Ухвала

від 07.10.2024 по справі 120/12099/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

м. Вінниця

07 жовтня 2024 р.Справа № 120/12099/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Крапівницька Н. Л., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом ОСОБА_1

до Сьомого апеляційного адміністративного суду

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

У позовній заяві позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не розгляді його скарг від 20.12.2023 та від 25.01.2024 та зобов`язати розглянути такі скарги.

Ухвалою від 18.09.2024 дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з недотриманням вимог статей 160, 161 КАС України та встановлено 5-денний термін з дня одержання копії ухвали для усунення визначених у ній недоліків. Зокрема, на усунення виявлених недоліків, запропоновано особі, яка подала позовну заяву надати:

- надання уточненого тексту позовної заяви із зазначеною у ній інформацією про представника, обсяг якої передбачений пунктом 2 ч. 5 ст. 160 КАС України та подання до суду оригіналу або належним чином засвідченої копії довіреності від 30.01.2020 якою ОСОБА_1 уповноважує ОСОБА_2 на представництво своїх інтересів;

- доказів надіслання та отримання Сьомим апеляційним адміністративним судом скарги позивача від 20.12.2023;

- засвідчених у встановленому порядку копій документів, що долучені до матеріалів позовної заяви в двох примірниках (для суду та для надіслання відповідачу).

- надання доказів сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. за наступними реквізитами: одержувач: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ: 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд, чи/або доказів незадовільного майнового стану за повний 2024 рік.

- надання до суду належним чином засвідченої копії паспорта ОСОБА_1 в частині відмітки про зареєстроване місце проживання або ж іншого документа (довідки) на підтвердження зареєстрованого місця проживання.

- уточнити реєстраційний номер облікової картки платника податків - позивача та надати належним чином засвідчену копію належного ОСОБА_1 ідентифікаційного номеру.

-надання відомостей про ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача.

02.10.2024 до суду надійшла заява щодо виконання вимог ухвали суду від 18.09.2024, в якій особа, яка її подала повідомила про часткове виконання вимог вказаної ухвали суду.

Так, як уже було зазначено вище, ухвалою від 18.09.2024 було запропоновано позивачу усунуту недоліки позовної заяви, в тому числі шляхом надання уточненого тексту позовної заяви із зазначеною у ній інформацією про представника, обсяг якої передбачений пунктом 2 ч. 5 ст. 160 КАС України та подання до суду оригіналу або належним чином засвідченої копії довіреності від 30.01.2020 якою ОСОБА_1 уповноважує ОСОБА_2 на представництво своїх інтересів, надання відомостей про ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача, доказів надіслання та отримання Сьомим апеляційним адміністративним судом скарги позивача від 20.12.2023.

Разом із тим, позивачем не виконано вимоги ухвали у вищевказаній частині.

Крім того, на виконання вимог ухвали від 18.09.2024 позивачем не надано доказів звернення до відповідача із скаргою 20.12.2023 та реєстрацію такої у відповідному порядку Сьомим апеляційним адміністративним судом.

Стороною позивача зазначено, що останній долучає позовну заяву в новій редакції 2 примірника.

Разом з тим, відповідно до акта про втрату документів, складеного відповідальними працівниками Вінницького окружного адміністративного суду від 02.10.2023, виявлено відсутність вказаних у додатку документів, а саме дві скарги до відповідача від 20.12.2023.

Крім того, позивачем долучено заяву про звільнення від сплати судового збору, оскільки така сума судового збору яка підлягає сплаті за подання позовної заяви є для нього непід`ємною.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

На підтвердження майнового стану до заяви про усунення недоліків позивачем було долучено довідку, у якій зазначено, що ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру НОМЕР_1 , за період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2023 інформація про доходи відсутня, та довідку ГУ ПФУ у Вінницькій області від 06.01.2023 № 15/0200-0219-11 із зазначенням про те, що ОСОБА_1 пенсію та соціальні виплати згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не отримує, які жодним чином не засвідчені, а відтак не відповідає вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України щодо належності та допустимості доказів.

Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення, як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 09 вересня 2019 (справа №215/5482/17), є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість якого пов`язується з майновим станом особи.

Верховний Суд вказав, що Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 р. у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).

Стаття 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст.ст. 75 - 76 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд звертає увагу, що з наданих позивачем доказів неможливо встановити розмір його річного доходу за попередній календарний рік та зробити висновки щодо його майнового стану, які б стали підставою для звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви.

Так, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, на які вказано позивачем, за умови їх належного засвідчення, не виключають можливості отримання ОСОБА_1 інших доходів.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 04.04.2023 у справі № 9901/988/18.

Зокрема, факт відсутності офіційних доходів не є безперечним підтвердженням наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, оскільки позивач може отримувати дохід із інших джерел, окрім заробітної плати, бути працевлаштованим станом на дату подання клопотання про звільнення від сплати судового збору, отримувати виплати із центру зайнятості, тощо.

Аналогічна правова позиція з даного питання висловлена у Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.04.2022 року у справі № 9901/377/21.

Інших підстав для звільнення від сплати судового збору позивачем не наведено.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024 у справі № 120/3223/24.

Також, в матеріалах справи відсутня копія ідентифікаційного коду позивача, а тому неможливо встановити належність зазначеного у довідці коду 2230022374 саме позивачу.

Варто наголосити, що із копії довіреності від 31.01.2020, яка також долучена позивачем до заяви про усунення недоліків позовної заяви, слідує, що постійним місцем проживання ОСОБА_1 є країна Португалія.

Разом з тим, позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про відсутність або наявність доходу у ОСОБА_1 за місцем його постійного проживання.

Висновки суду щодо необхідності перевірки наявності чи/або відсутності доходу ОСОБА_1 за місцем його постійного проживання (в Португалії) відповідають позиції Сьомого апеляційного адміністративного суду, викладеній в ухвалах від 27.03.2023 по справі №120/7117/22, від 06.03.2023 по справі №120/10895/22, від 20.03.2023 по справі №120/3962/22.

При цьому, будь-яких інших доказів на підтвердження його майнового стану, в тому числі доказів, які б свідчили про відсутність або наявність доходу у ОСОБА_1 за місцем його постійного проживання, надано не було.

Таким чином, вимоги ухвали від 18.09.2024, також в частині надання доказів сплати судового збору залишились не виконаними.

Сукупність виявлених недоліків позовної заяви, відсутність доказів належного виконання вимог ухвали від 18.09.2024, свідчать що особа, яка звернулась до суду з даним позовом не усунула недоліки позовної заяви.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачеві.

За правилами передбаченими частинами 5 та 6 статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.

З огляду на викладене, і беручи до уваги те, що позивач в установлений судом строк не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, таку позовну заяву належить повернути позивачеві на підставі вищезазначених положень закону.

Суд зауважує, що попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Сторона, яка задіяна у судовому розгляді справи, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (ч. 2 ст. 44 КАС України).

Одночасно суд роз`яснює позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Тобто таке рішення суду не перешкоджає доступу позивача до суду за умови дотримання ним вимог процесуального закону.

Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -

У Х В А Л И В :

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяКрапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя:

Секретар: