Рішення

від 16.09.2024 по справі 362/2018/17

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/2018/17

Провадження № 2/362/26/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2024 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Кравченко Л.М.,

за участі секретарів: Чорної М.В., Яренко Н.М., Шмагун М.С.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом Обухівської окружної прокуратури Київської областів інтересах Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області та Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» до Глевахівської селищної ради, ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про визнання недійсними рішення ради, державних актів та витребування земельних ділянок, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду в інтересах Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області та Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» із вимогами про визнання недійсним рішення Глевахівської селищної ради № 624-26-V від 27.01.2009 р. в частині передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки, державного акту серії ЯЕ № 734495, виданого ОСОБА_3 з відміткою про перехід до ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 3221455300:03:008:0070, що розташована по АДРЕСА_1 , та витребування на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області та у постійне користування Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» з незаконного володіння ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 3221455300:03:008:0070, що розташована по АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, та просила їх задовольнити, з підстав, зазначених у позові.

Представник Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, будучи належним чином повідомленим, до суду не з`явився, причини неявки не повідомив.

Представник Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» в судовому засіданні позов підтримав.

Представник Глевахівської селищної ради подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, при вирішенні спору покладається на думку суду.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим, до суду не з`явився, причини неявки не повідомив, відзиву на позов не подав.

Третя особа ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленою, до суду не з`явилася, причини неявки не повідомила, пояснень на позов не подала.

Суд, перевіривши та дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.

Судом достовірно встановлено, що Державному підприємству «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» на праві постійного користування, що засвідчено Державним актом на право постійного користування землею ІІ-КВ № 001432-270, належить земельна ділянка площею 971,2 га для вирощування і реалізації насіння сільськогосподарських культур, а також переробки іншої сільськогосподарської продукції відповідно до рішення Глевахівської селищної ради від 06.03.2001 року № 236 згідно плану зовнішніх меж землекористування.

27.01.2009 р. рішенням Глевахівської селищної ради № 624-26- V передано ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 3221455300:03:008:0070, що розташована по АДРЕСА_1 .

09.04.2009 р. на ім`я ОСОБА_3 , виданого Державний акт серії ЯЕ № 734495 на земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 3221455300:03:008:0070, що розташована по АДРЕСА_1 . Вказаний Державний акт містить відмітку приватного нотаріуса про перехід права власності на ділянку до ОСОБА_2 .

11.02.2010 р. ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрованого в реєстрі за № 237, відчужила земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 3221455300:03:008:0070, що розташована по АДРЕСА_1 .

21.04.2010 р. рішенням Господарського суду Київської області, у справі № 18/595-08/14/4, що набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову Глевахівської селищної ради до Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» про припинення права постійного користування земельною ділянкою, її вилучення, визнання недійсним та скасування державного акту.

Постанова ВП ВС, 23.11.21, справа №359/3373/16-ц (№ у ЄДРСР 101829985):

Заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа (пункт 64 постанови).

Обов`язок переоформлення права користування земельною ділянкою, передбачений пунктом 6 Перехідних положень ЗК, визнано неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 (у справі № 1-17/2005) за конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" ЗК (справа про постійне користування земельними ділянками). Отже, право користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку до 01.01.2002 (набрання чинності ЗК, прийнятого 25.10.2001), не втрачається внаслідок його не переоформлення підприємством, яке за положеннями чинного ЗК не може набувати права постійного землекористування, а зберігається за ним до приведення прав і обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства, у тому числі за правонаступником такого землекористувача (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 26.09.2011 у справі № 6- 14цс11).

Рішення органу місцевого самоврядування про припинення права постійного користування земельною ділянкою, якою, не переоформивши, користується товариство, порушує приписи статті 19 Конституції України, статей 141, 142 ЗК України (Постанова КГС ВС від 15.01.2020 у справі № 925/361/19).

У частині першійстатті 5 ЦПК Українипередбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначенийзакономабо договором.

Відповідно до частини першоїстатті 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із частиною першоюстатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 41 Конституції Українивизначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Правовий режим власності визначається виключно законами України(пункт 7статті 92 Конституції України).

Відповідно до статей317,319,321 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (частина перша статті11ЦКУкраїни).Право власності набувається на підставах, що не забороненізаконом, зокрема із правочинів (частина перша статті328 ЦКУкраїни).Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає іззаконуабо незаконність набуття права власності не встановлена судом (частина друга статті328 ЦК Україниу редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).Отже, за загальним правилом цивільні права, зокрема право власності, виникають із правомірних, а не протиправних дій.

Судом встановлено, що земельна ділянка площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 3221455300:03:008:0070, що розташована по АДРЕСА_1 , входила до майнового комплексу НАН України та є об`єктом права державної власності, який у подальшому був відчужений на користь фізичної особи у приватну власність.

Ураховуючи, що НАН України не погодила передачу спірного нерухомого майна, що є об`єктом державної власності та входить до майнового комплексу НАН України, у власність фізичної особи, то право власності держави на це нерухоме майно не припинилося і до фізичної особи - відповідача не перейшло.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна із чужого незаконного володіння (статті387,388 ЦК України). Вказаний спосіб захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного позову.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його із чужого незаконного володіння.

Третя особа одержала спірне нерухоме майно за рішенням селищної ради. Відповідно до частини третьоїстатті 388 ЦК Україниякщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках. Отже, в разі безвідплатного набуття майна в особи, яка не мала права його відчужувати, власник на підставі статті 387 ЦК Українимає право витребувати його від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, незалежно від добросовісності останньої.

Відповідно достатті 330 ЦК Україниякщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно достатті 388 цього Кодексумайно не може бути витребуване у нього. Частинами першою, другоюстатті 388 ЦК Українивстановлений перелік випадків, коли власник має право на витребування майна від добросовісного набувача за відплатним договором. Водночас з огляду на висновок про безвідплатність набуття первісним власником майна, зазначені норми не підлягають застосуванню у цій справі.

Натомість застосовується стаття387та частина третя статті388 ЦК України, відповідно до яких власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним за безвідплатними договорами.

У пункті 114 постанови від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18) Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. У пунктах 83-86 цієї постанови Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14, захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями387та388 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18) погодилася із цим висновком Верховного Суду України, оскільки задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

Аналогічна правовапозиція закріпленаПостановою Великоїпалати ВерховногоСуду від 10 квітня 2024 року, справа №520/8065/19 провадження № 14-150цс23.

Таким чином, вимоги прокурора про витребування із чужого незаконного володіння нерухомого майна земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 3221455300:03:008:0070, що розташована по АДРЕСА_1 , що входило до майнового комплексу НАН України, є ефективним і достатнім способом захисту порушеного права, який забезпечує повністю відновлення порушеного права власника, у якого вибуло майно з володіння поза його волею, а отже, відповідає завданням цивільного судочинства - ефективному захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів особи.

Керуючись ст.ст.3,12,258,263,265,273ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати недійсними рішення Глевахівської селищної ради № 624-26-V від 27.01.2009 р. в частині передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки та державний акт серії ЯЕ № 734495, виданий ОСОБА_3 з відміткою про перехід до ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 3221455300:03:008:0070, що розташована по АДРЕСА_1 .

Витребувати на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області та у постійне користування Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» з незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 3221455300:03:008:0070, що розташована по АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Кравченко Л.М.