Рішення

від 30.09.2024 по справі 139/366/24

МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 139/366/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року с-ще Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Коломійцевої В.І.,

за участю: секретаря судових засідань Слободянюк О.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвокатаШоломіцького І.В., (який приймає участь в режимі відеоконференції)

представника відповідача адвоката Валігури О.О., (який приймає участь в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Муровані Курилівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнянське» про розірвання договору оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Шоломіцького Івана Валентиновича(повноваження на а.с.4) звернувся до суду з позовом до ТОВ «Рівнянське» про розірвання договору оренди земельної ділянки. Свої вимоги позивач мотивує тим, що він являється власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,1612 га, кадастровий номер 0522886200:04:003:0187, що розташована на території Рівненської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області. 10 грудня 2020 року позивачем було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,1612 га із ТОВ «Рівнянське» строком на 25 років. Умовами договору передбачено сплату орендної плати у грошовій або натуральній формі. Однак, з часу укладення договору оренди (за 2021-2023 роки) позивач кошти за орендну плату жодного разу не отримував.

Посилаючись на вказані обставини, просить суд розірвати договір оренди землі, укладений 10 грудня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Рівнянське» і стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою від 14 травня 2024 року позовну заяву було прийнято до розгляду судом та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 06 червня 2024 року задоволено клопотання представника позивача - адвоката Шоломіцького І.В. та витребувано від Головного управління ДПС у Вінницькій області відомості із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів у вигляді орендної плати за користування землею ТОВ «Рівнянське» за 2021-2023 роки (а.с.15).

19 червня 2024 року від в.о. начальника ГУ ДПС у Вінницькій області надійшла відповідь на ухвалу від 06 червня 2024 року (а.с.38).

11 червня 2024 року через систему «Електронний суд» від відповідача отримано заяву про продовження пропущеного строку на подання відзиву (а.с.22-31).

25 червня 2024 року ухвалою суду заяву представника відповідача про продовження процесуального строку для подання відзиву задоволено. Продовжено строк встановлений ухвалою суду від 14 травня 2024 року та прийнято відзив на позов ОСОБА_1 (а.с.41).

У поданому відповідачем відзиві, що надійшов до суду 17 червня 2024 року (а.с.33-37) його представник висловив позицію із якої вбачається, що він не погоджується із позовними вимогами, вважає їх необгрунтовними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи і спрямовані на фальсифікацію документів. Зокрема зазначає, що відповідачем було отримано від позивача акт-згоду про отримання останнім у 2021-2023 роках орендної плати згідно договору оренди. Дана обставина усуває будь-яку підставу для звернення до суду із вимогою про розірвання договору. Крім того, позивачем власноручно було надано повідомлення про відсутність будь-яких звернень до суду про розірвання договору оренди землі, що є підставою для перевірки повноважень особи яка звернулася із даним позовом. Відсутність обізнаності позивача про звернення від його імені до суду призводить до фальсифікації повноважень та створення завуальованого рейдерського захвату земельних ділянок, які на правах оренди перебувають у відповідача. Просив відмовити у позові.

27 червня 2024 року від позивача у справі надійшла відповідь на відзив (а.с. 42-44), у якій він не погоджується із доводами відповідача. Стверджує, що позовну заяву згідно його вільного волевиявлення та за його дорученням було подано його адвокатом Шоломіцьким І.В. Крім того, у 2021-2023 роках вони неодноразово звертались до відповідача для отримання орендної плати у грошовій формі, проте останній уникав виконання свого обов`язку. Просити виконання свого обов`язку у натуральній формі не було можливим, оскільки земельна ділянка орендарем не оброблялась. Жодних розписок та актів він не підписував, а доказів того що протягом вказаного у договорі строку ТОВ «Рівнянське» була виплачена орендна плата, яка ним отримана не надано. Відповідач погасив заборгованість з орендної плати тільки після пред`явлення позову. Більше того, відповідачем як податковим агентом за 2021-2023 роки не було сплачено земельного податку. Даний податок він сплачував самостійно. Просив визнати розписку неналежним, недостатнім та недостовірним доказом. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

03липня 2024 року засобами поштового зв`язку до суду надійшла заява, підписана позивачем ОСОБА_1 , про закриття провадження у справі (а.с.46). Цю заяву в підготовчому засіданні позивач не підтримав.

04липня 2024 року ухвалою суду прийнято рішення про перехід від розгляду справи в спрощеному позовному провадженні до розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження (а.с.48). Підготовче засідання призначено на 24 липня 2024 року.

24 липня 2024 року судом прийнято рішення про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів, що підтверджують обсяг повноважень представника позивача. Клопотання про визнання явки позивача ОСОБА_1 в судове засідання задоволено. Визнано явку позивача у судове засідання обов`язковою. Підготовче засідання відкладено на 14 серпня 2024 року (а.с. 78-79).

У визначену дату судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30 вересня 2024 року (а.с.91).

У судовому засіданні позивач та його представник повністю підтримали заявлені ними вимоги з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. Додатково позивач запевнив, що розписку від 11.06.2024 року про отримання орендної плати та не звернення до суду з позовом він особисто не писав, писала його дружина під диктовку представника товариства. При цьому зазначив, що жодних розрахунків вчасно із ним проведено не було. Лише після пред`явлення позову до суду відповідач розрахувався із ним. Наполягав на розірвання договору оренди з відповідачем.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що не погоджується із позовними вимогами в повному обсязі, оскільки у матеріалах справи є розписка про проведення розрахунків по орендній платі за умовами договору. Позивачем зазначені обставини, що ним отримано орендну плату. Крім того, у даній розписці написано, що станом на 11 червня 2024 року до суду ним не подавались будь-які заяви. Оплата згідно договору-оренди відбулась і здійснювалась відповідно до умов договору. Яким саме чином мала сплачуватись орендна плата договір не передбачає. У відповідача немає будь-яких конкретних рахунків, адреси місця проживання позивача, мобільного телефону, щоб узгоджувати ту чи іншу форму оплати оренди. Тому оплата за договорами здійснювалась виходячи з можливостей, які мав відповідач. І якщо за якийсь рік вона була не своєчасно сплаченою, це не може говорити про неоплату взагалі. Вважає, що підстави та предмет позовних вимог на момент написання позовної заяви був відсутнім.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, встановивши суть спірних правовідносин, що склалися між сторонами, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Статтею 41 Конституції Українивизначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідност. 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За змістом частини другоїстатті 792 ЦК Українимайнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договори найму регулюються актами земельного законодавстваЗК України,Законом України «Про оренду землі».

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі"визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Наявною у матеріалах справи Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №376860819 сформованої 01 травня 2024 року (а.с.7) встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 0,1612 гектарів, кадастровий номер 0522886200:04:003:0187 що розташована на території Мурованокуриловецької селищної ради Вінницької області і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

10 грудня 2020 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівнянське» укладено договір оренди земельної ділянки (далі Договір), за яким позивач передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,1612 гектарів, кадастровий номер 0522886200:04:003:0187, що знаходиться на території Рівненської сільської ради Могилів-Подільського (колись Мурованокуриловецького) району Вінницької області.

Вказаний договір оренди земельної ділянки зареєстровано 16 січня 2021 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (зворот а.с.7) строком на 25 років із автоматичним продовження дії договору та правом передачі у піднайм (суборенду). Така ж інформація щодо строку дії договору міститься і у п. 7 Договору (а.с. 4).

Пунктом 10 Договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій або натуральній формі (з урахуванням ринкових цін на момент розрахунку) та становить 600 гривень. Вноситься орендна плата один раз на рік з 01 вересня до 31 грудня (п.12 Договору).

Пункт 31 вищевказаного договору визначає право орендодавця вимагати своєчасного внесення орендної плати, а п. 34 вказує на обов`язок орендаря своєчасно вносити орендну плату за користування земельною ділянкою, що передана в оренду (а.с.4-6).

Одночасно орендодавець зобов`язаний своєчасно отримувати внесену орендарем орендну плату, при цьому, в разі, якщо Орендодавцем не буде отримано орендну плату з його вини до 31 грудня поточного року, орендар не несе відповідальності щодо неотримання орендної плати вчасно. Така несплата не буде вважатись невнесенням орендної плати та/чи простроченням оплати.

В будь-якому випадку за орендодавцем залишається право отримати орендну плату в будь-який час, але орендодавець за таких умов не має права вимагати сплати неустойки (п. 32 Договору, а.с.5).

Разом з тим, у п. 13 Договору визначено, що передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами (а.с.4).

Позиція сторони відповідача зводиться до того, що у матеріалах даної справи наявна розписка про виконання умов договору оренди за 2021-2023 роки, яку позивач власноручно підписав і цілком розумів її зміст, а тому відсутні будь які підстави звернення до суду. Крім того, стверджує, що умовами договору оренди не встановлено чітку процедуру внесення орендної плати, а тому будь-яка оренда здійснювалась виходячи із можливостей які мав відповідач. Сам же позивач за оспорюваний період, до відповідача ТОВ «Рівнянське» для отримання орендної плати у визначені в договорі строки не звертався.

Суд не погоджується із такою думкою сторони по справі та вважає, що наведене ніяким чином не звільняє орендаря ТОВ «Рівнянське» від обов`язку щодо сплати орендної плати за період 2021-2023 років, а наявна розписка не доводить, що зобов`язання за умовами договору оренди було виконано вчасно.

Відповідач для належного виконання ним обов`язку щодо сплати орендної плати у строки та розмірах, передбачених умовами договору оренди, не вчинив необхідні дії відповідно до звичаїв ділового обороту у спірних правовідносинах, а саме: не надіслав орендодавцю листи з проханням отримати орендну плату або повідомити банківські реквізити для її перерахування, чи не надіслав орендну плату за місцем проживання орендодавця грошовим переказом. Як і не надав доказів про те, що позивач відмовився прийняти належне виконання, запропоноване орендарем, а саме: отримати орендну плату за вказаний період.

Таким чином, відповідач поклав на позивача обов`язок вчиняти дії для отримання орендної плати, і за таких обставин звільнив себе від обов`язку сплачувати орендну плату.

На думку суду саме відповідач, як то передбачено у постанові Верховного Суду від 22 лютого 2023 року у справі №703/2495/21, повинен був спростувати належними та допустимими доказами твердження позивача про несплату орендної плати.

Натомість, наполягаючи на виконанні умов договору зі своєї сторони, відповідач не надав жодної належної документації ТОВ «Рівнянське», яка б свідчила про проведення розрахунків із орендодавцем.

Що стосується тверджень представника відповідача про своєчасне і повне виконання орендних зобов`язань із посиланням на розписку, підписану позивачем 11 червня 2024 року (а.с.36) то суд не може прийняти цей документ як належний та допустимий в розумінні ст. 77 і 78 ЦПК України.

Так,Верховний Суду постановівід 08.08.2018у справі№396/576/16-цдійшов висновку,що належнимидоказами сплатикоштів заоренду земельноїділянки є:видатковий касовийордер,виписаний орендаремта підписанийорендодавцем;видаткова накладна,підписана сторонами;довідка,видана податковоюінспекцією,про наявністьплати коштівіз земельногоподатку таоренду землі.

На ствердження своєї позиції та правдивості обставин викладених у даному документі, відповідач мав би долучити до вказаної розписки видатковий касовий ордер чи відомість про виплатуорендної платиіз підписом орендодавця чи банківські документи про перерахування коштів на рахунок орендодавця або розписку про передачу особисто в руки.

Тому, підсумовуючи вищенаведене виплата орендної плати мала б бути зафіксованою у щорічних відповідних відомостях орендаря з підписами його відповідальних посадових осіб та орендодавця, а не в документі-твердженні про відсутність заперечень та претензій щодо орендної плати.

Відповідач стверджує, а позивач не заперечує, що розрахунок щодо заборгованості з орендної плати за 2021-2023 роки здійснено. Однак лише після подачі позову до суду.

Суд не вважає таке виконання умов договору належним виконанням, оскільки здійснено воно поза межами строків вказаних у Договорі.

Відповідно до ч. 1ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Тлумачення статті 629ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.

Зазначений висновок щодо застосування норм права наведено у постанові Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі №199/1917/19 (провадження № 61-16444св20)

До загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору (п. 3 ч. 1ст. 3 ЦК України). Тлумачення п. 3 ч. 1 ст.3 та ст.627ЦК України свідчить, що свобода договору має декілька складових, зокрема, свобода укладання договору, вибору контрагента, виду договору, визначення умов договору.

Згідно із ч.1 ст.628ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Закон України"Прооренду землі" визначає умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Статтею 13Закону України"Прооренду землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Зміст прав та обов`язків, що виникають в орендодавця та орендаря земельної ділянки, порядок їх реалізації та виконання опосередковуються договором оренди землі. Зокрема, на підставі договору в орендодавця виникає обов`язок передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а в орендаря - обов`язок використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства та сплачувати орендну плату в порядку і розмірі, встановленому договором або законом.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (частина перша статті 15 Закону України «Про оренду землі»).

Зокрема, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) (стаття 21 Закону України «Про оренду землі»).

Положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі»визначено права та обов`язки орендодавця, зокрема передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Судомвстановленотанезаперечуєтьсявідповідачем, що дійсно позивач своєчасно не отримував орендну плату за 2021, 2022 та 2023 роки.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором (ч.ч. 3, 4 ст. 31 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до вимог статті 141ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Таким чином, законодавство передбачає як необхідну умову для розірвання договору оренди землі - систематичне невиконання умов договору, в тому числі, і несплату орендної плати.

Зазначений правовий висновок, викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) та від 02 травня 2018 року у справі № 925/549/17.

Верховний Суд у постанові від 07 грудня 2022 року у справі № 479/210/21 дійшов до висновку, що систематична (два та більше випадків) несплата орендної плати, передбаченої договором, є істотним порушенням умов договору та підставою для розірвання такого договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено і у постанові Верховного Суду від 24 травня 2023 року у справі № 542/51/22.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Неналежне виконання умов договору, а саме невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди землі, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість.

Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів отримання позивачем орендної плати за 2021 рік до 31 грудня 2021 року, за 2022 рік до 31 грудня 2022 року та відповідно за 2023 рік до 31 грудня 2023 року, а відтак наявні всі правові підстави для розірвання спірного договору оренди землі у зв`язку з систематичною несплатою орендної плати.

Законодавець визначає однією із істотних умов договору оренди землі орендну плату, то основний інтерес особи, яка передає майно в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором. Порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зроблено висновок, що «доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них».

Очевидно, що дії відповідача, який уклав у 2020 році договір оренди земельної ділянки із ОСОБА_1 є недобросовісними, оскільки розуміючи для себе обов`язок своєчасного внесення орендної плати, та мету з якою було укладено договір для позивача, він покладаючись на двозначні та не чіткі умови договору оренди, свідомо розраховував на уникнення виконання свого обов`язку пов`язаного із використанням орендованої землі.

Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положенняЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають положення частини другоїстатті 651 ЦК України.

Згідно з частиною другоюстатті 651 ЦК Українидоговір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Суд зазначає, що згідно з чинним законодавством України розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Стаття 611ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першоїстатті 3 ЦК Україниналежать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2023 року у справі № 144/692/21.

Позивач у позовній заяві та в судовому засіданні стверджував, що орендну плату за 2021-2023 роки своєчасно не отримував. Вказане стверджується довідкою в.о. начальника ГУ ДПС у Вінницькій області №7599/5/02-32-12-01-15 від 12 червня 2024 року (а.с.38), з якої вбачається, що відомості з інформаційної бази Державного реєстру фізичних осіб - платників податку щодо ТОВ «Рівнянське» за користування землею ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2021 року по IV квартал 2023 року - відсутні.

Матеріали справи не містять даних про своєчасне вчинення дій з боку відповідача для належного виконання ним обов`язку щодо сплати орендної плати за період 2021-2023 років, зокрема, шляхом надіслання орендної плати за місцем проживання орендодавця.

Одночасно, суд виходить з того, що договором оренди не передбачено обов`язку орендодавця надавати реквізити банківського рахунку для перерахування орендної плати, натомість, договір містить персональні дані орендодавця, його адресу, що не виключає виконання орендарем свого обов`язку шляхом здійснення виплати орендної плати поштовим переказом або іншим способом.

Самі лише наміри сплатити орендну плату не свідчить про виконання зобов`язання відповідно до постанови Верховного Суду від 20.11.2023 року у справі № 499/793/21.

Беручи до уваги наведене вище в контексті застосованих правових норм, суд вважає що вимоги позивача доведені повністю, при цьому вони в жодній мірі не спростовані наданими доказами відповідача, оскільки, факт систематичного порушення умов договору оренди земельної ділянки щодо несвоєчасної сплати орендної плати за користування земельною ділянкою з боку відповідача є доведеним.

Щодо вирішення питання про судові витрати, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн (а.с.8).

У зв`язку з тим, що позов задоволено повністю з відповідача на користь позивача слід стягнути 1211 грн. 20 коп. судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 549, 551, 610, 611, 612, 628, 629, 638, 651 ЦК України, ст.ст. 90, 93, 141, 152 ЗК України, ст.ст. 13,14. 15, 21, 24. 25, 32 Закону України «Про оренду землі». ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 263 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати договір оренди землі без номера від 10 грудня 2020 року, укладений між ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівнянське» (місце знаходження юридичної особи: 23425, вул. Центральна, 6 с.Рівне Могилів-Подільського району Вінницької області, ЄДРПОУ 43722528), щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,1612 га, кадастровий номер 0522886200:04:003:0187.

Стягнути ізТовариства з обмеженою відповідальністю «Рівнянське» на користь ОСОБА_1 1211,20 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнянське», ЄДРПОУ 43722528, місце знаходження юридичної особи: 23425, вул.Центральна, 6 с.Рівне Могилів-Подільського району Вінницької області, місце розташування та знаходження посадових осіб: 32600, вул.Українська, 18, смт Нова Ушиця, Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

Повний текст рішення складено 07.10.2024.

Суддя: