УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
07 жовтня 2024 р.Справа № 120/13046/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Мультян Марина Бондівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статтей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Згідно пункту 5 частини п`ятої статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В силу приписів ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Наведені обов`язки позивача при оформленні та поданні до суду позовної заяви узгоджуються з його обов`язками як учасника справи, визначеними у статті 77 КАС України.
Так, згідно з частною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів (частина 5 статті 77 КАС України).
Безперечно завданням стадії прийняття позову до розгляду та відкриття провадження у справі не є збирання усіх доказів, які б були достатніми для ухвалення рішення.
Однак нормами пунктів 4-5 частини 5 статті 160 КАС України покладено на сторону позивача обов`язок навести мінімально допустиме обґрунтування та подати відповідні докази, що дасть суду можливість встановити, зокрема, коли та за яких обставин між сторонами виникли правовідносини які набули характер спірних, темпоральні межі таких правовідносин, характер, зміст і суть спірних правовідносин.
Варто зауважити, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед, повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права з метою, з якою такі права надані. Реалізація цих прав нерозривно пов`язана із виконанням обов`язків щодо сприяння встановленню обставин у справі.
Способом виконання обов`язку ініціатора процесу та суб`єкта процесуальних правовідносин доказування є, в першу чергу, належний виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із посиланням на докази, що підтверджують вказані обставини.
Натомість позовна заява не містить належного обґрунтування щодо того, які саме права або інтереси були порушені відносно позовних вимог, а також не містить жодних доказів, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, в тому числі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
При цьому, слід звернути увагу, що відповідно до частини 1 статті 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Суд також роз`яснює, що в силу частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина 2 статті 169 КАС України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року.
Так, відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно положень статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2024 року становить 3028 гривні.
Суд зазначає, що оскільки позивачем не додано до позовної заяви оскаржувані податкові повідомлення-рішення, тому суд наразі не може зазначити точну суму судового збору, яку позивачу необхідно сплатити.
Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, що містить позовна заява.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
СуддяМультян Марина Бондівна
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.10.2024 |
Оприлюднено | 09.10.2024 |
Номер документу | 122127485 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на доходи фізичних осіб |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Мультян Марина Бондівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні