Ухвала

від 07.10.2024 по справі 916/4331/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

"07" жовтня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4331/24Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г., розглянувши заяву (вх.№4434/24 від 30.09.2024р.) Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» про видачу судового наказу до ОСОБА_1

Встановив: Акціонерне товариство «Херсонська теплоелектроцентраль» звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 суми основного боргу у розмірі 33375,17 грн.

Частиною 1 статті 12 ГПК України встановлено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

У п. 16 ч. 1 ст. 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.

Відповідно до ст. 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Ці приписи законодавства є спеціальними, які підлягають безумовному врахуванню як учасниками справи, так і судом, для цілей визначення порядку правового регулювання при здійсненні стягнення на підставі судового наказу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 175 ГПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено суб`єкта господарювання, які звернулися із позовною заявою або до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичної особи, фізичної особи-підприємця та громадських формувань", фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Як встановлено судом згідно відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ОСОБА_1 , 08.08.2022р. до реєстру було внесено запис про припинення підприємницької діяльності за власним рішенням.

Таким чином, у даному випадку заява про видачу судового наказу пред`явлена до суб`єкта господарювання (підприємця), який припинив свою господарську діяльність та державну реєстрацію такого припинення проведено у встановленому чинним законодавством України порядку.

У той же час, суд зауважує, що у даному випадку заявник звернувся з заявою, яка розглядається в наказному провадженні, а не у порядку позовного провадження.

Під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог по суті, а процесуальний механізм наказного провадження не передбачає встановлення обставин щодо правонаступництва та обсягу відповідальності фізичної особи, що виникає у зв`язку із втратою нею статусу підприємця.

Отже, звертаючись із заявою про видачу судового наказу в порядку наказного провадження, визначаючи в якості боржника саме фізичну особу, яка втратила статус фізичної особи-підприємця, заявник не взяв до уваги, що процедура наказного провадження застосовується виключно щодо суб`єктів господарювання, а припинення статусу підприємця унеможливлює застосування до розглядуваних правовідносин процедури наказного провадження.

За таких обставин, враховуючи припинення підприємницької діяльності боржника, суд доходить висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п.4 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 147-153, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Акціонерному товариству «Херсонська теплоелектроцентраль» у видачі судового наказу за заявою (вх.№ 4434/24 від 30.09.2024р.).

Ухвала набирає законної сили згідно ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Суддя Т.Г. Д`яченко