Рішення

від 04.10.2024 по справі 140/9049/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2024 року ЛуцькСправа № 140/9049/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВО Інженірінг» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВО Інженірінг» (далі ТзОВ «ВО Інженірінг») звернулося з адміністративним позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000161/2 від 17.06.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТзОВ «ВО ІНЖЕНІРІНГ» здійснює зовнішньоекономічну діяльність та на умовах контракту №18122023від 18.12.2023 придбало у компанії «LONGi Solar Technology Spain, S.L.U» товар Сонячні панелі LONGi LR5-72HGD-575M номінальна потужність 575Вт в кількості 720 шт., загальною вартістю 56 925,00 доларів США.

Відповідно до погодженої Специфікації №2 від 20.03.2024 загальна сума Специфікації становить 56 925,60 доларів США. Умови оплати: перший платіж у розмірі 50% від загальної вартості цієї Специфікації сплачується впродовж 7 робочих днів після підписання цієї специфікації. Друга половина сплачується впродовж 7 днів після здійснення першого платежу. Умови поставки: FОВ Шанхай Китай порт відповідно до «Інкотермс-2020».

З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту 14.06.2024 декларантом ОСОБА_1 в порядку електронного декларування в інтересах позивача подано до Волинської митниці митну декларацію ІМ40ДЕ №24UA205140038822U8, згідно якої було заявлено до митного оформлення, за першим методом визначення митної вартості, товар: «Прилади напівпровідникові фоточутливі, сонячні фотомодулі у зібраному стані для цивільного використання (не містить у своєму складі додаткових елементів для перетворення, регулювання або передачі електроенергії: Сонячна панель LONGi LR5-72HGD-575M - 720 шт. Ціна товару згідно графи 42 56 925,00 доларів США, митна вартість визначена декларантом разом з витратами на доставку - 2 573 845,29 грн (63 253,74 доларів США).

При митному оформленні товарів до митної декларації було додано всі наявні первинні документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів за першим методом її визначення, а саме: пакувальний лист (Packing list) №б/н від 16.04.2024; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №LS-LEE-LLC20240410-1 від 16.04.2024; автотранспортну накладну (CMR) №б/н від 12.06.2024; супровідний документ - транзитна митна декларація Т1 №MRN24РL322080NS6R5Z20 від 11.06.2024; банківський платіжний документ (платіжна інструкція в іноземній валюті) №JBKLO44O90Х2Р3 від 04.04.2024; рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг №1006/1 від 10.06.2024; рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг №1006/3 від 13.06.2024; довідка про транспортно-експедиційні витрати №1306/01 від 13.06.2024; комерційну пропозицію (Commercial Offer) №LONGi-VO-20240410 від 10.04.2024; специфікація №2 від 20.03.2024; зовнішньоекономічний договір (Контракт) №18122023 від 18.12.2023; договір про надання послуг митного брокера №19 від 02.01.2023; договір транспортного експедирування №0804/2024-44527 від 08.04.2024; заявка на перевезення №1 від 08.04.2024; заявка на перевезення №2 від 13.06.2024; технічні характеристики від 10.06.2024.

Додатково на вимогу митниці ТзОВ «ВО Інженірінг» було надано Коносамент №SLL202404061 від 23.04.2024.

Однак, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000161/2 від 17.06.2024 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.06.2024 UA205140/2024/001577.

З оскаржуваним рішенням позивач не погоджується, вважає його протиправним і такими, що не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також, у відповідача відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

ТзОВ «ВО Інженірінг» вважає висновки відповідача, що документи, надані до митної декларації, не містять достатньої інформації щодо заявленої митної вартості товару протиправним та таким що суперечать об`єктивним обставинам справи та спростовуються поданими до митного оформлення документами. З наведених підстав позивач просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову обґрунтовуючи тим, що під час здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару з врахування поданих у вказаних цілях разом з МД документів було встановлено розбіжності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товарів, а саме:

- відповідно п.3.1 Специфікації №2 від 20.03.2024 розрахунки за товар передбачають оплату першого платежу у розмірі 50% від загальної вартості Специфікації упродовж 7 робочих днів після підписання Специфікації двома сторонами. Друга частина сплачується упродовж 7 робочих днів після здійснення першого платежу. Наданий банківський платіжний документ №JBKL044090X2Р3 від 04.04.2024 стосуються розрахунків згідно контракту №18122023 від 18.12.2023, що не ідентифікується з конкретною партією товарів відповідно вказаних термінів.

- сторонами контракту є LONGi Solar Teehnology Spain, S.L.U. тa TOB «BO ІНЖЕНІРІНГ», відправник HAINAN LONGI GREEN ENERGY TECHNOLOGY CO., LTD - Китай. Цінова пропозиція LONGi-VO-20240410 від 10.04.2024 видана виключно на конкретний товар імпортеру ТОВ «ВО ІНЖЕНІРІНГ», проте відповідно до VII статті ГАТТ прайс-лист виробника повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

Відповідно до розділу 2 специфікації №2 від 20.03.2024 до контракту №18122023 від 18.12.2023, загальна сума цієї Специфікації становить 56 925,00 доларів.

Згідно специфікації №2 від 20.03.2024 до контракту №18122023 від 18.12.2023, розділу 3 п.3.1 визначено, що умови оплати, а саме: перший платіж у розмірі 50% від загальної вартості цієї Специфікації сплачується упродовж 7 робочих днів після підписання цієї Специфікації двома «Сторонами». Друга половина сплачується упродовж 7 робочих днів після здійснення першого платежу.

Представник відповідача вважає, що поданий до митного оформлення банківський платіжний документ №JBKLO44O90X2P3 від 04.04.2024 виданий на суму 56 925, 00 доларів США, що суперечать умовам оплати вказаних у специфікації №3, а саме, що перший платіж у розмірі 50% від загальної вартості цієї Специфікації сплачується упродовж 7 робочих днів після підписання цієї Специфікації двома «Сторонами». Друга половина сплачується упродовж 7 робочих днів після здійснення першого платежу.

Представник відповідача стверджує, що різні умови оплати товару впливають на перелік документів, які мають надаватися для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Так, згідно п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України, якщо рахунок сплачено, що відповідає умовам передоплати за товар, то для здійснення митного контролю та митного оформлення мають надаватися банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Відповідно до інформації, зазначеної в графі 44 МД 24UA205140038822U8 до митного оформлення декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до положень ч.6 ст. 53 МК України було подано прайс-лист товару LONGi-VO-20240410 від 10.04.2024.

Інспектором митниці направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою про надання у 10-ти денний термін наступних додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості: договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару; транспортні (перевізні) документи; якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; копію митної декларації країни відправлення.

На вимогу митниці декларант надав наступні додаткові документи: коносамент №SLL202404061 від 23.04.2024; лист №5061 від 17.06.2024 щодо поданих документів.

Стосовно поданих документів, митний орган дійшов висновку, про те що банківський платіжний документ №JBKLO44O90X2P3 від 04.04.2024 не можливо співставити з оплатою за оцінюваний товар, оскільки в графі 70 «Призначення платежу» наявне посилання лише на Контракт, на підставі якого імпортером здійснений переказ коштів.

Платіжний документ не засвідчений належним чином надавачем платіжних послуг, як це передбачено нормами Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216. Також документально не підтверджено зміну термінів розрахунків контрагентів.

Наданий коносамент та транспортні перевізні документи засвідчують, що витрати по перевезенню були покладені на отримувача. Поряд з цим, не надано інформації про страхування вантажу, та відповідно вартості страхування, що свідчить наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості.

Декларантом не надано в повному обсязі витребовувані документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Крім того, під час опрацювання вказаних документів та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР.

Встановивши відсутність достатніх відомостей для підтвердження митної вартості, неподання позивачем витребуваних документів, а також автоматичне спрацювання профілів ризику АСУР зумовило неможливість застосування митним органом основного методу визначення митної вартості та виникнення у відповідача права на коригування митної вартості шляхом застосування другорядних методів визначення митної вартості

Представник відповідача зазначив, що позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, проте до поданої позовної заяви позивачем не додано жодних підтверджуючих доказів існування таких витрат та їх розміру. Просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Щодо клопотання про здійснення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів частин п`ятої та шостої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік справ незначної складності. Відповідно до пункту 10 вказаної норми справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною четвертою статті 257 КАС України встановлено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Дана адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік.

Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому, беручи до уваги, що відповідачем було надано суду та позивачу відзив на адміністративний позов, суд не вбачав підстав для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У відповіді на відзив представник позивача вказав, що 17.06.2024 Декларантом направлено на адресу Волинської митниці додаткові документи, а саме: Коносамент №SLL202404061 від 23.04.2024 та пояснення відповідно до яких ТОВ «ВО Інженірінг» зазначено наступне:

- відповідно до Контракту №18122023 від 18.12.2023 та Специфікації №2 від 20.03.2024 ТОВ «ВО Інженірінг» придбало в компанії LONGI Solar Technology Spain, S.L.U. Товар - Сонячні панелі LONGI LR5-72HGD-575M, номінальна потужність 575 Вт, в кількості 720 шт., загальною вартістю 56 925,00 доларів США;

- 04.04.2024 ТОВ «ВО Інженірінг» здійснило 100% передоплату за придбаний Товар в розмірі 56 925,00 USD, що підтверджується відповідним банківським платіжним документом, поданим до митного оформлення;

- оплата за придбаний товар в формі 100% передоплати одним платежем, а не двома по 50%, жодним чином не може ставити під сумнів митну вартість придбаного Товару, оскільки така митна вартість Товару підтверджується зокрема, але не виключно, Контрактом №18122023 від 18.12.2023, Специфікацією №2 від 20.03.2024, пакувальним листом від 16.04.2024, комерційним рахунком №LS-LEE-LLC20240410-1 від 16.04.2024, комерційною пропозицією №LONGI-VO-20240410 від 10.04.2024, експортною декларацією MRN:24PL322030NS6R5Z20 від 11.06.2024.

Подана до митного оформлення Комерційна пропозиція (Commercial Offer) №LONGI-VO-20240410 від 10.04.2024 не є прайс-листом виробника, а являється офертою, тобто письмовою пропозицією продавця, спрямована можливому покупцю або конкретним покупцям про продаж партії товару на певних умовах, а тому не підпадає під дію VII статті ГАТТ.

Щодо вимоги Волинської митниці про надання додаткових документів, представник позивача зазначив наступне.

Жодних договорів із третіми особами, пов`язаних з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається ТОВ «ВО Інженірінг» не укладало, тому надати їх не має можливості. Жодних платежів третім особам на користь продавця ТОВ «ВО Інженірінг» не здійснювало та Контрактом №18122023 від 18.12.2023 таких платежів не передбачено, тому надати відповідні рахунки про здійснення таких платежів не має можливості.

Вважає, що митницею не конкретизовано, які саме документи чи виписки з бухгалтерської документації слід подати до митного оформлення, і які відомості про складові митної вартості імпортованого ТОВ «ВО Інженірінг» Товару ці документи чи виписки з бухгалтерських документів мають підтвердити, що унеможливлює виконання даної вимоги.

Крім того, як вбачається з Довідки про транспортно-експедиторські витрати з перевезення вантажу на адресу компанії ТОВ «ВО Інженірінг» №1306/01 від 13.06.2024 вбачається, що страхування вантажу не проводилось.

Незважаючи на надання Декларантом вичерпного переліку документів для підтвердження митної вартості імпортованого ТОВ «ВО Інженірінг» Товару, відповідачем винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості.

Подані до митного оформлення документи є вичерпні, між ними немає жодних розбіжностей, не містять ознак підроблення та в своїй сукупності підтверджують заявлену митну вартість імпортованих товарів.

Представник позивача просив адміністративний позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь ТОВ «ВО Інженірінг» понесені судові витрати, саме витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 4 375,39 грн, 2 200,00 грн витрати на послуги письмового перекладу та 10 000,00 грн витрат на правову допомогу.

У запереченні на відповідь на відзив представник відповідача вказав, що банківський платіжний документ №JBKLO44O90X2P3 від 04.04.2024 не можливо співставити з оплатою за оцінюваний товар, оскільки в графі 70 «Призначення платежу» наявне посилання лише на Контракт, на підставі якого імпортером здійснений переказ коштів.

Крім того, наданий коносамент та транспортні перевізні документи засвідчують, що витрати по перевезенню були покладені на отримувача. Поряд з цим, не надано інформації про страхування вантажу, та відповідно вартості страхування, що свідчить наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості.

Згідно ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Декларантом не надано в повному обсязі витребувані документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні адміністративного позову, а також зменшити розмір судових витрат, які підлягають розподілу та/або відмовити у їх стягненні ТзОВ «ВО Інженірінг».

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 18.12.2023 між ТОВ «ВО ІНЖЕНІРІНГ» (Покупець) та компанією «LONGi Solar Technology Spain, S.L.U» (Продавець) укладено Контракт №18122023 на придбання Товару в кількості згідно Специфікації і за цінами згідно інвойсів (рахунків-фактур), які є додатками до цього Контракту та є його складовою невід`ємною частиною, на конкретну партію товару.

Відповідно до частини 5 Контракту - поставка Товару здійснюється Продавцем на умовах FCA склад ЄС відповідно до «Інкотермс-2020», якщо інше не зазначено в Специфікаціях до цього Контракту. Розділом 7 Контракту встановлено - Валюта платежів - долар США. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів Покупця на банківський рахунок Продавця.

04.04.2024 ТзОВ «ВО ІНЖЕНІРІНГ» здійснено оплату в розмірі 100% вартості погодженої Сторонами Специфікації №2 від 20.03.2024 в сумі 56 925,00 Доларів США на рахунок компанії «LONGi Solar Technology Spain, S.L.U» в якості попередньої оплати за сонячні панелі по Контракту №18122023 від 18.12.2023, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті від 04.04.2024.

16.04.2024 компанією «LONGi Solar Technology Spain, S.L.U» виписано комерційний рахунок-фактуру (Commercial Invoice) №LS-LEE-LLC20240410-1 на Товар - Монокристалічний сонячний модуль LR5-72HGD-575M, в кількості 720 шт., загальною вартістю 56 925,00 доларів США та виписано відповідний пакувальний лист (Packing List).

З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту 14.06.2024 декларантом ОСОБА_1 в інтересах ТОВ «ВО ІНЖЕНІРІНГ» в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію ІМ40ДЕ №24UA205140038822U8, згідно якої було заявлено до митного оформлення, за першим методом визначення митної вартості, товар: «Прилади напівпровідникові фоточутливі, сонячні фотомодулі у зібраному стані для цивільного використання (не містить у своєму складі додаткових елементів для перетворення, регулювання або передачі електроенергії: Сонячна панель LONGi LR5-72HGD-575M - 720 шт.». Ціна товару згідно графи 42 56 925,00 доларів США.

До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: пакувальний лист (Packing list) №б/н від 16.04.2024; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №LS-LEE-LLC20240410-1 від 16.04.2024; автотранспортну накладну (CMR) №б/н від 12.06.2024; супровідний документ - транзитна митна декларація Т1 №MRN24РL322080NS6R5Z20 від 11.06.2024; банківський платіжний документ (платіжна інструкція в іноземній валюті) №JBKLO44O90Х2Р3 від 04.04.2024; рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг №1006/1 від 10.06.2024; рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг №1006/3 від 13.06.2024; довідка про транспортно-експедиційні витрати №1306/01 від 13.06.2024; комерціну пропозицію (Commercial Offer) №LONGi-VO-20240410 від 10.04.2024; специфікація №2 від 20.03.2024; зовнішньоекономічний договір (Контракт) №18122023 від 18.12.2023; договір про надання послуг митного брокера №19 від 02.01.2023; договір транспортного експедирування №0804/2024-44527 від 08.04.2024; заявка на перевезення №1 від 08.04.2024; заявка на перевезення №2 від 13.06.2024; технічні характеристики від 10.06.2024.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею в електронному повідомленні декларанту згідно з статтями 53 та 54 МК України у 10-ти денний термін запропоновано подати такі документи:

- договір із третіми особами, пов?язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором;

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

- банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару;

- транспортні (перевізні) документи;

- якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- копію митної декларації країни відправлення.

Декларантом на вимогу митниці надано: коносамент №SLL202404061 від 23.04.2024, лист №5061 від 17.06.2024 щодо поданих документів.

17.06.2024 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000161/2.

У графі 33 даного рішення заявлена декларантом митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості та за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення товарів за митною декларацією №24UA205140038822U8 документи містять розбіжності, зокрема:

- відповідно п. 3.1 Специфікації №2 від 20.03.2024 розрахунки за товар передбачають оплату першого платежу у розмірі 50% від загальної вартості Специфікації упродовж 7 робочих днів після підписання Специфікації двома сторонами. Друга частина сплачується упродовж 7 робочих днів після здійснення першого платежу. Наданий банківський платіжний документ №JBKL044090X2Р3 від 04.04.2024 стосуються розрахунків згідно контракту №18122023 від 18.12.2023, що не ідентифікується з конкретною партією товарів відповідно вказаних термінів.

- Сторонами контракту є LONGi Solar Teehnology Spain, S.L.U. та ТОВ «ВО ІНЖЕНІРІНГ», відправник HAINAN LONGI GREEN ENERGY TECHNOLOGY CO., LTD - Китай. Цінова пропозиція №LONGi-VO-20240410 від 10.04.2024 видана виключно на конкретний товар імпортеру ТОВ «ВО ІНЖЕНІРІНГ», проте відповідно до VII статті ГАТТ прайс-лист виробника повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, також, вимогами ч. 6 ст. 54 МК України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст.53 МК України митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 26 (ст.60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта.

Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно з статтею 64 МК України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей, інформація про які міститься в ЄАС Держмитслужби, а саме: Товар на рівні - 4,33 дол.США/кг за МД №UA100160/2024/534450 від 01.05.2024. Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість товару з врахуванням найменування, торгівельної марки - LONGI, виробника - LONGi Solar Teehnology Spain, S.L.U.. CN», обсягу ввезеної партії.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видачі картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/001577.

Декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг згідно МД 24UA205140039252U1 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України (а.с.14).

ТзОВ «ВО ІНЖЕНІРІНГ», не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару №UA205140/2024/000161/2 від 17.06.2024, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

За приписами частини третьої статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Таким чином, законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визнається правильність визначення митної вартості декларантом, якщо не доведено інше.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару «Прилади напівпровідникові фоточутливі, сонячні фотомодулі у зібраному стані для цивільного використання (не містить у своєму складі додаткових елементів для перетворення, регулювання або передачі електроенергії: Сонячна панель LONGi LR5-72HGD-575M - 720 шт., за основним методом за ціною договору (контракту)».

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) ТОВ «ВО ІНЖЕНІРІНГ» подало разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактуру (інвойс); документи, що підтверджують надання послуг з транспортування.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості товару за першим (основним) методом. Так, зовнішньоекономічний контракт №18122023 від 18.12.2023 містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №LS-LEE-LLC20240410-1 від 16.04.2024 визначає вартість товару 56 925,00 Дол.США.

Суд зауважує, що відповідно до умов Контракту №18122023 від 18.12.2023 погодженої Специфікації №2 від 20.03.2024 ТзОВ «ВО ІНЖЕНІРІНГ» здійснило оплату за придбаний товар в розмірі 100% вартості - згідно банківського платіжного документа від 04.04.2024. Крім того, інші документи, які поряд із цими згідно з пунктами 6, 7 контракту №18122023 від 18.12.2023 є товарно-супровідними документами, серед них пакувальний лист (Packing list) №б/н від 16.04.2024; автотранспортна накладна (CMR) від 12.06.2024; довідка про транспортно-експедиційні витрати №1306/01 від 13.06.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару №LONGi-VO-20240410 від 10.04.2024; специфікація №2 від 20.03.2024; договір про надання послуг митного брокера №19 від 02.01.2023; заявка на перевезення №1 від 08.04.2024; заявка на перевезення №2 від 13.06.2024; договір транспортного експедирування №0804/2024- 44527 від 08.04.2024; копія митної декларації країни відправлення №24PL322080NS6R5Z20 від 25.06.2024.

Разом з тим, суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в МД ІМ40ДЕ №24UA205140038822U8 від 14.06.2024 ціна оцінюваного товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) №LS-LEE-LLC20240410-1 від 16.04.2024 та становить 56 925,00 Дол. США.

Отже, вказаним документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару становить 56 925,00 Дол. США. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили.

Щодо розбіжностей, які вказані митним органом в оскаржуваному рішенні відносно того, що наданий коносамент та транспортні перевізні документи засвідчують, що витрати по перевезенню були покладені на отримувача, не надано інформації про страхування вантажу, та відповідно вартості страхування, суд зазначає, що згідно довідки про транспортно-експедиційні витрати №1306/01 від 13.06.2024 страхування вантажу не здійснювалось.

Вказані транспортно-експедиційні послуги при здійсненні міжнародного перевезення вантажу були надані ТОВ «Укр-Китай» згідно Договору транспортного експедирування №0804/2024-44527 від 08.04.2024.

Суд зазначає, що відсутність договірних відносин із третіми особами вже само по собі робить невиконуваною вимогу митного органу надати договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам. Тому митний орган не може покликатися на ненадання декларантом таких документів, яких у нього не було і не могло бути. Те саме стосується вимоги про надання рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) та про надання виписки з бухгалтерської документації.

Суд повторює, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частині третій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленні декларанту, може мати місце лише тоді, коли подані згідно з частиною другою цієї статті документи містять такі розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору, а його сумніви ґрунтуються виключно на припущеннях.

З вищенаведеного слідує, що визначена у митній декларації ІМ40ДЕ №24UA205140038822U8 від 14.06.2024 митна вартість товару у розмірі 56 925,00 дол. США, підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом, а тому у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять свого підтвердження. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованих товарів та їх числові значення.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваних товарів підтверджена документально.

Суд наголошує, що вимога про надання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця (якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом)); рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписки з бухгалтерської документації продавця; ліцензійного чи авторського договору покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталогу, специфікації, прейскурантів (прайс-листа) виробника товару; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт (додаткові угоди до нього) та рахунок-фактура (інвойс).

За обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей саме у документах, зазначених у частині другій статті 53 МК України, відтак витребування митним органом додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 МК України, є безпідставним.

З урахуванням наведеного висновки у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. Відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Крім того, враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частин третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Разом з тим, у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Крім того, суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті рішення про коригування митної вартості товару відповідач використав виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а вже наявною у митного органу ціновою інформацією. Однак, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000161/2 від 17.06.2024 є необґрунтованим та безпідставним, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, відтак, виходячи з наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позов про визнання протиправним та скасування вказаного рішення підлягає до задоволення.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору, витрати на правничу допомогу та у зв`язку із залученням перекладача.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України установлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії таких документів: договору про надання правничої допомоги від 25.06.2024 №38/24, укладеного між адвокатом Таргонієм П.В. та ТзОВ «ВО ІНЖЕНІРІНГ», акта виконаних робіт №1 від 19.09.2024, детального опису робіт, рахунку №2 від 25.06.2024, платіжні інструкції №2578 від 09.07.2024, №2697 від 13.09.2024.

Договором про надання правової допомоги від 25.06.2024 №38/24 визначено, що предметом цієї угоди є те, що адвокат приймає на себе доручення клієнта по наданню останньому правової допомоги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової допомоги і фактичні витрати адвоката, понесені ним у зв`язку з виконанням цього договору у справі про визнання протиправним та скасування рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000161/2 від 17.06.2024.

Відповідно до детального опису виконаних робіт правова допомога згідно договору включає: з`ясування фактичних обставин справи в клієнта (усна консультація), вивчення наданих документів, законодавства та судової практики, формування попередньої правової позиції по справі, підготовка та належне оформлення позовної заяви, вивчення та правовий аналіз відзиву на позовну заяву, підготовка та належне оформлення відповіді на відзив на позовну заяву.

Відповідач у відзиві на позов та клопотання про зменшення витрат на правову допомогу заперечив щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн у зв`язку з їх неспівмірністю із категорією справи і предметом позову, а також з огляду на наявність великої кількості судової практики в подібних справах.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу цієї справи, суд зазначає, що предметом позову є рішення про коригування митної вартості. Спірні правовідносини регулюються нормами МК України та великої кількості підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають застосуванню, не передбачають; справа належить до категорії справ незначної складності. Тому суд погоджується з відповідачем, що вартість наданої правової допомоги в розмірі 10 000,00 грн є завищеною.

Виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, заперечення відповідача, справедливим буде відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат, пов`язаних із перекладом на українську мову документів, поданих до митного оформлення іноземною мовою, суд зазначає, що відповідно до статті 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Таким чином, витрати позивача, понесені на переклад документів не пов`язані з розглядом справи, оскільки такі витрати пов`язані з митним оформленням товару.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 4 375,39 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2567 від 28.06.2024.

Таким чином, оскільки суд задовольняє позов, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати у сумі 7 375,39 грн (4375,39 грн - витрати, пов`язані зі сплатою судового збору; 3000,00 грн - витрати на правничу допомогу), а решту витрат повинен понести позивач.

Керуючись статтями 139, 241-246, 255, 257, 260, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000161/2 від 17.06.2024.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВО ІНЖЕНІРІНГ» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у сумі 7 375 (сім тисяч триста сімдесят п`ять) гривень 39 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ВО Інженірінг» (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Фабрична, будинок 3, код ЄДРПОУ 43090878)

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385)

Суддя В.В. Дмитрук