Рішення

від 16.09.2024 по справі 369/21220/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/21220/23

Провадження № 2/369/3315/24

РІШЕННЯ

Іменем України

16.09.2024 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Янченка А.В.,

при секретарі судового засідання Вець О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу № 369/21220/23 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал-3» про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав, стягнення коштів, 3 % річних, інфляційних втрат та штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 3» про розірвання договору та стягнення грошових коштів.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 19.08.2021 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі Покупці) та товариством з обмеженою відповідальність «Петрівський квартал 3» (далі Продавець) укладено Договір № 74/ПК7 ЛУ5 купівлі-продажу майнових прав на квартиру.

Відповідно до пункту 1.1. Договору товариство з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 3» зобов`язується передати у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а Покупці зобов`язуються прийняти у власність майнові права на квартиру АДРЕСА_1 (далі Об`єкт будівництва) та оплатити ціну таких майнових прав в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з пунктом 1.3 Договору предметом цього договору є майнові права на квартиру, які після готовності Об`єкта до експлуатації реалізуються шляхом реєстрації Покупцем права власності в установленому законом порядку. За умови виконання свої обов`язків за даним Договором Покупець зобов`язаний передати Покупцю документи, необхідні для державної реєстрації права власності на Квартиру.

В той же час, пунктом 1.4 Договору встановлено, що майнові права на квартиру за цим договором передаються від Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 3» Покупцям шляхом підписання акту прийому-передачі квартири (як сукупності майнових прав), який є невід`ємною частиною Договору. Акт прийому-передачі квартири підписується Товариством з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 3» та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 після готовності до експлуатації завершеного будівництвом проектного будинку, у строк, визначений товариством з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 3» та за умови повного виконання Покупцями своїх зобов`язань за Договором.

Разом з цим, пунктом 2.4 Договору встановлено, що орієнтовний строк прийняття в експлуатацію Об`єкту будівництва - 04 квартал 2021 року.

Водночас цим же пунктом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 3» має право в односторонньому порядку змінити строк будівництва, а також в односторонньому порядку змінити термін прийняття в експлуатацію вказаного будинку на строк до трьох місяців, і це не буде вважатися порушенням умов цього договору.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що ціна майнових прав на квартиру встановлена в доларах США та оплачується в національній валюті України - гривні. Цим же пунктом визначено, що ціна майнових прав на квартиру на момент підписання Договору становить 177 032, 7 (сто сімдесят сім тридцять дві тисячі гривень сімдесят копійок) гривень, в тому числі ПДВ 29 505, 45 гривень, що еквівалентно 6 644 доларів 00 центів США.

Відповідно до пункту 3.3 Договору сума вказана пунктом 3.1 Договору (6644,00 доларів США) сплачується Покупцями в строк до 26.08.2021 року.

Поміж тим, відповідно до пунктів 5.2.1, 5.2.5, та 5.2.6 Договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 3» зобов`язується своєчасно і в повному обсязі виконувати свої зобов`язання за Договором; повідомити Покупців про готовність до експлуатації; підписати акт прийому-передачі квартири, за умови повного виконання Покупцяи зобов`язань щодо оплати ціни майнових прав на квартиру протягом 90 календарних днів від дати готовності до експлуатації вказаного будинку.

З наведених умов Договору вбачається, що Позивачі зобов`язані були у строк до 26.08.2021 року оплати ціну майнових прав на квартиру у сумі 177 032, 7 гривень, що еквівалентно 6 644 доларів 00 центів США, а відповідач у строк не пізніше 31.12.2021 року прийняти в експлуатацію Обєкт будівництва та передати, в строк до 31.03.2022 року, майнові права на квартиру в цьому будинку Позивачам про що підписати відповідний акт прийому-передачі квартири.

На виконання умов Договору, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 19.08.2021 року, сплачено на рахунок Відповідача, визначений у пункті 3.1. Договору, вартість майнових прав на квартиру за Договором у сумі 177 032, 7 (сто сімдесят сім тридцять дві тисячі гривень сімдесят копійок) гривень, в тому числі ПДВ 29 505, 45 гривень, що еквівалентно 6 644 доларів 00 центів США. Оплата вартості майнових прав на квартиру підтверджується довідкою товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 3» від 19 серпня 2021.

Встановлено, що відповідно до умов укладеного договору від 19.08.2021 року сторони передбачили можливість їх розірвання шляхом відмови покупця від виконання цих договорів, вчиненої ним письмово та надісланої продавцеві у будь-який момент строку дії договору, що реалізується через підписання сторонами додаткової угоди про розірвання договору та зазначення суми, що підлягає поверненню (п. 4.3 Договору).

В подальшому, у зв`язку з невиконанням своїх зобов`язань за Договором відповідачами, позивачем в листопаді 2023 року направлено вимогу від про розірвання Договору та повернення коштів (в т.ч. 3% річних, інфляційного збільшення боргу, штрафу).

Вказана вимога відповідачем проігнорована, позаяк відповіді на неї станом на день подання позову позивачі не отримували.

Зі змісту пункту 3.1. Договору вбачається наступне:

ціна майнових прав на квартиру встановлена в доларах США та оплачується в національній валюті України - гривні;

ціна майнових прав на квартиру на момент підписання Договору становить 177 032,70 (сто сімдесят сім тридцять дві тисячі гривень сімдесят копійок) гривень, в тому числі ПДВ 29 505, 45 гривень, що еквівалентно 6 644 доларів 00 центів США.

Ціна майнових прав на квартиру у сумі 177 032,70 (сто сімдесят сім тридцять дві тисячі гривень сімдесят копійок) гривень, в тому числі ПДВ 29 505, 45 гривень, що еквівалентно 6 644 доларів 00 центів США визначена з урахуванням пункту 3.8. Договору, відповідно до якого сторони прийшли згоди встановити 19 серпня 2021 року включно обмінний курс Української гривні до долару США на рівні 26,64 грн.

Отже, під час укладення Договору позивач та відповідач визначили грошовий еквівалент ціни майнових прав на квартиру в іноземній валюті, що складає 6 644 (шість тисяч шістсот сорок чотири) доларів США.

Крім того, сторонами укладено додаткову угоду до договору № 74/ПК7 ЛУ5 від 19.08.2021 купівлі-продажу майнових прав на квартиру, п п. 6.5. якої йдеться про те, що у разі дострокового припинення (розірвання) цього Договору, з вини або ініціативи Покупця, Продавець сплачує Покупцю штраф у розмірі 239 018, 13 грн. Строк повернення коштів протягом 180 календарних днів, з дати підписання сторонами додаткової угоди про розірвання Договору.

Виходячи з аналізу вищевикладених обставин вбачається необхідність в розірванні договору № 74/ПК7 ЛУ5 від 19.08.2021 купівлі-продажу майнових прав на квартиру, стягнення коштів, 3% річних, інфляційних втрат та штрафу з наступних підстав.

27.12.2023 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 369/21220/23 було відкрито загальне позовне провадження.

Сторонам було направлено вищезазначену ухвалу та надано відповідачу строк для подачі відзиву.

Своїм правом на подачу відзиву відповідач не скористався, хоча повідомлявся належним чином про розгляд справи.

28.05.2024 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 369/21220/23 було закрито підготовче провадження.

У судове засідання 16.09.2024 року сторони не з`явилися, від представника позивачів надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання 16.09.2024 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5ст.268ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 року № 2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ст. 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з положеннями частини першої статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець зобов`язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

19.08.2021 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі Покупці) та товариством з обмеженою відповідальність «Петрівський квартал 3» (далі Продавець) укладено Договір № 74/ПК7 ЛУ5 купівлі-продажу майнових прав на квартиру.

Пунктом 2.4. договору визначено, що орієнтовний строк прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію 04 квартал 2021 року. При цьому встановлено, що продавець має право в односторонньому порядку змінити строк будівництва та термін прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва на термін до трьох місяців, що не буде вважатися порушенням умов договору.

Фактично договором визначено, що найпізніший допустимий момент виконання обов`язків відповідача по здачі об`єкту будівництва в експлуатацію березень 2022 року.

19.08.2021 року відповідач надав позивачам довідку в якій він засвідчив про повний розрахунок, яка підписана директором відповідача.

В листопаді 2023 року направлено вимогу від про розірвання Договору та повернення коштів (в т.ч. 3% річних, інфляційного збільшення боргу, штрафу).

Відомостей про надання відповіді на вимогу матеріали справи не містять.

Зі змісту пункту 3.1. Договору вбачається наступне:

ціна майнових прав на квартиру встановлена в доларах США та оплачується в національній валюті України - гривні;

ціна майнових прав на квартиру на момент підписання Договору становить 177 032, 7 (сто сімдесят сім тридцять дві тисячі гривень сімдесят копійок) гривень, в тому числі ПДВ 29 505, 45 гривень, що еквівалентно 6 644 доларів 00 центів США.

Ціна майнових прав на квартиру у сумі 177 032,70 (сто сімдесят сім тридцять дві тисячі гривень сімдесят копійок) гривень, в тому числі ПДВ 29 505, 45 гривень, що еквівалентно 6 644 доларів 00 центів США визначена з урахуванням пункту 3.8. Договору, відповідно до якого сторони прийшли згоди встановити 19 серпня 2021 року включно обмінний курс Української гривні до долару США на рівні 26,64 грн.

Отже, під час укладення Договору позивач та відповідач визначили грошовий еквівалент ціни майнових прав на квартиру в іноземній валюті, що складає 6 644 (шість тисяч шістсот сорок чотири) доларів США.

Крім того, сторонами укладено додаткову угоду до договору № 74/ПК7 ЛУ5 від 19.08.2021 купівлі-продажу майнових прав на квартиру, п п. 6.5. якої йдеться про те, що у разі дострокового припинення (розірвання) цього Договору, з вини або ініціативи Покупця, Продавець сплачує Покупцю штраф у розмірі 239 018, 13 грн. Строк повернення коштів протягом 180 календарних днів, з дати підписання сторонами додаткової угоди про розірвання Договору.

Пунктами 5.2.- 5.2.7. Договору Також, відповідно до договору, продавець зобов`язався повідомити покупця про готовність об`єкта будівництва до експлуатації, та протягом 90 календарних днів від дня готовності до експлуатації завершеного об`єкта будівництва, передати квартиру покупцеві, підписати Акт приймання-передачі квартири, за умови повного виконання покупцем своїх зобов`язань щодо оплати ціни майнових прав на квартиру. Тобто, з огляду на те, що граничний момент прийняття об`єкту в експлуатацію є березень 2022 року, передача квартири та підписання акта приймання-передачі мали відбутися не пізніше, ніж у березні 2022 року.

Однак, з настанням строку закінчення будівництва та введення об`єкту в експлуатацію (04 квартал 2021 року) та граничного строку передачі квартири позивачеві, відповідач свої договірні зобов`язання не виконав. Зокрема, позивачу, як покупцеві квартири, не було направлено передбачене договором повідомлення про введення будинку в експлуатацію, не було повідомлено фактичну площу квартири за обмірами БТІ, не надано технічний паспорт на квартиру, не запропоновано підписати акт приймання-передачі, не запропоновано укласти договори з експлуатуючими організаціями щодо забезпечення електро-водопостачання, тощо та, як наслідок, з боку відповідача, як продавця, не передано позивачеві як покупцю у власність квартиру, що є порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором.

Позивачі звернулися до відповідача із зверненням про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав та повернення грошових коштів, однак відповіді відповідач не надав. Дані обставини підтверджуються матеріалами справи (опис вкладення, титульна сторона конверту).

За обставинами даної справи сторони уклали договір купівлі-продажу майнових прав, визначили технічні характеристики та погодили орієнтовний строк прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Позивач стверджував, що відповідач не виконав свої зобов`язання за договором.

Під час судового розгляду відповідач вказані обставини не заперечив, матеріали справи не містять зворотнього.

Згідно п. 4.4 договору, відмова покупця від виконання цього договору, вчинена покупцем письмово та надіслана продавцеві у будь-який момент строку дії договору, реалізується через підписання сторонами додаткової угоди про розірвання договору.

Позивачем надано суду докази направлення на адресу відповідача заяви про розірвання договору та повернення грошових коштів.

Відповідачем не надано доказів направлення відповіді на звернення, тобто відповідачем вчинена бездіяльність, яка позбавляє позивача на розірвання укладеного договору, що є неправомірним.

За таких обставин, позивач не був позбавлений права звернутися до суду із позовною заявою про розірвання договору та доводити правомірність своїх вимог.

Відповідачем суду не надано квитанції про перерахування грошових коштів позивачам або здійснення розрахунку із .

Відповідач в добровільному порядку не виконав положення п. 4.3. Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру на вимогу позивача. Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували заперечення відповідача щодо неможливості розірвати укладений договір.

Судом вжиті неодноразові заходи по повідомленню відповідача про розгляд справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Та в свою чергу відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

ЦК України у ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочин між фізичною і юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі, за виключенням випадків, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у ст. ст. 642 - 643 ЦК України.

Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Розкриваючи зміст засади свободи договору у ст. ст. 6, 627, ЦК України визначає, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору. Закріпивши принцип свободи договору, ЦК України разом з тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 та ст. 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Зазначені положення узгоджуються з нормами ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, відповідно до яких підставою недійсності правочинів є суперечність їх актам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

За ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У ст. 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд також враховує при вирішенні справи і поведінку сторін правочину.

Крім того, одними із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.

Ефективний захист прав особи має бути спрямованим на відновлення справедливості.

Тлумачачи закон під час його застосування до конкретних правовідносин та вирішуючи спір, суд повинен керуватися як завданням судочинства так і загальними засадами цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 року у справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18), зроблено висновок, що «добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків». Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 24.05.2022 року по справі № 159/1519/21, від 18.05.2022 року по справі № 303/7119/19.

Так, згідно пункту 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (частина друга статті 13 ЦК України). Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина третя статті 13 ЦК України).

Рішенням Конституційного Суду України від 28.04.2021 року № 2-р(II)/2021 у справі № 3-95/2020(193/20) визнано, що частина третя статті 13, частина третя статті 16 ЦК України не суперечать частині другій статті 58 Конституції України та вказано, що оцінюючи домірність припису частини третьої статті 13 Кодексу, Конституційний Суд України констатує, що заборону недопущення дій, що їх може вчинити учасник цивільних відносин з наміром завдати шкоди іншій особі, сформульовано в ньому на розвиток припису частини першої статті 68 Основного Закону України, згідно з яким кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Водночас словосполука а також зловживання правом в інших формах, що також міститься у частині третій статті 13 Кодексу, на думку Конституційного Суду України, за своєю суттю є засобом узагальненого позначення одразу кількох явищ з метою уникнення потреби наведення їх повного або виключного переліку. Здійснюючи право власності, у тому числі шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у посутньому взаємозв`язку з установленими Кодексом та іншими законами межами здійснення цивільних прав, у тому числі права власності. Установлення Кодексом або іншим законом меж здійснення права власності та реалізації свободи договору не суперечить вимогам Конституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними. У зв`язку з тим, що частина третя статті 13 та частина третя статті 16 Кодексу мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, Конституційний Суд України дійшов висновку, що ця мета є правомірною (легітимною) .

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 11.08.2021 року в справі № 723/826/19 (провадження № 61-8810св20) вказано, що «приватноправовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили. Про зловживання правом і використання приватноправового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа (особи) використовувала/використовували право на зло; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин)».

Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Поряд з цим, частина друга вказаної норми допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається у гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Щодо стягнення 3% річних, інфляційних втрат та штрафу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 3».

Так, стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання. Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Отже інфляційне збільшення боргу відповідача перед позивачами станом на 08.12.2023 року становить 54 151 грн. 82 коп.

На відміну від інфляційних збитків, розрахунок трьох процентів річних здійснюється за кожен день прострочення за формулою: сума боргу х 3 % / 365 (кількість днів у році) х кількість днів прострочення.

Так, в період з 01.04.2022 року по 08.12.2023 року три відсотки річних від суми боргу дорівнює сумі 12 355 грн. 32 коп.

Згідно Договору, виконання зобов`язань відповідача перед позивачем мало б відбутися шляхом передачі майнових прав на квартиру в житловому будинку, які в подальшому реалізувались би позивачем шляхом набуття права власності на квартиру, для фінансування будівництва якої залучались кошти позивача. Зазначене право реалізується позивачем після прийняття будинку в експлуатацію (п. 1.4 Договору), строк якого визначений в п. 2.4 Договору.

Виконання зобов`язань позивачами з оплати придбаних майнових прав, як зазначалось вище, підтверджується довідкою від 19.08.2021 року, виданою товариством з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 3» про сплату ціни майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 .

Отже, позивачі виконали своє зобов`язання з оплати за майнові права згідно умовам Договору та у встановлений договором строк.

Таким чином, відповідно до укладеного Договору позивач набув право отримати у власність майнові права на квартиру, які в подальшому підлягали реалізації шляхом оформлення права власності на неї, після закінчення будівництва і введення будинку в експлуатацію.

Згідно п. 2.4 Договору граничний строк прийняття будинку в експлуатацію - кінець ІV кварталу 2021 року (31.12.2021 року).

Проте, в установленому договором строк відповідач свої зобов`язання не виконав, будинок не добудований та не зданий в експлуатацію. Зазначена обставина унеможливлює здійснення позивачем прав за Договором, а саме отримати свої майнові права шляхом їх передачі, так як наслідок набуття права власності на квартиру.

Прострочення товариством з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 3» виконання зобов`язання з введення будинку в експлуатацію є порушенням норм статей 526 та 530 ЦК України.

Разом з тим, сторонами укладено додаткову угоду до договору № 74/ПК7 ЛУ5 від 19.08.2021 купівлі-продажу майнових прав на квартиру, п п. 6.5. якої йдеться про те, що у разі дострокового припинення (розірвання) цього Договору, з вини або ініціативи Покупця, Продавець сплачує Покупцю штраф у розмірі 239 018, 13 грн. Строк повернення коштів протягом 180 календарних днів, з дати підписання сторонами додаткової угоди про розірвання Договору.

Отже, Відповідач зобов`язаний відповідно до вимог п. 6.5. Додаткової угоди до Договору сплатити на користь позивачів штраф у сумі 239 018, 13 грн.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал-3» про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав, стягнення коштів, 3 % річних, інфляційних втрат та штрафу - задовольнити повністю

Розірвати Договір № 74/ПК 7 ЛУ5 від 19.08.2021 купівлі-продажу майнових прав на квартиру, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 3» (код ЄДРПОУ 42005404, адреса: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Соборна, будинок, 2в) та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 3» (код ЄДРПОУ 42005404, адреса: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Соборна, будинок, 2в) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) - кошти сплачені за договором № 74/ПК 7 ЛУ5 від 19.08.2021 купівлі-продажу майнових прав у розмірі 121 817,74 грн. (сто двадцять одна тисяча вісімсот сімнадцять гривень сімдесят чотири копійки), інфляційне збільшення у розмірі 27 075 грн. 91 коп. (двадцять сім тисяч сімдесят п`ять гривень дев`яносто одна копійка), 3 % річних у розмірі 6177 грн. 66 коп. (шість тисяч сто сімдесят сім тисяч шістдесят шість копійок) та штраф у розмірі 119 509 грн. 06 коп. (сто дев`ятнадцять тисяч п`ятсот дев`ять гривень шість копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 3» (код ЄДРПОУ 42005404, адреса: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Соборна, будинок, 2в) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) - кошти сплачені за договором № 74/ПК 7 ЛУ5 від 19.08.2021 купівлі-продажу майнових прав у розмірі 121 817,74 грн. (сто двадцять одна тисяча вісімсот сімнадцять гривень сімдесят чотири копійки), інфляційне збільшення у розмірі 27 075 грн. 91 коп. (двадцять сім тисяч сімдесят п`ять гривень дев`яносто одна копійка), 3 % річних у розмірі 6177 грн. 66 коп. (шість тисяч сто сімдесят сім тисяч шістдесят шість копійок) та штраф у розмірі 119 509 грн. 06 коп. (сто дев`ятнадцять тисяч п`ятсот дев`ять гривень шість копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 3» (код ЄДРПОУ 42005404, адреса: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Соборна, будинок, 2в) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 3 819,40 грн. (дві тисячі сімсот сорок п`ять гривень вісімдесят копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 3» (код ЄДРПОУ 42005404, адреса: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Соборна, будинок, 2в) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 3 819,40 грн. (дві тисячі сімсот сорок п`ять гривень вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено: 07.10.2024 року.

Суддя А.В. Янченко