Рішення

від 26.09.2024 по справі 536/2817/23

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 536/2817/23

Провадження № 2/536/302/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Реки А.С.,

за участю секретаря судового засідання Шкіринець К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав,-

за участі представника позивача ОСОБА_2 ,

Встановив:

В провадженні Кременчуцького районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа за позовом Виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач виховує малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Мати дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . 25.09.2023 до служби у справах дітей надійшло повідомлення від ВП №2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області від 23.09.2023 року № 8698/115/109- 2023 щодо вчинення домашнього насильства (психологічного характеру) батьком ОСОБА_1 стосовно його співмешканки ОСОБА_6 у присутності малолітньої ОСОБА_3 . Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 173-2 КУпАП винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника. 25.09.2023 службою у справах дітей виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області спільно з Відділом охорони здоров`я, праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області здійснено виїзд по місцю проживання родини. Батька попереджено про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків. За період роботи з родиною проведено п`ять планових відвідувань за місцем проживання, в ході яких простежувався низький рівень батьківського потенціалу, що перешкоджає забезпеченню дитини освітою та повноцінним харчуванням, а також низьку компетентність у розумінні та задоволенні першочергових потреб дитини. За даних обставин родині неодноразово надавалась допомога в забезпеченні продуктами харчування та в забезпеченні одягом та взуттям дитини. Батько не завжди дослухався до рекомендацій та порад спеціалістів, не цікавиться життям, здоров`ям та навчанням дітей, що підтверджується актами обстеження від 25.09.2023 року, від 06.10.2023 року, від 30.10.2023 року, від 09.11.2023 року, від 22.11.2023 року. Батько не цікавиться навчанням дітей та не приділяє увагу їх здоров`ю. Згідно акту проведення оцінки рівня безпеки дітей від 30.11.2023 року було визначено, що подальше перебування дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є дуже небезпечним в родинному середовищі. 30.11.2023 було прийнято рішення виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 30.11.2023 року № 133 «Про негайне відібрання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 », про прийняття даного рішення 30.11.2023 року листом № 03-22/1516 повідомлено Кременчуцьку окружну прокуратуру Полтавської обласної прокуратури. Виходячи з вищевикладеного, на думку позивача, залишення дітей з батьком, який вживає алкогольні напої може призвести до трагічних наслідків та є небезпечним для життя та здоров`я дітей. Відібрання дітей у батька є вимушеною мірою - з метою захисту життя та здоров`я дітей, виходячи з найкращого забезпечення інтересів дітей. Батько не належним чином виконує свої батьківські обов`язки, не приділяє дітям достатньої уваги, не створює належних умов для проживання та навчання дітей, веде асоціальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями.

Позивач просить суд відібрати у ОСОБА_1 , без позбавлення батьківських прав дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 09 січня 2024 року було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 15 квітня 2024 року позовну заяву Виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав залишено без розгляду в частині відібрання у ОСОБА_1 без позбавлення батьківських прав дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 15 квітня 2024 року було закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Представник позивача Виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, обґрунтувавши їх доводами, викладеними у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні 03.07.2024 пояснив суду, що на даний час він намагається виправитися, кинути вживати алкогольні напої, в подальшому має намір працевлаштуватися. Проти задоволення позовних вимог не заперечує. В наступні судові засідання не з`явився, надав заяву про продовження розгляду справи за його відсутності.

Допитана в судовому засіданні малолітня свідок ОСОБА_3 , в присутності представника органу опіки та піклування та психолога ОСОБА_7 , пояснила суду, що на даний час вона проживає разом з тіткою, а до цього проживала разом з сестрою та батьком в с. Омельник. З татом вони проживали добре, він допомагав їй робити домашнє завдання. Від тітки її часто забирає сестра та в подальшому вона бажає проживати з сестрою.

Психолог вказала, що пояснення, надані малолітньою дитиною в судовому засіданні щодо її відносин з батьком можуть піддаватися сумніву, оскільки дитина не бажає втратити довіру батька.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 пояснила, що відповідач є її батьком. На даний час вона вже повнолітня, вийшла заміж та проживає з чоловіком. Вказала, що під час проживання з батьком у них спочатку були нормальні умови проживання, але після того як у батька з`явилася нова жінка умови погіршилися. Батько перестав приділяти їм з сестрою увагу. Після того, як ця жінка пішла від батька, той почав зловживати алкогольними напоями, вчиняв сварки, що негативно впливало на відносини в сім`ї. Вона поїхала від батька, а її молодша сестра залишилася з батьком та коли вона її забирала до себе, та скаржилася на батька, не хотіла йти додому після школи, не бажала з ним спілкуватися. На даний час вона рідко спілкується з батьком. Коли батько зловживав алкогольними напоями, то їх харчування було недостатнє; побутом займалася вона. Коли батько не пив, він годував їх. Коли батько зловживав алкогольними напоями, то не займався вихованням її малолітньої сестри.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона є директором центру надання соціальних послуг Омельницької сільської ради та їй відома родина Черемісіних більше п`яти років, оскільки сім`я перебуває під соціальним супроводом. Дружина ОСОБА_1 померла, і вихованням дітей займалася бабуся, але коли померла і бабуся, діти залишилися самі по собі. Молодша дитина була голодна, одягнена не по сезону, ОСОБА_1 часто перебував у стані алкогольного сп`яніння. Вона як директор центру надання соціальних послуг часто відвідувала родину Черемісіних та проводила бесіди з батьком. Підставою для відібрання дітей стало те, що малолітня дитина залишилася взимку на вулиці без теплого одягу та не могла потрапити до будинку, так як відповідач зловживав алкогольними напоями.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що відповідач ОСОБА_1 є її рідним дядьком. Їй відомо, що він зловживає алкогольними напоями та неналежно здійснює батьківські обов`язки, не приділяє увагу дітям. Малолітня ОСОБА_3 в зимову пору року не могла потрапити додому, після того як ОСОБА_1 відкрив двері з`ясувалося, що він був в стані алкогольного сп`яніння та не знав, що дитина не ночувала вдома. Вважає, що після смерті матері та дружини ОСОБА_1 неспроможний взяти на себе відповідальність за дітей, навчанням яких ніколи не цікавився, речі їм не купував, потребам дітей уваги не приділяв. Про випадки жорстокого відношення до дітей з боку ОСОБА_1 їй нічого не відомо.

Суд, заслухавши думку представника позивача, відповідача, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у відповідності ЦПК України випадках.

Згідно ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю останньої є ОСОБА_5 , батьком ОСОБА_1 (а.с.13).

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.14)

З повідомлення Відділення поліції №2 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області №8698/115/169-2023 від 23.09.2023, 22 вересня 2023 року о 21 год. 53 хв. мав місце факт домашнього насильства за адресою: АДРЕСА_1 . Постраждала особа ОСОБА_6 , кривдник ОСОБА_1 . Домашнє насильство вчинено в присутності дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.15).

З актів обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 від 25.09.2023 року, від 06.10.2023 року, від 30.10.2023 року, від 09.11.2023 року, від 22.11.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 під час обстежень знаходився з ознаками алкогольного сп`яніння, умови проживання неналежні, зі слів дітей встановлено, що батько їм уваги не приділяє (а.с.16-20).

Згідно характеристики опорного закладу «Омельницький ліцей» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , контроль та підтримка з боку батька відносно дитини відсутні. Дитина харчується нерегулярно, внаслідок чого звертається до шкільної медичної сестри. Батько дитини батьківські збори не відвідує, нерегулярно цікавиться успіхами дитини в школі. Не завжди дотримується рекомендацій вчительки щодо виховання та навчання дитини; в житті школи/класу участі не бере. Дитина часто після занять гуляла до вечора без догляду. Контроль зі сторони батька відсутній. Дитина потребує турботи та піклування з боку родини (а.с.22).

У відповідності до листа завідувача Омельницької АЗПСМ ОСОБА_11 , стан здоров`я дітей задовільний. Існує потреба в обстеженні дитини ОСОБА_12 дитячим гастроентерологом, так як дитина худощавої статури, бліда, часто недоїдала в сім`ї (а.с.23).

З акту проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_3 від 30.11.2023 року вбачається, що оцінка рівня безпеки дитини незадовільна (а.с.24-34).

Рішенням Виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області №133 від 30 листопада 2023 року постановлено негайно відібрати малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 у зв`язку з виникненням безпосередньої загрози для життя та здоров`я дитини (а.с. 42).

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до статті 8 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свободкожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За правилами статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до частини сьомої статті 7 СК Українидитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 150СК Українивизначено обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Згідно з частинами другою та четвертою статті155СК Українибатьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини першої статті 170 СК Українисуд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

Згідно пунктів 2-5 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: - ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; - жорстоко поводяться з дитиною; - є хронічними алкоголіками або наркоманами; - вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що факт того, що дитина може бути поміщена в середовище, яке більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням. Передання дитини під державну опіку слід розглядати як тимчасовий захід, здійснення якого повинно одразу припинитися, коли це дозволять обставини. Це означає, що такий захід не може бути санкціонований без попереднього розгляду можливих альтернативних заходів і повинно оцінюватись у контексті позитивного обов`язку держави вживати виважених і послідовних заходів для сприяння возз`єднання дітей зі своїми біологічними батьками, дбаючи при досягненні цієї мети про надання їм можливості підтримувати регулярні контакти між собою та, якщо це можливо, не допускаючи розлучення братів і сестер (пункти 50, 52 рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України»).

Ухвалюючи рішення в справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), ЄСПЛ наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

З досліджених під час розгляду справи доказів вбачається, що відповідач ОСОБА_1 тривалий час неналежним чином виконує батьківські обов`язки, а саме не приділяє належну увагу навчанню малолітньої дитини, що підтверджується характеристикою опорного закладу «Омельницький ліцей»; неналежно виконує батьківські обов`язки в частині піклування про стан здоров`я дитини, що підтверджується листом завідувача Омельницької АЗПСМ ОСОБА_11 , та не вживає заходів для належного здійснення батьківських обов`язків та забезпечення належних умов проживання дитини, що підтверджується актами обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 від 25.09.2023 року, від 06.10.2023 року, від 30.10.2023 року, від 09.11.2023 року, від 22.11.2023 року.

Відносно відповідача неодноразово застосовувалось попередження про необхідність зміни ставлення до виховання малолітньої дочки та створення необхідних умов для її проживання.

Також, відповідно до частин першої, другоїстатті 171 СК Українидитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Разом з тим думка дитини не повинна бути абсолютною для суду, якщо така згода не буде відповідати та сприяти захисту прав та інтересів дитини.

При вирішенні справи суд також враховує думку психолога, яка вказала, що пояснення, надані малолітньою дитиною в судовому засіданні щодо її відносин з батьком можуть піддаватися сумніву, оскільки дитина не бажає втратити довіру батька.

Таким чином встановлено, що на момент вирішення справи залишення малолітньої дитини за місцем проживання батька є небезпечним для життя та здоров`я дитини, тому відібрання малолітньої дитини від батька є виправданим та таким, що здійснюється в інтересах дитини.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті12,частини першоїстатті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд вважає, що позов слід задовольнити та відібрати малолітню дитину у відповідача без позбавлення його батьківських прав.

При цьому суд зауважує, що відібрання дітей у батьків це санкція за невиконання батьківських обов`язків. Ця санкція є більш м`якою, порівняно з іншими, зокрема із позбавленням батьківських прав. Відібрання дитини не є крайнім і незворотним заходом.

Згідно з вимогами ч.3 ст. 170 СК України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Отже, відповідач не позбавлений можливості змінити своє відношення та ставлення до виконання батьківських обов`язків та звернутись в суд із позовом про повернення дитини.

Зважаючи на викладене, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про відібрання дитини в батька без позбавлення батьківських прав, тому заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення.

Також, суд вважає необхідним при ухваленні рішення, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір, оскільки позивач звільнений від його сплати при зверненні до суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.19, 135, 170, 180 СК України, ст.ст. 2-4, 12, 13, 76-81, 89, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

Ухвалив:

Позов Виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав задовольнити.

Відібрати у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без позбавлення батьківських прав малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та передати дитину ОСОБА_3 Виконавчому комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області як органу опіки та піклування для вирішення питання про її подальше влаштування.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі сто сорок сім) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Полтавського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текс рішення складено 04.10.2024.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач Виконавчий комітет Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, місцезнаходження: Полтавська область, Кременчуцький район, с. Омельник, вул. Центральна, буд.66.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

СуддяА. С. Река