Рішення

від 04.10.2024 по справі 308/2184/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/2184/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Шепетко І.О.,

за участі секретаря судових засідань Петришина Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядкузагального позовногопровадження запозовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача адвокат Кислий Андрій Матвійович, що діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із вищевказаною позовною заявою, в якій просить визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0850 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2124687402:01:002:0016 та стягнути з відповідачки судові витрати, що складають 968,96 грн. судового збору та 40000,00 грн. витрати на професійну правничу допомогу.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 17.06.1995 був укладений шлюб. Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.06.2022 у справі № 308/1877/22 (провадження № 2/308/263/22) шлюб було розірвано.

Зазначає, що за час шлюбу за власні кошти позивача за договором купівлі-продажу від 08.12.2004, реєстровий № 5295, було придбано земельну ділянку площею 0,0850 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана земельна ділянка за вимогою відповідачки була оформлена на її ім`я, однак, кошти, за які було придбано земельну ділянку, це власні кошти позивача від підприємницької діяльності.

Також вказує , що у провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться цивільна справа № 308/5184/22 (провадження № 2/308/1171/23) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

Враховуючи все вищенаведене, позов просив задовольнити та визнати за позивачем право приватної власності на спірну земельну ділянку.

Ухвалою суду від 06.02.2024 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження призначено підготовче засідання та надано відповідачу строк для подання відзиву.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.08.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, через канцелярію суду представник позивача подав заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити.

Відповідачка та представник відповідача в судове засідання не з`явилися, через канцелярію суду представник відповідача подав заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги визнав частково, враховуючи презумпцію спільної сумісної власності подружжя просив поділити земельну ділянку між подружжям по 1/2 частині кожному.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 13.06.2022 у справі №308/1877/22 розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 17.06.1995 виконкомом Лютянської сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області, про що було зроблено відповідний актовий запис № 12.

За час перебування у шлюбі подружжям на підставі договору купівлі-продажу від 08.12.2004 було придбано земельну ділянку площею 0,0850 га, кадастровий номер 2124887402:01:002:0016, цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташованаза адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку було зареєстровано 16.06.2005 на відповідачку ОСОБА_2 .

Відповідно довисновку зекспертної грошовоїоцінки проринкову вартістьземельної ділянкивід 10.01.2024,виконаний суб`єктомоціночної діяльностіФОП ОСОБА_3 , вартість спірної земельної ділянки визначено в сумі 79691,00 грн.

Відповідно до ст.ст.317,319,321 ЦК Україниправо власності є непорушним, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч.1ст.60 СК Українимайно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Згідно з ч.2 цієї статті, вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч.1ст.61 СК України, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно з ст.63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною першою статті 57 СК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка, є:

1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;

2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

За змістом статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Така правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18).

Відповідно до ч.3 та ч.4ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Статтею 372 ЦК Українивизначено, що майно, яке є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Верховний Суду постановівід 09.07.2021по справі№ 161/8116/19 підкреслив, що конструкція норми статті 60 СК свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом з тим зазначена презумпція може бути спростована одним із подружжя. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Верховний Суд зазначив, що якщо майно придбано під час шлюбу, то реєстрація прав на нього (транспортний засіб, житловий будинок чи іншу нерухомість) лише на ім`я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя. Заінтересована особа може довести, що майно придбане нею у шлюбі, але за її особисті кошти. У цьому разі презумпція права спільної сумісної власності на це майно буде спростована. Якщо ж заява, одного з подружжя, про те, що річ була куплена на її особисті кошти не буде належним чином підтверджена, то презумпція права спільної сумісної власності подружжя не спростована. Таким чином, тягар доказування у справах цієї категорії покладено на того із подружжя, хто заперечує проти визнання майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З матеріалів справи вбачається, що сторони як подружжя, під час перебування у зареєстрованому шлюбі, набули майно, а саме земельну ділянку площею 0,0850 га, кадастровий номер 2124887402:01:002:0016, цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а тому дане майно є спільною сумісною власністю подружжя. Доказів протилежного позивачем суду не надані.

Таким чином оскільки позивачем не надано доказів на спростування презумпції належності вказаного майна до спільної сумісної власності подружжя, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі відмови в задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10-13, 19, 76-82, 141, 259, 264, 265, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача: адвокат Кислий Андрій Матвійович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1294 від 08.06.2004, видане Дніпропетровською обласною КДКА на підставі рішення №3 від 08.06.2004 та ордеру на надання правничої правової допомоги серії АХ №1145895 від 01.10.2023.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник відповідача: адвокат Демченко Тетяна Сергіївна, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №21/798 від 05.10.2012, видане на підставі рішення Закарпатської КДКА від 05.10.2012 №22/7 та ордеру на надання правничої правової допомоги серії АО №1060253 від 13.05.2022.

Суддя І.О. Шепетко