Рішення

від 02.10.2024 по справі 924/620/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" жовтня 2024 р. Справа № 924/620/24

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю.В., при секретарі судового засідання Загроцькій А.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовом першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури, м. Шепетівка Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Славутська міська рада, м. Славута, Шепетівський район, Хмельницька область

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", м. Хмельницький

2) комунального підприємства "Славута- Сервіс" Славутської міської ради, м. Славута, Шепетівський район, Хмельницька область

про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення безпідставно набутих коштів,

Представники сторін:

від прокуратури: Приступа В.І. згідно посвідчення від 01.03.23,

від позивача: не з`явився,

від відповідача 1: Кукуріка Н.М. згідно довіреності (в режимі відеоконференції),

від відповідача 2: не з`явилися

встановив:

перший заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Славутської міської ради звернувся до суду з позовом до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", 2) комунального підприємства "Славута- Сервіс" Славутської міської ради про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 27.012022 до договору № 21100392 від 24.01.2022, укладеної між ТОВ «Хмельницькенергозбут» та КП «Славута - Сервіс» Славутської міської ради; стягнути з ТОВ «Хмельницькенергозбут» на користь Славутської міської ради кошти в сумі 34995,89 грн., безпідставно перерахованих за договором № 21100392 від 24.01.2022.

В обґрунтування позову прокурор зазначає, що оспорена додаткова угода укладена з порушенням вимог п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, оскільки постачальником документально не підтверджено та не обґрунтовано наявність підстав для підвищення ціни за одиницю товару (відсутність зміни регульованих цін (тарифів)) саме з моменту укладення основного договору до моменту виникнення необхідності внесення змін.

Згідно чинного законодавства зміна ціни договору, укладеного за результатами тендеру можлива лише у випадку, коли тарифи на товар змінилися після підписання договору та до повного виконання договору. Водночас, Постанова НКРЕП від 01.12.21 номер 2454 та Постанова НКРЕКП від 17.12.21 номер 2611, якими сторони обґрунтували внесення змін в договір, набрали чинності ще 01.01.22, тобто до укладення договору. Жодних змін регульованих тарифів з моменту укладення основного договору (24.01.22) по дату укладення додаткової угоди (27.01.22) не відбувалось. Зазначене є порушенням ст. 41 Закону „Про публічні закупівлі.

Також, процедура закупівлі оголошена 10.12.2021р., а тендерна пропозиція відповідача подана 26.12.21. Враховуючи, що вищевказані Постанови НКРЕКП оприлюднені 01.12.21 і 17.12.21, зміст останніх був доступний учаснику і замовнику закупівлі задовго до дати підписання договору. За ст. 24 Закону замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень учасників внести зміни у тендерну документацію. Однак, знаючи зміст Постанов НКРЕКП, замовник відповідних змін не вніс. До того ж, закон передбачає право учасника внести зміни у свою тендерну пропозицію до закінчення строку подання останньої без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Однак, відповідач, усвідомлюючи, що в разі врахування ним постанов НКРЕКП та здороження своєї тендерної пропозиції, вона стане менш економічно вигідною, тому він може не перемогти у торгах. Тому, відповідач не запропонував внести зміни до тендерної документації та не вніс змін у тендерну пропозицію. Даними діями порушено вимоги п. 4 ч. 3 ст. 57 Закону „Про ринок електричної енергії, п. 3.1.1. ПРЕЕ, п. 3.2.4. ПРРЕЕ, п. 40 п. 22 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу щодо обов`язку електропостачальника в чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору постачання електроенергії споживачу.

Таким чином, сторони не вжили необхідних заходів під час здійснення процедури закупівлі, щоб привести тендерну документацію та пропозицію в відповідність до постанов НКРЕКП, хоч під час укладення договору достовірно знали їх зміст.

З урахуванням вищеозначеного, постачальник належним чином документально не підтвердив та не обґрунтував наявність підстав для підвищення ціни договору за одиницю товару з моменту укладення договору до моменту виникнення необхідності внести зміни (підписання додаткової угоди), оскільки підняття цін було загальновідомим фактом ще в грудні 2021. Підняття цін відбулося ще до укладення договору, а не після його підписання.

Вказане порушує принципи проведення торгів, встановлені спеціальним законодавством.

Отже, спірна угода, якою внесено зміни до договору з порушенням вимог законодавства підлягає визнанню недійсною.

Визнання недійсною додаткової угоди не означатиме відсутність між сторонами основного договору. Тому, зобов`язання сторін залишаються дійсними на умовах основного договору. Таким чином, отримана відповідачем оплата товару за збільшеними цінами має бути стягнута з відповідача на підставі ст. 670 ЦКУ, оскільки замовник, через збільшення ціни, отримав меншу кількість товару.

Звернення з цим позов прокурором обґрунтовано тим, що у спірних відносинах порушено інтереси держави. Сторони під час здійснення закупівлі порушити вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, що спричинило безпідставне витрачання бюджетних коштів. Крім того, укладенням додаткової угоди (незаконні зміни) порушено державні інтереси також і тому, що замовник у результаті незаконних змін договору фактично отримав меншу кількість товару, що нівелює саму мету проведення торгів. Держава ж, зацікавлена в тому, щоб проведення закупівлі за державні гроші було вчинено в повній відповідності з діючим законодавством.

Також звернення прокурора в інтересах позивача обґрунтовано тим, що Славутська міська рада є органом, який наділений повноваженнями щодо розпорядження коштами місцевого бюджету. Правомірне та раціональне використання бюджетних коштів безперечно становить інтерес територіальної громади в особі Славутської міської ради. Замовник торгів КП „Славута - Сервіс Славутської міської ради, засновником якого відповідно до статуту є Славутська міська рада. Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним засновнику (Розділ 8 Статуту), контролює діяльність цього комунального підприємства, а також зобов`язана контролювати законність та ефективність використання комунальним коштів за договорами про закупівлю товарів (Розділ 8 Статуту), саме тому Славутська міська рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету.

В відповіді на відзив прокурор стверджує, що відповідач посилається на правомірність спірної угоди, проте, у відзиві не наводить жодних аргументів та не подає жодних доказів, які б спростовували доводи позивача.

Відповідач 1- ТОВ "Хмельницькенергозбут", у заяві (від 25.07.2024), яка сформована через систему „Електронний суд позовні вимоги не визнає. Повідомив, що 10.12.2021 комунальне підприємство „Славута-Сервіс Славутської міської ради оприлюднило на веб-порталі Уповноваженого органу оголошення про проведення відкритих торгів за UA-2021-12-10-002823-b про закупівлю товару за кодом ДК 0121:2015-09320000-5 «Електрична енергія». Відповідачем за допомогою електронної системи було подано тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації і згідно рішення уповноваженої особи від 04.01.2022 ТОВ Хмельницькенергозбут визнано переможцем торгів та прийнято рішення укласти договір. Зауважив, що договір про закупівлю має укладатися на умовах, зокрема тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю.

24.01.2022 між відповідачем та КП „Славута-Сервіс Славутської міської ради було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №21100392, додатком №2 до якого визначено: ціну за одиницю товару 5,30 грн. з ПДВ; тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну за одиницю Товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі згідно якої укладено цей договір затверджено постановою НКРЕКП № 2353 від 09.12.2020, та становить 0,29393 грн. без ПДВ; тариф на розподіл електричної енергії, що включений в ціну за одиницю Товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі згідно якої укладено цей договір затверджено постановою НКРЕКП № 2381 від 09.12.2020, та становить 1,12143 грн. без ПДВ.

27.01.22 сторони договору про закупівлю уклали спірну угоду, виклавши додаток 2 до договору в новій редакції, за якою: базова ціна товару без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електроенергії становить 4,61137 грн. без ПДВ; тариф на передачу електроенергії, який включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі згідно якої укладено цей договір затверджено постановою НКРЕКП номер 2454 від 01.12.21 та становить 0,34564 грн. без ПДВ; тариф на розподіл електроенергії, що включений в ціну за одиницю товару, затверджено постановою НКРЕКП номер 2611 від 17.12.21 та становить 1, 26442 грн. без ПДВ.; обсяг 522707 кВт. год.

За таких обставин договір укладено за цінами, що діяли на момент подання тендерної пропозиції та проведення аукціону, а також відповідно до тендерної документації. Додаткова угода не суперечить вимогам закону і укладеного договору.

Оскільки, як вважає відповідач, вимоги про недійсність додаткової угоди необґрунтовані, стягнення 34 995,89 грн. заявлено також безпідставно.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Позивач представника в судове засідання не направив. У клопотанні від 09.07.2024 року просив розгляд справи проводити без участі представники. Повідомив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні проти позову заперечував.

Відповідач 2 - КП "Славута- Сервіс" Славутської міської ради, представника в судове засідання не направив, причини не повідомив, заяв, клопотань щодо розгляду справи не надав, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи (довідка про доставку ухвали суду до електронного кабінету від 03.09.2024р.)

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Відповідно до розділу 1 Статуту комунального підприємства «Славута-Сервіс» Славутської міської ради Хмельницької області, затвердженого рішенням сесії Славутської міської ради від 29.09.2023 № 9-30/2023, комунальне підприємство «Славута-Сервіс» Славутської міської ради Хмельницької області перебуває у комунальній власності. Засновником, власником підприємства є Славутська міська рада.

Відносини Славутської міської ради, виконавчого комітету Славутської міської ради та міського голови з підприємством будуються на засадах його підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органу місцевого самоврядування ( розділ 8 Статуту).

10.12.2021 КП «Славута-Сервіс» Славутської міської ради на веб-порталі Уповноваженого органу опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів за UA-2021-12-10-002823-b про закупівлю товару за кодом ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія в кількості 545 750 кВт/год та очікуваною вартістю 3 438 000 грн.

У відкритих торгах взяли участь два постачальники, а саме: ТОВ «Хмельницькенергозбут» та ТОВ «Промгаз Сіті».

За результатами процедури відкритих торгів ТОВ «Хмельницькенергозбут» визнано переможцем закупівлі.

24.01.2022 року між КП «Славута-Сервіс» Славутської міської ради (споживачем) та ТОВ «Хмельницькенергозбут» (постачальником) укладено договір № 21100392 про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до п.1.1. цей договір укладено за результатами здійснення процедури закупівлі згідно із Законом України «Про публічні закупівлі», а також положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ.

Умови цього договору розроблено та узгоджено сторонами відповідно до умов тендерної документації споживача та змісту тендерної пропозиції постачальника з урахуванням положень Закону України «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ (п.1.3. договору).

За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Для цілей Закону України «Про публічні закупівлі» предметом закупівлі за цим договором є «Електрична енергія з розподілом, згідно ДК 021:2015 код 90310000 5 Електрична енергія» (п. 2.1 договору).

Строк (термін) поставки товару: з 01 лютого 2022 року по 31 грудня 2022р. (п. 3.1. договору).

Відповідно до п.5.1. договору загальна ціна (сума) цього договору становить 2 892 475,00 грн, в т.ч. ПДВ 482 079,17 грн. у тому числі: (5.1.1.) за рахунок коштів місцевого бюджету 2 776 776,00 грн., в т.ч. ПДВ 462 796,00 грн.; (5.1.2.) за рахунок власних коштів споживача 115 699,00 грн., в т.ч. ПДВ 19 283,17 грн.

Згідно з п. 5.2. договору ціна за одиницю товару визначається у Додатку № 2 до договору та повинна включати:- ціну (вартість) електричної енергії як товарної продукції, а також вартість послуг постачальника, пов`язаних з постачанням електричної енергії; - регульований тариф на послуги з передачі та розподілу електричної енергії, установлені НКРЕКП, який постачальник оплачує операторам системи передачі та розподілу; - податки, у тому числі податок на додану вартість, які враховують у складі ціни товару (електричної енергії) відповідно до податкового законодавства України (у разі, якщо учасник є платником відповідного податку). Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, яка зазначена у Додатку №2 до договору.

Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії та актах приймання передачі електричної енергії за цим договором у розмірі, який зазначений у додатку №2 до договору та є чинним у відповідному розрахунковому періоді (п. 5.3. договору).

Відповідно до п.5.4. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що ціна за одиницю товару за цим договором може змінюватися з дотриманням сторонами норм, передбачених частиною п`ятою статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», що оформлюється додатковою угодою, у порядку визначеному цим договором. А саме: 6.1.1. Некрегульована складова ціни за одиницю електричної енергії змінюється пропорційно до коливання ціни такого товару на ранку відповідно до пунтку 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Коливання ціни на ринку має бути обгрунтовано та підтверджено даними ДП «Оператор ринку», зокрема даними, розміщеними на офіційному сайті https://www.oree.com.ua/.

6.1.2. Регульовані тарифи у складі ціни за одиницю електричної енергії змінюються у випадках, передбачених пунктом 7 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Сторони вносять до цього договору про закупівлю зміни у разі зміни регульованого тарифу на передачу електричної енергії, з моменту набрання чинності нормативно правовим актом, яким встановлено ( змінено) регульовану ціну (тариф) на передачу електричної енергії. Підтвердженням необхідності внесення таких змін є чинні нормативно правові акти відповідного уповноваженого органу держави щодо встановлення (зміни) регульованого тарифу на передачу електричної енергії.

Відповідно до п.6.1.5. зміна ціни за товар у разі коливання ціни такого товару на ринку відбувається виключно за згодою сторін у вигляді додаткової угоди до цього доровогу на підставі письмового звернення постачальника.

Перед підвищенням ціни або зміною або зміною буль яких умов договору про закупівлю постачання електричної енергії не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування електропостачальник повинен попередити споживача про намір таких дій відповідно до частини 3 статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» (п. 6.1.7 договору).

Згідно з п. 15.1 договору, останній набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2022 року, а в частині проведення розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язани за договором.

Невід`ємною частиною цього договору є додатки: Додаток №1- Заява приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу; Додаток №2 - Специфікація; Додаток №3 Перелік об`єктів споживання, за якими здійснюється постачання електричної енергії; Додаток №4 Заявка на постачання електричної енергії.

У додатку №1- Заява приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу вказано персоніфіковані дані споживача; початок постачання з 01 лютого 2022р.; заявлений обсяг купівлі електричної енергії: 545 750 кВт/год.; місце постачання товару:30000, Хмельницька обл., місто Славута.

У додатку №2 до договору «Специфікація» визначено: ціну за одиницю товару 5,30 грн. з ПДВ; тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну за одиницю Товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі згідно якої укладено цей договір затверджено постановою НКРЕКП № 2353 від 09.12.2020, та становить 0,29393 грн. без ПДВ; тариф на розподіл електричної енергії, що включений в ціну за одиницю Товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі згідно якої укладено цей договір затверджено постановою НКРЕКП № 2381 від 09.12.2020, та становить 1,12143 грн. без ПДВ.

27.01.2022 року сторони договору уклали додаткову угоду №1, в якій у зв`язку з набуттям з 01.01.2022 чинності постановою НКРЕКП від 17.12.2021 №2611 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання" та зростанням тарифу на послуги з розподілу електричної енергії з 1,12143 грн/кВт*год без ПДВ до 1,26442 грн/кВт*год без ПДВ, та постановою НКРЕКП від 01.12.2021 №2454 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2022 рік" та зростанням тарифу на послуги з передачі електричної енергії з 0,29393 грн/кВт*год без ПДВ до 0,34564 грн/кВт*год без ПДВ, за взаємною згодою вирішили викласти в новій редакції додаток №1 та додаток №2 до договору.

У додатках до договору - Комерційна пропозиція постачальника у редакції вищезазначеної додаткової угоди сторони погодили: очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2022 рік 522707 кВт/год, ціну товару без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл за кВт/год 3,00131 грн, тариф на передачу - 0,34564 грн, тариф на розподіл 1,26442 грн., базову ціну товару з тарифом на передачу та тарифом на розподіл 4,61137 грн.

27.01.2022 року сторонами договору укладено додаткову угоду за № 2, якою внесено зміни до розділів 5, 6 та 8 до договору.

31.01.2022 року сторонами договору укладено додаткову угоду за №3, якою внесено зміни до Додатків №№ 3,4 до договору.

18.04.2022 року сторонами договору укладено додаткову угоду за № 4, якою внесено зміни до п.5.1 договору № 21100392 від 24.01.2022.

12.10.2022 року сторонами договору укладено додаткову угоду за № 5, якою внесено зміни до п.5.1 договору № 21100392 від 24.01.2022 та до розділу 16 до договору.

29.11.2022 року сторонами договору укладено додаткову угоду за № 6, якою внесено зміни до додатків №№ 3,4 до договору.

15.12.2022 року сторонами договору укладено додаткову угоду за № 7, якою внесено зміни до п.5.1 договору № 21100392 від 24.01.2022.

28.12.2022 року сторонами укладено додаткову угоду за № 8, якою зменшено суму договору, вартість договору визначено у розмірі 828 845, 79 грн. без зміни ціни за одиницю товару, зменшено обсяг закупівлі.

02.01.2023 року на веб-порталі «ProZorro» опубліковано оголошення про виконання договору про закупівлю UA-2021-12-10-002823-b.

Листом №54-43248 вих 24 від 25.05.24 прокурор звертався до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області де просить повідомити про вжиті заходи за результатами перевірки законності закупівлі UА-2021-12-10-002823-b.

На цей лист надано відповідь (Про розгяд інформації ) від 04.06.24, що в Управління відсутні підстави для здійснення моніторингу вищезазначеної закупівлі.

Шепетівська окружна прокуратура звернулась до Славутської міської ради із листом №54-4325 вих-24 від 25.05.24 щодо надання інформації про вжиття заходів, спрямованих на визнання недійсною додаткової угоди до Договору та стягнення надмірно сплачених коштів.

Листом № 04-29/787 від 05.06.2024 року Славутська міська рада повідомила прокуратуру, що не вживались та не будуть вживатися заходи представницького характеру шляхом звернення до суду з позовом про визнання недійсною додаткової угоди до договору та стягнення з ТОВ "Хмельницькенергозбут" надмірно сплачених коштів. Крім того, просила забезпечити дотримання інтересів держави в особі Славутської міської ради у встановленому законодавством порядку.

Перший заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури звернувся до Славутської міської ради з повідомленнями від 06.06.24, в якому на підставі ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" попередньо повідомив про намір здійснювати представництво в суді інтересів держави в особі Славутської міської ради шляхом пред`явлення до суду позову про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 27.01.2022 до договору та стягнення з ТОВ "Хмельницькенергозбут" надміру сплачених коштів у розмірі 34995,89 грн.

Дослідивши наявні в справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 3 ст. 4 ГПК України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частинами 4, 5 ст. 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) №3-рп/99 від 08.04.1999 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.

Звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Славутської міської ради, прокурор з огляду на положення ст. ст. 4, 26, 62 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст.22, 26 Бюджетного кодексу України, зазначив, що Славутська міська рада є органом, який наділений повноваженнями щодо розпорядження коштами місцевого бюджету. Правомірне і раціональне використання бюджетних коштів беззаперечно становить інтерес територіальної громади в особі Славутської міської ради.

Стороною в договорі №21100392 про постачання електричної енергії споживачу від 24.01.2022р. є комунальне підприємство «Славута- Сервіс» Славутської міської ради. Засновником, власником комунального підприємства є Славутська міська рада. Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним засновнику, контролює діяльність цього комунального підприємства, а також зобов`язана контролювати законність та ефективність використання комунальним коштів за договорами про закупівлю товарів (Розділ 8 Статуту). Саме тому Славутська міська рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету.

У пункті 8.47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 зазначено, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади області.

Тотожні висновки з вказаного питання зазначено у п. 54 постанови Верховного Суду від 09.08.2023 (справа № 924/1283/21).

Порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" унеможливлює раціональне та ефективне використання бюджетних коштів і здатне спричинити істотну шкоду не тільки інтересам територіальної громади, але й інтересам держави. Держава намагається створити умови для ефективного використання бюджетних коштів при закупівлі товарів, робіт і послуг, створюючи відповідні механізми та правила при проведенні закупівель, дотримуватись яких повинні всі їх учасники. Натомість економічно невигідні умови оспореного правочину призвели до надмірного витрачання коштів місцевого бюджету та порушення економічних інтересів держави. Зокрема, за час дії договору постачальником поставлено значно меншу кількість товару, що створило перешкоди в реалізації позивачем своїх завдань та функцій, що також не відповідає державному інтересу.

У контексті наведеного судом враховуються посилання прокурора на те, що відповідно до ст. 62 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.

Отже, звернення прокурора до суду у цій справі спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог чинного законодавства під час витрачання бюджетних коштів.

Системне тлумачення положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (пункти 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999).

Так, місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до положень ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень міської ради належить, зокрема розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету; прийняття рішень щодо здійснення місцевих запозичень, щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету.

При цьому, оскільки Славутська міська рада є розпорядником коштів місцевого бюджету за спірною додатковою угодою, на користь якої прокурор просить стягнути надмірно сплачені за договором грошові кошти, то прокурор правомірно визначив її позивачем у справі.

Судом враховується, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень (органи державної влади, органи місцевого самоврядування або інші суб`єкти владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах), а не прокурор, між тим для того щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Отже, прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

З матеріалів справи слідує, що Славутська міська рада як засновник комунального закладу з моменту інформування Шепетівською окружною прокуратурою про порушення вимог Закону, допущенні ТОВ «Хмельницькенергозбут» (лист № 54-4325 вих-24 від 25.05.2024), по теперішній час заходи щодо відновлення свого порушеного права не вжила, з позовом до суду не звернулась.

Зокрема, у листі міської ради № 04-29/787 від 05.06.2024 вказано, що органом місцевого самоврядування не реалізуватиметься право на звернення до суду у вказаних правовідносинах.

З наведеного слідує, що позивач з урахуванням обізнаності про порушення інтересів держави, на які вказує прокурор, не відреагував на стверджуване порушення, заходів захисту інтересів держави, зокрема, у судовому порядку, не вжив. Невжиття таких заходів за умови обізнаності про наявність відповідного порушення, про що свідчить вищенаведене листування прокурора з позивачем, стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивача до суду з цим позовом.

Така бездіяльність позивача як компетентного органу, який здійснює відповідні повноваження у сфері спірних правовідносин, є самостійною юридичною особою, однак який незалежно від причини не здійснює захисту інтересів держави в судовому порядку, виключає можливість трактування прокурора як альтернативного суб`єкта звернення до суду, що замінює компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. У цьому випадку прокурор виконує саме субсидіарну роль, замінюючи в судовому провадженні позивача, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту інтересів держави.

Наведені вище обставини щодо обізнаності позивача з порушенням інтересів держави, територіальної громади, зважаючи на характер наданої позивачем відповіді на лист прокурора, свідчать про встановлення обставин, за яких порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій із їх захисту, що призводить до виникнення у органів прокуратури не лише права, а й обов`язку вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.

Вказане відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для захисту інтересів держави в особі позивача шляхом пред`явлення цього позову. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18.

При цьому у підтвердження дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" для звернення до суду з відповідним позовом, у матеріали справи надано повідомлення (від 06.06.2024), адресоване Славутській міській раді, про намір здійснювати представництво в суді законних інтересів держави в особі ради шляхом пред`явлення до суду позову про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 27.01.2022 до договору та стягнення з ТОВ "Хмельницькенергозбут" надміру сплачених коштів у розмірі 34995,89 грн.

Щодо суті спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

За приписами статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 207 ГК України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

При цьому якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При цьому суд виходить з того, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

З матеріалів справи вбачається, що сторони уклали договір № 21100392 про постачання електричної енергії споживачу від 24.01.22 за результатами здійснення процедури закупівлі згідно із Законом України «Про публічні закупівлі»; на підставі умов тендерної документації та комерційної пропозиції постачальника поданої згідно процедури закупівлі (п.п.1.1, 1.3. договору).

Отже, вказаний договір укладено за результатами закупівлі, яка регулюється Законом України „Про публічні закупівлі, який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями частини першої статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

У статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Частиною 7 ст. 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Так, згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Як встановлено судом, станом на момент підписання договору сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог ч.3 ст.180 Господарського кодексу України та Закону „Про публічні закупівлі.

Згідно з пунктами 5.1, 5.2 договору №21100392, додатку № 2 до договору, базова ціна товару (електричної енергії) становить 5,30 грн. за 1 кВт/год з ПДВ. Сума договору -2 892 475,00 грн (з ПДВ).

Після укладення додаткової угоди №1 від 27.01.22 до договору, відбулися зміни в частині вартості товару, а саме :зменшено обсяг поставленої електричної енергії з 545 750 кВт.год. до 522 707 кВт.год. та відповідно збільшено ціну за 1 кВт.год. електричної енергії з 5, 30 грн. до 5,53364 грн.

З спірної додаткової угоди №1 видно, що зміни в договір вносились:

- у зв`язку з набуттям з 01.01.22 чинності постанови НКРКЕП № 2611 від 17.12.21 „Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електроенергії АТ „Хмельницькобленерго на 2022 та зростанням тарифу на послуги з розподілу електроенергії з 1,12143 грн./кВт. год. без ПДВ до 1, 26442 грн./кВт. год. без ПДВ;

- у зв`язку з набуттям з 01.01.22 чинності постанови НКРЕКП номер 2454 від 01.12.21 „Про встановлення тарифів на послуги передачі електричної енергії НЕК „Укренерго на 2022 та зростанням тарифу на послуги з передачі електричної енергії з 0, 29393 грн./кВт. год. без ПДВ до 0, 34564 грн./кВт. год. без ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що 17.12.21 НКРЕКП ухвалено постанову номер 2611, за якою АТ „Хмельницькобленерго встановлено тарифи на послуги з розподілу електроенергії з застосуванням стимулюючого регулювання та структуру тарифів. 01.12.21 НКРЕКП ухвалено постанову номер 2454 згідно якої ПАТ „НЕК „Укренерго встановлено тариф на послуги з передачі електроенергії на рівні 345, 64 грн/МВт год. та структуру тарифу.

Дані матеріали дійсно є свідченням збільшення ціни товару в результаті регуляторної діяльності компетентних органів.

В спірній угоді відмічено, що під час укладення останньої сторони керувалися п.1 та п. 7. ч. 5 ст. 41 Закону „Про публічні закупівлі.

Відповідно до положень п. 1 ч. 5 ст. 41 Закону, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника.

Відповідно до п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Частина 4 даної статті зазначає - умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Вищевказані законодавчі положення є спеціальними імперативними нормами у сфері закупівель, згідно яких зміна істотних умов договору про закупівлю (у тому числі відносно ціни) може здійснюватись виключно у випадках, встановлених даними нормами.

Виходячи з вказаного, після підписання основного договору, з включенням у нього цінових та кількісних характеристик товару за тендерною пропозицією, сторони не мають права вносити зміни до цих характеристик до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі. Сторони, скориставшись винятком з вказаного правила, який визначений п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону, внесли зміни в істотні умови договору, зменшивши обсяг електроенергії та збільшивши її базову ціну. Тобто, після укладення спірної угоди умови договору про закупівлю (про ціну і кількість) стали такими, що відрізняються від тендерної пропозиції.

Аналізуючи вимоги п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону „Про публічні закупівлі, суд зазначає, що внесення змін в істотні умови договору можливі, коли обставини, які призвели до збільшення цін через регуляторну політику відповідних органів держави, настали в період після підписання основного договору до виконання сторонами зобов`язань в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, договір №21100392 про постачання електричної енергії споживачу укладено 24.01.2022р., спірна додаткова угода №1 підписана сторонами 27.01.2022р. Постанови НКРЕКП номер 2611 та 2454, які стали підставою для внесення спірних змін винесені 01.12.2021р. та 17.12.2021р. Як вказано у самих постановах, вони набирають чинності з 01.01.2022р.

Отже, зміни в тарифах не електроенергію (послуги з передачі і розподілу), які внесені повноважним державним органом, набрали чинності ще до укладення основного договору та мали бути враховані в ньому. Внесення ж змін, які відбулися до підписання договору свідчить про порушення вимог п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону.

Слід звернути увагу, процедура закупівлі була оголошена 10.12.2021р., а пропозиція учасника ТОВ „Хмельницькенергозбут подана 26.12.2021р. Постанова НКРЕКП № 2454 була оприлюднена на офіційному веб сайті регулятора 01.12.2021р., а тому була доступною для ознайомлення сторонам ще до початку оголошення процедури закупівлі.

Таким чином, враховуючи дату оголошення про проведення торгів та дату подання відповідачем тендерної пропозиції, з урахуванням дат винесення постанов НКРЕКП, відповідач, як учасник та замовник були обізнані про зміни в тарифах ще до вступу у правовідносини (з постановою номер 2454 від 01.12.21 ознайомлені до оприлюднення оголошення відносно торгів, з постановою номер 2611 від 17.12.21 до укладення договору). При цьому, за ч. 2 ст. 24 Закону України „Про публічні закупівлі замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 цього Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше семи днів.

Зміни, що вносяться замовником до тендерної документації, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції тендерної документації додатково до початкової редакції тендерної документації. Замовник разом із змінами до тендерної документації в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться.

За ч. 8 ст. 26 Закону України „Про публічні закупівлі учасник процедури закупівлі має право внести зміни до своєї тендерної пропозиції або відкликати її до закінчення кінцевого строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Такі зміни або заява про відкликання тендерної пропозиції враховуються, якщо вони отримані електронною системою закупівель до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

Тобто, закон, надає право замовнику та учаснику внести зміни в тендерну документацію/пропозицію в разі необхідності. Тому, будучи обізнаними ще до моменту укладення договору про зміни у тарифах, сторони договору не були позбавлені можливості внести відповідні зміни в тендерну документацію і пропозицію, тим більше, що такі зміни передбачаються на період майбутнього договору.

Також необхідно вказати, що згідно договору №21100392 про постачання електричної енергії споживачу відповідач є постачальником електроенергії. Згідно з ч. 3 ст. 57 Закону України „Про ринок електричної енергії електропостачальник має у чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів, в тому числі: про вартість та умови надання послуг; про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов`язані повідомляти споживачів в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про їхнє право припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.

Тобто, враховуючи специфіку договору договору №21100392 про постачання електричної енергії споживачу та статус відповідача, як електропостачальника, останній не лише має право, але і зобов`язаний був повідомити замовника, як споживача за майбутнім договором про зміни в тарифах, які відбулися до укладення майбутнього договору.

Крім того, слід звернути увагу, що тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для замовника умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги. Одними з принципів закупівлі є її відкритість та прозорість на всіх їх стадіях, а метою цієї процедури є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

При цьому, можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом.

Крім того, вищевказані постанови беззаперечно повинні були враховуватися при формуванні цін на електроенергію під час надання відповідачем свої пропозиції на відкритих торгах.

Враховуючи викладене, відповідачем належним чином документально не підтверджено та не обгрунтовано наявність підстав для підвищення ціни за одиницю товару з моменту укладення основного договору (24.01.2022) до моменту виникнення необхідності внесення змін ( укладення додаткової угоди 27.01.2022), оскільки підняття цін було загальновідомим фактом.

Судом відмічається, що згідно довідки Хмельницької торгово-промислової палати №22-05/552 від 27.05.2024, отриманої на запит Шепетівської окружної прокуратури, середньозважена ціна на РДН у ОЕС станом на 24.01.2022 (дата укладення договору) становила 2 869,65 грн за МВт/год (без ПДВ), станом на 27.01.2022 (дата укладення додаткової угоди №1) становила 2 637,83 грн за МВт/год (без ПДВ), тобто ціна зменшилася на 8,1 %.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За таких обставин, враховуючи, що додаткова угода №1 від 27.01.22 укладена всупереч вимогам Закону України „Про публічні закупівлі та Закону України „Про ринок електричної енергії, вимоги прокуратури про визнання недійсною вказаної додаткової угоди є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з ТОВ «Хмельницькенергозбут» коштів в сумі 34995,89 грн., перерахованих за товар, який не був отриманий відповідно до умов договору, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема про постачання електричної енергії споживачу.

У ч. 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

За приписами ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Отже, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений позивачу врегульований нормами Глави 54 ЦК України "Купівля-продаж". Правова позиція щодо застосування наведених правових норм у аналогічних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Суд встановив, що відповідно до наявних в матеріалах справи актів прийомів передачі, платіжних доручень в період дії договору та оспорюваної додаткової угоди ТОВ «Хмельницькенергозбут» поставило, а КП «Славута-Сервіс» отримало загалом 149 783 кВт/год електричної енергії, за яку перераховано постачальнику 828 845,79 гривень.

Оплата електричної енергії здійснювалася по ціні 5,53364 грн. за 1 кВт/год з ПД. Тобто увесь обсяг поставленої електроенергії оплачено з урахуванням підвищеної ціни згідно додаткової угоди №1 до договору.

У даному випадку зважаючи на недійсність оспорюваної додаткової угоди, якою фактично збільшено ціну електроенергії та приписи ч. 1 ст.216 ЦК України, зобов`язання сторін регулюються умовами договору від 24.01.2022 року. Відповідно до договору, базова ціна товару становить 5,30 грн. за 1 кВт/год. за ПДВ, яка має застосовуватись для визначення вартості спожитої електричної енергії.

З огляду на викладене, ТОВ «Хмельницькенергозбут» отримало кошти у сумі 34955,89грн. (828 845,79 грн. 149783 кВт/год *5,3 грн.) за товар, однак не здійснив поставку останнього.

Велика Палата Верховного Суду у п. 56 постанови від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19 звернула увагу, що вимоги особи, яка в судовому порядку домагається застосування реституції, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину. Застосування реституції як наслідку недійсності правочину насамперед відновлює права учасників цього правочину. Інтерес іншої особи полягає в тому, щоб відновити свої права через повернення майна відчужувачу. Якщо повернення майна відчужувачу не відновлює права позивача, то суд може застосувати іншій ефективний спосіб захисту порушеного права в межах заявлених позовних вимог.

Суд враховує, що процедура закупівлі електричної енергії, за результатами проведення якої був укладений договір №21100392 про постачання електричної енергії споживачу від 24.01.2022р. здійснювалась за рахунок коштів місцевого бюджету.

З урахуванням наведеного надмірне витрачання коштів внаслідок укладення додаткової угоди № 1 від 27.01.2022, якою безпідставно збільшено ціну товару, понесла саме Славутська міська рада, як особа, яка здійснювала фінансування вказаної процедури закупівлі.

За таких обставин суд вважає, що стягнення на користь Славутської міської ради коштів у сумі 34 995,89 грн. є ефективним способом захисту та забезпечить відновлення порушених прав позивача.

Аналогічна правова позиція щодо правомірності стягнення безпідставно отриманих коштів за незаконними правочинами на користь органу місцевого самоврядування викладена також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.08.2023 у справі №924/1283/21.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтовані, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із задоволенням позову покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 27.01.2022 до договору №21100392 від 24.01.2022, укладену між товариством з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут» (код ЄДРПОУ 42035266) та комунальним підприємством «Славута - -Сервіс» Славутської міської ради (код ЄДРПОУ 42875827).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут» (29000, м. Хмельницький, вул. Свободи, 57/2, код 42035266) на користь Славутської міської ради (Хмельницька область, Шепетівський район, м. Славута, вул. Соборності, 7, код 34270865) кошти в сумі 34995,89 грн. (тридцять чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто п`ять гривень 89 коп.) безпідставно перераховані за договором №21100392 від 24.01.2022.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут» ( м. Хмельницький, вул. Свободи, 57/2, код 42035266) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код 02911102) 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Стягнути з комунального підприємства «Славута Сервіс» Славутської міської ради (Хмельницька область, Шепетівський район, м. Славута, вул. Здоров`я, 3 А, код 42875827) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код 02911102) 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

СуддяЮ.В. Гладюк

Повний текс рішення складено 07.10.2024р.

Віддрук. 1 - до справи,

Прокуратурі, позивачу, відповідачам надіслати в кабінети ЕС.