Ухвала

від 07.10.2024 по справі 916/4378/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"07" жовтня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4378/24Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ДІС» про забезпечення позову до подачі позовної заяви за вх.№4-89/24 від 03.10.2024 стосовно особи, яка може отримати статус учасника справи (відповідач): Приватне підприємство «ТРАНС-ЕКСПО» (вул. Кишинівська, буд. 11, м. Рені, Ізмаїльський район, Одеська область, 68802, ідентифікаційний код 35992678) про стягнення 2 426 457,92 грн

В С Т А Н О В И В:

03.10.2024 за вх.№4-89/24 господарським судом одержано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ДІС» про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій останній просить суд застосувати заходи забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ДІС" до Приватного підприємства "ТРАНС-ЕКСПО" про стягнення заборгованості шляхом накладення арешту на грошові кошти Приватного підприємства "ТРАНС-ЕКСПО в розмірі 2 426 457,92 грн, які знаходяться на всіх рахунках Приватного підприємства "ТРАНС-ЕКСПО" в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах.

Заяву обґрунтовано такими обставинами.

21.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "А-ФІНАНС" (Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ДІС" (Лізингоодержувач) було укладено Договір фінансового лізингу №525Л/210823, на виконання умов якого Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "А-ФІНАНС" на користь заявника було передано транспортний засіб Lexus LX-500D, що підтверджується актом прийому-передачі предмету лізингу (видаткова накладна).

Відповідно до п. 2.1.1. Договору фінансового лізингу №525Л/210823 від 21.08.2023 загальна сума лізингових платежів становить 7 823 081,57 грн. На виконання умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ДІС" у період з 24.08.2023 року по 13.03.2024 було сплачено 3 323 501,67 грн, що підтверджується відповідною банківською випискою.

21.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "А-ФІНАНС" (Кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮГ ТРАНС-ЛТД" (Поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ДІС" (Боржник) було укладено Договір поруки, згідно умов п.1.1. якого, Поручитель зобов`язується перед Кредитором відповідати за виконання ТОВ "АГРО ДІС" усіх його грошових зобов`язань перед Кредитором у повному обсязі, в тому числі і в частині компенсації можливих збитків та сплати можливих штрафних санкцій, комісії (винагород), додаткових платежів, що виникли або виникнуть в майбутньому із Договору фінансового лізингу, включаючи всі додатки, зміни та доповнення до нього/них, в т.ч. ті, що можуть бути укладені Сторонами в майбутньому, а саме: Договір фінансового лізингу №525Л/210823 від 21.08.2023 на суму 7 823 081,57 грн, укладеного між Кредитором та Боржником, з метою передачі на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування замовленого Боржником майна.

На виконання умов зазначеного Договору, Поручителем (Заявником) було сплачено лізингові платежі на загальну суму 387 587,17 грн, що підтверджується відповідною банківською випискою та наступними платіжними інструкціями: платіжна інструкція №1010 від 24.04.2024 на суму 195 358,14 грн; платіжна інструкція №1070 від 01.05.2024 на суму 192 229,03 грн.

Заявник вказує, що здійснена ним оплата на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "А-ФІНАНС" замість Приватного підприємства "ТРАНС-ЕКСПО" свідчить про неможливість виконати власні грошові зобов`язання, що вказує на його незадовільний фінансовий стан.

13.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "А-ФІНАНС" (Лізингодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ДІС" (Первісний лізингоодержувач) та Приватним підприємством "ТРАНС-ЕКСПО" (Новий лізингоодержувач) було укладено Договір про переведення прав та обов`язків №525ППО/130524, згідно умов п.1. якого, Первісний Лізингоодержувач переводить на Нового Лізингоодержувача свої зобов`язання (у тому числі щодо сплати лізингових та інших платежів) за договором фінансового лізингу №525Л/210823 від 21.08.2023, укладеного між Лізингодавцем і Первісним Лізингоодержувачем, а Новий Лізингоодержувач приймає на себе зазначені зобов`язання Первісного Лізингоодержувача за Договором фінансового лізингу. Відповідно на дату підписання договору фінансового лізингу до Нового Лізингоодержувача за Договором фінансового лізингу переходять грошові зобов`язання в розмірі 4 111 992,76 грн, що може змінюватися відповідно до умов Договору фінансового лізингу.

13.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "А- ФІНАНС" (Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ДІС" (Лізингоодержувач) було укладено Додаткову угоду №1 до Договору про переведення прав та обов`язків №525ППО/130524, згідно умов п.1 якого, сторони внесли зміни до п.2 Договору, що передбачають перехід грошових зобов`язань до Нового Лізингоодержувача в сумі 4 111 992,76 грн (розмір відшкодування вартості об`єкта лізингу - 4 111 992,76 грн; комісія лізингодавця - 1 848 505,89).

За актом приймання-передачі майна від 13.05.2024 Первісний лізингоодержувач передав, а Новий лізингоодержувач прийняв у володіння та користування транспортний засіб Lexus LX-500D, д.н. НОМЕР_1 , загальною вартістю предмету лізингу в розмірі 7 823 081,57 грн. Під час здійснення передачі транспортного засобу Lexus LX-500D, д.н. НОМЕР_1 , від Первісного лізингоодержувача до Нового лізингоодержувача, сторонами було складено та підписано видаткову накладну №1 від 13.05.2024, зі змісту якої вбачається, що транспортний засіб Lexus LX-500D д.н. НОМЕР_1 було передано Новому лізингоодержувачу вартістю 4 689 944,76 грн з ПДВ.

З урахуванням здійсненої передачі від Первісного лізингоодержувача до Нового лізингоодержувача, Приватне підприємство "ТРАНС-ЕКСПО" має відшкодувати позивачу 2 426 457,92 грн.

Після проведення передачі транспортного засобу Lexus LX-500D д.н. НОМЕР_1 від Первісного до Нового лізингоодержувача, заявник звернувся до Приватного підприємства "ТРАНС-ЕКСПО" з метою підписання акту звірки, проте останній борг не визнав та акт не підписав, внаслідок чого заявник вимушений звернутися до господарського суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО ДІС» зазначає, що обраний захід до забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти, належні Приватному підприємству «ТРАНС-ЕКСПО» в межах суми позову, з яким має намір звернутись до суду, повністю відповідає предмету позовних вимог і зможе забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, у зв`язку з чим, вважає обґрунтованим подання даної заяви до суду та її подальше задоволення судом в повному обсязі.

Заявник вказує, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову викликана значною ціною позову у розмірі 2 426 457,92 грн, відсутністю відомостей про наявність у Приватного підприємства «ТРАНС-ЕКСПО» грошових коштів або достатності цінного майна, а також іншими підставами зазначеними в цій заяві.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Відповідно до статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно та/або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами та/або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 виснувала про те, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 щодо застосування частини першої статті 150 ЦПК України (яка є аналогічною частині першій статті 137 ГПК України) зазначено, зокрема, такі висновки:

« 43. Цивільний процесуальний закон не забороняє вживати заходи забезпечення позову у справі, рішення у якій не підлягає примусовому виконанню, якщо забезпечення позову сприятиме ефективному захисту порушених прав позивача. І навпаки, якщо рішення у справі підлягатиме примусовому виконанню, вжиття заходів забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно, не завжди може бути необхідним та співмірним із пред`явленими вимогами позову і відповідати характеру порушеного права позивача.

44. У частині першій статті 150 ЦПК України наведено перелік видів забезпечення позову, серед яких у пункті 1 законодавець вирізняє накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

45. Жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно (грошові кошти), лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить.

46. Тому Велика Палата Верховного Суду констатує, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

47. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

48. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії».

Як встановлено судом, предметом майбутнього позову є вимога майнового характеру про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2 426 457,92 грн, яка виникла з відшкодування вартості об`єкту лізингу за договором фінансового лізингу №525Л/210823 від 21.08.2023, право вимоги за яким перейшло до ТОВ «АГРО ДІС» на підставі додаткової угоди №1 від 13.05.2024 до договору про переведення прав та обов`язків №525ППО/130524.

В свою чергу, заявник, обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, посилається на те, що обраний захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, належні Приватному підприємству «ТРАНС-ЕКСПО» в межах суми позову, з яким заявник має намір звернутись до суду, повністю відповідає предмету позовних вимог і зможе забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Отже, виконання судового рішення в майбутній справі (за умови задоволення позовних вимог) безпосередньо залежить від того, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів.

У цьому контексті варто зауважити, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача у будь-який момент як розпорядитися коштами, що знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За наведених умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача у будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Такого висновку дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду в постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 917/805/23, від 11.10.2023 у справі № 916/409/21, від 15.09.2023 у справі № 916/2359/23, від 08.08.2023 у справі № 922/1344/23, від 27.04.2023 у справі № 916/3686/22, від 22.04.2024 у справі № 922/3929/23, від 08.07.2024 у справі № 916/143/24, що свідчить про усталеність судової практики з цього питання.

У постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі №905/446/22 зазначено, що у разі звернення із позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить в суду позивач, зокрема і ту обставину, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності. У вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти чи майно відповідача, суд повинен дотриматися розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідача з огляду на значний розмір заявленого у позовній заяві боргу.

Таким чином, із врахуванням наданих заявником до заяви про забезпечення позову доказів, господарський суд погоджується, що такий захід забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах суми 2 426 457, 92 грн, з яким Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО ДІС» має намір звернутись до суду, повністю відповідає предмету позовних вимог і зможе забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Тобто, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із заявником, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Забезпечення позову в даному випадку виступає запорукою виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, а тому вимоги про забезпечення позову є співмірними позовним вимогам.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ДІС» про забезпечення позову.

Водночас суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальних прав сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди заявнику. Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до вирішення спору по суті.

Окрім того, арешт коштів на рахунках означає, що грошові кошти залишаються у власності відповідача і знерухомлюються з метою недопущення виведення грошових коштів з рахунків боржника й уникнення виконання судового рішення у майбутньому, якщо судове рішення буде постановлено на користь позивача. Тобто, можливість боржника розпоряджатися грошовими коштами обмежується лише на певний час і лише щодо частини коштів, якої стосується спір. Таке саме стосується й арешту майна відповідачів, яким обмежується лише право розпорядження відповідачами відповідним майном.

Щодо зустрічного забезпечення, то законом не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (ч. 1 ст. 141 ГПК України), відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову.

Керуючись ст. 136, ст. 137, ст. 140, ст. 234 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ДІС» про забезпечення позову до подачі позовної заяви за вх.№4-89/24 від 03.10.2024 у справі №916/4378/24 задовольнити.

2. Застосувати заходи забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ДІС" (вул. Чорноморського Козацтва, 115, офіс 409, м. Одеса, 65003, ідентифікаційний код 42759761) до Приватного підприємства «ТРАНС-ЕКСПО» (вул. Кишинівська, буд. 11, м. Рені, Ізмаїльський район, Одеська область, 68802, ідентифікаційний код 35992678) про стягнення заборгованості шляхом накладення арешту на грошові кошти Приватного підприємства «ТРАНС-ЕКСПО» (вул. Кишинівська, буд. 11, м. Рені, Ізмаїльський район, Одеська область, 68802, ідентифікаційний код 35992678), які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах в межах суми позову у розмірі 2 426 457 (два мільйони чотириста двадцять шість тисяч чотириста п`ятдесят сім) грн 92 коп.

Стягувачем за цією ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО ДІС" (вул. Чорноморського Козацтва, 115, офіс 409, м. Одеса, 65003, ідентифікаційний код 42759761).

Боржником за цією ухвалою є: Приватне підприємство «ТРАНС-ЕКСПО» (вул. Кишинівська, буд. 11, м. Рені, Ізмаїльський район, Одеська область, 68802, ідентифікаційний код 35992678).

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.

Повну ухвалу складено 07.10.2024

Суддя Деркач Тетяна Григорівна