Рішення

від 07.10.2024 по справі 911/2015/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2024 р. м. Київ

Справа № 911/2015/24

Господарський суд Київської області у складі:

cудді Ейвазової А.Р.,

розглянувши у спрощеному провадженні справу за позовом Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради до Громадської організації «Білоцерківське районне товариство бджолярів» про стягнення 19058,05грн, без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради (далі позивач, Управління комунальної власності та концесії БМР) звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Громадської організації Білоцерківське районне товариство бджолярів (далі відповідач, ГО БРТБ) про стягнення 19 058,05грн основної заборгованості з орендної плати за період з 13.01.2020 по 31.05.2024.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором від 13.01.2020 №1932 оренди нежитлового приміщення в частині сплати орендних платежів у встановлений договором строк (а.с.1-4).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.08.2024: відкрито провадження у даній справі за відповідним позовом; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження; встановлено строки для подання учасниками заяв по суті (а.с.43-45).

Відповідна ухвала доставлена до електронного кабінету позивача 06.08.2024 о 21:50, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с.47).

В силу п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Поряд з цим, абз.2 ч.6 ст.242 ГПК України встановлено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Ухвала суду, за змістом п.1 ч.1 ст.232 ГПК України, є видом судового рішення.

Таким чином, відповідна ухвала вважається врученою позивачу наступного робочого дня - 07.08.2024.

Відповідачу, який не виконав обов`язку, встановленого ч.6 ст.6 ГПК України, щодо обов`язкової реєстрації електронного кабінету і не має такого кабінету в підсистемі «Електронний суд», що вбачається з відповіді №2742860 від 06.08.2024 (а.с.42), копія ухвали від 06.08.2024 направлена засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням №0600949619904, яке повернуто з довідкою від 03.09.2024 відділення поштового зв`язку № 7 м. Біла Церква Київської області, у якій причиною повернення вказано: «за закінченням строку зберігання» (а.с.48-53). При цьому, адреса, за якою направлено відповідне поштове відправлення відповідає адресі відповідача з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як станом на 05.08.2024, так і на 11.09.2024 (а.с.40,54).

В силу ч.1 ст.251 ГПК України у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а справа, як передбачено ч.1 ст.248 ГПК України, має бути розглянута протягом розумного строку, але не більше аніж 60 днів з дня відкриття провадження у справі.

До прийняття рішення у даній справі відзиву від відповідача суд не отримав; граничний строк розгляду відповідної справи закінчується 07.10.2024.

Дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив наступні обставини.

Рішенням Білоцерківської міської ради Київської області від 02.06.2006 №49 «Про надання повноважень єдиного орендодавця», Управлінню комунальної власності Білоцерківської міської ради надані повноваження єдиного орендодавця цілісних майнових комплексів комунальних підприємств, цілісних майнових комплексів структурних підрозділів комунальних підприємств, нерухомого майна (будівель, споруд, нежитлових приміщень з 01.09.2006 (а.с.14).

Рішенням Білоцерківської міської ради Київської області від 17.05.2012 №602-25- VI «Про реорганізацію управління комунальної власності Білоцерківської міської ради» з 01.08.2012 Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради з 01.08.2012 реорганізовано у Відділ комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради (а.с.15), а рішенням Білоцерківської міської ради Київської області від 17.05.2012 №602-25-VI «Про реорганізацію Відділу комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради» відповідний Відділ реорганізовано з 01.11.2013 в Управління комунальної власності та концесії БМР (а.с.16).

Управління комунальної власності та концесії БМР - позивач у справі діє на підставі Положення про Управління комунальної власності та концесії БМР, яке затверджено рішенням Білоцерківської міської ради від 30.11.2023 №4819-47-VIII (далі Положення).

Так, в силу п.п.1.1, 1.2, 1.6 Положення: позивач - Управління комунальної власності та концесії БМР є самостійним структурним підрозділом Білоцерківської міської ради, юридичною особою, правонаступником Відділу комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради по усім майновим та немайновим правам та обов`язкам.

Як визначено п.2.1, пп.3.1.4 п.3.1, п.4.1.7 Положення: Управління комунальної власності та концесії БМР здійснює управління майном, що належить до комунальної класності Білоцерківської міської територіальної громади в межах, визначених Білоцерківською міською радою та Положенням; до основних завдань Управління належить здійснення повноважень орендодавця комунального майна; до функцій Управління належить укладання договорів користування майном комунальної власності відповідно до чинного законодавства України, контролювання їх виконання.

Отже, позивач у даній справі здійснює повноваження власника Білоцерківської міської територіально громади у відносинах оренди комунального майна та має право контролювати виконання договорів оренди.

23.01.2020 між сторонами у справі Управлінням комунальної власності та концесії БМР (далі орендодавець), яке діяло у відповідності із наданими власником нерухомого майна, повноваженнями, та ГО «БРТБ» (далі орендар) укладено договір оренди №1932 нежитлового приміщення (далі договір оренди, а.с.18-19).

Відповідно до п.1.1 договору оренди орендодавець передає в оренду, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення №145 площею 17,5кв.м, розташоване на першому поверсі дев`ятиповерхового житлового будинку за адресою: м.Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 44 (перебуває на балансі Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Житлово-експлуатаційна контора №6».

Орендоване майно, як вбачається із п.2.2 договору, є власністю територіальної громади м. Біла Церква.

В силу п.п.1.2, 1.3 договору оренди: вартість об`єкта оренди становить 157265грн; мета оренди проведення навчань пасічників, здійснення статутних завдань.

Згідно п.п.2.1, 2.3 договору оренди: передача нежитлового приміщення в оренду вперше здійснюється за актом приймання-передачі; нежитлове приміщення вважається переданим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.

Відповідно до п.п.3.1, 3.2, 3.3, 3.5 договору оренди: розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу та становить 471,79грн з ПДВ за перший місяць оренди (розрахунок орендної плати є додатком до відповідного договору; а.с.20) та перераховується орендарем орендодавцю не пізніше останнього числа місяця, за який вона вноситься; розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на офіційно встановлений індекс інфляції за поточний місяць; розмір орендної плати змінюється у разі зміни Методики, цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавчими актами та рішеннями міської ради; внесення змін до договору, пов`язаних із зміною орендної плати, є обов`язковим для сторін; орендна плата сплачується по день фактичного звільнення об`єкта оренди та передачі його орендодавцю за актом прийому-передачі включно. При цьому, п.3.6 договору оренди сторони домовились, що витрати орендаря, пов`язані з утриманням та експлуатацією об`єкта оренди до орендної плати не входять.

До одного із основних обов`язків орендаря за договором оренди в силу його п.4.2 віднесена своєчасна оплата орендної плати.

Строк дії договору оренди встановлений його п.10.1 з 13.01.2020 по 12.01.2021. Також сторони визначили, що: орендар протягом 1 місяця після закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендодавця про свої наміри щодо припинення або продовження договірних орендних відносин, а орендодавець надає орендарю письмову відповідь щодо можливості (або відсутності такої) продовження терміну оренди на новий термін на попередніх умовах або на нових умовах (актуальних на момент звернення) в строк згідно чинного законодавства; у разі, якщо орендодавець має намір після закінчення терміну дії договору використовувати зазначене майно для власних потреб, він не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну дії договору письмово попереджає про це орендаря; строк дії договору може бути продовжений у відповідності до чинного законодавства України.

Додатковою угодою №1 від 13.01.2020 до відповідно договору оренди викладено у новій редакції розрахунок орендної плати, яку встановлено у пільговому розмірі 5грн за 1 кв.м без ПДВ та визначено, що всі попередні розрахунки орендної плати за перший місяць оренди втрачають чинність на період дії додаткової угоди, строк дії якого визначено з 13.01.2020 по 31.12.2020 (п.1,3,5 такої додаткової угоди; а.с.21); додатком до відповідної додаткової угоди є розрахунок орендної плати за перший місяць оренди, в силу якого розмір орендної плати з ПДВ становить 105грн (а.с.21, зворот).

Об`єкт оренди переданий відповідачу за актом прийому-передачі від 13.01.2020 (а.с.20, зворот).

Додатковою угодою №2 від 06.01.2021 договір викладено у новій редакції (а.с.22-26), зокрема, сторонами внесено зміни до договору оренди, якими: змінено розмір орендної плати та встановлено її у розмірі 495,34грн з ПДВ (за січень 2021 року); строк дії договору оренди визначено до 31.12.2024.

Вказаною додатковою угодою №2 не змінено строк оплати орендної плати - до останнього числа поточного місяця оренди та порядок її корегування на індекс інфляції для визначення розміру орендної плати на наступний місяць (п.п.3.3, 3.4 договору оренди у редакції додаткової угоди №2).

В силу п.п. 3.5, 3.6, 3.7 договору в редакції додаткової угоди №2 в день укладення договору або до цієї дати орендар сплачує авансовий внесок з орендної плати, зазначений у п.10 Умов, а підставою для сплати авансового внеску з орендної плати є протокол про результати електронного аукціону, а якщо договір укладено без проведення аукціону (договори типу 5.1 (Б) та 5.1 (Г) Умов), розмір орендної плати підлягає перегляду на вимогу однієї із сторін в разу зміни Методики. Поряд з цим, з додаткової угоди №2 вбачається, що майно передано в оренди без проведення аукціону (п.5.1).

Як свідчить картка рахунку 361 позивача за січень 2020 року - червень 2024 року, за відповідним договором нараховано орендної плати відповідачу - 27 096,70грн, а сплачено 8 038,65грн в рахунок оплати орендної плати; останній платіж здійснено відповідачем 03.02.2022 і станом на 03.02.2022 боргу, як свідчить карта рахунку з орендної плати за договором відповідач не мав.

При цьому, порядок визначення розміру орендної плати за певний місяць шляхом її корегування на індекс інфляції за попередній місяць позивачем роз`яснено у розрахунку боргу, який є додатком до позовної заяви (а.с.34-35).

Також, з доданих до позовної заяви документів вбачається, що позивач звертався до відповідача з претензією від 08.02.2023 №01-09/05 щодо сплати боргу з орендної плати за договором станом на 31.01.2023 у розмірі 6 888,69грн, в якості доказів направлення якої відповідачу надав фіскальний чек щодо прийняття та оплату відправлення №0910711870891 (а.с.30,31), а також з претензією від 29.01.2024 №01-09/06 щодо оплати боргу станом на 31.12.2023 у розмірі 15406,14грн, яка направлена відповідачу поштовим відправленням №0910712175954, про що свідчить фіскальний чек від 30.01.2024 (а.с.32,33).

Звертаючись до суду з даним позовом позивач посилається на наявність боргу з оплати орендної плати за договором за період з січня 2020 року по червень 2024 року у загальному розмірі 19 058,05грн

Предметом спору в даній справі є наявність у відповідача обов`язку сплачувати орендну плату за договором у спірний період.

Заявлені вимоги є мотивованими з наступних підстав.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст.ст.173, 174, ч.1 ст.175 ГК України.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ч.1 ст.175 ГК України.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, як установлено ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За своєю правовою природою укладений сторонами договір є договором оренди.

В силу з ч.1 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.6 ст.283 ГК України).

Так, ст. 759 ЦК України визначено, що: за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк; законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Окрім того, відносини сторін врегульовані нормами Закону України «Про оренду державного та комунального майна», оскільки об`єктом оренди за договором є майно, що є комунальною власністю.

На момент виникнення боргу лютий 2022 року договір, укладений сторонами, діяв у редакції додаткової угоди №2 від 16.01.2021.

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції, чинній на момент укладення додаткової угоди): орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором; орендна плата визначається за результатами аукціону; у разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна; у разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України; орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати; якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно.

Як визначено ч.4 ст.17 вказаного Закону, орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Також, ч.ч.1,5 ст.762 ЦК України установлено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Оскільки відповідач з лютого 2022 року не виконував взятих на себе зобов`язань з оплати орендної плати, розмір якої визначений позивачем вірно з урахуванням умов договору та встановленого індексу інфляції за кожен місяць оренди, в установлений договором строк ним допущено порушення взятих на себе зобов`язань за договором. При цьому, під час розгляду справи по суті відповідачем не надано доказів наявності підстав звільнення від сплати орендної плати, зменшення її розміру; не надано доказів виконання обов`язків за договором та не спростовано твердження позивача про наявність боргу за спірний період у розмірі 19058,05грн.

Так, в силу ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За таких обставин, заявлені вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 19 058,05грн є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки заявлені вимоги задоволено повністю, позивачу підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача судовий збір.

При цьому, фактично у відповідній справі позивач сплатив судовий збір без врахування ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», в силу якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Так, відповідно до пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, враховуючи ціну позову у даній справі 19058,05грн, а також подання позивачем позовної заяви в електронній формі, при поданні позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40грн (19058,05:100*1,5

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40грн.

В силу п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» установлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Частиною 2 ст.7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у випадках, установлених п. 1 ч. 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Однак, до прийняття рішення у справі клопотань про повернення судового збору позивач не подавав, тому відповідне питання судом не розглядається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232-233, 237-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Громадської організації «Білоцерківське районне товариство бджолярів» (ідентифікаційний код 23568275; 09107, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 44) на користь Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради (ідентифікаційний код 20577351; 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. А. Шептицького, 2) 19 058,05грн - заборгованості з орендної плати, 2 422,40грн - в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Суддя А.Р. Ейвазова