Ухвала

від 07.10.2024 по справі 308/16364/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/16364/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2024 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Данко В.Й., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 до Новодеркульського ліцею імені А.В. Пастухова Біловодської ради Луганської області про видачу судового наказу про стягнення компенсації за невикористану щорічну відпустку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Новодеркульського ліцею імені А.В. Пастухова Біловодської ради Луганської області компенсації за невикористану щорічну відпустку.

Дослідивши матеріали поданої заяви, суд дійшов наступного висновку.

Частиною 1 ст. 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оплату праці», основна заробітна плата є винагородою за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки ). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Таким чином, інші платежі, зокрема, компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога, добові тощо, не є заробітною платою і тому, в разі заявлення таких вимог, останні не підлягають розгляду в порядку наказного провадження та щодо вказаних виплат не може видаватися судовий наказ.

Разом із тим, як вбачається із прохальної частини, заявник просить суд стягнути з підприємства невиплачену компенсацію за невикористану відпустку, що не передбачено положеннями ЦПК України у наказному провадженні, а є прерогативою позовного провадження.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 ЦПК України.

Частиною 3 статті 165 ЦПК України установлено, що у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

На підставі викладеного суддя відмовляє у видачі судового наказу у зв`язку з заявленням вимог, які не відповідають вимогам, переліченим у статті 161 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 163, 164, 169 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 до Новодеркульського ліцею імені А.В. Пастухова Біловодської ради Луганської області про стягнення компенсації за невикористану щорічну відпустку відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.Й. Данко