Ухвала

від 23.09.2024 по справі 755/16079/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/16079/24

Провадження №: 2/755/8637/24

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження у справі

"23" вересня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, третя особа: ОСОБА_2 про зобов`язання внести відомості про власника земельної ділянки в Єдиний реєстр речових прав та до Державного земельного кадастру, -

В С Т А Н О В И В:

17.09.2024 до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, третя особа: ОСОБА_2 про зобов`язання внести відомості про власника земельної ділянки в Єдиний реєстр речових прав та до Державного земельного кадастру, яка 19.09.2024 було передана в провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Вивчивши зміст поданої заяви з доданими до неї документами, приходжу наступного.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд:

1)зобов`язати Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області внести відомості про ОСОБА_1 як про власника долі земельної ділянки площею 0,0516 га за адресою: АДРЕСА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та до Державного земельного кадастру відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

2)зобов`язати Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головне управління Держгеокадастру ум. Києві та Київській області внести відомості про ОСОБА_2 як про власника долі земельної ділянки площею 0,0516 га за адресою: АДРЕСА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та до Державного земельного кадастру відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що є власницею земельної ділянки розміром 0,1032 га для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва відповідно до нотаріально завіреного Договору приватним нотаріусом Морозовим С.В., реєстровий № 2213 від 08.07.2020 купівлі - продажу частки земельної ділянки. Пунктом 3 Договору вказано, що земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:66:049:0035. Згідно Відомостей з Державного реєстру речових прав 390741530 від 13.08.2024 на вказану земельну ділянку, після складання договору купівлі-продажу частки земельної ділянки від 08.07.2020 зареєстровані відомості про речове право: № 46823499 на частку спільної ділянки за ОСОБА_2 ; №37225511 на частку спільної ділянки за ОСОБА_1 . Договором від 16.09.2022, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яворською Н. В. та зареєстрований в реєстрі № 381 між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була поділена земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 . Пунктом 5 Договору співвласники встановили, що відповідно до плану поділу земельної ділянки, земельна ділянка поділилась: на окрему земельну ділянку площею 0,0516 га, позначеною на плані, як земельна ділянка НОМЕР_1 , право власності виникає у співвласника 1 - ОСОБА_1 ; на окрему земельну ділянку площею 0,0516 га, позначеною на плані, як земельна ділянка НОМЕР_2 , право власності виникає у співвласника - ОСОБА_2 . Однак, наразі відсутня інформація в Державному реєстрі речових прав та у Державному земельному кадастрі відомостей ОСОБА_1 як власника земельної ділянки площею 0,0516 га, кадастровий номер, що підтверджується Витягом НВ-8000041412022 від 18.11.2022 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, якій після розділу було надано кадастровий № 8000000000 :66:049:0157. 17.06.2024 було направлено заяву про внесення інформації про власника земельної ділянки, але відповіді отримало не було, що зумовлює зверненню до суду із цим позовом.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 17 Закону України 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Отже, поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Убачається, що спірні правовідносини між сторонами виникли щодо невнесення відомостей про власника земельної ділянки до Єдиного реєстру речових прав та до Державного земельного кадастру, проте даний позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, ураховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За правилами частини другої ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

З наведених до суду обґрунтувань убачається, що між сторонами відсутній спір щодо майна - земельної ділянки, однак існує спір щодо внесення відомостей про власників земельної ділянки до відповідних реєстрів на підставі укладеного між сторонами правочину, що свідчить про те, що заявлені вимоги про внесення відомостей не є похідними від спору щодо такого майна чи майнових прав на нього, оскільки таких вимог позивач не заявляє, що зумовлює не можливість прийняття такої позовної заяви до провадження місцевим загальним судом, оскільки такі вимоги слід розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Розмежування предметної юрисдикції місцевих загальних судів як адміністративних наведено у ст. 20 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

За вимог п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.

Згідно положень п.п. 2 п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 був затверджений Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який визначає процедуру функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, його невід`ємної архівної складової частини та наповнення Державного реєстру прав відомостями, передбаченими Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та визначено, що відомості про речові права, обтяження речових прав вносяться до Державного реєстру прав виключно на підставі рішення державного реєстратора, крім випадку державної реєстрації прав в автоматичному режимі.

За положень ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державним реєстратором є: 1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав; 2) нотаріус; 3) державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

Частиною третьою зазначеної статті визначені повноваження державних реєстраторів, до яких зокрема, але не виключно входять функції щодо внесення відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно.

Також, 07.07.2011 був прийнятий Закон України «Про Державний земельний кадастр», який установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.

Згідно ст. 6 наведеного Закону, ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Наведене у сукупності свідчить про те, що вимоги позивача підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки публічно-правовий спір виник між позивачем та суб`єктами владних повноважень та/або органами та особами, яким такі повноваження делеговані, відтак суддя доходить висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

У відповідності до п. 1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене, суд доходить до висновку про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки за суб`єктним складом та предметом позовних вимог даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 19, 186, 260, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, третя особа: ОСОБА_2 про зобов`язання внести відомості про власника земельної ділянки в Єдиний реєстр речових прав та до Державного земельного кадастру.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.

Суддя: