Ухвала

від 27.09.2024 по справі 760/20817/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 249-79-26, факс:249-79-28;

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 456-51-65; факс: 456-93-08

e-mail:inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

Код ЄДРПОУ: 02896762

Провадження 2/760/3422/24

В справі 760/20817/23

У Х В А Л А

І. Вступна частина

27 вересня 2024 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Левіцької Н.О.,

представника Позивачки - адвоката Сороки М.Л.

представника Відповідача - адвоката Понько Р.В.

розглянув у підготовчому засіданні клопотання представника Відповідача про забезпечення зустрічних позовних вимог в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та відібрання дитини, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення способів спілкування з дітьми.

ІІ. Описова частина

Позивачка ОСОБА_1 у вересні 2023 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та відібрання дитини. В подальшому судом прийнятий до спільного розгляду з основним зустрічний позов ОСОБА_2 про визначення способів його спілкування з дітьми.

27 вересня 2024 року до суду надійшло клопотання представника Відповідача ОСОБА_2 про забезпечення його зустрічних позовних вимог шляхом зобов`язання Позивачки до набрання законної сили рішенням суду у даній справі надавати Відповідачу можливість спілкування з малолітніми дітьми: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за допомогою відеозв`язку кожного дня протягом 60 хвилин з 19:00 години до 20:00 години.

Свою заяву Відповідач обгрунтовував наступними обставинами.

Предметом зустрічного позову є зобов`язання ОСОБА_1 не чинити перешкод у спілкуванні Відповідача з дітьми: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), а також встановлення Відповідачу способів для участі та спілкуванні з дітьми у вигляді щорічного спільного перебування дітей із батьком протягом двох місяців на рік.

Необхідність забезпечення зустрічного позову обґрунтовується наявністю конфлікту між сторонами, що унеможливлює реалізацію права батька на спілкування з дітьми.

Відповідач у заяві стверджує, що з дня останнього судового засідання (12.07.2024) Позивачка повністю припинила можливість спілкування з дітьми навіть телефоном, здійснюючи таким чином тиск на нього.

Зазначене дає очевидні підстави вважати, що за умови задоволення зустрічного позову Позивачка (мати дітей) не сприятиме виконанню рішення Суду, а навпаки, створюватиме перешкоди у спілкуванні батька з дітьми.

Окрім того, як зазначає Відповідач, подібне ставлення матері може призвести до втрати безпосередніх емоційних контактів батька з дітьми, та, як наслідок, до неможливості виконання рішення суду у справі.

Таким чином, враховуючи відсутність згоди між сторонами щодо спільного виховання дітей, а також безпідставність тверджень Відповідачки про те, що спілкування з батьком створює небезпеку для дітей та перешкоджає нормальному їх вихованню, найкращим інтересам дітей відповідатиме спілкування з обома батьками.

Позивач наголошує на тому, що задоволення клопотання та забезпечення позову вказаним вище шляхом не несе будь-яких негативних наслідків як для сторін спору, так і для дітей і навпаки відповідає їх найкращим інтересам.

У судовому засіданні представника Відповідача у підготовчому засіданні підтримав заяву про забезпечення позову.

Представник Позивачки заперечувала проти вжиття заходів забезпечення позову, посилаючись на те, що ОСОБА_1 ніколи не чинила перешкоди у спілкуванні дітей з їх батьком. Проте станом на сьогодні саме діти відмовляються спілкуватися з ним, оскільки мають негативний досвід такого спілкування, обумовлений перебуванням батька у стані сп`яніння під час таких розмов. У зв`язку з цим Позивачка не зможе змусити своїх дітей погодитись на спілкування з батьком всупереч їх волі.

ІІІ. Мотивувальна частина

Суд, вивчивши матеріали справи та заяви про забезпечення позову приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією із причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.

З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується шляхом заборони вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У принципі 6 Декларації прав дитини прийнята резолюцією 1386 (XIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, вказано, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір`ю.

За змістом ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини та ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з положеннями ст. 9 Конвенції про права дитини, держави - учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками в супереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Суд погоджується з тим, що зволікання із відновленням спілкування Відповідача з дітьми може призвести до непоправних наслідків у вигляді втрати сталого емоційного зв`язку між батьком та дітьми.

На підтвердження доцільності вжиття забезпечення позову у таких випадках свідчить також і практика Верховного Суду, який неодноразово зазначав, що враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про визначення місця проживання дитини, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей із батьком.

А тому з метою запобігання втрати емоційного контакту батька з малолітньою дитиною, погіршення між ними психоемоційного характеру відносин на період розгляду справи у суді, який може бути тривалим, та остаточного вирішення питання про визначення місця проживання дитини, суд вважає за необхідне застосування заходу забезпечення позову у спірних правовідносинах із дотриманням вимог законодавства, яким врегульовано правовий механізм забезпечення позову».

Згідно з пунктами 2, 3 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Втім, оцінюючи необхідність та співмірність запропонованого заходу забезпечення позову, суд вважає, що організація щоденних зустрічей за допомогою відеозв`язку у визначений час може бути обтяжливою для Позивачки та дітей з огляду на ціле різноманіття обставин, а тому розумним і достатнім з урахуванням мети застосування запобіжних заходів є забезпечення такого спілкування один раз на тиждень у вихідний день (неділю) з 19:00 год. до 20:00 год.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 149, 150, 153 Цивільного процесуального кодексу України, суд ухвалив:

1.Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити частково.

2.Зобов`язати ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі надавати ОСОБА_2 можливість спілкування з малолітніми дітьми: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за допомогою відеозв`язку з використанням технічних засобів та програмного забезпечення (Zoom, Viber, Watsapp, Telegram, Skype тощо) кожної неділі тижня протягом 60 хвилин з 19:00 години до 20:00 години.

3.Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

4.Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складання

5.Стягувач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Боржник - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя: