Ухвала

від 02.10.2024 по справі 601/2977/24

КРЕМЕНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 601/2977/24

Провадження № 6/601/35/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2024 року Кременецький районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Клим Т.П.,

за участі секретаря судового засідання Коляди О.В.,

державного виконавця Шилюк Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання головного державного виконавця Кременецького відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ковальчук О.А. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , як виконуючого обов`язки Кременецького районного комунального лісогосподарського підприємства «Кремліс» , -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Кременецького районного суду Тернопільської області надійшло подання державного виконавця Кременецького відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ковальчук О.А. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , як виконуючого обов`язки Кременецького районного комунального лісогосподарського підприємства «Кремліс».

Вказане подання мотивоване тим, що на виконанні у Кременецького відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться зведене виконавче провадження 76118715 до якого входять виконавчі провадження: 76094374 з виконання судовий наказ №601/2531/24 виданий 16.09.2024 про стягнення з Кременецького районного комунального лісогосподарського підприємства "Кремліс" на користь ОСОБА_2 заборгованість позаробітній платів сумі415419,02грн.; 75909034 з виконання судового наказу №601/2133/24 виданого 13.08.2024 про стягнення з Кременецького районного комунального лісогосподарського підприємства "Кремліс" на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі в сумі 121986,88 грн.; 75945633 з виконання судового наказу №601/2133/24 від 13.08.2024 про стягнення з Кременецького районного комунального лісогосподарського підприємства "Кремліс" 302,80грн. судового збору; 76118829 з виконання судового наказу № 601/2531/24 від 19.09.2024 про стягнення з Кременецького районного комунального лісогосподарського підприємства «Кремліс» 302,80грн. судового збору.

За вказаними виконавчими документами боржником є - КРЕМЕНЕЦЬКЕ РАЙОННЕ КОМУНАЛЬНЕ ЛІСОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "КРЕМЛІС", код ЄДРПОУ: 21162706, виконувачем обов`язків директора якого є (згідно інформації що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України Про виконавче провадження, виконавцем 27.08.2024, 03.09.2024, 20.09.2024, 24.09.2024 винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Зазначає, що рішення на сьогоднішній день боржником самостійно не виконано. Під час виконання рішення суду, у примусовому порядку, виконавцем частково стягнуто кошти з боржника на користь стягувана ОСОБА_3 , в сумі 27332,57грн., шляхом списання коштів з арештованих рахунків боржника.

В судовому засіданні державний виконавець ОСОБА_4 подання підтримала та просить його задоволити з підстав наведених в ньому.

Суд, заслухавши доводи ініціатора подання, дослідивши подання та додані до нього документи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що зазначений захід є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, застосування якого є правом, а не обов`язком суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Нормами п. 5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що боржник зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Приписами ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Відповідно до роз`яснення Верховного Суду України у листі від 01.02.2013 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" поняття ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням суду, варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Як вбачається з матеріалів подання, на виконанні Кременецького відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться зведене виконавче провадження 76118715 до якого входять виконавчі провадження: 76094374 з виконання судовий наказ №601/2531/24 виданий 16.09.2024 про стягнення з Кременецького районного комунального лісогосподарського підприємства "Кремліс" на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі в сумі 415419,02 грн.; 75909034 з виконання судового наказу №601/2133/24 виданого 13.08.2024 про стягнення з Кременецького районного комунального лісогосподарського підприємства "Кремліс" на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі в сумі 121986,88 грн.; 75945633 з виконання судового наказу № 601/2133/24 від 13.08.2024 про стягнення з Кременецького районного комунального лісогосподарського підприємства "Кремліс" 302,80грн. судового збору; 76118829 з виконання судового наказу №601/2531/24 від 19.09.2024 про стягнення з Кременецького районного комунального лісогосподарського підприємства «Кремліс» 302,80грн. судового збору.

За вказаними виконавчими документами боржником є - Кременецького районного комунального лісогосподарського підприємства Кремліс, код ЄДРПОУ: 21162706, виконувачем обов`язків директора якого є (згідно інформації що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України Про виконавче провадження, виконавцем 27.08.2024, 03.09.2024, 20.09.2024, 24.09.2024 винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Наразі, за твердженнями приватного виконавця, керівнику Кременецького районного комунального лісогосподарського підприємства Кремліс відомо про наявність відкритого виконавчого провадження.

Також в обґрунтування подання про обмеження виїзду виконавець вказує, що рішення суду залишається невиконаним, керівник боржника Кременецького районного комунального лісогосподарського підприємства Кремліс Савчук А.А. як орган управління юридичної особи-боржника вчиняє діяння, направлені на умисне невиконання судового рішення.

При розгляді клопотання , суд враховує, що свобода пересування гарантована ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка передбачає, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. При чому, на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб (ч. 3).

У справі "Гочев проти Болгарії" від 26.11.2009, Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).

Тобто, наявність лише самого зобов`язання не наділяє приватного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Судом встановлено, що у матеріалах подання відсутні докази того, що боржник вчиняє свідомі діяння, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні.

Окрім того, суд зазначає, що Законом України "Про виконавче провадження" передбачено право виконавця на привід боржника у разі його нез`явлення на виклик та право накладати штрафи, звертатись до відповідних органів з поданням про притягнення боржника до відповідальності.

Отже, суд приходить до висновку, що така обов`язкова умова для застосування тимчасових обмежень для виїзду за кордон, як ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, в розумінні ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", матеріалами справи не підтверджується. Більше того, Матеріали справи не містять доказів накладення державним виконавцем штрафів на боржника, звернення до правоохоронних органів з відповідними поданнями, тощо.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно ч. 4 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Проте, всупереч наведеному, приватним виконавцем не надано суду належних та допустимих доказів вчинення боржником свідомих діянь, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення по цій справі.

Поряд з наведеним суд зазначає, що відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Отже, виходячи з вищевикладеного, у даному випадку задоволення подання з підстав, викладених приватним виконавцем, може призвести до безпідставного обмеження права фізичної особи на свободу пересування, яке передбачено Конституцією України.

Враховуючи наведені норми права та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до керівника боржника Кременецького районного комунального лісогосподарського підприємства Кремліс ОСОБА_1 такого заходу виконання судового рішення як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без наявності всіх обов`язкових умов для вжиття таких заходів, а тому суд відмовляє у задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника .

Також, суд повідомляє, що у відповідності до ст. 441 ЦПК України, державний виконавець не позбавлений права повторно звернутись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, у випадку отримання належних доказів ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду.

Керуючись статтями 441 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання про тимчасове обмеження керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань боржником за виконавчими документами відмовити.

Апеляційна скаргана ухвалу суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст ухвали виготовлено 07 жовтня 2024 року.

Головуючий: