Рішення

від 01.10.2024 по справі 761/16515/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/16515/24

Провадження № 2/761/7208/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01 жовтня 2024 року Шевченківський районний суду міста Києва у складі:

головуючого судді Пономаренко Н.В.

за участю секретаря Яцишин А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «ЕКЖИТЛОКОМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальності «ЕКЖИТЛОКОМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території, у якій позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКЖИТЛОКОМ» заборгованість за житлово-комунальні послуги сума основного боргу 33 155,99 грн., три процентів річних - 248,13 грн. та суму інфляційних нарахувань - 836,81 грн. загальна сума становить 34 240,93 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він обслуговує житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_1 була до квітня 2024 року власником квартири за адресою АДРЕСА_2 та спожива послуги, що надавались позивачем (ТОВ «ЕКЖИТЛОКОМ»). Між позивачем та відповідачем встановилися зобов`язальні правовідносини з приводу надання житлово-комунальних послуг, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКЖИТЛОКОМ» та ОСОБА_1 укладено Договір №1/131 «Про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території» від 07 листопада 2005 р..

У позовній заяві вказано, що в свою чергу, відповідачка, як власник квартири АДРЕСА_3 , не сплачує вартість наданих житлово-комунальних послуг. Оскільки в досудовому порядку, вирішити спір не можливо позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом.

Позивачем вказано, що відповідач оплату за надані комунальні послуги не вносить, але фактично ними користується, внаслідок чого за період з 01.04.2021 р. по 24.04.2024 р. станом на 26.04.2024 р. виникла заборгованість в сумі 33 155,99 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03.08.2023 року відкрито провадження в цивільній справі за вказаним позовом, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Разом з тим, 23.02.2024 року представник позивача подав до суду заяву в якій просив розглянути вказану справу без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не сповістив.

Разом з тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що представник позивача щодо заочного розгляду справи заперечень у заяві не виклав, суд, на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що відповідач ОСОБА_1 з 15.10.2005 року є була власником квартири АДРЕСА_3 , на підставі свідоцтва про право власності від 14 жовтня 2005 року, серія НОМЕР_2.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною.

07 листопада 2005 року між ТОВ «Екжитлоком» та ОСОБА_1 було укладено договір №1/131 про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, згідно з яким ТОВ «Екжитлоком» взяло на себе зобов`язання щодо забезпечення надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території у житловому комплексі, розташованому по АДРЕСА_1 , а споживач взяв на себе зобов`язання щодо своєчасної оплати цих послуг за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених цим договором.

Таким чином, наявність взаємовідносин між позивачем та відповідачем, а отже, і виникнення цивільних прав і обов`язків, підтверджується укладеним договором та діями сторін: позивач здійснює надання житлово-комунальних послуг до помешкання відповідача, а остання отримує та користується даними послугами та відповідно зобов`язана здійснювати оплату наданих житлово-комунальних послуг.

На підставі ст.ст. 66, 67, 162 ЖК України плата за користування житлом /квартирна плата/ обчислюється виходячи із загальної площі квартири, а плата за комунальні послуги /водопостачання, газ, та інші послуги/ береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами у відповідності до кількості проживаючих в квартирі осіб.

Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 р. «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов`язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватизованого житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції, яка діяла до 09 червня 2018р., споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції, яка діє з 09 червня 2018р., врегульовані відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання комунальних послуг, і фізичною особою, яка отримує послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

25.04.2024 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію щодо необхідності сплати заборгованості за надані комунальні послуги, яка станом на 24.04.2024 року становила в загальному розмірі 33 155,99 грн.

Разом з тим, відповідач в добровільному порядку заборгованість не сплатила.

З матеріалів справи, вбачається, що за період часу з 01.04.2021 року по 24.04.2024 року відповідач має заборгованість з житлово-комунальних послуг у розмірі - 33 155,99 грн.; 836,81 грн. - інфляційне збільшення; три відсотки річних - 248,13 грн.

Відповідно до ст.ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Разом з тим, згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи положення ст. 625 ЦК України, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

За правилами ст. ст. 133, 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд у додатковій постанові у справі № 201/14495/16-ц від 30.09.2020р., провадження №61-22962св19, зазначив, що підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, її розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом паяти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Представником позивача подано до суду наступні докази, які підтверджують факт надання позивачу професійної правової допомоги в розрізі даної цивільної справи, а саме: копію договору № 01 про надання правничої (адвокатської) допомоги від 14.02.2024 року; додаток №3 до Договору №01 від 24.04.2024 про надання правничої допомоги (адвокатської) допомоги від 14.02.2024 року, копію акту прийому-передачі наданих послуг №3 до Договору №01 про надання правничої допомоги (адвокатської) допомоги від 14.02.2024 року.

Так, з поданих документів вбачається, що адвокатом надано наступні послуги на загальну суму 1500,00 грн.: усне консультування щодо можливостей, механізмів і процедур судового захисту, ознайомлення з документами, наданими клієнтом, підготовка претензії щодо погашення заборгованості, підготовка позовної заяви.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

ЄСПЛ у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд, визначаючи співмірний розмір витрат на правову допомогу враховує ті обставини, що дана справа є справою незначної складності, судове засідання у справі не відбувалося, по даній категорії справ склалася усталена судова практика, а тому, на думку суду, підготовка позову та інших процесуальних документів по справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи, а тому, з урахуванням критерію співмірності зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, та обсягом виконання відповідних робіт, а також у зв`язку з задоволенням позову, з відповідача підлягає стягненню сума витрат, пов`язаних з розглядом справи, на професійну правничу допомогу в розмірі 1 200, 00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 319, 322, 526, 549, 625 ЦК України, ст.ст. 159, 179 ЖК України, ст.ст. 76-81, 89, 141, 178, 258, 259, 263-265, 268, 273, 275, 279, 280-282, 289, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальності «ЕКЖИТЛОКОМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території,- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальності «ЕКЖИТЛОКОМ» суму заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 33 155,99 грн., три процентів річних - 248,13 грн. та суму інфляційних нарахувань - 836,81 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальності «ЕКЖИТЛОКОМ» судовий збір у розмірі 3028,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 200,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Екжитлоком», код ЄДРПОУ 33551763, адреса місцезнаходження: 01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, 71, оф. 406.

Відповідач: ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складений 01.10.2024.

Суддя: