Рішення

від 07.10.2024 по справі 683/1539/24

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/1539/24

2/683/767/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Сагайдак І.М.

секретаря Повзун С.В.

розглянувши у судовому засіданні в місті Старокостянтинів цивільну справу №683/1539/24, 2/683/767/2024 за позовом ОСОБА_1 до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області і просить визнати за ним право власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла, однак не оформила спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , до складу якої увійшло вказане будинковолодіння.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшов, зокрема, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 . Однак, ОСОБА_3 за життя не отримала правовстановлюючий документ на зазначений житловий будинок та не зареєструвала своє право власності у встановленому порядку.

Даний житловий будинок станом на 01 квітня 1991 належав до суспільної групи колгоспний двір, головою якого та єдиним членом була ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_3 в управління спадковим майном фактично вступила його дружина ОСОБА_2 , яка була дочкою ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.

Як спадкоємець за законом після смерті дружини він звернувся до нотаріуса для оформлення спадкових прав на будинковолодіння, розташоване по АДРЕСА_1 . Однак нотаріус відмовив йому в оформленні спадкових прав на дане будинковолодіння через відсутність правовстановлюючого документа та зареєстрованого права власності на нього.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 20 травня 2024 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 25 липня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Григорук С.В. подав письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує, просить його задовольнити.

Відповідач - Старокостянтинівська міська рада Хмельницької області, яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, подала заяву про розгляд справи у відсутності свого представника, проти задоволення позову не заперечує, у визначений судом строк відзив на позов не подавала.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила Книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до роз`яснень, даних в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилась до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

З огляду на вищезазначені нормативні положення, норми ЦК України застосовуються до спадщини, яка відкрилась, але була прийнята спадкоємцями після 1 січня 2004 року, а якщо спадщина була прийнята до 1 січня 2004 року - застосовуються норми ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до ст.524 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) спадкування здійснюється за законом і за заповітом.

При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого (ч.1 ст.529 ЦК УРСР в редакції 1963 року).

Статтею 548 ЦК УРСР 1963 року встановлено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини, яким згідно ст. 525 цього Кодексу є день смерті спадкодавця.

За змістом частин першої та другої статті 549 ЦК УРСР 1963 року спадкоємець визнається таким, що прийняв спадщину, як у разі подання ним у шестимісячний строк відповідної заяви до державної нотаріальної контори, так і в разі фактичного його вступу в управління або володіння спадковим майном, що означає можливість спадкоємця мати майно у своєму віданні, вчинення ним відповідних дій стосовно зазначеного майна до закінчення шестимісячного строку з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Немирівка Старокостянтинівського району Хмельницької області померла ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_3 фактично в управління і розпорядження спадковим майном з 27 травня 2002 року вступила її донька ОСОБА_2

08 серпня 2003 року за заявою ОСОБА_2 про прийняття спадщини за законом Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №421/2003 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Того ж дня на ім`я ОСОБА_2 держаним нотаріусом видане свідоцтво про право на спадщину за законом на належне ОСОБА_3 майно, зокрема на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності науково-виробничого агропромислового акціонерного товариства «Дружба народів».

Встановлені судом обставини підтверджуються матеріалами спадкової справи №421/2003, заведеної 08 серпня 2003 року Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Отже, ОСОБА_2 була єдиною спадкоємицею за законом першої черги до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину та оформила частину спадкового майна.

Судом також встановлено, що до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 увійшов житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 .

Згідно довідки комунального підприємства «Старокостянтинівське міське бюро технічної інвентаризації» №1005 від 24 жовтня 2023 року право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровано.

Згідно довідки Сахновецького старостинського округу виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області №34-10/25 від 13 травня 2024 року житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 станом на 15 квітня 1991 року належав до суспільної групи «колгоспний двір», головою двору та єдиним членом якого була ОСОБА_3 .

Згідно виписки з погосподарської книги, наданої Сахновецьким старостинським округом 18 жовтня 2023 року за №38 згідно архівних даних бувшої Сахновецької сільської ради станом на 01 січня 2001 року житловий будинок (особовий рахунок № НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) належав ОСОБА_3 .

Під час проведення паспортизації житлових будинків ОСОБА_3 свідоцтва про право власності не оформляла та вказаний будинок в органах БТІ не реєструвала.

Правовідносини щодо будівництва житлових будинків і набуття прав на них до 15 квітня 1991 року регламентувалися нормами ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Відповідно до ст.86 ЦК УРСР 1963 року право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Відповідно до положень ч.1 ст.120 ЦК УРСР 1963 року, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до роз`яснень, даних в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», до правовідносин, які виникли до 15 квітня 1991 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про власність», застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватись за нормами, що регулювали власність цього двору, зокрема:

- право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні;

- розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних;

- згідно зі ст.4 Постанови ВРУ «Про введення в дію Закону «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 01 липня 1990 року.

Оскільки житловий будинок АДРЕСА_1 належав до суспільної групи - колгоспний двір й станом на 15 квітня 1991 року єдиним членом та головою цього колгоспного двору була ОСОБА_3 , тому зазначений будинок є її власністю та увійшов до складу спадкового майна після її смерті.

Відповідно до ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частиною 1 статті 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно чинного на час відкриття спадщини законодавства, спадкоємцем, що прийняв спадщину, вважається особа, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, ця особа не заявила про відмову від спадщини, а також спадкоємцем, що прийняв спадщину, є особа, яка на час відкриття спадщини не проживала постійно із спадкодавцем, однак у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.3 ст.1268, ч.1 ст.1269 ЦК України).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка для позивача ОСОБА_1 була дружиною.

08 грудня 2006 року за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №766/2006 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Того ж дня на ім`я ОСОБА_1 державним нотаріусом видане свідоцтво про право на спадщину за законом на належне ОСОБА_2 майно, зокрема, на земельну частку (пай) розміром 3,18 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебуває у колективній власності науково-виробничого агропромислового акціонерного товариства «Дружба народів».

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами спадкової справи №766/2006, заведеної Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Отже, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги за законом до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 дружини ОСОБА_2 , який у встановленому законом порядку прийняв спадщину та оформив частину спадкового майна.

До складу спадщини після смерті ОСОБА_2 увійшов житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 .

Вказаний житловий будинок ОСОБА_1 набула в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , якій вказаний житловий будинок належав як єдиному члену майна колгоспного двору, однак за життя вона не оформила спадкових прав на цей будинок.

27 грудня 2023 року завідувачем Старокостянтинівської державної нотаріальної контори Заворотною Т.В. відмовлено ОСОБА_1 в оформленні спадщини на спірне будинковолодіння через відсутність правовстановлюючого документа на будинковолодіння.

Відповідно до роз`яснень, даних в п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Досліджені судом докази підтверджують, що житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , відносився до суспільної групи «колгоспний двір» та належав ОСОБА_3 , яка станом на 15 квітня 1991 року була головою двору та єдиним його членом. Вказаний житловий будинок увійшов до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 , а тому в порядку спадкування перейшов до її єдиного спадкоємця першої черги за законом - доньки ОСОБА_2 .

Оскільки ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , однак за життя не оформила спадкових прав на спірний житловий будинок, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, тому спірний житловий будинок увійшов до складу спадщини після її смерті.

Позивач є єдиним спадкоємцем за законом першої черги до майна померлої дружини ОСОБА_2 , а тому він набув в порядку спадкування право власності на вказаний житловий будинок.

З огляду на викладене, за ОСОБА_1 слід визнати право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 в

порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_2 , яка прийняла, однак не оформила спадщину після смерті матері ОСОБА_3 .

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла, однак не оформила спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Старокостянтинівська міська рада Хмельницької області, місце знаходження: вул. Острозького,41 м. Старокостянтинів Хмельницької області, 31100, код ЄДРПОУ 02901138.

Текст рішення складено 07 жовтня 2024 року.

Суддя: