, запити й інші звернення за даним договором вважаються отриманими, якщо вони надіслані в письмовому вигляді на, зокрема, дату календарного штемпеля поштового відділення за місцезнаходженням сторони-одержувача (або за адресою листування, зазначеною в договорі) на повідомленні про отримання цінного листа з повідомленням про вручення. Сторона, яка вказала помилкову адресу для листування, несе ризик неотримання повідомлень. У цьому випадку сторона, яка направляє повідомлення, є добросовісною, повідомлення вважатиметься доставленим, а датою доставки/одержання повідомлення буде вважатися дата відправлення цінного листа з повідомленням (навіть у випадку неповернення повідомлення про вручення або листа, або в разі повернення листа як такого, що не знайшов адресата). У випадку, коли надіслане стороною відправником повідомлення на зазначену в договорі адресу та/або факс, повертається до сторони, що належним чином надіслала таке повідомлення, у зв`язку із неотриманням такого повідомлення стороною, якій воно призначалось, з причин не знаходження сторони отримувача за вказаною в цьому договорі адресою, або відмовою отримати таке повідомлення представником сторони отримувача тощо, - моментом доставки та отримання повідомлення вважатиметься дата відправлення такого повідомлення стороною відправником.

У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за договором, позивач 12.03.2024 р. направив на адресу ТОВ «ГАЗДА ПЛАСТ» вимогу № 508 від 12.03.2024 р., в якій ТОВ «МОНОЛІТ БУДСЕРВІС» повідомило субпідрядника про дострокове розірвання (припинення), зокрема, договору підряду № 03-06/10-ПР/22-Д від 06.10.2022 р. та необхідність повернення авансового платежу в розмірі 280000,00 грн. протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання даної вимоги, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями опису вкладення у цінний лист № 0411204318417 від 12.03.2024 р., накладної № 0411204318417 від 12.03.2024 р. та фіскального чеку від 12.03.2024 р. Окрім того, вказану вимогу було також направлено позивачем на електронну адресу відповідача 12.03.2024 р.

Як слідує з позову, відповідь на вимогу отримано не було, аванс не повернуто.

Оскільки ТОВ «ГАЗДА ПЛАСТ» не повернуло сплачений ТОВ «МОНОЛІТ БУДСЕРВІС» за договором підряду № 03-06/10-ПР/22-Д від 06.10.2022 р. авансовий платіж у сумі 280000,00 грн., останнє і звернулося з даним позовом до суду.

Згідно приписів ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд відзначає, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно зі ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Статтею 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України).

Статтею 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Поряд з цим, порушенням зобов`язання відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Умовами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Поряд з цим, згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у даній справі з огляду на таке.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Стаття 79 Господарського процесуального кодексу України містить такий стандарт доказування як «вірогідність доказів», який підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач і відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процессу.

Тобто, тлумачення змісту згаданої вище ст. 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Суд відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 р. у справі № 129/1033/13-ц та постановах Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18, від 21.12.2020 р. у справі № 916/401/17).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 12.03.2024 р. позивачем було направлено ТОВ «ГАЗДА ПЛАСТ» вимогу № 508 від 12.03.2024 р. про дострокове розірвання (припинення) договору підряду № 03-06/10-ПР/22-Д від 06.10.2022 р. та необхідність повернення авансового платежу в розмірі 280000,00 грн. протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання даної вимоги, тобто у строк до 17.03.2024 р. (враховуючи положення п. 14.3 договору). При цьому, судом враховано, що з 01.04.2023 р. запрацювала нова Система електронних платежів Національного банку України (СЕП), що фактично скасувало поняття "банківський день" як період робочого часу банку, протягом якого проводяться розрахункові операції з клієнтами банку і позначаються (датуються) цим числом, відтепер система функціонує на базі міжнародного стандарту ISO 20022 та доступна для проведення міжбанківських платежів 24 години на добу 7 днів на тиждень (фактично банківськими днями є всі дні тижня).

Статтею 849 Цивільного кодексу України визначено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Як було зазначено вище, за умовами договору підрядник має право у випадку, якщо субпідрядник не приступив до виконання робіт в термін 10 (десять) календарних днів з моменту отримання авансового платежу згідно з умовами договору від підрядника, за своїм вибором, зокрема, відмовитись від договору з відповідним повідомленням про даний факт замовника та/або вимагати від субпідрядника повернення грошових коштів, що були перераховані підрядником авансом на виконання робіт субпідряднику згідно договору (пп. 2.2.5 п. 2.5 договору).

У випадку розірвання договору, субпідрядник протягом 5 календарних днів з моменту отримання повідомлення про розірвання (або в інший строк, погоджений сторонами) зобов`язаний повернути підряднику у строк, що не перевищує 5 (п`яти) банківських днів з дня отримання письмової вимоги, суму сплаченого підрядником авансу за вирахуванням вартості виконаних та прийнятих на момент розірвання договору робіт (пп. 13.4.1 п. 13.4 договору)).

За висновком суду, вимога позивача № 508 від 12.03.2024 р. про дострокове розірвання (припинення) договору підряду № 03-06/10-ПР/22-Д від 06.10.2022 р., як повідомлення відповідача про відмову від договору, не суперечить положенням ст. 849 Цивільного кодексу України та умовам укладеного між сторонами договору.

При цьому, предметом даного спору є стягнення з відповідача здійсненого позивачем авансового платежу в сумі 280000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом.

Водночас, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником у даному випадку субпідрядником, без достатньої правової підстави.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Верховним Судом в постанові від 15.02.2019 р. у справі № 910/21154/17, предметом позовних вимог у межах якої була позовна вимога про стягнення суми попередньої оплати за договором на виготовлення меблів по індивідуальному замовленню, було наголошено, що з припиненням дії договору підряду аванс втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави. Відтак, ст. 1212 Цивільного кодексу України застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав. З огляду на зазначене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про можливість застосування до спірних правовідносин положення ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України в сукупності з приписами ст. 1212 Цивільного кодексу України та стягнення на користь позивача безпідставно отриманих коштів.

Поряд з цим, відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

З урахуванням викладеного, суд відзначає, що укладений між сторонами договір підряду № 03-06/10-ПР/22-Д від 06.10.2022 р. припинив свою дію.

Разом з тим, як зазначалось вище, 14.10.2022 р. позивачем було перераховано відповідачу авансовий платіж в сумі 280000,00 грн. Однак, будь-яких доказів виконання ТОВ «ГАЗДА ПЛАСТ» робіт за договором підряду № 03-06/10-ПР/22-Д від 06.10.2022 р. матеріали справи не містять.

Відповідач, всупереч вимогам статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, доводів позивача не спростував, належними та допустимими доказами не довів факту здійснення робіт у строк, встановлений умовами договору, чи факту повернення позивачу суми сплаченого авансу у розмірі 280000,00 грн.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з ТОВ «ГАЗДА ПЛАСТ» 280000,00 грн. є доведеною, обґрунтованою, не спростованою відповідачем та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 2845,90 грн. 3% річних та 8452,71 грн. інфляційних втрат.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами ст.ст. 79, 86 Господарського кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

Розмір 3% річних, визначений позивачем, становить 2845,90 грн., нарахованих на заборгованість відповідача за період з 18.03.2024 р. по 19.07.2024 р. на суму 280000,00 грн., є обґрунтованим та арифметично вірним, і, відповідно, 3% річних підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 8452,71 грн., нарахованих на заборгованість відповідача за період з 18.03.2024 р. по 19.07.2024 р. на суму 280000,00 грн., є обґрунтованим та арифметично вірним, і, відповідно, інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

З огляду на вищезазначене, беручи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНОЛІТ БУДСЕРВІС» у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат у даній справі слід зазначити наступне.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Позивачем у позовній заяві зазначено, що попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи, складається з судового збору в розмірі 3495,59 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 35000,00 грн.

У підтвердження сплати судового збору позивачем до позовної заяви додано платіжну інструкцію № 41787 від 12.07.2024 р.

Отже, судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Поряд з цим, дослідивши долучені до матеріалів справи № 911/1826/24 документи на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд встановив наступне.

У силу приписів ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

До матеріалів справи на підтвердження понесених ТОВ «МОНОЛІТ БУДСЕРВІС» витрат на правову допомогу позивачем надано: копію договору (угоди) № б/н від 26.02.2024 р. про надання правової допомоги, копію додаткової угоди № 6 від 11.07.2024 р. до договору (угоди) № б/н від 26.02.2024 р. про надання правової допомоги, копію акту наданих послуг б/н від 20.08.2024 р. до договору (угоди) № б/н від 26.02.2024 р. про надання правової допомоги за ведення справи, визначеної у додатковій угоді № 6 від 11.07.2024 р., копію ордеру серії АІ № 1655522 від 11.07.2024 р., виданого на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 26.02.2024 р., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 7280/10 від 07.12.2018 р.

Як встановлено судом, 26.02.2024 р. між адвокатом Пановим Д.І. та ТОВ «МОНОЛІТ БУДСЕРВІС» було укладено договір (угоду) про надання правової допомоги, відповідно до п. 1.1 якого клієнт в порядку і на умовах, визначених цією угодою, надає завдання, а адвокат бере на себе зобов`язання ввідповідно до завдання клієнта надавати йому правові (адвокатські) послуги, які споживаються в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, в обсязі та на умовах, визначених цією угодою. Предметом надання правової допомоги є захист прав та інтересів клієнта.

Згідно з п. 4.1 договору вартість послуг, передбачених п. 1.1 договору, узгоджується окремо, про що сторони укладають додаткову угоду до цього договору.

Відповідно до п. 4.2 договору, якшо інше не узгоджено окремо, клієнт здійснює оплату послуг впродовж 30 календарних днів, з дня набрання рішенням суду по справі законної сили.

11.07.2024 р. адвокатом Пановим Д.І. та ТОВ «МОНОЛІТ БУДСЕРВІС» було підписано додаткову угоду № 6 до договору (угоди) № б/н від 26.02.2024 р. про надання правової допомоги до договору (угоди) № б/н від 26.02.2024 р. про надання правової допомоги, в якій зазначено,зокрема:

- адвокат надає правову допомогу клієнту у справі про стягнення заборгованості з ТОВ «ГАЗДА ПЛАСТ» (код ЄДРПОУ 36076967) за договором підряду № 03-06/10-ПР/22-Д від 06.10.2022 р.;

- на умовах п. 4.1 договору сторони домовилися, що вартість послуг адвоката за ведення цієї справи складатиме 35000,00 грн.;

- на умовах п. 4.2 договору сторони домовилися, що клієнт здійснює оплату послуг впродовж 30 календарних днів, з дня набрання рішенням суду по справі законної сили. При цьому, результат рішення (позитивний чи негативний) не впливає на обов`язок клієнта по оплаті наданих послуг.

20.08.2024 р. адвокатом Пановим Д.І. та ТОВ «МОНОЛІТ БУДСЕРВІС» було підписано акт наданих послуг до договору (угоди) № б/н від 26.02.2024 р. про надання правової допомоги за ведення справи, визначеної у додатковій угоді № 6 від 11.07.2024 р., в якому зазначено, зокрема:

- адвокат надав, а клієнт прийняв юридичні послуги в рамках надання правничої допомоги стосовно представництва інтересів та захисту прав клієнта під час розгляду справи № 911/1826/24 за позовом ТОВ «МОНОЛІТ БУДСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 39778623) до ТОВ «ГАЗДА ПЛАСТ» (код ЄДРПОУ 36076967) про стягнення заборгованості за договором підряду № 03-06/10-ПР/22-Д від 06.10.2022 р. щодо повного юридичного супроводу судового процесу, представництва інтересів та захисту прав клієнта в суді, як позивача по даній справі, в суді першої інстанції;

- вартість послуг адвоката складає 35000,00 грн;

- на умовах п. 4.2 договору сторони домовилися, що клієнт здійснює оплату послуг впродовж 30 календарних днів, з дня набрання рішенням суду по справі законної сили. При цьому, результат рішення (позитивний чи негативний) не впливає на обов`язок клієнта по оплаті наданих послуг;

- клієнт не має претензій по кількості та якості наданих послуг.

З огляду на викладене, позивач просить суд покласти на відповідача 35000,00 грн. в якості витрат на правову допомогу.

Слід зазначити, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частинами 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування при вирішення заяви сторони. Так, у ч. 3 ст. 126 та ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено особливості доказування розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, наведені процесуальні норми вказують на те, що обов`язку суду щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу передує подання стороною відповідної заяви.

Як зазначалося раніше, 22.08.2024 р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання б/н від 22.08.2024 р. (вх. № 6498 від 22.08.2024 р.) про стягнення судових витрат.

Суд відзначає, що згідно з ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 р. у справі № 910/20792/20 зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України", рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").

Як зазначалося вище, на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу заявником було надано, зокрема, копію договору (угоди) № б/н від 26.02.2024 р. про надання правової допомоги, копію додаткової угоди № 6 від 11.07.2024 р. до договору (угоди) № б/н від 26.02.2024 р. про надання правової допомоги, копію акту наданих послуг б/н від 20.08.2024 р. до договору (угоди) № б/н від 26.02.2024 р. про надання правової допомоги за ведення справи, визначеної у додатковій угоді № 6 від 11.07.2024 р.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Закон України Про адвокатуру та адвокатську діяльність формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц; п. 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 р. у справі № 910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 Цивільного кодекску України.

Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру чи погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність як "форма винагороди адвоката", але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

З урахуванням наведеного, суд констатує, що в даному випадку сторони у додатковій угоді № 6 від 11.07.2024 р. погодили, що розмір гонорару адвоката є фіксованим (35000,00 грн.).

Відповідно до ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, які застосовуються за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічний за змістом правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 08.02.2022 р. у справі № 910/17343/20 та постанові Верховного Суду від 15.06.2022 р. у cправі № 911/2652/17 (911/3581/20).

Відповідач своїх заперечень щодо розміру витрат на правову допомогу до суду не надав.

З огляду на викладене, враховуючи, що будь-яких доказів або підтверджених документально обґрунтувань чи розрахунків, які свідчили б про неналежність чи ненадання позивачу передбачених договором послуг адвоката, неспівмірність або нерозумність витрат на послуги адвоката, відповідач до справи не надав, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для покладення на відповідача понесених позивачем у даній справі витрат на професійну правничу допомогу.

У відповідності з п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на правову допомогу у фіксованій сумі 35000,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗДА ПЛАСТ» (08435, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Ковалин, вул. Центральна, буд. 30/7, код 36076967) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНОЛІТ БУДСЕРВІС» (04112, м. Київ, вул. Тимофія Шамрила, буд. 4-В, приміщ. 295, код 39778632) 280000 (двісті вісімдесят тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 8452 (вісім тисяч чотириста п`ятдесят дві) грн. 71 коп. інфляційних втрат, 2845 (дві тисячі вісімсот сорок п`ять) грн. 90 коп. 3% річних, 3495 (три тисячі чотириста дев`яносто п`ять) грн. 59 коп. витрат зі сплати судового збору, 35000 (тридцять п`ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 07.10.2024 р.

Суддя В.М. Бабкіна