Рішення

від 01.10.2024 по справі 293/598/24

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/598/24

Провадження № 2/293/301/2024

01 жовтня 2024 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Збаражського О.М.,

за участю секретаря судового засідання Крисюк О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Черняхів цивільну справу за позовом Житомирського обласного центру зайнятості в особі Житомирської філії Житомирського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення отриманої допомоги по безробіттю

ВСТАНОВИВ:

І. СУТЬ ПОЗОВУ

Житомирський обласний центр зайнятості звернувся до Черняхівського районного суду Житомирської області з позовною заявою, за змістом якої просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Житомирського обласного центру зайнятості в особі Житомирської філії Житомирського обласного центру зайнятості отриману допомогу по безробіттю в розмірі 5619,85 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що 07.09.2018 ОСОБА_1 звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Черняхівської районної філії Житомирського обласного центру зайнятості та у зв`язку з відсутністю підходящої роботи 07.09.2018 йому було надано статус безробітного. 14.09.2018 призначена допомога по безробіттю. Перебуваючи на обліку громадянин ОСОБА_1 отримував допомогу по безробіттю з 14.09.2018 по 10.06.2019.

Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 55 від 06.08.2019 встановлено, що в період перебування на обліку в Черняхівській районній філії Житомирського обласного центру зайнятості, ОСОБА_1 з 02.05.2019 по 31.05.2019 та з 04.06.2019 по 26.06.2019 працював за цивільно-правовими угодами №27 та №32 в ДП «ДАН-МІЛК».

Таким чином відповідач у період перебування на обліку в центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю станом на 02.05.2019 належав до категорії зайнятого населення та не мав права на отримання допомоги по безробіттю.

Вказаними діями відповідач завдав майнової шкоди позивачу в розмірі 5619,85грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 17.04.2024 справа передана на розгляд судді Збаражському О.М.

На виконання вимог ч.8 ст.187 ЦПК України, судом 01.05.2024 отримано відомості про адресу реєстрації відповідача ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 07.05.2024 відкрито провадження у справі №293/598/24 розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 06.06.2024 суд здійснив перехід до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Розгляд справи по суті призначив на 23.07.2024.

23.07.2024 розгляд справи не відбувся у зв`язку із перебуванням головуючого судді у нарадчій кімнаті по кримінальній справі №293/1675/23. Наступне судове засідання суд призначив на 04.09.2024.

04.09.2024 ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання в порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України, суд постановив відкласти судове засідання на 01.10.2024.

01.10.2024 в судове засідання сторони не прибули. Згідно поданої заяви 23.07.2024 начальник Черняхівського відділу Житомирської філії Житомирського обласного центру Пашинська О.Ф. просила розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 повторно не прибув у судове засідання, причини неявки суду не повідомив. Правом на подання відзиву на позов, заяв чи клопотань до суду не скористався.

Копія ухвали про відкриття провадження від 07.05.2024 разом з судовою повісткою про виклик та копією позовної заяви з додатками судом направлялися на зареєстровану адресу проживання відповідача, однак поштовий конверт повернувся на адресу суду не врученими із відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 49).

Судова повістка про виклик до суду відповідача ОСОБА_1 на 01.10.2024 повернулась до суду із відміткою пошти «адресат відмовився».

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Враховуючи норм ст. 128 ЦПК України, суд рахує, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи.

Крім того, відповідач повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному сайті Судової влади України, що було оприлюднено 05.09.2024 (а.с.55).

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки явка відповідача судом не визнавалась обов`язковою, участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, а також враховуючи, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

У судовому засіданні 01.10.2024, відповідно до ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд оголосив вступну та резолютивну частину рішення.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

07.09.2018 ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , звернувся до Черняхівської районної філії Житомирського обласного центру зайнятості із заявою про надання їй статусу безробітної, у зв`язку з відсутністю підходящої роботи 07.09.2018 йому було надано статус безробітного (а.с.10,11).

14.09.2018 ОСОБА_1 призначена допомога по безробіттю (а.с.21-22).

Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 55 від 06.08.2019 встановлено, що в період перебування на обліку в Черняхівській районній філії Житомирського обласного центру зайнятості, ОСОБА_1 з 02.05.2019 по 31.05.2019 та з 04.06.2019 по 26.06.2019 працював за цивільно-правовими угодами №27 та №32 в ДП «ДАН-МІЛК» (а.с. 12-13).

Перебування відповідача у цивільно-правових відносинах з ДП «ДАН-МІЛК» в період з 02.05.2019 по 31.05.2019 та з 04.06.2019 по 26.06.2019, а також отримання грошової винагороди за виконані роботи, підтверджуються цивільно-правовими договорами №27, №32 та актами прийому виконаних робіт до цивільно-правового (а.с. 17-20).

Перебуваючи на обліку в Черняхівській районній філії Житомирського обласного центру зайнятості, ОСОБА_1 у період з 02.05.2019 по 10.06.2019 отримав допомогу по безробіттю в розмірі 5619,85 грн. (а.с.14).

З метою досудового врегулювання спору Черняхівською районною філією Житомирського обласного центру зайнятості відповідачу було направлено претензію №233 від 16.08.2019 з вимогою повернути кошти в сумі 5619 грн 85 коп. з попередженням про вирішення питання повернення зазначених коштів в судовому порядку у разі відмови повернути їх добровільно (а.с.15).

Отримавши претензію з вимогою про повернення коштів, ОСОБА_1 не повернув безпідставно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 5619 грн 85 коп. (а.с.16).

IV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ, МОТИВИ ТА ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів.

При цьому, судом враховано, що Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначені правові, фінансові та організаційні засади загальнодержавного соціального страхування на випадок безробіття.

Пунктом 1 ст. 1 вказаного закону передбачено, що загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Пунктом 2 частини 1 ст. Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Статтею 4 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, які навчаються за денною або індивідуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (тут і надалі у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Частиною 2 статті 36 вказаного Закону передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Відповідно до вимог ч. 3 статті 36 вказаного Закону сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України № 60/62 від 13 лютого 2009 року, передбачено, що у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року №5067-УІ (далі - Закон №5067-VI) передбачено, що відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 633 України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Відповідно до ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Згідно ч. 1 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Частиною першою статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що особа, яка працює за цивільно-правовим договором, не може бути визнана безробітною і не має права на виплату допомоги по безробіттю, через що права позивача щодо неповернення відповідачем незаконно отриманої нею допомоги по безробіттю є порушеними.

Укладаючи цивільно-правові договори з ДП «Дан-Мілк» відповідач повинен був усвідомлювати наслідки укладення таких угод, метою яких є отримання грошової винагороди за виконану роботу.

Таким чином, відповідач порушив положення частини другої статті 44 Закону України «Про зайнятість населення», частини другої статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», не повідомивши спеціалістів центру зайнятості про свою зайнятість, виконання роботи, за яку отримував винагороду.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на те, що відповідач не повідомив позивача про перебування у трудових відносинах, виплачені йому кошти в повному обсязі добровільно не повернув, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

З урахуванням положень статті 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00грн.

Керуючись ст. 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житомирського обласного центру зайнятості в особі Житомирської філії Житомирського обласного центру зайнятості отриману допомогу по безробіттю в розмірі 5619 (п`ять тисяч шістсот дев`ятнадцять) грн. 85 коп. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач:

Житомирський обласний центр зайнятості

в особі Житомирської філії Житомирського обласного центру зайнятості

адреса місцезнаходження:

10025, м.Житомир, вул. Польова,6-а

код ЄДРПОУ: 44972987

Відповідач:

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

адреса реєстрації:

АДРЕСА_2

РНОКПП: НОМЕР_1

Повне рішення складено та підписано 07.10.2024.

Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ