Рішення

від 07.10.2024 по справі 545/584/24

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/584/24

Провадження № 2/545/950/24

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.10.2024 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі :

головуючого судді Путрі О.Г.

при секретарі Литвинову В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Управляюча компанія з обслуговування житлового фонду с.Супрунівка» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього зробітку за час затримки розрахунку при звільнення та моральної шкоди, компенсації за невикористану відпустку, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього зробітку за час затримки розрахунку при звільнення, моральної шкоди та компенсацію за невикористану відпустку.

В обгрунтуванняпозовних вимогзазначив,що з08.09.2008року перебувавв трудовихвідносинах зКП «Житлово-комунальнийкомбінат с.Супрунівка»на посадідвірника,яке вподальшому змінилоназву наКП «Управляючакомпанія зобслуговування житловогофонду с.Супрунівки».На підставінаказу №9-Квід 15.11.2023року бувзвільнений завласним бажанням,відповідно дост.38КЗпП України.Зазначає,що востанній деньроботи зним небуло проведеноостаточного розрахунку.Згідно письмовихпояснень, представникпозивача адвокат ГорбенкоП.В.,що дієв інтересахпозивача,уточнив позовнівимоги,згідно якихпросив судстягнути звідповідача накористь позивача,не виплаченузаборгованість позаробітній платіза періодз 01.04.2023року по15.11.2023року урозмірі 49261,06 грн., середнійзробіток зачас затримкирозрахунку призвільненні в розмірі 19942 грн.,компенсацію за невикористану відпустку за 2023 рік у розмірі 4164,42 грн. Також просить стягнути моральну шкоду у розмірі 20000 грн., зазначивши, що поніс моральні страждання внаслідок невиплати заробітної плати.

Ухвалою суддіПолтавського районногосуду Полтавськоїобласті від05.03.2024року відкритопровадження поданій цивільнійсправі тапризначено їїрозгляд заправилами спрощеногопозовного провадженняз повідомленнямсторін про дату, час і місце судового засідання для розгляду справи по суті.

У судове засідання представник позивача та позивач не з?явився, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити, не заперечують щодо винесення заочного рішення. Додатково повідомив суд, що за весь час роботи двірником ОСОБА_1 , згідно внутрішнього трудового розпорядку, режим його роботи передбачав п?ятиденний робочий день з понеділка по п?ятницю, тривалість робочого часу з 08 год. ранку по 17-00 год. вечора.

Відповідач Комунальне підприємство «Управляюча компанія з обслуговування житлового фонду с.Супрунівка» в судові засідання, що були призначені 27.03.2024 року,10.06.2024 року,17.09.2024 року, 07.10.2024 року свого представника не направив, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, відповідно до вимог п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток на адресу місцезнаходження відповідача (а.с.40, 45,56).

Відзиву на позовну заяву або будь-яких клопотань із зазначенням поважності причин неприбуття в судові засідання відповідачем до суду не подано.

За змістом ч.4ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до вимог ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 07.10.2024 року призначено проведення заочного розгляду даної цивільної справи.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.

Судом встановлено,що з 08.09.2008 року позивач перебував у трудових відносинах з КП «Житлово-комунальний комбінат с.Супрунівка», що в подальшому змінило назву на Комунальне підприємство «Управляюча компанія з обслуговування житлового фонду с.Супрунівка» на посаді двірника (а.с.10).

15.11.2023 року на підставі Наказу №9-К був звільнений за власним бажанням, згідно ст.38 КЗпП (зворот а.с.10).

З дня звільнення до пред`явлення позову до суду з ним не був проведений розрахунок по заробітній платі.

З метою вирішення досудового спору, позивач звернувся до Північно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці щодо можливих порушень вимог про працю відповідача. 14 грудня 2024 року позивач отримав відповідь на звернення, згідно якого вбачається, що у період з 12 по 13 грудня 2023 року здійснено спробу проведення заходу державного контролю на підприємстві, проте, документи необхідні для проведення позапланової перевірки директором підприємства або уповноваженою ним особою надані не були, чим створено перешкоди у її проведені, у зв?язку з чим, 13.12.2023 року складено акт про неможливість проведення заходу державного контролю. (а.с.11).

Відповідно до довідки, виданої 26.02.2024 року головним бухгалтером КП «Управляюча компанія з обслуговування житлового фонду с.Супрунівки», заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 за період з квітня 2023 року по листопад 2023 року становить 53425,48 грн., яка складається із заробітної плати в сумі 49261,06 грн. та компенсації за невикористану відпустку при звільненні за 19 календарних днів в сумі 4164,12 грн. (а.с. 31).

Відповідно до статей 55,124Конституції України та статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.43Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до ст.94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч.1ст.115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

На підставі п. 1, 2 ч. 1, п. 4 ч. 4 ст.4 ,6, 7 Закону України "Про відпустки"установлюються такі види щорічних відпусток, як основна відпустка, додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці та додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

При цьому за змістом ч. 1 ст.24 Закону України "Про відпустки"у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Згідно із ч. 1ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені уст. 116 КЗпП, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до ст.116 КЗпП України,при звільненні працівника виплата всіх сум,що належать йому від підприємства,установи,організації,провадиться вдень звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював,то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми,нараховані та виплачені працівникові при звільненні,із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата,заохочувальні та компенсаційні виплати,інші виплати,на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства,у тому числі при звільненні)роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Згідно правового висновку, який викладено у постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18 січня 2017 року у справі № 6-2912цс16, всі суми (заробітна плата, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать.

Таким чином, встановлено, що на час звільнення позивач мав невикористані дні відпустки, тобто мав право на компенсацію за невикористані дні відпустки, а також існувала заборгованість по виплаті позивачу заробітної плати.

Відповідно до довідки, за період з квітня 2023 року по листопад 2023 року, позивачу не була виплачена компенсація за невикористану основну відпустку (19 календарних днів) в сумі 4164,42 грн. та не виплачена заробітна плата з квітня 2023 року по листопад 2023 року в сумі 49261,06 грн.

Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Згідно зі ст.117 КЗпП України, у разі не виплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 ЗУ « Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 року № 100.

З урахуванням цих норм, середньомісячна заробітна плата працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата.

Відповідно до п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

Встановлено, що заробітна плата позивача за останні два місяці, що передували звільненню склали 13192,60 грн. (6575,31 грн. заробітна плата за вересень + 6617,29 грн. заробітна плата за жовтень), а отже середньоденна заробітна плата складає 306,80 грн., ( 13192,60 грн. / 43 робочих дня), що підтверджується матеріалами справи. (а.с.48-50).

Варно зазначити, що відповідно до пункту 20Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставістатті 117 КЗпП Українистягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Враховуючи, що позивачем заявлено вимогу про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, за період з дня звільнення по день подачі позову, враховуючи принцип змагальності, диспозитивності, рівності сторін, суд приходить до висновку про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні,за період з дня звільнення (15.11.2023 року) по день подачі позову (14.02.2024 року), що становить 19942 грн. (306,80 грн. - середньоденна заробітна плата х 65 днів - кількість днів з моменту звільнення по день подачі позову).

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача по заробітній платі за період з квітня 2023 року по листопад 2023 року, середнього зробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсація за невикористану відпустку за період з урахуванням податків та зборів становить 73367,48 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 20000 грн., суд приходить до наступного висновку.

Так позивав вказує, що завдана йому моральна шкода полягала у моральних стражданнях, втраті нормальних життєвих зв`язків, необхідності докладання додаткових зусиль для організації свого життя, пошук шляхів захисту його прав ИА постійний пошук засобів для існування у зв`язку з невиплатою заробітної плати.

Відповідно до ч.ч. 3,4ст. 23 ЦК Україниморальна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до положеньст.1167 ЦК Україникомпенсація моральної шкоди здійснюється за наявності всіх загальних умов відповідальності за завдання шкоди, а саме: протиправної поведінки, моральної шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою моральною шкодою та вини заподіювача.

Статтею 237-1 КЗпП Українипередбачено,що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до змісту наведеної норми, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Такий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладений в постанові Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 369/9301/18.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, в результаті затримки виплати по заробітній платі та враховуючи, що станом на сьогоднішній день не виплачено всіх сум, що належать ОСОБА_1 від підприємства в день звільнення, відповідач поставив позивача в скрутне матеріальне становище та змусив докладати зусиль для організації свого життя, чим заподіяв моральну шкоду.

Враховуючи тривалість невиплати коштів та їх розмір, суд дійшов висновку про те, що 5000 грн. є достатньою та справедливою компенсацією заподіяної позивачу моральної шкоди.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн. за вимогою про стягнення моральної шкоди. В раховуючи, що вказана позовна вимога задоволена на 25% (5000 х 100% : 20000 =25%), то сплачений судовий збір за пред`явлення вказаної позовної вимоги, підлягає стягнення з відповідача на користь позивача в розмірі 302,80 грн.

Крім того, при зверненні до суду з позовом позивач був звільнений від сплати судового збору за вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі, компесації за затримку виплати заробітної плати після звільнення, компенсації за невикористану відпустку. На підставіст. 141 ЦПК України, враховуючи задоволення цих позовних вимог повністю, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 12,13,81,141,259,263-265, 280-282, 352 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Управляюча компанія з обслуговування житлового фонду с.Супрунівка» ( місцезнаходження: с.Супрунівка, вул.Цнтральна,13, Полтавський район, Полтавська область, 38714, код ЄДРПОУ 30297024) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі за період з 01.04.2023 року по 15.11.2023 року у розмірі 49261,06 грн. (сорок дев?ять тисяч двісті шістдесят одна гривня шість копійок) з урахуванням ПДФО та військового збору.

Стягнути з Комунального підприємства «Управляюча компанія з обслуговування житлового фонду с.Супрунівка» ( місцезнаходження: с.Супрунівка, вул.Цнтральна,13, Полтавський район, Полтавська область, 38714, код ЄДРПОУ 30297024) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 4164,42 грн. (чотири тисячі сто шістдесят чотири гривні сорок дві копійки) з урахуванням ПДФО та військового збору.

Стягнути з Комунального підприємства «Управляюча компанія з обслуговування житлового фонду с.Супрунівка» ( місцезнаходження: с.Супрунівка, вул.Цнтральна,13, Полтавський район, Полтавська область, 38714, код ЄДРПОУ 30297024) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній зробіток за час затримки розрахунку при звільнення в розмірі 19942 грн. (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот сорок дві гривні) з урахуванням ПДФО та військового збору.

Стягнути з Комунального підприємства «Управляюча компанія з обслуговування житлового фонду с.Супрунівка» ( місцезнаходження: с.Супрунівка, вул.Цнтральна,13, Полтавський район, Полтавська область, 38714, код ЄДРПОУ 30297024) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду в розмірі 5000 грн. (п?ять тисяч гривень).

Стягнути з Комунального підприємства «Управляюча компанія з обслуговування житлового фонду с.Супрунівка» ( місцезнаходження: с.Супрунівка, вул.Цнтральна,13, Полтавський район, Полтавська область, 38714, код ЄДРПОУ 30297024) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 302,80 грн.

Стягнути зКомунального підприємства«Управляюча компаніяз обслуговуванняжитлового фондус.Супрунівка»(місцезнаходження: с.Супрунівка,вул.Цнтральна,13,Полтавський район,Полтавська область,38714,код ЄДРПОУ30297024) на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Допустити негайне виконання рішення суду про виплату заборгованості по заробітній платі в межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його проголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.Г.Путря