Рішення

від 01.10.2024 по справі 914/1651/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2024 Справа № 914/1651/24

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінко Україна», м. Київ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Палиги Ігоря Івановича, м. Новояворівськ, Львівська область

про стягнення 10 458, 37 грн

Суддя Наталія Мороз

За участю секретаря с/з Соломії Дицької

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

Суть спору:

Позовну заяву подано Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінко Україна» до Фізичної особи-підприємця Палиги Ігоря Івановича про стягнення 10 458,37 грн.

Ухвалою суду від 01.07.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою суду від 16.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 06.08.2024.

06.08.2024 розгляд справи відкладено на 05.09.2024, про що сторін повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.

У зв`язку з перебуванням судді Наталії Мороз у період з 03.09.2024 по 05.09.2024 на лікарняному, розгляд справи № 914/1651/24, призначений на 05.09.2024 не відбувся.

Ухвалою суду від 09.09.2024 розгляд справи по суті відкладено на 01.10.2024.

В судове засідання 01.10.2024 представники сторін не з`явились.

Суд зазначає про належне виконання обов`язку щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи.

Поштова кореспонденція надсилалася судом на адресу Фізичної особи-підприємця Палиги Ігоря Івановича, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідними Списками розсилки поштової кореспонденції.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження не поступало.

Однак, ухвали про відкриття провадження у справі від 16.07.2024 та відкладення розгляду справи від 06.08.2024, були повернуті на адресу суду з відміткою установи поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується наявною в матеріалах справи поштовою кореспонденцією з вкладеннями та Довідками Ф.20.

Ухвалу суду від 09.09.2024 вручено відповідачу особисто, що підтверджується наявними в матеріалах справи витягами інформації відстеження пересилання поштового відправлення з інтернет-порталу АТ «Укрпошта».

Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Суд також звертає увагу, що на офіційному сайті Господарського суду Львівської області розміщувалось оголошення про розгляд справи № 914/1651/24 для належного повідомлення Фізичної особи-підприємця Палиги Ігоря Івановича про дату та час судового засідання.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17 отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

За змістом ст. 2 ЗУ "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18).

Згідно з ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем, як замовником, зобов`язань за договором надання послуг № 1307/22-02 від 13.07.2022 щодо повної та своєчасної оплати за виконані позивачем, як виконавцем роботи, внаслідок чого в Фізичної особи-підприємця Палиги Ігоря Івановича утворилась заборгованість в розмірі 10 458,37 грн.

Позиція відповідача.

Відповідач участі у судових засіданнях особисто або через уповноваженого представника не забезпечив, правом подання відзиву на позовну заяву в порядку статті 80 ГПК України не скористався.

Обставини справи.

13.07.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Руптела Україна», котре в подальшому (08.09.2023) було перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінко Україна» (позивач, за договором - виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Палига Ігорем Івановичем укладено договір надання послуг № 1307/22-02.

За цим договором виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги з моніторингу транспортного засобу (транспортних засобів) замовника в режимі реального часу, на якому встановлено обладнання GPS/ GSM (далі по тексту - «обладнання»), а замовник зобов`язується оплачувати послуги виконавця відповідно до цього договору (п.1.1). Вартість послуг (договірна ціна) є вільною, договірною і встановлюється за взаємною згодою сторін (п.3.1). Вартість послуг з моніторингу на території України та за її межами одного транспортного засобу на місяць становить 493 гривні 37 коп з ПДВ, що еквівалентно 16 євро 80 євроцентів і підлягають сплаті у гривнях, що визначаються за курсом НБУ відповідної валюти на день платежу. Вартість послуг з моніторингу транспорту в режимі реального часу для міжнародних перевізників Polish E-toll одного транспортного засобу на місяць становить 123 гривні 34 коп з ПДВ, що еквівалентно 4,2 євро 20 євроцентів і підлягають сплаті у гривнях, що визначаються за курсом НБУ відповідної валюти на день платежу. Загальна вартість послуг з моніторингу транспортних засобів визначається як добуток загальної кількості транспортних засобів, щодо яких здійснюється моніторинг в зазначеному місяці, та вартості послуг з моніторингу одного транспортного засобу на місяць (п.3.2). У випадку, коли вартість послуг з моніторингу транспорту за згодою сторін буде змінюватись, то ця вартість буде зазначена у додатку до даного договору (п.3.2.1). Розрахунки за даним договором між сторонами здійснюються шляхом, проведення безготівкових платежів згідно з чинним законодавством України (п.3.3). Рахунки виставляються в національній валюті України (п.3.4). Датою оплати вважається дача отримання коштів на рахунок виконавця (п.3.5). Замовник зобов`язується щомісяця оплачувати загальну вартість послуг виконавця в строк до 15 числа місяця, в якому надаються послуги, а якщо договір укладено після 15 числа відповідного місяця, сплатити вартість послуг за поточний місяць не пізніше 10 днів з моменту підписання договору в розмірі пропорційно часу надання послуг в цьому місяці (п.3.6). Не пізніше 15 числа наступного місяця виконавець складає, підписує зі свого боку і направляє замовнику акт приймання-передачі наданих послуг. Замовник, отримавши зазначений акт від виконавця, у триденний строк здійснює приймання послуг і в разі відсутності зауважень підписує та скріплює печаткою акт приймання-передачі наданих послуг зі свого боку і направляє один примірник підписаного та скріпленого печаткою акту виконавцеві (п.3.9). У разі зауважень щодо якості наданих послуг замовник акт не підписує, а у той же триденний строк направляє виконавцеві мотивовану відмову від приймання послуг з письмовими зауваженнями та вказує строк на усунення недоліків. Акт підписується замовником після усунення недоліків виконавцем (п.3.10). При неотриманні виконавцем в установлений п.3.10 договором строк, підписаного акту приймання-передачі наданих послуг або аргументованої відмови замовника, роботи вважаються прийнятими замовником без зауважень (п.3.11). Після підписання акту замовником, такий акт становить невід`ємну частину договору (п.3.12). Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до « 30» липня 2024 р (п.7.1). Договір вважається продовженим строком на наступний рік, якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення строку дії цього договору письмово не заявила про свій намір припинити дію договору (п.7.2).

06.09.2023 сторонами укладено додаткову угоду 1 до договору надання послуг № 1307/22-02, якою у преамбулі тексту договору змінено назву виконавця з Товариства з обмеженою відповідальністю «Руптела Україна» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінко Україна». Всі інші умови договору № 1307/22-02 від 13.07.2022 залишені незмінними.

Як зазначено позивачем у позовній заяві, в момент підписання договір надсилався відповідачу в двох екземплярах, за адресою реєстрації, однак відповідачем не повернуто екземпляр позивача.

На виконання взятих на себе за договором зобов`язань, в період з 01.12.2023 по 31.03.2024 ТзОВ «Лінко Україна» надано ФОП Палига Ігорю Івановичу послуги на суму 10 458,37 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами надання послуг № РУ000007400 від 31.12.2023 на суму 2 578,10 грн, № 438 від 31.01.2024 на суму 2 586,58 грн, № 1073 від 29.02.2024 на суму 2 618,46 грн, № 1688 від 31.03.2024 на суму 2 675,23 грн, а також рахунками на оплату.

Неоплачені акти надсилалися позивачем відповідачу за допомогою системи електронного документообігу, що підтверджується долученим до позовної заяви знімками екрана із сайту сервісу електронного документообігу.

Однак, в порушення взятих на себе зобов`язань, замовником не оплачено надані виконавцем послуги. Мотивованих відмов від приймання послуг від відповідача на адресу позивача не надходило.

З метою досудового врегулювання спору, ТзОВ «Лінко Україна» надіслано на адресу ФОП Палига Ігоря Івановича претензію з вимогою оплати суми боргу в розмірі 10 458,37 грн протягом 7 днів з дня отримання претензії. Однак, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

У зв`язку з несплатою ФОП Палига Ігорем Івановичем заборгованості добровільно, ТзОВ «Лінко Україна» звернулось до господарського суду за захистом порушеного права з позовом про стягнення 10 458,37 грн.

Оцінка суду.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 ЦК України).

Відповідно до ст.174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

В даному випадку, між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору надання послуг № 1307/22-02 від 13.07.2022, що за своєю правовою природою є договором підряду.

Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У відповідності до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Згідно з ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, договір підряду складається з двох взаємопов`язаних між собою зобов`язань: правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку та правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (ч.4 ст.882 ЦК України).

Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо замовник в порушення вимог ст. ст. 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18, від 05.05.2020 у справі № 904/2082/19.

При цьому, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.06.2018 у справі № 908/3519/16, від 19.09.2018 у справі № 905/1090/17, від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18.

Як встановлено судом, на виконання умов договору надання послуг № 1307/22-02 від 13.07.2022 виконавцем за період з 01.12.2023 по 31.03.2024 надано послуги, вартість яких становить 10 458,37 грн, що підтверджується актами надання послуг, підписаними позивачем за допомогою електронного цифрового підпису та надісланими відповідачу за допомогою системи електронного документообігу.

Відповідно до ст. 7 ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

За змістом ч. 4 ст. 18 ЗУ "Про електронні довірчі послуги", саме кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

У відповідності до роз`яснення Міністерства цифрової трансформації України, електронний підпис дає змогу засвідчити згоду підписувача із змістом електронного документа, ідентифікувати підписувача, а також є підставою для виникнення юридичних фактів та є достовірними доказами в суді.

Відповідачем не спростовано, що виконані позивачем роботи не відповідають вимогам, встановленим договором.

Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити законом покладений саме на замовника.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідач свої обов`язки з прийняття наданих позивачем послуг не виконав, відповідні акти залишив непідписаним без надання мотивованої відмови від приймання послуг, відтак, вимога про стягнення з відповідача 10 458,37 грн основного боргу підлягає до задоволення. Доказів зворотнього суду не надано.

Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним відповідачем.

Суд констатує, що при розгляді даної справи судом враховано та здійснено належне дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів, що стосуються укладеного між сторонами договору з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених ГПК України.

Судові витрати.

Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі, відтак, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача також 4 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано суду платіжну інструкцію № 182 від 19.06.2024 на суму 4500,00 грн з зазначенням призначення платежу «сплата за юридичні послуги згідно договору № 01/01 від 01.06.2017 та акту виконаних робіт від 19.06.2024»; акт виконаних робіт від 19.06.2024 по договору про надання юридичних послуг № 01/01 від 01.06.2017 та додаток до акту виконаних робіт від 19.06.2024 по договору про надання юридичних послуг № 01/01 від 01.06.2017.

За приписами ст.26 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Крім того, у відповідності до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, від 28.09.2023 у справі № 686/31892/19, наявність договірних відносин між адвокатами та їхніми клієнтами у справі, що розглядається, підтверджувався ордером, договорами про надання правничої допомоги.

Суд звертає увагу, що всі надані позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу документи містять посилання на договір про надання юридичних послуг № 01/01 від 01.06.2017, однак самого договору позивачем суду не надано. Ордер на надання правничої (правової) допомоги в матеріалах справи також відсутній.

Таким чином, оскільки матеріали справи не містять належних доказів в підтвердження договірних відносин між адвокатом та позивачем, підстави для стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Палига Ігоря Івановича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінко Україна» (м. Київ, пр. Леся Курбаса, 2г, ідентифікаційний код 38014287, розрахунковий рахунок IBAN НОМЕР_2 АТ «Укрсиббанк») - 10 458,37 грн - заборгованості, 3 028,00 грн судового збору.

Рішення складено 07.10.2024

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.