Ухвала

від 07.10.2024 по справі 914/2419/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.10.2024 Справа № 914/2419/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Трускавецького В. П., розглянувши матеріали заяви про видачу судового наказу, де

заявник:Приватне акціонерне товариство «Фарлеп-Інвест», м. Київ, боржник:Товариство з обмеженою відповідальністю «Гольцсервіс», м. Львів, предмет:стягнення 2?676,04 грн.Встановив.

Приватне акціонерне товариство «Фарлеп-Інвест» звернулось до Господарського суду Львівської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гольцсервіс» заборгованості у розмірі 2?676,04 грн за Договором № 740009/11 про надання телекомунікаційних послуг від 26.10.2011 (далі-Договір).

Подана заява обґрунтована невиконанням боржником своїх зобов`язань за Договором в частині повної та своєчасної оплати, наданих заявником послуг за період лютий-жовтень 2022 року та лютий 2023 року, що призвело до утворення заборгованості у розмірі 2?676,04 грн.

Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд дійшов до висновку про відмову у видачі судового наказу з наступних підстав.

Частиною 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Разом з цим, ГПК України встановлено певні вимоги до заяви про видачу судового наказу.

Пунктом 5 частини 2 ст. 150 ГПК України визначено, що у заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 150 ГПК України, до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості. До заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги (п. 4 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України).

У заяві про видачу судового наказу заявник вказує, що між ТзОВ «Оптіма Телеком» (Оператор) та ТзОВ «Гольцсервіс» (Абонент) 26.10.2011 укладено Договір № 740009/11 про надання телекомунікаційних послуг, за умовами якого Оператор надає Абоненту телекомунікаційні послуги, а Абонент отримує та зобов`язується оплачувати їх відповідно до умов Договору.

В подальшому ТзОВ «Оптіма Телеком» реорганізовано шляхом приєднання до ПрАТ «Фарлеп-Інвест», відтак, останнє перейняло усі права та обов`язки оператора за вищезазначеним Договором.

ПрАТ «Фарлеп-Інвест» запевняє, що у період лютий-жовтень 2022 року та лютий 2023 року надав боржнику обумовлені послуги на суму 2?676,04 грн. В свою чергу, ТзОВ «Гольцсервіс» кореспондуючий обов`язок з плати наданих послуг не виконав. Відтак, заявник звернувся до суду з даною заявою.

На підтвердження наявності заявленої заборгованості подано копії: Договору № 740009/11 про надання телекомунікаційних послуг від 26.10.2011, Додатку № 1 від 02.11.2011 до Договору, Додатку № 2 від 31.03.2014 до Договору, Додатку № 3 від 01.12.2020 до Договору, Рахунку-акту № 0222740009 за період з 01.02.2022 по 28.02.2022 на суму 256,43 грн, Рахунку-акту № 0322740009 за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 на суму 255,00 грн; Рахунку-акту № 0223740009 за період з 01.02.2023 по 28.02.2023 на суму 2160,00 грн та Акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2022 по 01.08.2024, підписаного лише зі сторони заявника.

Суд звертає увагу заявника на те, що виходячи із загальних засад наказного провадження та встановленого порядку розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та безспірність якої підтверджується доданими до заяви документами.

При зверненні заявника до господарського суду із заявою про видачу судового наказу та при викладенні обставин, на яких ґрунтуються вимоги заявника, останнім мають бути зазначені та надані належні, допустимі, достовірні та вірогідні докази, на підтвердження заявлених ним вимог та обставини їх виникнення.

Судом встановлено що у поданій заяві про видачу судового наказу (див абз. 9 ст. 2 заяви) заявник вказує про те, що заборгованість, яку він просить стягнути з боржника виникла за період з лютого по жовтень 2022 року та в лютому 2023 року.

Водночас, для підтвердження заборгованості подано Рахунки-акти, що свідчать про нарахування плати за послуги, що охоплюються періодами: з 01.02.2022 по 28.02.2022, з 01.03.2022 по 31.03.2022 та 01.02.2023 по 28.02.2023. Які послуги надавались за період з квітня 2023 року до січня 2023 року та яка їх вартість суду невідомо.

Крім того, судом встановлено, що:

- у Рахунку-акті № 0222740009 за період з 01.02.2022 по 28.02.2022 включено абонентську плату у розмірі 256,43 грн за міжміські та мобільні дзвінки;

- у Рахунку-акті № 0322740009 за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 включено абонентську плату у розмірі 255,00 грн,

- у Рахунку-акті № 0223740009 за період з 01.02.2023 по 28.02.2023 включено компенсацію вартості обладнання на суму 2160,00 грн.

Як зазначено у Договорі перелік та обсяг Послуг, які надаються Оператором Абоненту відповідно до Договору, їх вартість і характеристики зазначаються в Додатках до Договору, які є невід`ємними частинами.

З Долучених до заяви Додатків до Договору № 1 від 02.11.2011, № 2 від 31.03.2014 та № 3 від 01.12.2020 не вбачається погодження сторонами надання інших послуг, зокрема і такої як «компенсація вартості обладнання».

Відтак, суд дійшов висновку, що з долучених до матеріалів справи доказів неможливо встановити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 154 ГПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає відповідний наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України підставою для відмови у видачі судового наказу може бути та обставина, що із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу на пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Відтак, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку відмовити заявнику у видачі судового наказу за поданою заявою.

Суд роз`яснює заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою, в порядку встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 ГПК України).

Згідно ч. 2 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 147, 148, 150, 152, 153, 154, 175, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Приватного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гольцсервіс» про стягнення 2?676,04 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку у строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Трускавецький В.П.