Ухвала
від 07.10.2024 по справі 182/5171/24
НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/5171/24

Провадження № 2-о/0182/190/2024

У Х В А Л А

Іменем України

07.10.2024 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рунчевої О.В., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 про встановлення факту самостійного виховання і утримання неповнолітньої дитини батьком, суд,

В С Т А Н О В И В:

06.09.2024 року представник заявника ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про встановлення факту самостійного виховання і утримання неповнолітньої дитини батьком.

ОСОБА_2 у заяві зазначає, що мета встановлення даного факту можливість одноосібного звернення батьком до державних, медичних та освітніх закладів від імені та в інтересах дитини, одноособового вирішення питань переміщення дитини та реєстрації місця проживання.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право. Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Згідно постанови Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі №200/14136/17 суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Як вбачається з матеріалів заяви, заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту самостійного виховання та утримання ним, батьком, малолітньої дитини. В обґрунтування своїх вимог заявник зазначив, що вони з ОСОБА_3 є батьками малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Влітку 2015 року вони з ОСОБА_3 припинили шлюбні стосунки. З червня 2021 року, внаслідок неналежного виконання матір`ю її батьківських обов`язків, дитина постійно проживає з батьком за адресою, наведеною у заяві. Дитина знаходиться на повному його утриманні та забезпеченні.

Рішенням Нікопольськогоміськрайонного судуДніпропетровської областівід 10.07.2024року визначенемісце проживаннямалолітньої ОСОБА_4 з батьком ОСОБА_1 .Крім того, заявник звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на його користь на утримання малолітньої доньки (справа №182/4832/24). На даний час у заявника виникла необхідність щодо вирішення питання юридичної фіксації факту самостійного виховання дитини, оскільки в нього виникають питання, зокрема, у необхідності оформлення документів для допомоги на дитину, яка виховується тільки одним із батьків, отримання додаткової відпустки, оформлення договору з лікарем, вирішення питання про переміщення дитини без документального оформлення згоди від матері.

Як вбачається з ч. 4 ст. 315ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

Суд вважає, що саме по собі встановлення судом факту самостійного виховання та утримання дитини батьком без участі матері не породжує для заявника юридичних наслідків, тобто від встановлення вказаного факту не буде залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав останнього.

За положеннями Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину та утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Тобто, законодавством України покладено обов`язок як на батька такі на матір щодо, зокрема, виховання та утримання дитини.

Відповідно, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Зокрема, мати (батько) має право звернутися до суду з позовом про позбавлення другого з батьків батьківських прав через ухилення його від виконання своїх обов`язків з виховання дитини.

При цьому, одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Жодний нормативно-правовий акт, що регулює сімейні відносини та захист прав дітей, не зобов`язує підтверджувати будь-яким актом факт відсутності участі батьків у вихованні дитини, або підтверджувати його безумовну та одноосібну участь у вихованні та піклуванні.

Такий факт/обставини можуть бути встановлені за рішенням суду виключно в разі вирішення питання, зокрема, про позбавлення особи батьківських прав, стягнення аліментів.

Отже, захист порушених прав у зв`язку з невиконанням, не прийняттям участі одним із батьків у вихованні дитини, тобто самоусунення від виконання батьківських обов`язків, має розглядатись в іншому порядку, передбаченому законом.

Чинним Цивільним процесуальним кодексом України для такої категорії справи визначено порядок розгляду справи у порядку загального/спрощеного позовного провадження (стаття 274 Сімейного кодексу України).

Законом України «Про охорону дитинства» визначено, що батьки або особи, які їх замінюють, зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Закон передбачає, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Відповідальність щодо виховання дітей покладена на обох батьків, незалежно від того проживають вони разом чи окремо, оскільки обов`язок здійснювати належне виховання та нагляд за малолітнім є рівним для обох з них.

Тому за неналежне виконання обов`язку щодо виховання дітей, передбачена відповідальність.

Зазначені заявником обставини дають суду підстави вважати, що вимога заявника фактично пов`язана з виникненням, зміною або припиненням особистих майнових прав батьків дитини, які закріплені в Сімейному кодексі України. Такими до прикладу можуть бути право батьків на визначення місця проживання дитини, а такий спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом; право матері чи батька на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав у випадку, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, стягнення аліментів тощо.

Таким чином, вимоги заявника про встановлення факту самостійного виховання і утримання батьком дитини не є вимогами, які підлягають розгляду в порядку окремого провадження в розумінні положень ст.ст.293, 315 ЦПК України.

Згідно ч.3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду таких справ встановлені розділом IV ЦПК України.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що в даному випадку наявний спір про право, а тому заява не підлягає розгляду в окремому провадженні, а заявнику слід звернутися до належного суду в порядку позовного провадження згідно з нормами ЦПК України.

З огляду на викладене, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі.

За таких обставин, суд вважає, що у відкритті провадження у справі необхідно відмовити.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції.

Таким чином, суд роз`яснює заявнику, що за його клопотанням сплачена сума судового збору повертається йому за ухвалою суду.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що заявнику слід відмовити у відкритті провадження по справі в порядку окремого провадження, оскільки із поданої заяви та доданих до неї документів вбачається спір про право, який розглядається в судовому порядку за правилами позовного провадження.

Керуючись ст.ст.186,260,293,315 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 про встановлення факту самостійного виховання і утримання неповнолітньої дитини батьком.

Роз`яснити заявнику ОСОБА_1 , що сплачена ним сума судового збору буде повернута йому за ухвалою суду у разі пред`явлення ним клопотання.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя: О. В. Рунчева

СудНікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення07.10.2024
Оприлюднено08.10.2024
Номер документу122115772
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: інших фактів, з них:.

Судовий реєстр по справі —182/5171/24

Ухвала від 07.10.2024

Цивільне

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Рунчева О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні