Рішення

від 07.10.2024 по справі 915/801/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 року Справа № 915/801/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом: Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русаніський бульвар, буд. 8; ідентифікаційний код 21647131)

до відповідача: Приватного підприємства «ПИК» (54049, м. Миколаїв, пр. Богоявленський, буд. 7/8; ідентифікаційний код 31764329)

про: стягнення 22 706,86 грн,

Суть спору:

03.07.2024 Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 67711/1/ІНС.ЛОУ від 16.05.2024 (з додатками) про відшкодування шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у якій просить суд:

1. Відкрити провадження по справі.

2. Визначити справу малозначною на підставі п, 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України.

3. Розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. У разі розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, або ж у порядку загального позовного провадження - у відповідності до ст. 42 ГПК України розглянути справу без участі представника Позивача, позовні вимоги підтримуємо в повному обсязі.

4. Стягнути з Приватного підприємства «ПИК» (код ЄДРПОУ 31764329) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131) завдані збитки у розмірі 22 706,86 грн.

5. Стягнути з Приватного підприємства «ПИК» (код ЄДРПОУ 31764329) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131) сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: постанови Корабельного районного суду м. Миколаєва від 08.07.2020 у справі № 488/1229/20; повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду № 18743 від 14.05.2020; технічного паспорту та водійського посвідчення; полісу № АО/1983145 від 28.04.2020 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності; Висновку за звітом № 160-20 про незалежну оцінку майна з визначення вартості матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові автомобіля ЗАЗ 1103 07, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; заяви від 09.11.2020 про виплату майнового відшкодування; наказу Моторного (транспортного) страхового бюро України № 3.1/2289 від 27.11.2020 «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих»; довідки Моторного (транспортного) страхового бюро України № 1 від 25.11.2020 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих; платіжних інструкцій № 2545054 від 30.11.2020, № 1481110 від 14.08.2020; рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.03.2024 у справі № 915/1883/23; листа Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях № 31/30/03-7АЗ/03-2024 від 12.12.2024; листа Управління патрульної поліції в Миколаївській області № 7809/41/16/01-2020 від 29.04.2020; листа Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 7773/02.02.01-40/02.05/5/24 від 29.05.2024; застосування норм статей 21, 29, 35, 36, 38, 39, 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 1166, 1172, 1187, 1191, Цивільного кодексу України; та мотивовані, зокрема, тим, що 28.04.2020 відбулась дорожньо-транспортна пригода, а саме ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Рута» реєстраційний номер № НОМЕР_2 допустив зіткнення з транспортним засобом «ЗАЗ», державний номерний знак « НОМЕР_1 ». Внаслідок вищевказаної ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень. Відповідно до постанови Корабельного районного суду м. Миколаєва № 488/1229/20 від 08.07.2020 ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 і ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Позивач стверджує, що згідно з відповіді Головного сервісного центру МВС України, 29.05.2012 року відбулась реєстраційна операція - видача тимчасового реєстраційного талону від 29.05.2012 року серії ДАР № 323156 приватним підприємством «ІВА» приватному підприємству «ПІК» (надалі - Відповідач), яким надано останньому право розпорядження транспортним засобом РУТА 25 білого кольору, номерний знак НОМЕР_2 до 28.05.2022 року. Відповідно до Листа Департаменту патрульної поліції в Миколаївській області, 28.04.2020 року, працівниками поліції Миколаївської області складено протокол про порушення правил дорожнього руху на водія транспортного засобу РУТА 25, державний номерний знак НОМЕР_2 перевізник ПП ПІК. Відповідно до відповіді Миколаївської міської ради на міському маршруті загального користування в м. Миколаєві, 28.04.2020 року УП ММР «Миколаївтранс», код ЄДРПОУ 42631262, ПП «ПИК», код ЄДРПОУ 31764329 обслуговували міський автобусний маршрут загального користування № 91.

Також позивач зазначає, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована, у зв`язку із чим, та з урахуванням приписів чинного законодавства, потерпіла особа повідомила Моторне (транспортне) страхове бюро України про настання дорожньо-транспортної пригоди та надала останньому усі необхідні документи, надання яких передбачається ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів». З урахуванням наведеного позивач визначив розмір заподіяної шкоди та здійснив регламентну виплату потерпілій особі. Загальний розмір витрат, з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди за розрахунком позивача склав 22 706,86 грн. З урахуванням наведеного, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача суми сплаченого майнового відшкодування в регресному порядку.

Ухвалою суду від 22.07.2024, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, останню було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/801/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; викладено вимоги до позивача; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Копія вказаної ухвали була направлена учасникам справи у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України.

Так, копію ухвали було надіслано позивачу та відповідачу в їх електронні кабінети. Документ доставлено до електронного кабінету позивача 22.07.2024 о 19:30, до електронного кабінету відповідача 22.07.2024 о 19:30, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними довідками. За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Враховуючи наведене, слід вважати, що копію ухвали Господарського суду Миколаївської області від 22.07.2024 у справі № 915/801/24 позивач та відповідач отримали 23.07.2024.

Станом на час розгляду справи будь-яких заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, від учасників справи до суду не надходило.

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, станом на дату проведення даного засідання не скористався.

Так, як уже було вище наведено, ухвалою суду від 22.07.2024 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву. Копію вказаної ухвали відповідач отримав 23.07.2024.

Таким чином, встановлений судом строк на подання відзиву для відповідача тривав до 07.08.2024 включно.

Разом із тим, ані протягом встановленого строку, ані станом на дату розгляду даної справи по суті, відповідач ні відзиву на позовну заяву, ні будь-яких заяв чи клопотань по спірним правовідносинам суду не надав.

За правилами ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, головуючий у даній справі суддя Смородінова О.Г. у період з 19.08.2024 по 13.09.2024 перебувала у запланованій щорічній відпустці, тому справа вирішується судом після закінчення наведених обставин, та з урахуванням обсягу справ, що перебувають у провадженні судді.

Суд розглянув дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст. 252 ГПК України).

При цьому, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -

В С Т А Н О В И В:

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача про стягнення з відповідача суми завданих збитків у вигляді сплаченого майнового відшкодування.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належать обставини встановлення розміру витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування, встановлення підстав для відшкодування в порядку регресу витрат шляхом стягнення їх з відповідача.

Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:

- постанова Корабельного районного суду м. Миколаєва від 08.07.2020 у справі № 488/1229/20; повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду № 18743 від 14.05.2020;

- технічний паспорт та водійське посвідчення;

- поліс № АО/1983145 від 28.04.2020 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності;

- Висновок за звітом № 160-20 про незалежну оцінку майна з визначення вартості матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові автомобіля ЗАЗ 1103 07, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

- заява від 09.11.2020 про виплату майнового відшкодування;

- наказ Моторного (транспортного) страхового бюро України № 3.1/2289 від 27.11.2020 «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих»;

- довідка Моторного (транспортного) страхового бюро України № 1 від 25.11.2020 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих;

- платіжні інструкції № 2545054 від 30.11.2020, № 1481110 від 14.08.2020;

- рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.03.2024 у справі № 915/1883/23;

- лист Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях № 31/30/03-7АЗ/03-2024 від 12.12.2024;

- лист Управління патрульної поліції в Миколаївській області № 7809/41/16/01-2020 від 29.04.2020;

- лист Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 7773/02.02.01-40/02.05/5/24 від 29.05.2024.

Відповідач, як уже було наведено вище, ні відзиву, ні будь-яких доказів суду не надав.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.

Матеріали справи свідчать про те, що 28.04.2020 о 16 годині 30 хвилин гр. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом - автомобілем Рута 25, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в місті Миколаєві по просп. Богоявленському, в районі будинку 512, рухаючись заднім ходом не переконався у безпеці свого руху, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом автомобілем ЗАЗ 110307, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керування водія ОСОБА_2 , який рухався позаду. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Відповідно до постанови Корабельного районного суду м. Миколаєва від 08.07.2020 у справі № 488/1229/20 ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 і ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

За даними позивача, власником транспортного засобу «Рута» реєстраційний номер № НОМЕР_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди було Приватне підприємство «ІВА».

Водночас, з наданих позивачем доказів, зокрема, листа Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях № 31/30/03-7АЗ/03-2024 від 12.12.2024 вбачається, що 29.05.2012 року відбулась реєстраційна операція - видача тимчасового реєстраційного талону від 29.05.2012 року серії НОМЕР_3 приватним підприємством «Іва» приватному підприємству «ПиК», яким останньому надано право розпорядження транспортним засобом РУТА 25, номерний знак НОМЕР_2 до 28.05.2022 року.

Також, зі змісту листа Управління патрульної поліції в Миколаївській області № 7809/41/16/01-2020 від 29.04.2020 вбачається, що Департаментом патрульної поліції управління патрульної поліції в Миколаївській області, було встановлено, що транспортний засіб «Рута 25», д.н. НОМЕР_2 , був закріплений за перевізником ПП «ПиК».

На момент настання страхового випадку (28.04.2020) цивільно-правова відповідальність власника користувача транспортного засобу - автомобіля «Рута» реєстраційний номер № НОМЕР_2 не була застрахована договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується інформацією з Централізованої бази МТСБУ станом на 28.04.2020.

З урахуванням наведеного, потерпіла внаслідок дорожньо-транспортної пригоди особа - ОСОБА_3 звернулася до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою від 09.11.2020 про виплату страхового відшкодування.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля ЗАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, відповідно до Звіту № 160-20 про незалежну оцінку майна з визначення вартості матеріального збитку склала 25 195,87 грн.

Розрахунок та виплата страхового відшкодування ОСОБА_3 проводилися на основі: наказу Моторного (транспортного) страхового бюро України № 3.1/2289 від 27.11.2020 «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих»; довідки Моторного (транспортного) страхового бюро України № від 25.11.2020 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих. Розмір регламентної виплати встановлено у розмірі 21 326,86 грн.

Позивач відшкодував ОСОБА_3 завдані внаслідок ДТП збитки у розмірі 21 326,86 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2545054 від 30.11.2020.

Крім того, позивач поніс витрати на послуги аварійного комісара та збір документів у розмірі 1 380,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1481110 від 14.08.2020.

Як уже було наведено вище, предметом спору у справі, що розглядається, є вимога позивача про стягнення грошових коштів в порядку регресу з власника автомобіля (відповідача), водій якого визнаний винуватим у дорожньо-транспортній пригоді (ДТП), у зв`язку із виплатою страхового відшкодування потерпілим особам.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

За змістом статей 15 та 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

За загальними правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

З аналізу змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду». За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191 Цивільного кодексу України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Приписи ч. 2 ст. 1187 ЦК України встановлюють особливого суб`єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки, - таким суб`єктом є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Не є таким суб`єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Зазначений висновок узгоджується і з нормою ч. 1 ст. 1172 ЦК України та ч. 2 ст. 1187 ЦК України.

Згідно з п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування» страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відноситься до видів обов`язкового страхування.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно з вимогами ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний: письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Відповідно до п. 39.1 ст. 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.

За змістом п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Приписами п. 40.3 ст. 40, ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.

У п.п. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регламентовано, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Відповідно до п. «а» ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні, зокрема, власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Суд встановив, що автомобіль, яким керував ОСОБА_1 , з вини якого відбулась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено транспортний засіб ЗАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на момент вчинення ДТП (28.04.2020) використовувався Приватним підприємством «ПиК», якому було видано тимчасовий реєстраційний талон від 29.05.2012 серії ДАР № 32156 на право розпорядження транспортним засобом РУТА 25, номерний знак НОМЕР_2 до 28.05.2022.

Як зазначалось вище, нормою ч. 1 ст. 1172 ЦК України закріплено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже, аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм. При цьому, правовою підставою для сплати позивачем на користь потерпілих за рахунок коштів фонду захисту потерпілих страхового відшкодування є приписи статей 38, 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з участю у дорожньо-транспортній пригоді транспортного засобу, власником якого цивільно-правова відповідальність застрахована не була.

За змістом статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Підсумовуючи вищенаведене, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь Моторного страхового бюро України суми сплаченого позивачем страхового відшкодування у розмірі 21 326,86 грн, розмір понесення яких підтверджується матеріалами справи. Отже, в цій частині позов необхідно задовольнити.

Крім того, позивач оплатив 1380,00 грн за послуги аварійного комісара згідно платіжного доручення № 1481110 від 14.08.2020.

Суд зауважує, що дана оплата також є правомірною, оскільки згідно пунктів 34.2., 34.3, 34.4 ст. 34 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»:

- протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків;

- якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження);

- для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Отже, враховуючи, що Закон передбачає наявність аварійного комісара для визначення, в тому числі вартості пошкодження, а його послуги є платними, відшкодування оплати таких послуг також правомірно включено до позовних вимог (при наявності документального підтвердження оплати, що має місце).

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача суми сплаченого майнового відшкодування в розмірі 22 706,86 грн (у тому числі 21 326,86 грн регламентних виплат та 1380,00 грн на оплату послуг аварійного комісара), а, отже про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, відомості про розподіл судових витрат.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-78, 86, 129, 165, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства «ПИК» (54049, м. Миколаїв, пр. Богоявленський, буд. 7/8; ідентифікаційний код 31764329) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русаніський бульвар, буд. 8; ідентифікаційний код 21647131) завдані збитки у розмірі 22 706,86 грн, а також 3028,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8; ідентифікаційний код 21647131);

Відповідач: Приватне підприємство «ПИК» (54049, м. Миколаїв, пр. Богоявленський, буд. 7/8; ідентифікаційний код 31764329).

Повне рішення складено та підписано судом 07.10.2024.

Суддя О.Г. Смородінова