Рішення

від 01.10.2024 по справі 548/1878/24

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/1878/24

Провадження №2/548/581/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.10.2024 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Коновод О.В.

за участю секретаря судового засідання - Манжос Т.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хоролу в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини

В С Т А Н О В И В:

Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Позивач звернувся до Хорольського районного суду Полтавської області з вищевказаним позовом.

На обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 10.03.2020 виконавчим комітетом Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавьскої області.

На час смерті 06.03.2020 останнім місцем проживання ОСОБА_2 було АДРЕСА_1 (на теперішній час Лубенського району) Полтавської області, що підтверджується довідкою відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області № 09-08-01/300 від 26.04.2024. На день смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 року ОСОБА_2 був зареєстрований один.

Позивач, ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_2 , виданого 07.04.2005 відділом реєстрації актів цивільного стану Чутівського районного управління юстиції Полтавської області.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема на: на земельну ділянку, площею 2,2923 га, кадастровий номер № 5324887000:00:005:0013 що розташована на території Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області (колишньої Шишацької сільської ради Хорольського району Полтавської області), яка належала померлому відповідно до державного акту серії ЯМ № 175229;на земельну ділянку, площею 2,2586 га, кадастровий номер № 5324887000:00:013:0075 що розташована на території Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області (колишньої Шишацької сільської ради Хорольського району Полтавської області), яка належала померлому відповідно до державного акту серії ЯМ № 128898.

Спадкоємцями майна померлого ОСОБА_2 є позивач, ОСОБА_1 , мати позивача ОСОБА_3 , та брат позивача ОСОБА_1 .

Після звернення позивача до нотаріуса щодо оформлення свідоцтва про спадщину майна померлого ОСОБА_2 , листом № 63/01-16 від 13.05.2024, позивачу було повідомлено, що ним пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , встановлений ст. 1270 Цивільного кодексу України, який починається з дня відкриття спадщини, у зв`язку з чим позивачу необхідно звернутися до суду із заявою про продовження строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Крім того, відповідно до інформаційної довідки № 76949414 від 14.05.2024 зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) 24.06.2020 заведено спадкову справу № 66011662 (номер у нотаріуса 37/2020) на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Заяви про прийняття спадщини нотаріусу подали мати позивача ОСОБА_3 , та брат позивача ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 мати позивача ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 07.12.2022 Хорольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Північно-Схілного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).

Відповідно до довідки № 163, виданої 26.02.2024 Вишневим старостинським округом Лубенського району Полтавської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а/з №592 від 07.12.2022 у АДРЕСА_2 .

Крім того, позивач тривалий час не спілкується з братом ОСОБА_1 , зв`язок з ним не підтримує.

У встановлений законом шестимісячний строк позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини з поважних причин, так, як він не має відповідної юридичної освіти та достатніх знань в області спадкового права України і вважав, що фактично прийняв спадщину, оскільки є рідним сином спадкодавця, крім того, позивач постійно проживає на значній відстані від місця знаходження спадкового майна.

У зв`язку з тим, що мати позивача ОСОБА_3 померла, а зі своїм братом ОСОБА_1 позивач не тривалий час не спілкується та не підтримує зв`язок, останній не може у порядку ч. 2 ст. 1272 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) отримати від вищевказаних осіб письмові згоди на подачу письмової заяви про прийняття спадщини.

Разом з цим позивач підтверджує, шо ним нотаріусу заяви про відмову у прийнятті спадщини не подавалася.Таким чином, позивач змушений звернутися до суду з позовною заявою про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини .

20.08.2024 по справі було відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Позивач та його представник у підготовче судове засідання не з`явилися, прохали суд розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача у підготовче судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, протягом строку, встановленого судом, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому не заперечує проти задоволення позову, просить розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відзив, або пояснення на позов не надав.

Відповідно до п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не надав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, суд, до початку розгляду справи по суті, визнав можливим її заочний розгляд, на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд вважає, що за результатами підготовчого судового провадження має бути ухвалене рішення, яким вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом.Норми права, застосовані судом.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 10.03.2020 виконавчим комітетом Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавьскої області.

На час смерті 06.03.2020 останнім місцем проживання ОСОБА_2 було АДРЕСА_1 (на теперішній час Лубенського району) Полтавської області, що підтверджується довідкою відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області № 09-08-01/300 від 26.04.2024. На день смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 року ОСОБА_2 був зареєстрований один.

Позивач, ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_2 , виданого 07.04.2005 відділом реєстрації актів цивільного стану Чутівського районного управління юстиції Полтавської області.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема на: на земельну ділянку, площею 2,2923 га, кадастровий номер № 5324887000:00:005:0013 що розташована на території Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області (колишньої Шишацької сільської ради Хорольського району Полтавської області), яка належала померлому відповідно до державного акту серії ЯМ № 175229;на земельну ділянку, площею 2,2586 га, кадастровий номер № 5324887000:00:013:0075 що розташована на території Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області (колишньої Шишацької сільської ради Хорольського району Полтавської області), яка належала померлому відповідно до державного акту серії ЯМ № 128898.

Спадкоємцями майна померлого ОСОБА_2 є позивач, ОСОБА_1 , мати позивача ОСОБА_3 , та брат позивача ОСОБА_1 .

Після звернення позивача до нотаріуса щодо оформлення свідоцтва про спадщину майна померлого ОСОБА_2 , листом № 63/01-16 від 13.05.2024, позивачу було повідомлено, що ним пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , встановлений ст. 1270 Цивільного кодексу України, який починається з дня відкриття спадщини, у зв`язку з чим позивачу необхідно звернутися до суду із заявою про продовження строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Крім того, відповідно до інформаційної довідки № 76949414 від 14.05.2024 зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) 24.06.2020 заведено спадкову справу № 66011662 (номер у нотаріуса 37/2020) на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Заяви про прийняття спадщини нотаріусу подали мати позивача ОСОБА_3 , та брат позивача ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 мати позивача ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 07.12.2022 Хорольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Північно-Схілного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).

Відповідно до довідки № 163, виданої 26.02.2024 Вишневим старостинським округом Лубенського району Полтавської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а/з №592 від 07.12.2022 у АДРЕСА_2 .

Крім того, позивач тривалий час не спілкується з братом ОСОБА_1 , зв`язок з ним не підтримує.

У встановлений законом шестимісячний строк позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини з поважних причин, так, як він не має відповідної юридичної освіти та достатніх знань в області спадкового права України і вважав, що фактично прийняв спадщину, оскільки є рідним сином спадкодавця, крім того, позивач постійно проживає на значній відстані від місця знаходження спадкового майна.

У зв`язку з тим, що мати позивача ОСОБА_3 померла, а зі своїм братом ОСОБА_1 позивач не тривалий час не спілкується та не підтримує зв`язок, останній не може у порядку ч. 2 ст. 1272 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) отримати від вищевказаних осіб письмові згоди на подачу письмової заяви про прийняття спадщини.

Викладені у позовні заяві обставини, підтверджуються наступними письмовими доказами: копією паспорта громадянина України позивача, копією картки фізичної особи - платника податків позивача, копія довідки про реєстрацію місця проживання позивача, копія свідоцтва про народження позивача, копією свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , копією паспорта та ідентифікаційного коду ОСОБА_2 , копією довідки № 09-08/01/300 від 26.04.2024, виданої відділом «Центра надання адміністративних послуг виконавчого комітету Хорольської міської ради», копією довідки приватного нотаріуса Вовк А.М. № 63/01-16 від 13.05.2024, копією інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, копія свідоцтва про одруження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , копією довідки № 163 від 26.02.2024 виданої Вишневим старостинським округом Лубенського району Полтавської області, копією державного акту на землю серія ЯМ № 128898, копією державного акту на землю серія ЯМ № 175229, копією інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на землю, копією інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на землю.

Згідно ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Статтею 1221 ЦК України визначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Статтею 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до пункту 3 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 22.02.2012 року за № 282/20595 визначено, що для прийняття спадщини чи відмови від прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Прийняття і відмова від прийняття спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину. Якщо спадкоємець протягом шести місяців не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщину. Суд може визначити спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Спадкоємець, якому за рішенням суду встановлено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, повинен у межах установленого судом строку прийняти спадщину шляхом подання нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідної заяви. Не вимагається звернення до суду для визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини, якщо усі спадкоємці, які прийняли спадщину, подадуть письмову заяву про згоду на прийняття спадщини спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини. Такі заяви спадкоємців мають бути подані нотаріусу до видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності такої згоди спадкоємцеві, який пропустив строк для прийняття спадщини, необхідно подати до нотаріуса за місцем відкриття спадщини заяву про її прийняття.

Згідно роз`яснень п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 17.03.2021 у справі № 638/17145/17, поважними причинами пропущення строку для прийняття спадщини є, крім іншого, велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна, складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 13 Конвенції визнається право на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі "Ілхан проти Туреччини" від 27.06.2000 р., при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За вимогами ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інетересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України. У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України випливає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом ніж той, який встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного, що вказані обставини свідчать про поважність причин пропущення позивачем строку для прийняття спадщини, відповідно до норм вітчизняного законодавства, міжнародного права та судової практики ЄСПЛ, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів, приходить до висновку, що у позивача були перешкоди для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини та такі обставини є поважними, а тому позов підлягає задоволенню.

Суд вважає, що позивачеві для звернення до нотаріальної контори буде достатньо двох місяців з дня набрання законної сили цього рішення суду.

Зважаючи на зазначене, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 104, 105, 110-114 СК України, ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76 - 81, 133, 200, 206, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ), представник позивача: адвокат Пасюта Анатолій Анатолійович ( свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльність № 3933, видане 26 жовтня 2021 року; правнича (правова) допомога надається відповідно до договору від 06.08.2024; місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ; офіційна електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_5 ; адреса електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ) до ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 ) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,- задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , додатковий строк для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , терміном 2 (два) місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Полтавського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 01 жовтня 2024 року.

Суддя: О.В. Коновод