Ухвала

від 07.10.2024 по справі 288/2183/24

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/2183/24

Провадження № 2/288/590/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 року. смт.Попільня

Суддя Попільнянського районного суду Житомирської області Поліщук Р. М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області, Попільнянської селищної ради, Житомирського району, Житомирської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та зобов`язання виділити в натурі (на місцевості) земельну частку (пай),

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду з позовом до Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області, Попільнянської селищної ради, Житомирського району, Житомирської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та зобов`язання виділити в натурі (на місцевості) земельну частку (пай).

При вирішенні питання про відкриття провадження по справі суддею встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам, викладеним у статті 175 ЦПК України.

В порушення пунктів 6 8 частини третьої статті 175 ЦПК України, позивачем не надано: - відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; - відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; - перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Із змісту позовної заяви слідує, що позивачем заявлено позовну вимогу немайнового характеру про визнання недійсним належного йому державного акту та заявлено вимогу про зобов`язання виділити йому в натурі земельну ділянку, як власнику земельної частки (паю), при цьому позивач в поданому позові не зазначає ціну позову, що унеможливлює визначити судовий збір якій необхідно сплатити при звернені до суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Майном, як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).

Тому вимога у цій справі про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки має майновий характер, оскільки підлягає грошовій оцінці та підлягає сплаті судовий збір з позовної вимоги майнового характеру .

Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 28 листопада 2022 року у справі № 129/2194/20.

Ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України).

Аналіз поданої позовної заяви та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову на день подання позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна.

Суд зазначає, щозазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов`язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.

Експертну грошову оцінку земельних ділянок здійснюють суб`єкти оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог цього Закону, Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні», а також інших нормативно-правових актів. За результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Отже, зважаючи на пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України та норми Закону України «Про оцінку земель», для визначення вартості об`єкта, тобто ціни позову, необхідно виходити із експертної грошової оцінки спірного майна.

Таким чином, позивачу належить визначити ціну позову, яка повинна відповідати дійсній вартості спірного майна (звіт експертної грошової оцінки) та сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру відповідно до дійсної вартості спірного майна та на виконання вимог частини пятої статті 177 ЦПК України, надати суду грошову оцінку майна на момент звернення до суду.

Також в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 25.06.2016 року однак відповідних доказів не надає при цьому зазначає, що повноваження щодо реалізації права на земельну частку (пай), в силу вимог частини першої ст.122 ЗК України, покладені саме на Андрушківську сільську раду, однак процесуальний статус вказаної юридичної особи в поданому позові не визначений.

Позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, власником якої він являється, при цьому обставин в чому саме полягає порушення його прав наявністю оскаржуваного державного акту не зазначає, з огляду на те, що свої позовні вимоги він обґрунтовує наявністю двох власників на одну земельну ділянку.

Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною другою вказаної статті встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За наведених обставин, позивачу слід надати термін для виправлення зазначених недоліків у відповідності до вимог Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись статтею 185 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області, Попільнянської селищної ради, Житомирського району, Житомирської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та зобов`язання виділити в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) залишити без руху та надати позивачу строк для виправлення недоліків, не більше як 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала суду в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Суддя Попільнянського

районного суду Р. М. Поліщук