Ухвала

від 07.10.2024 по справі 918/910/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

07 жовтня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/910/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді Мовчуна А.І, розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Світанок"

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Голишів Агро"

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Голишів Агро 2"

до відповідача 3: Кооперативу "Світанок Голишів"

про витребування майна з чужого незаконного володіння.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Рівненської області 03.10.2024 надійшла позовна заява Приватного сільськогосподарського підприємства "Світанок" до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Голишів Агро", до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Голишів Агро 2", до відповідача 3 Кооперативу "Світанок Голишів" про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що права позивача як власника спірного майна порушується діями відповідачів щодо незаконного заволодіння цим майном, у зв`язку з чим позивачем обрано спосіб захисту порушеного права шляхом витребування з чужого незаконного володіння майна, що вибуло з власності позивача не з його волі іншим шляхом.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов до висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

У відповідності до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його (абз. 2 ч. 1 ст. 174 ГПК України).

У позовній заяві Приватне сільськогосподарське підприємство "Світанок" вказує, що має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд".

Проте, судом встановлено, що Приватне сільськогосподарське підприємство "Світанок" (код ЄДРПОУ 21097736) не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд", на підтвердження чого в матеріалах справи наявна відповідь № 4195435 про відсутність зареєстрованого електронного кабінету.

Відповідно до ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

У позовній заяві не зазначені, враховуючи пункт 5 частини 3 стаття 162 ГПК, докази на підтвердження володіння спірним майном. Так, суд має звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні міститися не лише позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину. Таким чином, позивачем не додано доказів перебування спірного нерухомого майна у його власності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною першою статті 172 ГПК України закріплено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Відповідно до наданих суду описів вкладень про направлення позовних матеріалів відповідачам позивач направив позовну заяву з додатками. При цьому, у вказаних описах вкладення відсутній перелік додатків до позовної заяви, що направляються відповідачам.

За таких обставин, суд не може дійти беззаперечного висновку щодо того, що на адресу відповідачів надіслані копії позовної заяви та доданих до неї документів, що були подані до суду.

Згідно пунктам 47, 62 Правил надання послуг поштового зв`язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (зі змінами) передбачено, що внутрішні реєстровані поштові відправлення, крім поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладень, подаються для пересилання у відкритому або закритому вигляді. У разі виникнення сумніву у працівника оператора поштового зв`язку щодо наявності у поштовому відправленні, яке подається для пересилання, заборонених для пересилання вкладень, відправник повинен подати відправлення у відкритому вигляді. У разі відмови відправника подати відправлення для пересилання у відкритому вигляді оператор відмовляє в пересиланні такого відправлення. Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відправником відкритими для перевірки їх вкладення. Підтвердженням оплати послуг поштового зв`язку з пересилання письмової кореспонденції є: поштові марки, наклеєні на письмову кореспонденцію або нанесені типографським способом на поштові конверти, поштові картки; електронні марки; відбитки державного знака, нанесені маркувальними машинами; відбитки про оплату письмової кореспонденції, нанесені друкарським чи іншим способом; розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв`язку.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про поштовий зв`язок" розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Таким чином, з врахуванням наведеного, суд зазначає, що належним доказом відправлення іншій стороні копій позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштове відправлення із зазначенням найменування додатків та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), яких до позовної заяви позивачем не долучено.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Пунктом 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розміри ставок судового збору встановлено п. 2 ст. 4 вказаного Закону (за подання позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становить 3028,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно приписів ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;

3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння до трьох відповідачів.

Згідно з частиною 1 статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Таким чином, позовні вимоги про витребування майна у контексті вищезазначених правових норм є майновою вимогою, тобто судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру.

Отже, судовий збір з позовної заяви про витребування майна визначається з урахуванням вартості спірного майна , тобто як зі спору майнового характеру.

З урахуванням зазначених положень чинного законодавства, позивачем при поданні даного позову мав бути сплачений судовий збір у розмірі 1,5% від вартості спірного майна, яке просить витребувати, кожного з відповідачів

Відповідно до ч. 2 ст.163 ГПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.

Дані приписи не підлягають застосуванню, оскільки у даному випадку є можливим встановити ціну позову шляхом визначення ринкової вартості заявленого до витребування майна.

Позивачем не додано до матеріалів справи документів, за якими можна встановити вартість спірного майна, що перебуває у кожного з відповідачів, станом на момент звернення позивача до суду з цим позовом, та відповідного розрахунку вартості, що дозволяє встановити ціну позову.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Так, документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору - це звіт про оцінку майна (ст.12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").

Відповідно до ст.12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Акт оцінки майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України.

В обґрунтування сплаченого судового збору, позивач посилається на довідку про балансову вартість майна. Проте, балансова вартість активу - це та вартість, за якою він включається до підсумки балансу та не відображає ні умови експлуатації нерухомого майна, ні його технічний стан. Разом з тим, балансова довідка про вартість не містить ідентифікуючих ознак витребуваного майна (реєстраційний номер тощо).

До довідки, наданої позивачем, не додано ні звіту про оцінку майна, ні акту оцінки майна, тому суд позбавлений можливості встановити, на підставі чого позивачем визначено вартість спірного майна саме у сумі 248 150, 55 грн.

Так, наявні підстави розцінювати, що позовні вимоги оплачені не у повному розмірі судовим збором на суму 3 722,26 грн.

Суд звертає увагу позивача, що при перевірці квитанції № 1382342926 від 11.09.2024 про сплату судового збору у розмірі 3 722,26 грн відсутні докази їх зарахування до спеціального фонду державного бюджету.

У ч. 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.

Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.2 ст.174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст. ст.162, 174, 234, 235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Приватного сільськогосподарського підприємства "Світанок" - залишити без руху.

2. Встановити Приватному сільськогосподарському підприємству "Світанок" строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити Приватному сільськогосподарському підприємству "Світанок" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- доказів перебування спірного нерухомого майна у його власності;

- належних доказів направлення на адресу відповідачів позовної заяви та доданих до неї документів (розрахункові документи та описи вкладення з переліком додатків);

- доказів зарахування судового збору в розмірі 3 722,26 грн, сплаченого відповідно до квитанції № 1382342926 від 11.09.2024, до спеціального фонду державного бюджету

- належних та допустимих доказів в підтвердження дійсної вартості витребуваного нерухомого майна, та, з огляду на ці докази, доплатити судовий збір у встановленому порядку та розмірі.

4. Зобов`язати Приватне сільськогосподарське підприємство "Світанок" зареєструвати електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд".

Ухвала згідно частини 2 статті 235 ГПК України підписана та набрала законної сили 07 жовтня 2024 року та оскарженню не підлягає.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя А.І.Мовчун