Рішення

від 17.09.2024 по справі 183/13537/23

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/13537/23

№ 2/183/1321/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2024 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д. І.,

з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Кредитної спілки«Союз-Фінанс»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту,-

в с т а н о в и в:

12 грудня 2023 року Кредитна спілка «Союз-Фінанс» звернулася до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилалася на те, що 23 грудня 2021 року між Кредитною спілкою та ОСОБА_1 був укладений Договір споживчого кредиту № 83/21, у відповідності до якого, Кредитна спілка «Союз-Фінанс» надала відповідачу кредитні кошти в сумі 5 500,00 грн. строком на 12 місяців, починаючи з 23 грудня 2021 року до 22 грудня 2022 року, а відповідач ОСОБА_1 , в свою чергу, зобов`язалася у встановлений в договорі строк повернути грошові кошти за графіком та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 101,30% річних.

Грошові кошти в сумі 5 500 00 грн. отримані відповідачем ОСОБА_1 23 грудня 2021 року, що підтверджується видатковим касовим ордером № 314 від 23 грудня 2021 року.

В порушення умов Договору споживчого кредиту, відповідач не надавав своєчасно Кредитній спілці грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, в зв`язку з чим, станом на 30 листопада 2022 року виникла заборгованість в розмірі 7155,49 грн., яка складається з: залишку по кредиту 5196,27 грн.; процентів, нарахованих за користування кредитом 1959,22 грн.

Зазначену суму, а також судові витрати в розмірі 2 684,00 грн. позивач просить стягнути з відповідача на його користь.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2024 року відкрите провадження у справі, розгляд якої призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача Кредитної спілки «Союз-Фінанс»не з`явився, згідно заяви просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву суду не подавала.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, уразі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи наведене, судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши надані позивачем докази, дійшов такого висновку.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до частини першої, другої, третьої та п`ятоїстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно дост.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідност.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст.ст.76-81 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 23 грудня 2021 року між Кредитною спілкою "Союз-Фінанс" та ОСОБА_1 був укладений Договір споживчого кредиту № 83/21, у відповідності до якого, Кредитна спілка «Союз-Фінанс» надала відповідачу кредитні кошти в сумі 5 500,00 грн. строком на 12 місяців, починаючи з 23 грудня 2021 року до 22 грудня 2022 року, а відповідач ОСОБА_1 , а відповідач, в свою чергу, зобов`язалася у встановлений в договорі строк повернути грошові кошти за графіком (що є невід`ємною частиною Договору), сплатити суму відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 101,30 % річних від суми залишку заборгованості за кредитом (п. 6.1-6.4 Договору).

Пунктом 6.5 Договору сторони дійшли згоди, що при порушенні позичальником строків сплати чергових платежів, вказаних в п. 6.4 цього Договору (в графіку платежів), а у випадку продовження строку дії Договору згідно з п. 4.2 платежів, вказаних в п. 4.3 Договору, розмір процентів (відсотків) за користування кредитом складає 0,5% на день від суми залишку за кредитом за кожен день простроченої заборгованості за кредитом до повного її погашення.

Встановлено, що кредитні кошти в сумі 5 500 00 грн. отримані відповідачем ОСОБА_1 23 грудня 2021 року, що підтверджується видатковим касовим ордером № 314 від 23 грудня 2021 року.

Згідно умов договору, відповідач зобов`язався погашати заборгованість за кредитом щомісяця до 30 числа кожного місяця, згідно з графіком погашення заборгованості, яка складається з заборгованості по кредиту та відсотків за користування кредитом (п. 4.3 Договору споживчого кредиту).

Кредитна спілки свої договірні зобов`язання виконала повністю та належним чином.

Судом встановлено, що в порушення умов договору споживчого кредиту, відповідач не надавав своєчасно Кредитній спілці грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, в зв`язку з чим, стан ом на 30 листопада 2022 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 7155,49 грн., яка складається з: залишку по кредиту 5196,27 грн.; процентів, нарахованих за користування кредитом 1959,22 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком Кредитної спілки.

Причиною спору стало неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюютьсяЦивільним кодексом Українита умовами кредитного договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За положеннямист. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1ст. 1048 ЦК Україникредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст.1049, ч. 1 ст.1050 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання та повинен сплатити суму боргу та процентів, передбачених договором.

Згідност. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно достатті 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу.

Статтею 1050 ЦК України передбачено: 1. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов?язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.2. Якщо договором встановлений обов?язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавецьмає право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги, що позивачем виконані всі зобов`язання за кредитним договором, а відповідачем ОСОБА_1 не здійснювались належним чином встановлені договором платежі, у зв`язку з чим виникла заборгованість в зазначеному вище розмірі, розмір якої розрахований згідно умов договору, тому суд вважає позовні вимоги кредитної спілки обґрунтованими і доведеними.

При цьому, згідно з частинами першою та шостою статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, суд вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленомустаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

За загальними положеннямиЦПК Українина суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Також слід зазначити, що згідно зістаттею 77 ЦПК Українипредметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою устатті 129 Основного Закону України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Частиною четвертоюстатті 10 ЦПК Україниістатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовуватиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів"встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і докази не збирає.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Кредитної спілки «Союз-Фінанс» в повному обсязі.

Відповідно дост. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274, 276, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги Кредитної спілки«Союз-Фінанс»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користьКредитної спілки «Союз-Фінанс» заборгованість за договором споживчого кредиту № 83/21 від 23 грудня 2021), яка складається з: залишку по кредиту 5196,27 грн.; процентів, нарахованих за користування кредитом 1959,22 грн., а всього - в розмірі 7155,49 грн.(сім тисяч сто п`ятдесят п`ять грн. 49 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Союз-Фінанс» судові витрати по сплаті судового у розмірі 2 684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.).

Учасники справи:

- позивач: Кредитна спілка «Союз-Фінанс», код ЄДРПОУ 39167297, місцезнаходження юридичної особи: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Ю.Словацького, буд. 14;

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повне рішення суду складено 17 вересня 2024 року.

Суддя Д. І. Городецький