Рішення
від 02.10.2024 по справі 920/384/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.10.2024м. СумиСправа № 920/384/24

Господарський суд Сумської області у складі

судді Резніченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Бублик Т.Д.,

розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: Керівника Охтирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позивачів: 1. Сумської обласної державної адміністрації - Сумської обласної військової адміністрації

2. Міністерства культури та стратегічних комунікацій України

до відповідачів: 1. Головного управління Держгеокадастру у Сумській області

2. Тростянецької міської ради

3. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Восход"

За участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Департаменту культури і туризму та релігій Сумської обласної державної адміністрації

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

за участю представників сторін:

від позивачів: 1. не прибув

2. Тимкович І.О. (в режимі відеоконференції)

від відповідачів: 1., 3. не прибув,

2. Андрущенко Ю.В. (в режимі відеоконференції),

від третьої особи: Клименко Ю.А.

прокурор: Тихонова О.М.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд:

1. Визнати незаконним і скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 03.12.2020 № 13-ОТР в частині передачі з державної у комунальну власність Тростянецької міської ради Охтирського району Сумської області земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами: 5925086200:00:001:1716, 925086200:00:001:1717, 5925086200:00:001:1719.

2.Усунути перешкоди власнику - державі в особі Сумської обласної військової (державної) адміністрації - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 5,262га кадастровий номер 5925086200:00:001:1716 шляхом:

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 5,262 га кадастровий номер 5925086200:00:001:1716 за територіальною громадою в особі Тростянецької міської ради Охтирського району Сумської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 952337959250);

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди СТОВ "Агрофірма Восток" на земельну ділянку площею 5,262 га кадастровий номер 5925086200:00:001:1716;

- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5925086200:00:001:1716 площею 5,262 га;

3.Усунути перешкоди власнику - державі в особі Сумської обласної військової (державної) адміністрації - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 13,4042 га кадастровий номер 5925086200:00:001:1717 шляхом:

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 13,4042 га кадастровий номер 5925086200:00:001:1717 за територіальною громадою в особі Тростянецької міської ради Охтирського району Сумської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 952930559250);

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди СТОВ "Агрофірма Восток" на земельну ділянку площею 13,4042 га кадастровий номер 5925086200:00:001:1717;

- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5925086200:00:001:1717 площею 13,4042 га;

4.Усунути перешкоди власнику - державі в особі Сумської обласної військової (державної) адміністрації - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 14,6531 га кадастровий номер 5925086200:00:001:1719 шляхом:

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 14,6531 га кадастровий номер 5925086200:00:001:1719 за територіальною громадою в особі Тростянецької міської ради Охтирського району Сумської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 966823259250);

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди СТОВ "Агрофірма Восток" на земельну ділянку площею 14,6531 га кадастровий номер 5925086200:00:001:1719;

- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5925086200:00:001:1719 площею 14,6531 га;

5. Визнати недійсним договір оренди № 3 від 03.01.2012 укладений між СТОВ "Агрофірма Восток" та ГУ Держгеокадастру в Сумській області.

6. Стягнути з відповідачів на користь Сумської обласної прокуратури (м. Суми, вул. Герасима Кондратьева, 33, код 03527891, р/р UА598201720343120001000002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) 33308 грн судового збору, сплаченого за пред`явлення цього позову.

Вимоги прокурора обґрунтовані тим, що земельні ділянки з кадастровими номерами 5925086200:00:001:1716, 925086200:00:001:1717, 5925086200:00:001:1719 незаконно вибули з державної власності, так як на цих земельних ділянках розташована пам`ятка археології національного значення - Археологічний комплекс: городища (2), селище і курганний могильник, (далі - археологічний комплекс «Ницаха»), який внесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за охоронним № 180029-Н.

За доводами прокурора Наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 03.12.2020 № 13-ОТР передано Тростянецькій міський раді Охтирського району Сумської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 4855,3240 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Тростянецької об`єднаної територіальної громади Охтирського району (Тростянецького району) Сумської області згідно з актом приймання-передачі, в тому числі земельні ділянки з кадастровими номерами: 5925086200:00:001:1716, 5925086200:00:001:1717, 5925086200:00:001:1719, на яких знаходиться Археологічний комплекс.

Рішенням Тростянецької міської ради від 11.12.2020 № 157 прийнято у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 4855,3240 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Тростянецької об`єднаної територіальної громади Охтирського району (Тростянецького району) Сумської області, в тому числі земельні ділянки з кадастровими номерами: 5925086200:00:001:1716, 5925086200:00:001:1717, 5925086200:00:001:1719, на яких знаходиться Археологічний комплекс.

23.12.2020 державним реєстратором зареєстровано право комунальної власності на вказані земельні ділянки за Тростянецькою міською радою.

Відповідно до договору оренди землі від 28.04.2006 № 040663500303, укладеного між Тростянецькою райдержадміністрацією Сумської області та СТОВ АФ «Восход», в користуванні останньої перебували землі державної власності площею 288,09 га на території Ницахської сільської ради.

В подальшому, на підставі розпорядження Тростянецької райдержадміністрації Сумської області від 20.01.2011 № 56 погоджено продовження терміну дії договору оренди землі державної власності від 28.04.2006 № 040663500303 на території Ницахської сільської ради на 5 років.

На замовлення СТОВ «Агрофірма Восток» 28.11.2011 було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва СТОВ «Агрофірма Восток», із земель державної власності на території Ницахської сільської ради Тростянецького району Сумської області, в тому числі земельні ділянки з кадастровими номерами: 5925086200:00:001:1716, 5925086200:00:001:1717, 5925086200:00:001:1719.

01.12.2011, на підставі розпорядження Тростянецької райдержадміністрації Сумської області № 841 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва СТОВ «Агрофірма Восток», із земель державної власності на території Ницахської сільської ради Тростянецького району Сумської області (за межами населеного пункту) загальною площею 267,8369 га, з них ріллі: 261,8369 га, сіножаті - 6,0000 га. Надано дозвіл СТОВ «Агрофірма Восток», на виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки землі вище вказаної земельної ділянки. Після виготовлення та затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки землі вище вказаної земельної ділянки надано дозвіл СТОВ «Агрофірма Восток», на укладання договору оренди земельної ділянки товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 267,8 га, з них: ріллі - 261,8369 га, сіножаті - 6,0000 га.

На виконання вказаного розпорядження, 03.01.2012 між СТОВ «Агрофірма Восток» та Тростянецькою районною державною адміністрацією укладено договір оренди № 3, відповідно до якого, земельні ділянки, в тому числі з кадастровими номерами: 5925086200:00:001:1716, 5925086200:00:001:1717, 5925086200:00:001:1719 передані у користування у СТОВ «Агрофірма Восток».

Відповідно до вказаного договору, строк його дії становить 27 років, а саме-до 10.04.2039.

У зв`язку із переходом права власності на вказані земельні ділянки до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, між новим власником та СТОВ «Агрофірма Восток» було укладено додаткову угоду від 16.05.2016 до вказаного договору.

В подальшому, у зв`язку із переходом права власності на вказані земельні ділянки до Тростянецької міської ради, на підставі Наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 03.12.2020 № 13-ОТР та рішення Тростянецької міської ради від 11.12.2020 № 157, між новим власником -Тростянецькою міською радою та СТОВ «Агрофірма Восток» було укладено додаткову угоду від 30.03.2021 до вказаного договору.

Наразі, як вбачається з Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, земельні ділянки з кадастровими номерами 5925086200:00:001:1716, 5925086200:00:001:1717, 5925086200:00:001:1719 перебувають у користуванні у СТОВ «Агрофірма Восток» на підставі договору оренди № 3 від 03.01.2012, додаткової угоди від 16.05.2016 та додаткової угоди від 30.03.2021.

16.04.2024 суд відкрив провадження у справі, залучив до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Департамент культури і туризму та релігій Сумської обласної державної адміністрації.

01.05.2024 до суду надійшов відзив на позов відповідача 1 - Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, у якому відповідач не визнає позов з огляду на наступне:

- на період формування спірних ділянок та на теперішній час Відомості про обмеження у використанні земельних ділянок, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2012 № 1051, не зареєстровані.

Прокуратура у своєму позові посилається на Технічну пам`ятко-охоронну документацію по визначенню меж пам`ятки культурної спадщини археологічний комплекс «Ницаха» розроблену у 2018 році «Сумським науково-дослідним та проектним інститутом землеустрою», дана документація не відноситься до Документацій із землеустрою на підставі яких вносяться відомості до Державного земельного кадастру, види яких визначенні статтею 25 Закону України «Про землеустрій» в редакції чинній на момент її виготовлення та на теперішній час.

- матеріали позовної заяви не містять доказів того, що межі спірних земельних ділянок загальною площею 33,3193 га (кадастрові номери 5925086200:00:001:1716, 925086200:00:001:1717, 5925086200:00:001:1719) накладаються на межі археологічного комплексу «Ницаха» - є тільки Технічна пам`ятко-охоронна документація по визначенню меж пам`ятки культурної спадщини археологічний комплекс «Ницаха», Паспорт вказаної пам`ятки археології, які не є документацією із землеустрою, яка б встановлювала межі археологічного комплексу «Ницаха».

- прокуратура пред`явила, зокрема, вимогу про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління від 03.12.2020 № 13-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» в частині передачі з державної у комунальну власність Тростянецької міської ради Охтирського району Сумської області земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами: 5925086200:00:001:1716, 925086200:00:001:1717, 5925086200:00:001:1719.

Отже, в частині цієї позовної вимоги позов фактично пред`явлений державою (в особі прокуратури) до неї самої (в особі Головного управління).

Таким чином, позивач і відповідач не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору.

- скасування реєстрації земельної ділянки в рамках даної справи не призведе до відновлення порушених, на думку прокуратури, прав, а лише призведе до зникнення земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, який на думку прокуратури повинен належати державі в особі Сумської ОВА.

У разі скасування реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, будь-які права щодо даної ділянки буде неможливо зареєструвати у Державному реєстрі речових прав.

Також 01.05.2024 до суду надійшов відзив відповідача 3 - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Восход", позов не визнає та зазначає:

- посилання прокурора на те, що земельні ділянки 5925086200:00:001:1716, 925086200:00:001:1717, 5925086200:00:001:1719 є культурною спадщиною - не доведені. Всі документи, світлокопії яких додані до позовної заяви - відповідач 3 ставить під сумнів.

- прокурор пред`явив вимогу до іншого державного органу (а саме Відповідача-1), цим самим допустив збіг в одній особі (державі Україна) позивача і відповідача.

- прокурором пропущений строк позовної давності у 3 роки щодо вимоги про скасування розпоряджень, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок. Тому відповідач просить застосувати строки позовної давності відповідно до положень ст .267 ЦК України.

- прокурор, подаючи позов, переклав наслідки помилок, які допустилися органи владних повноважень у своїх рішеннях на Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Восход».

- Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Восход» отримуючи земельні ділянки в оренду розраховувала на порядність держави, на виконання державою своїх зобов`язань. Так само підприємство з 2012 року несло витрати на підтримання земельних ділянок, обробіток, догляд тощо, будувало плани, мало правомірні очікування.

- окремо відповідач 3 зауважив, що прокурором не дотримано порядку звернення до суду з відповідним позовом та не доведено неможливості реалізації захисту інтересів держави безпосередньо органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, поданий позов підлягає залишенню без розгляду.

02.05.20204 до суду надійшов відзив на позов відповідача 2 - Тростянецької міської ради, у якому відповідач 2 просить суд закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, так як відповідно до доказів, наведених прокурором у позовній заяві, вбачається, що Археологічний комплекс: городища (2), селище і курганний могильник відповідає місцезнаходженню земельних ділянок з кадастровими номерами 5925086200:00:001:1716, 5925086200:00:001:1717 та 5925086200:00:001:1719.

Дані земельні ділянки у складі масиву поряд з іншими було передано в оренду на підставі договору оренди землі № 3 від 03.01.2012 р. між Тростянецькою районною державною адміністрацією та ТОВ «Агрофірма «Восход». В подальшому до договору укладались додаткові угоди від 16 травня (між ГУ Держгеокадастру в Сумській області та ТОВ «Агрофірма «Восход») та від 30.03.2021 р. (між Тростянецькою міською радою та ТОВ «Агрофірма «Восход»).

Міська рада не заперечує проти повернення спірних земельних ділянок до державної власності. Однак і не вбачає потреби у визнанні недійсним всього договору оренди, в якому налічується 18 земельних ділянок з окремими кадастровими номерами. Таке припинення договору призведе до втрат місцевого бюджету та порушення прав сторін договору відносно інших земельних ділянок, які до археології не мають жодного відношення.

Рішенням 19 сесії 8 скликання (четверте пленарне засідання) Тростянецької міської ради «Про укладення додаткової угоди до Договору оренди землі № 3 від 03.01.2012 (державна реєстрація від 10.04.2012, № 592500004890)» від 24.04.2024 року № 267 (копія додається), припинено право оренди СТОВ АФ «Восход» згідно договору оренди землі № 3 від 03.01.2012 на спірні земельні ділянки:

- 5925086200:00:001:1716, площею 5,2620 га;

- 5925086200:00:001:1717, площею 13,4043 га;

- 5925086200:00:001:1719, площею 14,6531 га.

Окрім того, вищевказаним рішенням внесено зміни до договору оренди землі № З від 03.01.2012, зменшивши площу земельних ділянок, що передаються в оренду за рахунок вилучених.

На виконання рішення Тростянецької міської ради від 24.04.2024 року № 267, між Тростянецькою міською радою та СТОВ АФ «Восход», 25.04.2024 року було укладено додаткову угоду до договору оренди землі № 3 від 03.01.2012 р. (копія додається) та направлено державному реєстратору для здійснення відповідних реєстраційних дій у порядку Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (копія заяви додається).

За умовами додаткової угоди внесено зміни до договору оренди землі № 3 від 03.01.2012 та викладено пункт 2 (зміни щодо переліку земельних ділянок та їх загальної площі, які передаються в оренду), пункт 5 (зміни щодо нормативно-грошової оцінки землі) та пункт 9 (зміни щодо орендної плати) в новій редакції.

13.05.2024 до суду від прокурора надійшла заява про закриття провадження у справі у частині позовних вимог та заява про зміну предмету позову, які були розглянуті судом та задоволені. Підстави заяв, мотиви та висновки суду викладені в ухвалі від 27.05.2024 (т.3 а.с. 161-168).

Так, відповідно до зазначеної ухвали суду, розгляд справи був продовжений у таких позовних вимогах:

1) Визнати незаконним і скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 03.12.2020 № 13-ОТР в частині передачі з державної у комунальну власність Тростянецької міської ради Охтирського району Сумської області земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами: 5925086200:00:001:1716, 925086200:00:001:1717, 5925086200:00:001:1719.

2) Усунути перешкоди власнику - державі в особі Сумської обласної військової (державної) адміністрації - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 5,262 га кадастровий номер 5925086200:00:001:1716 шляхом:

3) Усунути перешкоди власнику - державі в особі Сумської обласної військової (державної) адміністрації - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 13,4042 га кадастровий номер 5925086200:00:001:1717 шляхом:

- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5925086200:00:001:1717 площею 13,4042 та;

4) Усунути перешкоди власнику - державі в особі Сумської обласної військової (державної) адміністрації - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 14,6531 га кадастровий номер 5925086200:00:001:1719 шляхом:

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею

14,6531 га кадастровий номер 5925086200:00:001:1719 за територіальною громадою в особі Тростянецької міської ради Охтирського району Сумської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 966823259250);

5) Визнати недійсним договір оренди № 3 від 03.01.2012, сторонами якого є СТОВ "Агрофірма Восход" та Тростянецька міська рада, в частині передачі в оренду СТОВ "Агрофірма Восток" земельних ділянок: з кадастровим номером 5925086200:00:001:1716, площею 5,2620 га; з кадастровим номером 5925086200:00:001:1717, площею 13,4043 га; з кадастровим номером 5925086200:00:001:1719, площею 14,6531 га.

Крім того, було закрите провадження у справі № 920/384/24 в частині визнання недійсним договору оренди № 3 від 03.01.2012, в частині передачі оспорюваних земельних ділянок в оренду СТОВ "Агрофірма Восток" та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди СТОВ "Агрофірма Восток" на земельні ділянки з кадастровими номерами: 5925086200:00:001:1716, 5925086200:00:001:1717, 5925086200:00:001:1719, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку із відсутністю предмету спору щодо вказаних позовних вимог.

20.05.2024 позивач 2 - Міністерство культури та стратегічних комунікацій України - подав відповідь на відзив, у якій виклав заперечення щод опозиції відповідачів та підтримав вимоги прокурора.

Також 20.05.2024 третя особа надала пояснення, позов прокурора підтримала у повному обсязі.

21.05.2024 прокурор подав відповідь на відзив, яка долучена до матеріалів справи.

24.05.2024 від відповідача 3 - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Восход» - надійшла заява, в якій він підтримав заяву прокурора про закриття провадження у справі в частині визнання недійсним договору оренди землі №3 від 03 січня 2012 року, в частині передачі земельних ділнок в оренду СТОВ "Агрофірма "Восход" та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди СТОВ "Агрофірма "Восход" на земельні ділянки з кадастровими номерами 5925086200:00:001:1716, площею 5,2620 га., 5925086200:00:001:1717 площею 13,4042 га, 5925086200:00:001:1719 площею 14,6531 га, а щодо решти позовних вимог - покладається на розсуд суду та просить проводити судовий розгляд без участі його представника.

Суд відповідно до ухвали від 27.05.2024 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

02.10.2024 від позивача 2 надійшла заява (вх №2998), у якій він просить суд врахувати, що постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2024 №1028 Міністерство культури та інформаційної політики України перейменоване на Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, інших змін у структурі, повноваженнях та компетенції Міністерства не відбулося.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті прокурор, другий позивач та третя особа підтримали свої вимоги.

Щодо підстав звернення з даним позовом до суду керівника Охтирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивачів: 1. Сумської обласної державної адміністрації - Сумської обласної військової адміністрації, 2. Міністерства культури та інформаційної політики України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (п. 2 ч. 5 ст. 53 ГПК України).

За положеннями ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді за одночасної наявності двох елементів: порушення або загрози порушення інтересів держави; нездійснення чи неналежного здійснення захисту таких інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень, а також у разі його відсутності.

Так, першим із вказаних елементів є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Ключовим для застосування норм ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та визначення згаданого елемента є поняття «інтерес держави».

У Рішенні від 08.04.1999 № З-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з п. 2 Рекомендації Rес (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятої 19.09.2012 на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

ЄСПЛ звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення від 15.01.2009 у справі «Менчинська проти Росії», заява № 42454/02, п. 35).

В силу норм ст. 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом і держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність.

З контексту викладеного вище рішення Конституційного суду України, враховуючи положення чинного законодавства, вбачається, що прокурором прояв порушення інтересів держави визначається самостійно з урахуванням суспільного інтересу. Держава зацікавлена у збереженні об`єктів культурної спадщини, так само як і у дотриманні норм чинного законодавства. Додержання вимог закону не може не являти суспільного інтересу, оскільки є проявом управлінської функції держави та спрямоване на забезпечення єдиного підходу до врегулювання тих чи інших правовідносин, впровадження системності та прозорості при реалізації прав громадянами і юридичними особами, принципу конституційної рівності суб`єктів цивільних правовідносин.

У той же час, надання у комунальну власність земель, на яких розташована пам`ятка археології, що не може перебувати у комунальній власності, для потреб, які прямо загрожують схоронності та взагалі існуванню пам`ятки, не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права в країні.

Отже, правовідносини із збереження та охорони пам`яток археології становлять суспільний інтерес, а надання у приватну власність таких об`єктів в сукупності із земельними ділянками історико-культурного призначення такому суспільному інтересу не відповідає.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (п. 54).

Преамбулою Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, охороняються державою і така охорона є одним із пріоритетних завдань органів державної влади.

Потреба охороняти культурну спадщину визначена на найвищому рівні (ст. 54 Конституції України). Відносини щодо охорони культурної спадщини регулюються не лише національним законодавством (Законом України «Про охорону культурної спадщини»), а й на міжнародному рівні.

Чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства (ч. 1 ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори»).

Так, зобов`язання України щодо охорони культурної спадщини врегульовано Конвенцією про охорону архітектурної спадщини Європи, підписаною 03.10.1985, Конвенцією про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини від 16.11.1972, Міжнародною хартією ООН з охорони й реставрації нерухомих пам`яток і визначних місць від 31.03.1964, Рекомендацією ООН про збереження та сучасну роль історичних ансамблів від 26.11.1976, Міжнародною хартією ООН про охорону історичних міст (Вашингтонська хартія) від 01.01.1987.

У згаданих актах передбачено, що кожна держава бере зобов`язання забезпечувати виявлення, охорону, збереження, популяризацію й передання майбутнім поколінням культурної і природної спадщини.

Генеральною конференцією Організації Об`єднаних Націй також ухвалено низку міжнародних актів про охорону культурної та природної спадщини: Рекомендація про збереження краси пейзажів і місцевостей (1962 рік), Рекомендація про збереження культурних цінностей, яким загрожує небезпека внаслідок проведення громадських або приватних робіт (1968 рік), а також Рекомендація про охорону на національному рівні культурної та природної спадщини (1972 рік) тощо.

У згаданій Рекомендації 1972 року наголошено на тому, що кожен предмет культурної та природної спадщини є унікальним і зникнення будь-якого такого предмета є невідновною та безповоротною втратою для цієї спадщини, у зв`язку з чим кожну країну, на території якої знаходяться предмети культурної та природної спадщини, зобов`язано зберегти цю частину спадщини людства і забезпечити передачу майбутнім поколінням.

Таким чином, руйнування об`єктів культурної спадщини однієї країни є втратою для всього людства, тому забезпечення охорони культурного надбання є зобов`язанням України, у тому числі перед світовою спільнотою.

Археологічні об`єкти культурної спадщини є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації, а тому недбале ставлення до таких об`єктів, їх пошкодження та руйнування спричиняє непоправну шкоду культурному надбанню держави, є запорукою невідворотної втрати майбутніми поколіннями громадян України свого історичного спадку.

За такого питання охорони об`єктів культурної спадщини, зокрема пам`яток археології, є не тільки обов`язком та інтересом держави, проте становить всесвітній, загальнонаціональний інтерес.

Отже, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Оформлення права комунальної власності на земельні ділянки, які у комунальній власності перебувати не можуть та є власністю держави, беззаперечно свідчить про порушення інтересів держави, оскільки воно зачіпає інтереси Українського народу та становить загрозу безповоротної втрати пам`ятки археології як невідтворного джерела інформації про зародження і розвиток цивілізації.

У цьому випадку звернення прокурора з позовом зумовлено тим, що внаслідок незаконної реєстрації права комунальної власності та права оренди на спірні ділянки державі створено перешкоди у розпорядженні землею, у межах якої знаходиться пам`ятка археології національного значення.

Крім того, внесення відомостей про земельні ділянки до Державного земельного кадастру та формування їх як об`єкта цивільних прав з цільовим призначенням «землі сільськогосподарського призначення» створює ризики пошкодження або знищення пам`ятки археології.

Другим елементом, який становить невід`ємну частину підстав представництва прокурором інтересів держави, є нездійснення чи неналежне здійснення захисту порушених інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень, а також його відсутність.

Отже, при визначенні вказаного елемента підлягає з`ясуванню питання наявності уповноваженого органу та вжиття ним заходів із захисту порушених інтересів.

Таким органом у спірних правовідносинах є Сумська обласна військова адміністрація.

У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову, прокурор фактично дає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави чи територіальної громади, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як йому стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен вказати їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необгрунтованим.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. Неналежність захисту серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Щодо бездіяльності Сумської обласної військової адміністрації.

Згідно з ч. 5 ст. 122 ЗК України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

З огляду на те, що спірна земельна ділянка перебуває за межами населеного пункту та належить до земель історико-культурного призначення, повноваженнями на розпорядження ділянкою, а також і на захист інтересів держави наділена Сумська обласна державна адміністрація.

Подібні висновки щодо повноважень обласних державних адміністрацій на розпорядження землями державної власності за межами населених пунктів, які є обмежено оборотоздатними, викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 № 680/214/16-ц, Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №359/286/18, від 27.11.2019 у справі № 821/3615/15-а, від 09.10.2019 у справі №469/832/14-ц, від 19.09.2019 у справі № 615/1267/16-ц, від 10.07.2019 у справі №815/2530/15.

Разом з тим, слід врахувати, що відповідно до пунктів 1, 8 ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.

Військові адміністрації населених пунктів, районні, обласні військові адміністрації здійснюють свої повноваження протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування.

Указом Президента України від 24.02.2022 № № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій» на виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку постановлено утворити Сумську обласну військову адміністрацію. У зв`язку з утворенням військових адміністрацій, зазначених у цій статті, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій.

Листом від 26.02.2024 окружна прокуратура повідомила Сумську обласну військову адміністрацію про встановлення незаконності вибуття з державної власності спірних земельних ділянок історико-культурного призначення, на якій розташована пам`ятка археології. У вказаному листі прокуратура, з урахуванням повноважень Сумської ОВА як законного власника спірних ділянок, просила повідомити про вжиті заходи до усунення державі перешкод у користуванні та розпорядженні вказаних земельних ділянок, а у випадку їх не застосування - про причини, які цьому перешкоджають.

Листом від 15.03.2024 Сумська обласна військова (державна) адміністрація повідомила, що у останньої відсутні кошти для сплати судового збору, а відтак звертатися до суду із зазначеним позовом не планує.

Таким чином, Сумська ОВА як орган державної влади, уповноважений на захист інтересів держави у сфері використання спірної земельної ділянки, будучи належним чином поінформована про суть порушеного права у окреслених запитом спірних правовідносинах, відмовилась від захисту таких інтересів.

З огляду на викладене, у ході листування з Сумською ОДА (ОВА), яке здійснювалося на підставі абз. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор наголошував на порушенні інтересів держави та невжитті вказаним компетентним органом заходів, спрямованих на захист цих інтересів.

Щодо бездіяльності Міністерства культури та інформаційної політики України (в подальшому Міністерства культури та стратегічних комунікацій України).

Згідно з абз. 2 п. 1 Положення про Міністерство культури та інформаційної політики України (далі за текстом - Міністерство), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2019 № 885, Міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері культури, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Відповідно до пп 94 п. 4. вказаного положення, Міністерство культури та інформаційної політики України, відповідно до покладених на нього завдань:

94-6) здійснює контроль за виконанням Закону України "Про охорону культурної спадщини", інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини;

94-8) здійснює координацію робіт з виявлення, дослідження та документування об`єктів культурної спадщини;

94-12) затверджує:

науково-проектну (науково-дослідну) документацію з визначення режиму використання пам`ятки національного значення, меж і режимів використання її території та зон охорони, історико-культурного заповідника державного значення, історико-культурної заповідної території, їх зон охорони, охоронюваних археологічних територій, історичних ареалів населених місць;

науково-проектну документацію з визначення меж та режимів використання буферних зон об`єкта всесвітньої спадщини;

технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об`єктів культурної спадщини (у разі встановлення такою документацією меж території пам`ятки національного значення, історико- культурного заповідника державного значення, історико-культурної заповідної території, їх зон охорони, історичних ареалів населених місць);

94-15) видає розпорядження та приписи щодо охорони пам`яток національного значення, об`єктів всесвітньої спадщини, припинення робіт на них, їх територіях, у зонах охорони, буферних зонах, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідними органами охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених Законом України "Про охорону культурної спадщини", без дозволів або з відхиленням від них.

Крім того, за нормами ч. 2 ст. 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини», ч. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону археологічної спадщини» до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить затвердження науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення режиму використання пам`ятки національного значення, меж і режимів використання її території та зон охорони; заборона будь-якої діяльності юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу об`єкту культурної спадщини, видатній універсальній цінності об`єкта всесвітньої спадщини або порушує законодавство у сфері охорони культурної спадщини; надання дозволів на проведення робіт на пам`ятках національного значення; видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток національного значення; визначення меж територій археологічних пам`яток національного значення, затвердження зон їх охорони, охоронюваних археологічних територій, історичних ареалів населених місць та встановлення режиму їх використання; видача розпоряджень та приписів щодо охорони археологічних пам`яток, припинення робіт на таких пам`ятках, їх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, якщо такі роботи виконуються за відсутності затверджених або погоджених відповідними органами охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них.

Як було встановлено судом вище постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2024 №1028 Міністерство культури та інформаційної політики України перейменоване на Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, інших змін у структурі, повноваженнях та компетенції Міністерства не відбулося.

Таким чином, Міністерство є органом, уповноваженим на захист інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини, зокрема щодо збереження пам`яток національного значення.

Листом від 26.02.2024 Охтирська окружна прокуратура повідомила Міністерство про встановлення обставин перебування у комунальній власності земельних ділянок історико-культурного призначення, на яких розташована пам`ятка археології національного значення - археологічного комплекс «Ницаха», визначення їх цільового призначення - землі сільськогосподарського призначення, надання вказаних ділянок в оренду СТОВ «Агрофірма «Восход» та загрози втрати пам`ятки внаслідок її розорювання. У вказаному листі прокурор просив повідомити, чи вживалися та будуть вживатися Міністерством заходи для захисту порушених інтересів держави.

У листі від 11.03.2024 Міністерство, вказало про те, що ним не вживалося заходів щодо звернення до суду із позовом щодо зазначених питань.

Крім того, Міністерство не заперечує проти представництва прокурором своїх інтересів в суді.

Таким чином, Міністерством як органом державної влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, не здійснено захист порушених інтересів держави.

З огляду на вказане, у ході листування з Сумською ОДА та Міністерством, яке здійснювалося на підставі абз. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурором повідомлено уповноважені державні органи про порушення інтересів держави та надано достатній строк для вжиття ефективних заходів з їх захисту.

Відсутність відповідного реагування з боку згаданих державних органів на вказане порушення свідчить про те, що захист порушених інтересів держави не здійснює орган державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Наявність порушення інтересів держави, надання прокурором органам розумного строку на захист таких інтересів та невжиття ними відповідних заходів, зумовлює необхідність захисту порушених інтересів держави прокурором у відповідності до положень ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Оскільки підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді (наявність порушення та бездіяльність уповноважених органів) були встановлені, Охтирською окружною прокуратурою на виконання вимог абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», листами від 26.03.2024 повідомлено Сумську ОДА та Міністерство про звернення з цим позовом до суду.

Таким чином, прокурор, звертаючись з позовом, зазначив підстави для представництва прокурором інтересів держави та підтвердив їх наявність.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка доказів та доводів сторін та прокурора, законодавство, що підлягає застосуванню.

Згідно Розпорядження Представника Президента України від 19.07.1994 № 227 два городища, селище, курганний і безкурганний могильник, що розташовані за 1,0 км на південний схід від села Ницаха включені до державного реєстру пам`яток археології Сумської області (п. № 615).

В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928 «Про занесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України», Комплекс пам`яток біля с. Ницаха у складі 2 городищ, селища і курганного могильника роменської культури і Київської Русі (далі - Археологічний комплекс) внесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та присвоєно йому охоронний номер 180029-Н.

Вказану пам`ятку археології паспортизовано у 2018 році.

На момент її паспортизації як пам`ятка, так і земельні ділянки, на яких вона розташована перебували у державній власності.

До паспорту пам`ятки складено схематичний план Комплексу з відображенням топонімів, відповідно до яких здійснено прив`язку місця розташування Комплексу, а також облікові картки пам`ятки археології, які датовані 2018 роком, у яких продубльовано інформацію про місце розташування, час виявлення, а також площу Комплексу.

У паспорті пам`ятки та обліковій картці зазначено ідентичні відомості про значимість віднайденої пам`ятки та дає додаткові відомості про Комплекс в різні історичні періоди.

Відповідно до вказаного паспорту, археологічний комплекс датовано IX-XIII ст.

Археологічний комплекс розташований на східній околиці села Ницаха: городища Великий та Малий Балкан - за 0,3-0,4 км на південний схід від східної околиці села, могильник курганний - за 0,6 км на північний схід від східної околиці села, селище та ґрунтовий могильник - на східній околиці села.

Адреса пам`ятки: Сумська область, Тростянецький район, Ницахська сільська рада, с. Ницаха.

Археологічний комплекс «Ницаха» є рештками давньоруського населеного пункту, що ототожнюється з літописним містом Нічан. Городища є пам`ятками фортифікації племен сіверян та давньоруської держави. Селище є невід`ємною частиною поселенського комплексу давньоруського міста, ґрунтовий та курганний могильники репрезентують поховальні пам`ятки Х-ХІІ ст. В цілому археологічний комплекс має значну історико-археологічну цінність.

У 2018 році «Сумським науково-дослідним та проектним інститутом землеустрою» розроблено технічну пам`ятко-охоронну документацію по визначенню меж пам`ятки культурної спадщини - археологічний комплекс «Ницаха»: два городища, селище і могильник курганний та його охоронної зони на території Ницахської сільської ради Сумської області.

Вказана документація розроблена на виконання «Програми економічного і соціального розвитку Сумської області за 2018 рік» на підставі договору №392 від 07.06.2018 року та технічного завдання ДП «Сумський інститут землеустрою» у відповідності з вимогами Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій», Закону України «Про державний земельний кадастр», «Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками», затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.04.2010 р. № 376, ст.6 п. 4. закону України «Про охорону культурної спадщини».

На пам`ятку культурної спадщини складено план меж земельної ділянки та її охоронної зони. Площа земельних ділянок та склад угідь в їх межах відображено в експлікації.

Загальна кількість виявлених та обстежених пам`яток культурної спадщини на території Ницахської сільської ради Тростянецького району Сумської області становить один об`єкт - археологічний комплекс «Ницаха», який включає в себе два городища, селище і могильник курганний на загальній площі 44,7803 га, в т.ч. пам`ятка - всього- 21,0736 (два городища і селище - 18,0132 га, могильник курганний - 3,0337 га, курган - 0,0267 га), охоронна зона - 23,7067 га.

Охоронна зона пам`ятки археології - археологічного комплексу «Ницаха»: два городища, селище і могильник курганний встановлена 50 м від межі пам`ятки за конфігурацією укріплень та рельєфу.

На момент паспортизації пам`ятки археології та землі, на яких розташовані її складові, а саме: Городища «Великий Балкан», «Малий Балкан» та Селище - перебували у державній власності, як землі Ницахської сільської ради не надані у власність чи користування (кадастрові номери: 5925086200:00:001:1716, 5925086200:00:001:1717, 5925086200:00:001:1719, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва).

Як вбачається із даних Державного земельного кадастру, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок (кадастрові номера: 5925086200:00:001:1716, 5925086200:00:001:1717, 5925086200:00:001:1719) в натурі (на місцевості) розроблена у 2011 році ПП "Горизонт", землевпорядником Войтовим Миколою Васильовичем.

Категорія вказаних земельних ділянок визначена як землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

При цьому, на момент розробки технічної документації із землеустрою щодо вказаних земельних ділянок, зазначений археологічний комплекс вже мав статус об`єкта культурної спадщини (присвоєно Розпорядженням Представника Президента України від 19.07.1994 № 227 та в подальшому Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928 «Про занесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України»),

В подальшому, відповідно до статей 151, 117, 122 Земельного кодексу України, Указу Президента України від 15.10.2020 № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 р. № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2020 № 485 «Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності», Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області, на підставі наказу від 03.12.2020 №13-ОТР передано Тростянецькій міський раді Охтирського району Сумської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 4855,3240 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Тростянецької об`єднаної територіальної громади Охтирського району (Тростянецького району) Сумської області згідно з актом приймання-передачі, в тому числі земельні з кадастровими номерами: 5925086200:00:001:1716, 5925086200:00:001:1717, 5925086200:00:001:1719, на яких знаходиться Археологічний комплекс.

Рішенням Тростянецької міської ради від 11.12.2020 №157 прийнято у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 4855,3240 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Тростянецької об`єднаної територіальної громади Охтирського району (Тростянецького району) Сумської області, в тому числі земельні з кадастровими номерами: 5925086200:00:001:1716, 5925086200:00:001:1717, 592508200:00:001:1719, на яких знаходиться Археологічний комплекс.

23.12.2020 державним реєстратором зареєстровано право комунальної власності за Тростянецькою міською радою на земельні ділянки з кадастровими номерами: 5925086200:00:001:1716, 5925086200:00:001:1717, 5925086200:00:001:1719.

Крім того, з 03.01.2012 земельні ділянки, з кадастровими номерами: 5925086200:00:001:1716, 5925086200:00:001:1717, 5925086200:00:001:1719 передані у користування СТОВ «Агрофірма Восток», відповідно до договору оренди від 03.01.2012 № 3 та додаткової угоди до нього від 30.03.2021.

Відповідач 1 у відзиві на позов заперечує факт доведення прокурором накладання меж спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 5925086200:00:001:1716, 5925086200:00:001:1717, 5925086200:00:001:1719 на межі археологічного комплексу «Ницаха».

Однак суд критично оцінює заперечення відповідача 1 та матеріалами справи підтверджуються вищезазначені обставини, а саме:

Відомості щодо розташування у межах земельних ділянок з кадастровими номерами: 5925086200:00:001:1716, 925086200:00:001:1717, 5925086200:00:001:1719 пам`ятки археології національного значення - Археологічного комплексу: городища (2), селище і курганний могильник (охоронний № 180029-Н) підтверджуються графічною частиною технічної пам`ятко-охоронної документації та паспортом вказаної пам`ятки археології.

Зіставленням викопіювання з плану про місце розташування земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 5925086200:00:001:1716, 5925086200:00:001:1717, 5925086200:00:001:1719 комунальної власності на території Ницахської сільської ради Охтирського району Сумської області та схематичного відображення місця розташування поселення Археологічного комплексу за характерними умовними та топографічними позначеннями вказує, що територія пам`ятки на картографічних матеріалах накладається на межі земельних ділянок з кадастровими номерами 5925086200:00:001:1716, 5925086200:00:001:1717, 5925086200:00:001:1719.

Крім того, інженером-землевпорядником Бережним Сергієм Олександровичем (кваліфікаційний сертифікат № 002749) проведено накладення спірних земельних ділянок в межах та конфігурації, зазначеній в технічній документації на графічну частину проекту технічної пам`ятко-охоронної документації Археологічного комплексу.

Відомості про землевпорядника ОСОБА_1 , внесено до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, під № 1098.

Повноваження Бережного С.О. складати окремі види документації із землеустрою та документації з оцінки земель, виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи, проводити інвентаризацію земель, перевіряти якість ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою, підтверджено кваліфікаційним сертифікатом інженера землевпорядника №002749, виданого ОСОБА_2 27.02.2013.

За результатами проведення вказаного накладення встановлено, що територія пам`ятки на картографічних матеріалах накладається на межі земельних ділянок з кадастровими номерами 5925086200:00:001:1716, 5925086200:00:001:1717, 5925086200:00:001:1719.

Так, частина Археологічного комплексу - 2 городища і селище площею 18,0132 га повністю накладається на межі земельної ділянки з кадастровим номером 5925086200:00:001:1717 площею 13,4042 га, та частково накладається на межі земельної ділянки з кадастровим номером 5925086200:00:001:1716 площею 5,262 га.

Земельна ділянка з кадастровим номером 5925086200:00:001:1719 площею 14,6531 га частково розташована в межах охоронної зони Археологічного комплексу.

Таким чином, зіставленням земельних ділянок з кадастровими номерами 5925086200:00:001:1716, 5925086200:00:001:1717, 5925086200:00:001:1719 та схематичного позначення місця розташування пам`ятки - Археологічного комплексу на паспорті, обліковій картці, технічної пам`ятко-охоронної документації археологічної пам`ятки, встановлено, що спірні земельні ділянки, а саме: 5925086200:00:001:1716, 925086200:00:001:1717, 5925086200:00:001:1719 накладаються на земельні ділянки, на яких розташована пам`ятка археології національного значення - Археологічного комплексу: городища (2), селище і курганний могильник (охоронний № 180029-Н)».

Статтями 53, 54 Земельного кодексу (далі - ЗК) України визначено, що до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби. Землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом.

Згідно зі ст. 54-1 цього Кодексу з метою охорони культурної спадщини на використання земель у межах території пам`ятки культурної спадщини встановлюються обмеження відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Обмеження у використанні земель у межах території пам`ятки культурної спадщини, зон охорони, поширюються на усі розташовані в межах цих територій та об`єктів землі незалежно від їх цільового призначення. Межі території, на яку поширюються такі обмеження, визначаються відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» і зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації, науково-проектній документації у сфері охорони культурної спадщини. Відомості про зазначені обмеження у використанні земель вносяться до Державного земельного кадастру.

Режим використання земель у межах території пам`ятки культурної спадщини, визначається науково-проектною документацією у сфері охорони культурної спадщини, а до затвердження такої документації - Законом України «Про охорону культурної спадщини».

Отже, порядок використання земель у межах території пам`ятки культурної спадщини та її зон охорони, визначається науково-проектною документацією у сфері охорони культурної спадщини, а до затвердження такої документації - Законом України «Про охорону культурної спадщини».

Відповідно до статті 34 вказаного Закону землі, на яких розташовані пам`ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення.

Віднесення земельних ділянок з кадастровими 5925086200:00:001:1716, 5925086200:00:001:1717, 5925086200:00:001:1719, на яких розташована пам`ятка археології національно значення - Археологічний комплекс: городища (2), селище і курганний могильник (охоронний № 180029-Н)» до земельних ділянок сільськогосподарського призначення суперечить нормам законодавства.

В свою чергу, вказані ділянки мають відноситися до земель історико-культурного призначення, оскільки в їх межах розташована пам`ятка археології, в тому числі - охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини.

Статтею 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» урегульовано питання суб`єктів права власності на пам`ятки.

Зокрема частини 1 та 2 цієї статті визначають, що пам`ятка, крім пам`ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб`єкти права власності на пам`ятку визначаються згідно із законом. Усі пам`ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов`язані з ними рухомі предмети, є державною власністю.

Одночасно, частина 6 цієї статті визначає, що землі, на яких розташовані пам`ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам`ятки археології - поля давніх битв.

Таким чином, діюче законодавство безальтернативно визначає для пам`яток археології та земель, на яких розташовані та не вилучені у передбаченому законом порядку пам`ятки археології, єдину форму власності - державну, а у випадку, якщо така земельна ділянка не перебуває у державній власності, - остання підлягає обов`язковому вилученню або викупу.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12.03.2024 у справі №927/1206/21 зазначила, що пам`ятки археології зазвичай знаходяться безпосередньо у глибині земної поверхні, в зв`язку з чим нерозривно пов`язані з земельними ділянками, на яких вони розташовані. Правовий режим земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка археології, не має відрізнятися від правового режиму самої пам`ятки, яка згідно з Законом України «Про охорону культурної спадщини» не може перебувати в приватній чи комунальній власності.

Однак, Наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 03.12.2020 № 13-ОТР передано Тростянецькій міський раді Охтирського району Сумської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 4855,3240 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Тростянецької об`єднаної територіальної громади Охтирського району (Тростянецького району) Сумської області згідно з актом приймання- передачі, в тому числі земельні ділянки з кадастровими номерами: 5925086200:00:001:1716, 5925086200:00:001:1717, 5925086200:00:001:1719, на яких знаходиться Археологічний комплекс.

Таким чином, ураховуючи вищезазначене, приписи законодавства, суд погоджується з позицією прокурора, що спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 5925086200:00:001:1716, 5925086200:00:001:1717, 5925086200:00:001:1719, на яких розташовані пам`ятки археології, протиправно передані з державної власності.

Щодо вимоги про визнання незаконним і скасування наказу ГУ Держгеокадастру як способу захисту в спірних правовідносинах

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ГПК України).

Кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді (статті 15-16 ЦК України). Шляхом вчинення провадження у справах суд здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, пункт 5.5). Тобто, це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц (пункт 14) та від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18 (пункт 40)).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57) та від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (пункт 40).

Серед способів захисту порушених прав та інтересів законодавець у пункті 10 частини другої статті 16 ЦК України розрізняє визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади.

Згідно зі статтею 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку. Відповідно до частин другої, третьої цієї ж статті землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частини першої статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. Статтею 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Відповідно до частини першої статті 393 цього Кодексу правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Аналіз наведених правових норм підтверджує, що особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою цивільного права.

При зверненні до суду з цим позовом прокурор посилався на те, що наказ ГУ Держгеокадастру у Сумській області №13-ОТР від 03 грудня 2020 року у частині передання у комунальну власність земельних ділянок з кадастровими номерами 5925086200:00:001:1716, 5925086200:00:001:1717, 5925086200:00:001:1719, суперечить вимогам земельного законодавства та законодавства про охорону культурної спадщини, оскільки на зазначених земельних ділянках розташовані пам`ятки археології, що свідчить про їх належність до земель історико-культурного призначення.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що власник земельної ділянки може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (пункт 143), від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 99), від 07.04.2020 року у справі № 372/1684/14-ц (пункт 46)).

У пункті 64 постанови від 30.05.2018 у справі № 923/466/17 Велика Палата Верховного Суду сформулювала такий правовий висновок: «Відновленням становища, яке існувало до порушення, є також визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування. На підставі оскаржуваного рішення селищної ради було здійснено державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку, отже, вимоги про визнання оспорюваного рішення недійсним як окремий спосіб захисту поновлення порушених прав можуть бути предметом розгляду в господарських судах».

Наведений висновок є застосовним і до правовідносин, у яких земельна ділянка протиправно передана органами Держгеокадастру з державної власності у комунальну власність територіальної громади, якщо не відбулося її подальше відчуження.

З огляду на особливості правового регулювання земельних ділянок, на яких розташовані пам`ятки археології, та неможливість їх передання у комунальну чи приватну власність, а також з урахуванням того, що спірні земельні ділянки були передані Тростянецькій міській раді як землі сільськогосподарського призначення державної власності, суд зазначає, що позов з вимогою про визнання незаконним і скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Сумській області за встановлених судом конкретних обставин цієї справи відповідає критерію правомірності та ефективності вибраного прокурором способу захисту порушеного права, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо цільового призначення земельної ділянки та особи її власника. Подібний за змістом висновок Велика Палата Верховного Суду вже формулювала у пункті 82 постанови від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17.

Обраний прокурором спосіб захисту шляхом оскарження рішення (наказу) уповноваженого органу про передачу земельної ділянки в комунальну власність безпосередньо передбачений у пункті 10 частини другої статті 16 ЦК України та, за встановлених судами конкретних обставин справи, є достатнім і ефективним у спірних правовідносинах, відповідає правовій природі відносин учасників спору. З урахуванням обставин, з якими прокурор пов`язував порушення прав та інтересів держави (наявність у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запису про реєстрацію права комунальної власності на спірну земельну ділянку), скасування рішення уповноваженого органу, яке продовжує діяти як підстава виникнення та існування права комунальної власності і внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, саме лише приведе до усунення порушення прав держави на особливо цінні об`єкти археологічної спадщини.

Відповідні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №927/1206/21 від 12.03.2024.

Таким чином, позов у частині вимог про визнання незаконним і скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 03.12.2020 № 13-ОТР в частині передачі з державної у комунальну власність Тростянецької міської ради Охтирського району Сумської області земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами: 5925086200:00:001:1716, 925086200:00:001:1717, 5925086200:00:001:1719, підлягає задоволенню.

Щодо вимог про усунення перешкоди власнику - державі в особі Сумської обласної військової (державної) адміністрації - у користуванні та розпорядженні спірними земельними ділянками шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на спірні земельні ділянки за територіальною громадою в особі Тростянецької міської ради Охтирського району Сумської області.

Зазначені вимоги є похідними.

Судом установлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 5925086200:00:001:1716, 5925086200:00:001:1717, 5925086200:00:001:1719 передані з державної власності у комунальну поза волею власника - Сумської обласної державної адміністрації, тому належним способом відновлення порушеного законного права є в тому числі припинення незаконно набутого речового права на спірний об`єкт нерухомого майна у судовому порядку.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У відповідності до ч.3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції станом на даний час) у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Отже, у розумінні положень наведеної норми судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав є належними способами судового захисту порушених прав та інтересів особи.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації прав з метою ефективного захисту порушених прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду в постанові від 23.06.2020 у справі №906/516/19.

Тому вимога про скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 5925086200:00:001:1716, 5925086200:00:001:1717, 5925086200:00:001:1719 за територіальною громадою в особі Тростянецької міської ради є правомірною та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 5925086200:00:001:1716, 5925086200:00:001:1717, 5925086200:00:001:1719.

Частиною 1 статті 79 ЗК України визначено, що земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За приписами статті 79-1 цього Кодексу формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 01.11.2023 та Поземельних книг, спірні земельні ділянки зареєстровані в Державному земельному кадастрі на підставі розробленої та погодженої технічної документації із землеустрою.

Згідно зі ст. 19 ЗК України за основним цільовим призначенням земель виділяють, зокрема, землі сільськогосподарського призначення, рекреаційного призначення, землі історико-культурного призначення тощо.

За ст. 20 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою, приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Визначення цільового призначення земельної ділянки здійснюється в процесі землеустрою.

Виходячи з того, що обов`язок землевласників та землекористувачів використовувати земельні ділянки виключно за їх цільовим призначенням (ст. ст. 91, 96 ЗК України) презумується, на землях історико-культурного призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню.

Таким чином, присвоєння або зміна цільового призначення земельній ділянці визначає обсяг прав власника (землекористувача) щодо такої земельної ділянки, а також накладає на нього та інших учасників земельних відносин обмеження, зокрема в частині обов`язку використовувати земельну ділянку за її цільовим призначенням, з урахуванням особливостей, передбачених для певних категорій земель.

Верховний Суд у постанові від 31.07.2019 у справі № 813/4701/16 дійшов висновку про те, що, зважаючи на імперативність правової норми, передбаченої у ч. 1 ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини», земельна ділянка належить до земель історико-культурного призначення за фактом знаходження на ній споруди (будівлі), яка є пам`яткою архітектури. Неприйняття уповноваженим органом рішення про зміну цільового призначення вказаних земельних ділянок та приведення його у відповідність до дійсного призначення не впливає на правовий режим земельної ділянки як такої, що належить до земель історико-культурного призначення, оскільки за законом такий правовий режим пов`язаний із фактом знаходження на ній споруди (будівлі), яка є пам`яткою архітектури, а не рішенням органу місцевого самоврядування.

Судом установлено, що спірні земельні ділянки належать до земель історико-культурного призначення.

За ст. 1 Закону України «Про землеустрій», цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.

Таким чином, землі історико-культурного призначення не могли передаватись для сільськогосподарських потреб.

Відомості про цільове призначення спірних земельних ділянок не впливають на правовий режим ділянки як такої, що належить до земель історико-культурного призначення, оскільки, за законом, такий правовий режим пов`язаний із фактом перебування на ділянці пам`ятки археології.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 31.07.2019 у справі № 813/4701/16, зазначивши, що земельна ділянка належить до земель історико-культурного призначення за фактом знаходження на ній споруди (будівлі), яка є пам`яткою архітектури. Неприйняття міською радою рішення про зміну цільового призначення цієї земельної ділянки та приведення його у відповідність до дійсного призначення не впливає на правовий режим цієї земельної ділянки як такої, що належить до земель історико-культурного призначення, оскільки, за законом, такий правовий режим пов`язаний з фактом знаходження на ній споруди (будівлі), яка є пам`яткою архітектури, а не рішенням органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Враховуючи викладене, для забезпечення державі реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо спірних земельних ділянок необхідно усунути перешкоди в користуванні ними шляхом скасування державної реєстрації вказаних земельних ділянок з припиненням речових прав Тростянецької міської ради на них, відомості про які містяться у Державному земельному кадастрі.

При цьому скасування реєстрації земельної ділянки з припиненням прав є ефективним способом захисту порушених прав держави, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо дійсного власника та цільового призначення земельної ділянки.

У даному випадку скасування державної реєстрації земельної ділянки призведе до припинення її існування як об`єкту цивільних справ, який було сформовано незаконно з огляду на неправомірне включення до її складу земель історико-культурного призначення як земель сільськогосподарського призначення. Припинення існування такого об`єкту цивільних прав надасть позивачу 1 безперешкодну можливість оформити як новий об`єкт цивільних прав земельні ділянки у межах пам`ятки археології, без необхідності додаткового звернення із позовом до суду про визнання права власності на вказані земельні ділянки.

Зважаючи на те, що спір стосується прав на земельні ділянки, а не оскарження рішень чи дій державного реєстратора, він не вважається таким, що порушує права третіх осіб на земельну ділянку, тому залучення реєстратора до участі у справі як співвідповідача не вимагається.

Подібні за змістом правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 361/4307/16.

Тому позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.

Щодо строку позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Набуття права на захист, для здійснення якого встановлено позовну давність, завжди пов`язане з порушенням суб`єктивного матеріального цивільного права.

Земельні ділянки, які є предметом спору у цій справі, мають спеціальний правовий титул, оскільки за своїми характеристиками належать до земель історико-культурного призначення, на яких розташований археологічний комплекс, а тому не можуть мати іншого володільця, окрім держави, про що детально зазначено вище.

Реєстрація права комунальної власності на земельні ділянки та прав оренди, а також наявність у Державному земельному кадастрі інформації про ділянки (як землі сільськогосподарського призначення) свідчать про порушення прав держави на користування та розпорядження цими землями, що триває.

Негаторний позов, який спрямований на захист прав законного володільця спірної земельної ділянки щодо користування і розпорядження ними, може бути заявлений упродовж всього часу тривання відповідного порушення.

До позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення.

Подібні за змістом правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц та від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17.

Враховуючи правову природу спірних правовідносин, обраний прокурором спосіб захисту прав та наведені вище висновки Великої Палати Верховного Суду щодо правильного застосування норм матеріального права у справах відповідної категорії, цей позов може бути пред`явлений упродовж усього часу тривання відповідного порушення інтересів держави та до нього позовна давність не застосовується.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення позову в цілому, з урахуванням задоволення заяви прокурора про закриття провадження у справі у частині позовних вимог.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав,- на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи задоволення судом позовниз вимог, а саме - 7 немайнових вимог, за які сплачено 21119 грн 00 коп. судового збору, суд покладає його сплату на користь Сумської обласної прокуратури на відповідачів, ураховуючи той факт, що відповідачі не є солідарними боржниками, у залежності від кількості заявлених вимог щодо відповідачів, а саме: до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області - 4 вимоги, до Тростянецької міської ради - 3 вимоги.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов Керівника Охтирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивачів: 1. Сумської обласної державної адміністрації - Сумської обласної військової адміністрації, 2. Міністерства культури та інформаційної політики України до відповідачів: 1. Головного управління Держгеокадастру у Сумській області 2. Тростянецької міської ради 3. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Восход", за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Департаменту культури і туризму та релігій Сумської обласної державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним і скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 03.12.2020 № 13-ОТР в частині передачі з державної у комунальну власність Тростянецької міської ради Охтирського району Сумської області земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами: 5925086200:00:001:1716, 925086200:00:001:1717, 5925086200:00:001:1719.

3. Усунути перешкоди власнику - державі в особі Сумської обласної військової (державної) адміністрації - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 5,262га кадастровий номер 5925086200:00:001:1716 шляхом:

- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5925086200:00:001:1716 площею 5,262 га.

4. Усунути перешкоди власнику - державі в особі Сумської обласної військової (державної) адміністрації - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 13,4042 га кадастровий номер 5925086200:00:001:1717 шляхом:

- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5925086200:00:001:1717 площею 13,4042 га.

5. Усунути перешкоди власнику - державі в особі Сумської обласної військової (державної) адміністрації - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 14,6531 га кадастровий номер 5925086200:00:001:1719 шляхом:

- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5925086200:00:001:1719 площею 14,6531 га.

6. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Революції Гідності, 32, м. Суми, 40022, код ЄДРПОУ 39765885) на користь Сумської обласної прокуратури (вул. Г. Кондратьєва, буд. 33, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 03527891) 12112 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

7. Стягнути з Тростянецької міської ради (вул. Миру, 6, м. Тростянець, Сумська область, 42600, код ЄДРПОУ 24006361) на користь Сумської обласної прокуратури (вул. Г. Кондратьєва, буд. 33, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 03527891) 9084 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

8. Видати Сумській обласній прокуратурі накази після набрання рішенням законної сили.

9. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

10. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07.10.2024.

Суддя О.Ю. Резніченко


Суд	Господарський суд Сумської області
Дата ухвалення рішення	02.10.2024
Оприлюднено	08.10.2024
Номер документу	122114905
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про невиконання або неналежне виконання зобов’язань що виникають з договорів оренди

Резніченко Олена Юріївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 02.10.2024 по справі 920/384/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —920/384/24

Рішення від 02.10.2024

Рішення
від 02.10.2024 по справі 920/384/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ