Ухвала

від 03.10.2024 по справі 522/2891/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-кп/813/1917/24

Справа № 522/2891/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі:

головуючий суддя ОСОБА_2

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_8 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 15 травня 2024 року про закриття кримінального провадження №12023162510000871, внесеного до ЄРДР 20 червня 2023 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Точилове Ананївського району Одеської області, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, інженера технічного нагляду ТОВ «ТЕХНАГЛЯДБУД» (код ЄДРПОУ 41097976), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України,-

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення.

Оскаржуваною ухвалою було задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_9 про звільнення від кримінальної відповідальності.

Звільнено ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, на підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Закрито кримінале провадження відносно ОСОБА_9 за ч.2 ст.367 КК України на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

Стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у загальному розмірі 22718 гривень 40 копійок.

Також вирішено долю речових доказів та скасовано заходи забезпечення кримінального провадження.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

14 червня 2024 року на зазначену ухвалу прокурор Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Клопотання про поновлення строку обґрунтоване тим, що прокурор не був присутній на оголошенні ухвали, тому строк на апеляційне оскарження має обчислюватись з дня отримання її копії, а саме 07 червня 2024 року (дата відкриття електронно листа, який направлений судом першої інстанції 20.05.2024 року).

Позиції учасниківсудового розгляду.

Прокурор підтримала клопотання та просила строк апеляційного оскарження поновити.

Захисник не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Інші учасники кримінального провадження про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників судового засідання, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи клопотання, апеляційний суд доходить висновку про таке.

Мотиви суду.

Частиною 1 ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь - якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.

Згідно з положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Згідно пункту 1 ч. 1 ст.395КПК України апеляційна скарга подається на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, - через суд, який ухвалив судове рішення.

Нормою п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК України встановлено, що апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на інші ухвали суду першої інстанції протягом семи днів з дня ії оголошення.

У свою чергу, частиною третьою статті 395 КПК України встановлені виключення із загальних правил щодо обчислення строку на апеляційне оскарження, а саме для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення; якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З викладених положень закону вбачається, що виключення із загального правила передбачені для двох категорій учасників кримінального провадження, одна з яких є істотно обмеженою у правах та доступі до інформаційних благ в силу утримання під вартою, що зумовлює необхідність надання додаткового часу для підготовки та подачі такою особою апеляційної скарги, а друга з об`єктивних причин, ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує.

За змістом статті 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені, зокрема законом, проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.

Як убачається з матеріалів судового провадження, 15 травня 2024 року за участі прокурора ОСОБА_8 було розглянуто клопотання обвинуваченого ОСОБА_9 про звільнення від кримінальної відповідальності (а.с.98-99 т.1), тому строк на подачу апеляційної скарги для сторони обвинувачення обчислюється з наступного дня після проголошення ухвали, тобто 16 травня 2024 року та сплинув 22 травня 2024, який був останнім днем для подачі апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу було подано засобами поштового зв`язку 14 червня 2024 року( а.с.112 т.1).

Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів наголошує, що правило початку перебігу строку «з дня отримання копії судового рішення» не поширюється на осіб, які були викликані у судове засідання, оскільки у такому випадку строк на апеляційне оскарження обчислюється за загальним правилом, а саме з моменту оголошення судового рішення, та констатує, що апеляційна скарга прокурора надійшла поза межами строку, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК України.

Частиною 1 ст. 117 КПК України передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише у тому випадку, якщо його пропущено з поважних причин. Отже, в ініційованому учасником кримінального провадження клопотанні про поновлення процесуального строку має бути наведено причини, через які цей строк пропущено. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Однак поняття поважності причин пропуску процесуальних строків є оціночним. Зокрема, з системного аналізу ст. ст. 117, 138, п. 1 ч. 1 ст. 232, п. 1 ч. 1 ст. 336, ч. 3 ст. 400 КПК слідує, що під поважними причинами пропуску звернення до суду слід розуміти лише ті обставини, які не залежали від волі особи і об`єктивно перешкоджали чи унеможливлювали своєчасне її звернення до суду у встановлений КПК строк. Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 13.07.2017 по справі № 5-117кс(15)17.

Тож можливість поновити строк на апеляційне оскарження кримінальний процесуальний закон пов`язує з тим чи обставини, унаслідок яких скаргу подано несвоєчасно, залежали від волі ініціатора перегляду і чи пов`язані вони з дійсно істотними перешкодами/труднощами, що унеможливили або ускладнили своєчасне звернення в суд.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 127/17092/18, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінка особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Твердження прокурора про те, що його відсутність під час оголошення тексту ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 15 травня 2024 року, тягне за собою неможливість подачі апеляційної скарги у строк, передбачений ст. 395 КПК України, не може слугувати підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки прокурор особисто приймав участь в судовому засіданні, був обізнаний про те що суд видалився до нарадчої кімнати та на проголошення повного тексту судового рішення не прибув, із заявою про видачу копії оскаржуваної ухвали він не звертався, що в свою чергу не може свідчити про активну процесуальну поведінку, спрямовану на реалізацію права на апеляційне оскарження в межах, визначених кримінально-процесуальним законом.

Крім того, як убачається з матеріалів судового провадження, 20 травня 2024 року на електронну адресу, яку особисто надав прокурор, було направлено копію оскарженої ухвали, що підтверджується довідкою про відправку електронного листа (а.с. 103 т.1), та прокурором в апеляційній скарзі не заперечується.

Порушення строків оскарження ухвали суду, передбачених п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК України, зважаючи на кваліфікаційний рівень прокурора, є суб`єктивною обставиною, яка виникла внаслідок безпосередніх дій самого прокурора, тому вона не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, а будь-яких об`єктивних причин, які б завадили прокурору своєчасно подати апеляційну скаргу до закінчення строку на оскарження ухвали суду прокурор не зазначив, а неналежне виконання прокурором свого процесуального права, не можуть змінювати загальний порядок обчислення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

Дана правова позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ як джерело права.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, принцип правової визначеності передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

У своєму рішенні Європейський суд з прав людини в справі «Устименко проти України» вказує, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі «Мельник проти України», норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження і перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Керуючись статями 113, 116, 117, 370-372, 376, 395, 404, 407, 419, 532 КПК України, апеляційний суд,-

ухвалив:

Відмовити у задоволені клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_8 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 15 травня 2024 року про закриття кримінального провадження №12023162510000871, внесеного до ЄРДР 20 червня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_9 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.

Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала разом з усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4