Постанова

від 18.09.2024 по справі 523/19925/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5595/24

Справа № 523/19925/23

Головуючий у першій інстанції Дяченко В.Г.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Громіка Р.Д.,

суддів Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І.,

за участю секретаря Триколіч І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Одеської міської ради, Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський ордена «Знак пошани» Завод продовольчого машинобудування», Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп плюс сервіс», треті особи, що заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійні позовні вимоги щодо предмету спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , про визнання правомірним прийняття рішення виконавчим комітетом Суворовської районної ради народних депутатів №49 від 22.01.1993 р. «Про скасування Рішення №234 від 19.04.1991 року та застосування наслідки нікчемності (недійсності) рішення виконавчого комітету Суворовської районної ради народних депутатів №234 від 19.04.1991 року,

ВСТАНОВИВ:

1. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог.

До Суворовського районного суду м. Одеси через підсистему «Електронний суд» надійшов позов ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_11 , до Одеської міської ради, Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради, Одеського ордена «Знак Пошани» завод продовольчого машинобудування підприємство з колективною власністю завод "Продмаш", Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп плюс сервіс», треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , в якому позивач просив на підставі ст. ст. 8, 151-2 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. № 7-рп/2009 у справі №1-9/2009 визнати правомірним прийняття рішення виконавчим комітетом Суворовської районної ради народних депутатів №49 від 22.01.1993 р. «Про скасування Рішення №234 від 19.04.1991 р. Крім того, на підставі ст. ст. 8, 129-1, 151-2 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. № 7-рп/2009 у справі №1-9/2009, Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 7 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021, Постанови Ради міністрів УРСР від 28 квітня 1980 р. N 285, Постанови Верховної Ради Української РСР №506-12, від 29.11.1990 р., ст. 134 Конституції УРСР, Постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року у справі № 910/10784/16 застосувати наслідки нікчемності (недійсності) рішення виконавчого комітету Суворовської районної ради народних депутатів №234 від 19.04.1991 р. шляхом відновлення становища яке існувало до 19.04.1991р. стосовно будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1 , з державною формою власності.

Короткий зміст заяви про закриття провадження.

Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп плюс сервіс» подало клопотання про закриття провадження у справі

Вказане клопотання мотивовано тим, що позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на ст. ст. 8, 151-2 Конституції України від 28.06.1996 року, Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. № 7-рп/2009 у справі №1-9/2009, 129-1, 151-2 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 7 квітня 2021 року № 1-p(11)/2021, ст.134 Конституції УРСР, Постанову Верховної Ради Української РСР №506-12, від 29.11.1990 р., виходячи з такого правового регулювання зазначених правовідносини вони є адміністративними за правовою природою.

Тобто, зазначена позовна заява не містить жодної підстави вважати про існування спору про право, та навпаки спір про право третіх осіб на приватизацію та викуп вже розглянутий Верховним Судом в окремому провадженні, яке вказано у відзиві ТОВ «Темп Плюс Сервіс» (№523/17882/19), а тому відповідно до ст. 19 КАС України, дана справа підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Просив закрити провадження у справі.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2024 року залучено до участі у справі №523/19925/23, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . Роз`яснено третім особам, що вони мають права та обов`язки, передбачені ст. 43 ЦПК України. Клопотання представника ТОВ «Темп плюс сервіс»- Зубова С.Г. про закриття провадження у справі, задоволено частково. Закрито провадженняу справіза позовом ОСОБА_2 ,та третіхосіб,що заявляютьсамостійні вимогищодо предметуспору: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 ,до Одеськоїміської ради,Суворовської районноїадміністрації Одеськоїміської радипро визнанняправомірним прийняттярішення виконавчимкомітетом Суворовськоїрайонної радинародних депутатів№49від 22.01.1993р.«Про скасуванняРішення №234від 19.04.1991року тазастосування наслідкинікчемності (недійсності)рішення виконавчогокомітету Суворовськоїрайонної радинародних депутатів№234від 19.04.1991року. Роз`яснено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 право звернення з позовом в порядку адміністративного судочинства. Відмовлено в задоволенні клопотань представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_11 про витребування доказів. Закрити підготовче засідання та призначити цивільну справу до судового розгляду по суті на 11.00 год. 16 травня 2024 року, у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 7, в приміщенні Суворовського районного суду м. Одеси, вул. Чорноморського козацтва, 68.

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині закриття провадження у справі та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 , та третіх осіб, що заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , до Одеської міської ради, Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання правомірним прийняття рішення виконавчим комітетом Суворовської районної ради народних депутатів №49 від 22.01.1993 р. «Про скасування Рішення №234 від 19.04.1991 року та застосування наслідки нікчемності (недійсності) рішення виконавчого комітету Суворовської районної ради народних депутатів №234 від 19.04.1991 року підлягають розгляду в адміністративному судочинстві.

2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог заяви, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справу необхідно направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції оскаржується тільки в частині закриття провадження, а тому підлягає перегляду виключно в цій частині.

Закриваючи провадження у справі за позовом ОСОБА_2 , та третіх осіб, що заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , до Одеської міської ради, Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання правомірним прийняття рішення виконавчим комітетом Суворовської районної ради народних депутатів №49 від 22.01.1993 р. «Про скасування Рішення №234 від 19.04.1991 року та застосування наслідки нікчемності (недійсності) рішення виконавчого комітету Суворовської районної ради народних депутатів №234 від 19.04.1991 року, суд першої інстанції виходив з наступного.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з рішенням виконавчого комітету Суворовської райради народних депутатів № 234 від 19.04.1991 року « Про правову реєстрацію в ОМБТІ будинків заводу «Продмаш» і перереєстрації будівлі за СПТУ-8», яке позбавило наймачів прав щодо приватизації спірного майна.

22 січня 1993 року рішенням №49 виконавчого комітету Суворовської районної ради народних депутатів «Про скасування рішення виконкому №234 від 19.04.1991 року «Про правову реєстрацію в ОМБТІ будинків заводу «Продмаш» та перереєстрацію будівлі за СПТУ-8" було вирішено, зокрема: рішення виконкому №234 від 19.04.1991 "Про правову реєстрацію в ОМБТІ будинків заводу «Продмаш» - скасувати; вважати гуртожиток по АДРЕСА_8 власністю СПТУ-8; СПТУ-8 зареєструвати гуртожиток по АДРЕСА_2 , в ОМБТІ.

Таким чином, вимоги позивача ОСОБА_2 та третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , пов`язані з визнанням правомірним рішення виконавчого комітету Суворовської районної ради народних депутатів № 49 від 22.01.1993 року «Про скасування Рішення № 234 від 19.04.1991 року».

Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов`язані з публічно-правовими відносинами заявника з суб`єктом владних повноважень - органом місцевого самоврядування, а отже, вимога позивача ОСОБА_2 , та третіх осіб, що заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , до Одеської міської ради, Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За змістом частини 1 статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у п. 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

За правилами ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття провадження у справі.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відтак, з`ясувавши характер спірних правовідносин, суд вважав за необхідне клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп плюс сервіс»- Зубова С.Г. про закриття провадження у справі, задовольнити частково, а саме закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_2 , та третіх осіб, що заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , до Одеської міської ради, Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання правомірним прийняття рішення виконавчим комітетом Суворовської районної ради народних депутатів №49 від 22.01.1993 р. «Про скасування Рішення №234 від 19.04.1991 року та застосування наслідки нікчемності (недійсності) рішення виконавчого комітету Суворовської районної ради народних депутатів №234 від 19.04.1991 року.

На виконання вимог ч. 1 ст. 256 ЦПК України позивачу та третім особам, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, необхідно роз`яснити право звернутись з відповідним позовом в порядку адміністративного судочинства.

Однак судова колегія суддів не може погодитись із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно із п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Частиною першою статті 19 ЦПК України визначено, що Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Водночас, Відповідно до пункту першого частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно зі статтею 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (пункт 1 частини першої статті 4 КАС України).

Публічно-правовий спір це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).

Суб`єкт владних повноважень це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Отже, до справ адміністративної юрисдикції процесуальний закон відніс публічно-правові спори, ознакою яких є не лише особливий суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких закон установив інший порядок судового вирішення. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Тоді як приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

У справі, яка переглядається, заявлені позовні вимоги ОСОБА_2 , та третіх осіб, що заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , до Одеської міської ради, Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання правомірним прийняття рішення виконавчим комітетом Суворовської районної ради народних депутатів №49 від 22.01.1993 р. «Про скасування Рішення №234 від 19.04.1991 року та застосування наслідки нікчемності (недійсності) рішення виконавчого комітету Суворовської районної ради народних депутатів №234 від 19.04.1991 року.

Апеляційний суд зазначає, що вказані вимоги мають приватноправовий характер, так як, на думку позивача і обґрунтовані тим, що порушені майнові права на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційний суд також звертає увагу на те, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року у справі №420/6843/20 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі № 420/6843/20за позовом ОСОБА_12 до Одеської міської ради та Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, за участі третіх осіб: Одеського ордена Знак Пошани заводу продовольчого машинобудування підприємство з колективною власністю завод Продмаш, ТОВ Темп плюс Сервіс, ТОВ Темп- плюс + про визнання протиправним та скасування рішення.

Вказана ухвала набрала законної сили, ніким не оскаржена.

У своїй ухвалі адміністративний суд зазначив, що: «з позовної заяви ОСОБА_12 , вбачається, що спірні правовідносини стосуються права розпорядження житлом, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що Одеський ордена «Знак пошани» завод продовольчого машинобудування, підприємство з колективною власністю завод «Продмаш» та ТОВ «Темп плюс сервіс» подали позовну заяву до Суворовського районного суду м. Одеси. В позовній заяві позивачі просять відновити порушене право заводу «Продмаш», скасувавши розпорядження органу приватизації №35234 від 03.05.1994 р., яким передано 449/1000 кв.16 за вище зазначеною адресою, власником якої в теперішній час є добросовісний набувач ОСОБА_13 , скасувавши реєстрацію права власності на вище зазначену квартиру, та зареєструвати це право за заводом « ОСОБА_14 ». На думку позивача право на приватизацію даної квартири було незаконним на підставі рішення виконавчого комітету Суворовської районної Ради народних депутатів №234 від 19.04.1991 року «Про правову реєстрацію в ОМБТІ будинків заводу «Продмаш».

Позивач звертає увагу суду на той факт, що прийнята в дар квартира також була приватизована минулим володільцем ОСОБА_15 , що підтверджується довідкою КП «Міське агентство з приватизації житла» №194/0109 від 03.05.2018 р. Не оскаржене позивачем в встановлений законом строк рішення №234 ставить під сумнів захист своєї власності, а саме кв. АДРЕСА_3 від незаконних посягань заводу «Продмаш» та ТОВ «Темп плюс сервіс» шляхом подачі позову на підставі рішення №234 про позбавлення права власності здобутої шляхом приватизації квартири. Рішення №234 суперечить закону України «Про приватизацію державного майна» та може позбавити мене права власності на приватизовану квартиру.

Отже, предметом спірних правовідносин є майнові права на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, спір має приватноправовий характер та підлягає розгляду за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Слід зазначити, що зазначена позиція щодо юрисдикції відповідних спорів висловлена в постанові Великої палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №337/2535/2017 (провадження №14-130цс18)».

Крім того, на розгляді судів перебувала цивільна справа №523/14234/20 за позовом ОСОБА_12 до Одеської міської ради, Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, треті особи: Одеський ордена «Знак пошани» завод продовольчого машинобудування - підприємство з колективною власністю завод «Продмаш», яке змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеський ордена «Знак Пошани» завод продовольчого машинобудування» (далі завод «Продмаш»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Темп плюс сервіс» (далі ТОВ «Темп плюс сервіс»), Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕМП-ПЛЮС+» (далі ТОВ «ТЕМП-ПЛЮС+»), мале приватне підприємство «З.С.В.» (далі МПП «З.С.В») про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Суворовської районної ради народних депутатів.

У вказаному позові позивач просила визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Суворовської районної ради народних депутатів № 234 від 19 квітня 1991 року «Про правову реєстрацію в ОМБТІ будинків заводу «Продмаш».

РішеннямСуворовського районного суду міста Одеси від 10 листопада 2022 року, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року, відмовлено ОСОБА_12 у задоволенні позову до Одеської міської ради та Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, треті особи: завод «Продмаш», ТОВ «Темп плюс сервіс», ТОВ «ТЕМП-ПЛЮС+», МПП «З.С.В.», про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Суворовської районної ради народних депутатів № 234 від 19 квітня 1991 року «Про правову реєстрацію в ОМБТІ будинків заводу «Продмаш».

Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 вересня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_12 залишено без задоволення. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року залишено без змін.

Таким чином, на розгляді судів перебували аналогічні позовні вимоги і схожий контекст правовідносин, а тому такі позовні вимоги є приватноправовими за своїм характером і підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Таким чином, розглядаючи справу, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині закриття провадження у справі, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2024 року в оскаржуваній частині скасувати та направити справу до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 30 вересня 2024 року.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

А.І. Дришлюк