Рішення

від 07.10.2024 по справі 911/1902/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1902/24

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Комунального підприємства Управляюча компанія Вишгородської міської ради (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Кургузова, буд. 9А)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Профжилкомфорт Плюс (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Ватутіна, буд. 110, корп. 1, оф. 133)

про стягнення 473470,14 грн. за договорами № 143/2020 від 31.12.2020 р. та № 144/2020 від 31.12.2020 р., у тому числі 441420,70 грн. боргу за надані послуги, 15142,44 грн. інфляційних втрат, 16907,00 грн. 3% річних,

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Управляюча компанія Вишгородської міської ради звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Профжилкомфорт Плюс про стягнення 473470,14 грн. за договорами № 143/2020 від 31.12.2020 р. та № 144/2020 від 31.12.2020 р., у тому числі 441420,70 грн. боргу за надані послуги, 15142,44 грн. інфляційних втрат, 16907,00 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договорів № 143/2020 від 31.12.2020 р. та № 144/2020 від 31.12.2020 р. про надання послуг з поводження з побутовими відходами в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 441420,70 грн. боргу за надані послуги, 15142,44 грн. інфляційних втрат, 16907,00 грн. 3% річних, а також судовий збір.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.07.2024 р. вказану позовну заяву було залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

02.08.2024 р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання б/н від 02.08.2024 р. (вх. № 8333/24 від 02.08.2024 р.) на виконання ухвали суду від 29.07.2024 р.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет, підстави позову і обраний позивачем спосіб захисту, а також категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, зважаючи на заявлену у даному спорі ціну позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що справа за поданою Комунальним підприємством Управляюча компанія Вишгородської міської ради позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Профжилкомфорт Плюс про стягнення 473470,14 грн. за договорами № 143/2020 від 31.12.2020 р. та № 144/2020 від 31.12.2020 р., у тому числі 441420,70 грн. боргу за надані послуги, 15142,44 грн. інфляційних втрат, 16907,00 грн. 3% річних, підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.08.2024 р. було відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Вказану ухвалу було отримано позивачем 08.08.2024 р., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі ЄСІТС, та відповідачем 08.08.2024 р., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі ЄСІТС.

12.08.2024 р. до Господарського суду Київської області від КП Управляюча компанія Вишгородської міської ради надійшло клопотання № 2340/р від 01.08.2024 р., яке за своїм змістом є аналогічним зазначеному вище клопотанню б/н від 02.08.2024 р.

У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України до заяв по суті справи належать відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив.

Відзиву на позов або будь-яких інших заперечень чи пояснень по суті спору відповідачем до справи подано не було. Водночас, учасники процесу про судовий розгляд справи були повідомлені належно в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

У відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Рішенням виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 17.12.2020 р. № 379 «Про затвердження тарифу на послугу з поводження з побутовими відходами» було встановлено тариф на послугу з поводження з побутовими відходами, які надає Комунальне підприємство Управляюча компанія Вишгородської міської ради, у розмірі 145,3499 грн./куб.м з ПДВ.

31.12.2020 р. між Комунальним підприємством Управляюча компанія Вишгородської міської ради (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Профжилкомфорт Плюс (споживач) було укладено договір № 143/2020 про надання послуг з вивезення побутових відходів, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов`язується згідно з графіком надавати послуги з поводження з побутовими відходами вивезення твердих побутових відходів, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених цим договором, на підставі рішення виконкому Вишгородської міської ради від 17.12.2020 р. № 379 та відповідно до Правил благоустрою території населеного пункту, розроблених з урахуванням схеми санітарного очищення населеного пункту та затверджених рішенням першої сесії V скликання Вишгородської міської ради від 30.10.2006 р. № 1/23.

Згідно з п. 2.1 договору виконавець надає споживачеві послуги з поводження з твердими відходами (вивезення твердих побутових відходів), накопиченими у споживача за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, ЖК «Французький бульвар», вул. Шолуденка, буд. 24, корпуси №№ 1, 2, 3. Контейнерні майданчики знаходяться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, ЖК «Французький бульвар», вул. Шолуденка, буд. 24, корпус № 1.

Також 31.12.2020 р. між КП Управляюча компанія Вишгородської міської ради та ТОВ Профжилкомфорт Плюс було укладено договір № 144/2020 про надання послуг з вивезення побутових відходів, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов`язується згідно з графіком надавати послуги з поводження з побутовими відходами вивезення твердих побутових відходів, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених цим договором, на підставі рішення виконкому Вишгородської міської ради від 17.12.2020 р. № 379 та відповідно до Правил благоустрою території населеного пункту, розроблених з урахуванням схеми санітарного очищення населеного пункту та затверджених рішенням першої сесії V скликання Вишгородської міської ради від 30.10.2006 р. № 1/23.

Згідно з п. 2.1 цього договору виконавець надає споживачеві послуги з поводження з твердими відходами (вивезення твердих побутових відходів), накопиченими у споживача за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, ЖК «Чотири карати», вул. Ватутіна, буд. 110, корпуси №№ 1, 2, 3, 4. Контейнерні майданчики знаходяться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, ЖК «Чотири карати», вул. Ватутіна, буд. 110, корпус № 1.

Інші умови вказаних вище договорів є ідентичними.

Послуги з вивезення твердих відходів надаються за контейнерною схемою (п. 2.2 договору).

Пунктами 4.2.1, 4.2.4, 4.2.8 договору встановлено, що споживач зобов`язаний оплачувати в установлений договором строк надані йому послуги з поводження з побутовими відходами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за послуги споживач зобов`язаний сплачувати пеню в розмірі, встановленому відповідно до п. 6.3 цього договору; споживач зобов`язаний на вимогу виконавця проводити звірку взаємних розрахунків шляхом підписання акта звірки протягом 10 днів з моменту його отримання.

Відповідно до п. 5.1 договору вартість оплати послуг на вивезення, утилізацію та захоронення твердих побутових відходів об`ємом 1 куб.м. становить 145,3499 грн., у тому числі ПДВ. Загальна щомісячна вартість послуг складається відповідно до актів виконаних робіт та об`єму вивезених твердих побутових відходів.

Згідно з п. 5.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Умовами п. 5.3 договору передбачено, що платежі вносяться не пізніше ніж до 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

У разі зміни тарифів на підставі рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради, оплата вартості послуги здійснюється споживачем за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до цього договору (п. 5.6 договору).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за порушення договору відповідно до ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно з п. 6.3 договору за несвоєчасне внесення плати за послуги споживач сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,01% суми простроченого платежу, яка нараховується за кожний день прострочення, але не вище 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. При цьому, загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.

Відповідно до п. 9.1 договору останній набирає чинності з дня його підписання та діє протягом 1 (одного) року. Договір вважається таким, що продовжений на той самий строк, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодна зі сторін не заявила про відмову від договору або про його перегляд (п. 9.2 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2021 р. позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 114 о/р, в якому зазначив, що станом на 31.03.2021 р. заборгованість ТОВ Профжилкомфорт Плюс перед КП Управляюча компанія Вишгородської міської ради становить 65712,67 грн., з них 10872,17 грн. за договором № 143/2020 від 31.12.2020 р. та 8953,55 грн. договором № 144/2020 від 31.12.2020 р.

11.08.2023 р. позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 121 о/р, в якій просив останнього сплатити заборгованість за договором № 143/2020 від 31.12.2020 р. в сумі 190705,23 грн. та заборгованість за договором № 144/2020 від 31.12.2020 р. в сумі 128889,85 грн. Окрім того, позивач повідомив відповідача, що за вказаними договорами останньому нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати. До вказаної претензії було долучено оборотно-сальдову відомість по рахунку № 361 за період з 01.08.2023 р. по 09.08.2023 р. на суму 319595,08 грн., розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат за договорами № 143/2020 від 31.12.2020 р. та № 144/2020 від 31.12.2020 р.

15.08.2023 р. позивач повторно звернувся до відповідача із претензією вих. № 122 о/р, в якій просив ТОВ Профжилкомфорт Плюс сплатити 195116,31 грн. заборгованості за договором № 143/2020 від 31.12.2020 р. та 135676,69 грн. за договором № 144/2020 від 31.12.2020 р.

Також 15.08.2023 р. позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 126 о/р, до якого були долучені акти надання послуг та акти звірки взаємних розрахунків, які ТОВ Профжилкомфорт Плюс необхідно підписати та повернути КП Управляюча компанія Вишгородської міської ради, а також було долучено рахунки на оплату.

Суд відзначає, що матеріали справи містять копії підписаних обома сторонами актів надання послуг за договором № 143/2020 від 31.12.2020 р. № 935 від 31.03.2023 р., № 1254 від 30.04.2023 р., № 1596 від 31.05.2023 р., № 1998 від 30.06.2023 р., № 2389 від 31.07.2023 р., № 2723 від 31.08.2023 р., № 3174 від 30.09.2023 на загальну суму 206782,68 грн., та актів надання послуг за договором № 144/2020 від 31.12.2020 р. № 933 від 31.03.2023 р., № 1252 від 30.04.2023 р., № 1594 від 31.05.2023 р., № 1996 від 30.06.2023 р., № 2387 від 31.07.2023 р., № 2721 від 31.08.2023 р., № 3172 від 30.09.2023 на загальну суму 93729,14 грн.

20.12.2023 р. позивач надіслав відповідачу претензію вих. № 203 о/р та вих. № 210 о/р, в яких зазначив, що рішенням Вишгородської міської ради № 5 від 19.01.2023 р. вартість послуг було визначено у розмірі 210,399 грн./куб.м з ПДВ. При цьому, ТОВ Профжилкомфорт Плюс належним чином не виконало взяті на себе зобов`язання за договорами № 143/2020 від 31.12.2020 р. та № 144/2020 від 31.12.2020 р., у зв`язку з чим в останнього наявна заборгованість в сумі 248099,85 грн. за договором № 143/2020 від 31.12.2020 р. та в сумі 125735,72 грн. за договором № 144/2020 від 31.12.2020 р. Окрім того, КП Управляюча компанія Вишгородської міської ради зазначила, що у разі не сплати заборгованості за договорами остання буде вимушена звернутися до суду.

До вказаних претензій позивачем було долучено акти звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2022 р. по 10.10.2023 р., з яких вбачається, що відповідачем частково здійснювалась оплата наданих послуг за договорами. Всього відповідачем було сплачено 213183,30 грн. за договором № 143/2020 від 31.12.2020 р. та 91431,76 грн. за договором № 144/2020 від 31.12.2020 р.

Як зазначає позивач, відповіді на претензії отримано не було, заборгованість не сплачено.

З долученої до матеріалів справи довідки про заборгованість ТОВ Профжилкомфорт Плюс перед КП Управляюча компанія Вишгородської міської ради вбачається, що загальна заборгованість відповідача за договорами № 143/2020 від 31.12.2020 р. та № 144/2020 від 31.12.2020 р. за надані послуги з поводження з побутовими відходами складає 441420,70 грн.

Оскільки ТОВ Профжилкомфорт Плюс має несплачену заборгованість перед КП Управляюча компанія Вишгородської міської ради за договорами № 143/2020 від 31.12.2020 р. та № 144/2020 від 31.12.2020 р. про надання послуг з поводження з побутовими відходами, останнє і звернулося з даним позовом до суду.

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ст. 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 7 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Поряд з цим, зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ст. 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

У ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" зазначено, що комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

За приписами ч.ч. 1, 4 ст. 25 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживачі зобов`язані укласти договір про управління побутовими відходами з виконавцем послуги з управління побутовими відходами, визначеним у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" обсяг наданих послуг з поводження з побутовими відходами вимірюється у кілограмах, тоннах, метрах кубічних або інших одиницях, визначених правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Одиниця виміру обсягу наданих послуг з поводження з побутовими відходами встановлюється органом місцевого самоврядування.

Послуга з управління побутовими відходами надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, Законом України "Про управління відходами" та вимогами правил надання послуг з управління побутовими відходами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. (ч. 4 ст. 25 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відходи" поводження з відходами - дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення.

Поряд з цим, у ст. 610 Цивільного кодексу України вказано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у даній справі з огляду на таке.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою;

Стаття 79 Господарського процесуального кодексу України містить такий стандарт доказування як «вірогідність доказів», який підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач і відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процессу.

Тобто, тлумачення змісту згаданої вище ст. 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Суд відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 р. у справі № 129/1033/13-ц та постановах Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18, від 21.12.2020 р. у справі № 916/401/17).

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача перед позивачем за договорами № 143/2020 від 31.12.2020 р. та № 144/2020 від 31.12.2020 р. про надання послуг з побутовими відходами складає 441420,70 грн., що підтверджується, зокрема, довідкою про заборгованість ТОВ Профжилкомфорт Плюс перед КП Управляюча компанія Вишгородської міської ради, підписаними актами надання послуг, актами звірки взаємних розрахунків, складеними позивачем.

Зазначені обставини відповідачем не заперечені та не спростовані.

Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Водночас, доказів на доведення факту погашення заборгованості в розмірі 441420,70 грн. за договорами № 143/2020 від 31.12.2020 р. та № 144/2020 від 31.12.2020 р. відповідач суду не надав.

Отже, вимога Комунального підприємства Управляюча компанія Вишгородської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Профжилкомфорт Плюс про стягнення 441420,70 грн. заборгованості за договорами № 143/2020 від 31.12.2020 р. та № 144/2020 від 31.12.2020 р. про надання послуг з поводження з побутовими відходами є доведеною, не спростованою відповідачем і, відповідно, такою, що підлягає задоволенню.

Окрім того, згідно з прохальною частиною позовної заяви позивачем заявлено до стягнення з відповідача 16907,00 грн. 3% річних та 15142,44 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами ст.ст. 79, 86 Господарського кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

Розмір 3% річних, визначений позивачем, становить 16907,00 грн., нарахованих на заборгованість відповідача за період з 01.04.2023 р. по 10.07.2024 р.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 15142,44 грн., нарахованих на заборгованість відповідача за період з 01.04.2023 р. по 10.07.2024 р.

Перевіривши розрахунки заявлених позивачем до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку що вони є арифметично невірними, і за перерахунком суду розмір 3% річних становить 16924,24 грн., а розмір інфляційних втрат становить 27986,45 грн.

Слід зазначити, що за приписами ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України), відтак позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню в заявлених позивачем сумах, а саме 16907,00 грн. 3% річних та 15142,44 грн. інфляційних втрат.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Комунального підприємства Управляюча компанія Вишгородської міської ради у повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Профжилкомфорт Плюс (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Ватутіна, буд. 110, корп. 1, оф. 133, код 41182102) на користь Комунального підприємства Управляюча компанія Вишгородської міської ради (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Кургузова, буд. 9А, код 40460869) 441420 (чотириста сорок одну тисячу чотириста двадцять) грн. 70 коп. основного боргу, 16907 (шістнадцять тисяч дев`ятсот сім) грн. 00 коп. 3% річних, 15142 (п`ятнадцять тисяч сто сорок дві) грн. 44 коп. інфляційних втрат, 7102 (сім тисяч сто дві) грн. 05 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене 07.10.2024 р.

Суддя В.М. Бабкіна