Рішення

від 02.10.2024 по справі 358/893/24

БОГУСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 358/893/24 Провадження № 2/358/569/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тітова М.Б.

за участю:

секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки і піклування виконавчого комітету Медвинської сільської ради Білоцерківського району Київської області, про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

03 червня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить позбавити відповідачку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав щодо її малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також просить, зобов`язати орган опіки і піклування виконавчого комітету Медвинської сільської ради Білоцерківського району Київської області, надати до суду висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він перебував з відповідачкою в шлюбі, зареєстрованому 11 вересня 1999 року виконавчим комітетом Медвинської сільської ради Богуславського району Київської області, актовий запис №14. Він та відповідачка є батьками малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 03 березня 2020 року рішенням Богуславського районного суду Київської області у справі № 358/1832/19 шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано. Після розірвання шлюбу, позивачка залишила дітей проживати з батьком і стала проживати окремо, місце її проживання йому не відоме. 27 липня 2021 року на підставі судового наказу Богуславського районного суду Київської області з ОСОБА_4 на користь позивача було стягнуто аліменти на утримання дітей. Однак зазначене рішення суду відповідачка не виконує. Згідно ухвали суду від 04.10.2023 №358/689/21 ОСОБА_4 , як боржника оголошено в розшук. Протягом останніх років відповідачка ніякої участі в утриманні, вихованні, оздоровленні синів не приймає, їх життям не цікавиться. Діти проживають разом з батьком за його місцем реєстрації, що за адресою: АДРЕСА_1 .

Посилаючись на положення ст.ст. 164, 165 СК України позивач просить задовольнити його вимоги.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Божок М.І., позов підтримали, посилаючись на вищевказані факти та докази.

Відповідачка ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явилася та не повідомила суд про причини неявки.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 128 ЦПК України, судову повістку відповідачці було надіслано за зареєстрованою адресою її місця проживання.

Згідно відповіді №651241 від 13 червня 2024 року вбачається, що відповідачка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с. 35).

Із рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення вбачається, що адресовані відповідачці повістки про виклик до суду повернуті на адресу суду із відміткою працівника поштового зв`язку, про те що адресат відсутній за вказаною адресою.

Тобто відповідачка, будучи належним чином повідомленою про час, дату та місце судового засідання згідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання не з`явилася, не повідомила суд про причини неявки та у встановлений судом строк не надіслала відзив на позовну заяву.

Представник третьої особи - орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Медвинської сільської ради Білоцерківського району Київської області Тихопій В.Я. в судовому засіданні повністю підтримав висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, свідків та дослідивши письмові докази, вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували в шлюбі, зареєстрованому 11.09.1999 року виконавчим комітетом Медвинської сільської ради Богуславського району Київської області, який між ними розірвано 03 березня 2020 року, що підтверджується копією рішення Богуславського районного суду Київської області у справі №358/1832/19 від 03.03.2020.

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 02 серпня 2011 року виконавчим комітетом Медвинської сільської ради Богуславського району Київської області, являються батьками дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 11).

Також ОСОБА_1 та ОСОБА_4 згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 02 квітня 2015 року виконавчим комітетом Медвинської сільської ради Богуславського району Київської області, являються батьками дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 13).

Судовим наказом Богуславського районного суду Київської області у справі № 358/689/21 від 27 липня 2021 року з відповідачки ОСОБА_4 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22.06.2021 і до досягнення дітьми повноліття (а.с. 16).

Згідно довідки Богуславського ВДВС в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 29.12.2023 ОСОБА_1 не отримував аліменти від ОСОБА_4 у період з 01.06.2023 по 30.11.2023 (а.с. 17).

Згідно ухвали Богуславського районного суду Київської області від 04 жовтня 2023 року оголошено розшук боржника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 18-19).

Довідками директора Медвинського ліцею № 01-20/79 від 20.03.2024 та №01-20/80 від 20.03.2024 підтверджується, що мати дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 не цікавиться навчанням дітей, з адміністрацією, педагогічним колективом та класним керівником не контактує, участі в освітній діяльності дітей не бере (а.с. 23,24).

Довідкою КНП «Медвинська амбулаторія загальної практики-сімейної медицини» Медвинської сільської ради Білоцерківського району Київської області» №55 від 19.03.2024, підтверджується, що мати дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 контакту з сімейним лікарем не підтримує, здоров`ям дитини не цікавиться. На медичні огляди та на огляди у зв`язку із захворюванням дитину супроводжує батько ОСОБА_1 (а.с. 26).

Довідкою КНП «Медвинська амбулаторія загальної практики-сімейної медицини» Медвинської сільської ради Білоцерківського району Київської області» №56 від 19.03.2024, підтверджується, що мати дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 контакту з сімейним лікарем не підтримує, здоров`ям дитини не цікавиться. На медичні огляди та на огляди у зв`язку із захворюванням дитину супроводжує батьком ОСОБА_1 (а.с. 25).

Згідно акту обстеження умов проживання від 11 квітня 2024 року працівниками служби у справах дітей Медвинської сільської ради обстежено умови проживання дітей за адресою: АДРЕСА_2 . В ході обстеження встановлено, що будинок складається з 3-х кімнат, кухні, коридору, ванни та санвузла. Умови проживання добрі, діти забезпечена усім необхідним для комфортного проживання, навчання та проведення дозвілля. Встановлено, що з березня 2019 року мати дітей ОСОБА_4 разом з сім`єю не проживає, батько ОСОБА_1 самостійно виховує, утримує та створює належні умови для повноцінного розвитку малолітніх дітей (а.с. 22).

Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Медвинської сільської ради Білоцерківського району Київської області в своєму висновку про доцільність позбавлення батьківських прав від 16 серпня 2024 року вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_4 по відношенню її малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки це буде відповідати інтересам дітей.

Окрім вказаних письмових доказів в обґрунтування своїх позовних вимог, за клопотанням позивача допитані свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , які підтвердили той факт, що позивач самостійно виховує та утримує своїх малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а мати дітей ОСОБА_4 протягом останніх років взагалі на піклується про дітей.

Малолітні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у судовому засіданні пояснили, що вони проживають разом з батьком ОСОБА_1 , який займається їхнім вихованням та їх матеріально утримує. Мати ОСОБА_4 з ними не спілкується, матеріально не допомагає і вони не заперечують, щоб їхня мати була позбавлена батьківських прав щодо них.

Згідно ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до положень ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Обов`язок батьків виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, а також піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток встановлений статтею 150 СК України.

Позивач ОСОБА_1 надав суду переконливі докази, які свідчать про наявність підстав для позбавлення батьківських прав відповідачки ОСОБА_4 , що визначені пунктом другим частини першої ст. 164 СК України.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, що об`єктивно підтверджено в судовому засіданні поясненнями свідків та вищевказаними письмовими доказами, які приймаються судом до уваги.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

За приписами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистостей дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладання на них відповідальності, встановленої законом. Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

За змістом роз`яснень, викладених у п.п. 15, 16 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

За змістом п. 2 ч.1 ст. 164 Сімейного кодексу України, п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, коли вони свою винною поведінкою, свідомо нехтуючи своїми обов`язками та інтересами дитини, не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя.

Оцінюючи досліджені по справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до висновку, що відповідачка ОСОБА_4 має бути позбавленою батьківських прав щодо малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки вона ухилилася від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, навчання та підготовку до самостійного життя.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 10, 12, 81, 89, 133, 137, 258-259, 263-265, 268, 280, 282 ЦПК України, ст.ст. 155, 164 СК України, п. п. 15, 16 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити батьківських прав громадянку України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно її малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем до Київського апеляційного суду в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення виготовлено 07 жовтня 2024 року.

Головуючий: суддя М. Б. Тітов