Рішення

від 01.10.2024 по справі 922/2352/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року м. ХарківСправа № 922/2352/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєві О.В.

розглянувши заяву (вхідний № 23969 від 24 вересня 2024 року) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу по справі

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛДАТ", м. Харків про розірвання договору оренди, зобов`язання звільнити та повернути нежитлові приміщення та стягнення 66361,67 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛДАТ", м. Харків, в якій просить суд розірвати договір оренди № 7419 від 30 січня 2020 року, який укладено між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "СОЛДАТ"; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЛДАТ" (код ЄДРПОУ 24344158) звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16, код ЄДРПОУ: 14095412) нежитлове приміщення третього поверху № 2-:-6, 8-:-20, 22, 25-:-28, 30-:-44, 46-:-51, 54-:-59, 62, 64, 67 площею 389,3 кв.м. та 1/2 частину нежитлових приміщень № 45, 63 площею 121,2 кв.м., загальною площею 510,5 кв.м. у нежитловому будинку літ. "Б-9", розташованому за адресою: м. Харків, вул. Дарвіна, буд. 8/10 протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили та стягнути з відповідача 66361,67 грн, а саме, заборгованості у сумі 40335,74 грн та пені у сумі 26025,93 грн за договором оренди № 7419 від 30 січня 2020 року. Також просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17 вересня 2024 року позов задоволено повністю; розірвано договір оренди № 7419 від 30 січня 2020 року, який укладено між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 14095412) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СОЛДАТ" (код ЄДРПОУ 24344158); зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЛДАТ" (61072, м. Харків, вул. 23 Серпня, буд. 29, код ЄДРПОУ 24344158) звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16, код ЄДРПОУ: 14095412) нежитлове приміщення третього поверху № 2-:-6, 8-:-20, 22, 25-:-28, 30-:-44, 46-:-51, 54-:-59, 62, 64, 67 площею 389,3 кв.м. та 1/2 частину нежитлових приміщень № 45, 63 площею 121,2 кв.м., загальною площею 510,5 кв.м. у нежитловому будинку літ. "Б-9", розташованому за адресою: м. Харків, вул. Дарвіна, буд. 8/10 протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛДАТ" 66361,67 грн, а саме, заборгованості у сумі 40335,74 грн та пені у сумі 26025,93 грн за договором оренди № 7419 від 30 січня 2020 року, а також 7267,20 грн судового збору.

24 вересня 2024 року через систему "Електронний суд", Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради подано заяву (вхідний № 23969) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 16720,50 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 вересня 2024 року призначено заяву (вхідний №23969 від 24 вересня 2024 року) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в судовому засіданні на 01 жовтня 2024 року о 16:30 годин.

25 вересня 2024 року через систему "Електронний суд", Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради подано заяву (вхідний № 24086) про розгляд заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу без участі представника позивача, яку суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у наданій заяві просить суд розглядати заяву про розгляд заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу без участі представника Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Розглянувши матеріали справи та заяви Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 2 статті 126 Кодексу, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 Кодексу). У частині 3 статті 126 цього Кодексу передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи 29 грудня 2023 року між Адвокатським бюро "Антона Новакова" (виконавцем) та Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (замовником) укладено договір на надання послуг з адвокатської діяльності №45.

Згідно пункту 1.1. договору виконавець зобов`язується протягом терміну дії цього договору надати замовнику послуги, зазначені в пунктах 1.2., 1.3. договору, а замовник - прийняти і оплатити ці послуги.

Відповідно до пункту 1.3. договору послуги, що надаються за цим договором, включають, зокрема, забезпечення здійснення представництва у судах під час здійснення цивільного, господарського та адміністративного судочинства, а також у справах про адміністративні правопорушення (пункт 1.3.1 договору), а також, підготовка, складення та подання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру з питань, що є предметом правового супроводу (пункт 1.3.2. договору).

Згідно пункту 2.1. договору виконавець гарантує замовнику, що послуги за цим договором будуть надаватися кваліфікованими спеціалістами виконавця, які мають належну освіту у сфері права і досвід надання послуг, що є предметом договору, та які протягом всього періоду надання послуг зможуть забезпечити глибоке дослідження поставлених завдань, неухильне дотримання вимог законодавства та відстоювання інтересів замовника у спосіб, визначений законодавством.

Відповідно до пункту 2.2. договору послуги надаються виключно після одержання письмових заявок замовника, в яких будуть зазначені конкретні завдання, строк їх виконання та інші необхідні дані (далі - заявка). Виконавець після отримання заявки Замовника може повідомити про неможливість надання послуги з відповідним обґрунтуванням такої неможливості.

На виконання пункту 2.2 договору Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради було надіслано заявку № 3522, в якій позивач просить Адвокатське бюро "Антона Новакова" на підставі договору про надання адвокатських послуг №45 від 29 грудня 2023 року здійснити правничу допомогу в обсязі та на умовах передбачених договором, а саме: здійснити заходи щодо повернення орендованого майна та стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі та пені в судовому порядку.

Залучення до виконання цього договору суб`єктів господарювання як співвиконавців не потребує отримання додаткової письмової згоди замовника під час виконання договору, за умови, що обсяг надання послуг суб`єктами господарювання як співвиконавцями не перевищуватиме 20 % від вартості договору (пункт 2.3 договору).

Згідно пункту 3.1. договору загальна ціна договору становить: 1 998 650,00 грн (один мільйон дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч шістсот п`ятдесят гривень 00 копійок), без ПДВ.

Ставка за годину наданих послуг, яка визначена в рішенні Ради адвокатів Харківської області від 21 липня 2021 року № 13/1/7 в розмірі 0,25 мінімальної заробітної плати на день оплати, що на 01 січня 2024 року дорівнює 1775,00 грн (одна тисяча сімсот сімдесят п`ять грн. 00 коп.), без ПДВ.

Відповідно до пункту 3.2. договору ціна договору, визначена в пункті 3.1. цього договору, складається із гонорару виконавця та понесених ним витрат на залучення співвиконавців.

Згідно пункту 5.1 договору строк надання послуг: до 31 грудня 2024 року.

Конкретний строк виконання завдання за заявкою (в випадку необхідності) встановлюється замовником за погодженням з виконавцем в заявці.

Відповідно до пункту 5.4 договору Акт здавання-приймання наданих послуг складається виконавцем за результатами календарного місяця надання послуг або за результатами надання послуги згідно заявки та затверджується/підписується уповноваженими представниками замовника. Акт здавання-приймання наданих послуг може складатись, як відповідно до однієї заявки замовника, так і кількох, за вибором виконавця. В Акті здавання-приймання наданих послуг зазначається назва послуги, опис виконаної роботи та кількість витраченого часу.

На виконання вищевказаного пункту договору між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (замовником) та Адвокатським Бюро "Антона Новакова" (виконавцем) складено загальною вартістю у 16720,50 грн Акти №4 від 21 червня 2024 року, № 21 від 30 липня 2024 року, № 26 від 09 вересня 2024 року та № 28 від 23 вересня 2024 року, відповідно до яких, виконавець здав, а замовник прийняв послуги з адвокатської діяльності у відповідності до договору на надання послуг з адвокатської діяльності №45 від 29 грудня 2023 року.

Акт підписано обома сторонами та скріплено печатками.

Згідно пункту 11.1. договору № 45 цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31 грудня 2024 в частині надання послуг, а в частині проведення розрахунків до повного їх виконання.

Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку, що наданих доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатами професійної правничої допомоги позивачу у даній справі.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають розподілу.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Витрати, понесені позивачем в даній справі на правову (правничу) допомогу адвоката, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

За приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд, при розподілі судових витрат, в тому числі витрат на правничу допомогу адвокатом, має виходити з конкретних особливих обставин справи, з доказів, поданих заявником клопотання про розподіл судових витрат, які можуть свідчити про підставність різних сум коштів, що потрачені заявником на правничу допомогу.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 стаття 126 Кодексу). У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Кодексу). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Кодексу).

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача, відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Зазначена позиція суду щодо застосування статті 129 Господарського процесуального кодексу України узгоджується із позицією Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, та позицією касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1785/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 908/374/19, від 25 червня 2019 року.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи. Даний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 910/8682/18 від 14 листопада 2018 року від якого об`єднана палата у постанові від 03 листопада 2019 року у справі №922/445/19 не відступила через відмінність у нормативно-правовому регулюванні.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.

Враховуючи конкретні обставини справи, суд, детально проаналізувши всі докази, зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тощо, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат і стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 16720,50 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 123, 126, 129, 232-236, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву (вхідний № 23969 від 24 вересня 2024 року) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛДАТ" (61072, м. Харків, вул. 23 Серпня, буд. 29, код ЄДРПОУ 24344158) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16, код ЄДРПОУ: 14095412) 16720,50 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне додаткове рішення складено 04.10.2024 року.

Суддя П.В. Хотенець