Рішення
від 30.09.2024 по справі 140/7521/24
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року ЛуцькСправа № 140/7521/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

при секретарі судового засідання Мартинюк Т.О.,

за участю представника позивача Матвіїва В.М.,

представника відповідача Яртись І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АБМ-ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АБМ-ТРЕЙД» (далі ТОВ «АБМ-ТРЕЙД, позивач) звернулося із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області (наділі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.04.2024 №0079680709, №0079610709, №0079950709 та від 08.04.2024 №0078722303.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівниками ГУ ДПС у Волинській області проведена документальна планова перевірка ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2017 по 30.09.2023 з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 та з 01.04.2017 по 30.09.2023. За результатами перевірки складено акт №5216/07-09/35580267 від 11.03.2024 (далі по тексту - акт перевірки) в якому зафіксовані порушення:

- п.п. 14.1.13, п.п.14.136, п. 14.1, ст. 14, ст. 22, ст. 23, п. 44.1, п. 44.2, п. 44.6, ст. 44 п. 134.1 ст. 134, ст. 135, п. 138.8 ст. 138, п.п. 39.2.1.1, п.п. 39.2.1.2, п. 39.2.1, ст. 39, п.п. 140.5.4, п. 140.5, ст. 140 Податкового кодексу України, П(С)БО №15 «Дохід» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, П(с)БО 16 «Витрати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, ст. 4 п. 1, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. З розділу III Наказу Міністерства фінансів України №73 від 07.02.2013 Про затвердження національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 13 347 268,00 грн.

- п.п. 14.1.36, п. 14.1, ст. 14, п. 44.1, ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 5 251 305,00 грн.

- ст.12 КОНВЕНЦІЇ між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал, п. 3.2. ст. 3, п.103.1, п. 103.4 ст. 103, п.п.141.4.1., п.п.141.4.2 п. 141.4 статті 141 Податкового кодексу України, в результаті чого призвело до заниження податкового зобов`язання щодо утриманого податку з доходів нерезидента із джерелом походження з України за 4 квартал 2021 на загальну суму 5267,00 грн. по операціях з компанією Agricultural Training and Modelling Systems (AMTS) (201 E. Cortland St. Groton, NY 13073 USA Tax number:26- 012-0123) (США).

- п. 103.9 ст.103 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI ТОВ`АБМ-ТРЕЙД» не подано до ГУ ДФС у Волинській області звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів (додаток ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за періоди: за 3 квартал 2022 рік, за 4 квартал 2022 рік по компанії- нерезиденту «TWT Group SIA» ( Ziemelu iela 4, Marupe LV-1053, Latvia Company) , за 3 квартал 2022 рік, за 4 квартал 2022 рік по компанії нерезиденту «TIVA COM» Ltd (7000 Russe, bul.»Tutrakan»,72 Bolgaria), за 2 квартал 2022, 3 квартал 2022, 4 квартал 2022 по компанії нерезиденту WINDSOR SPEDITION S.R.L. (Romania, 62A Garii Obor Blvd. B1 building A entrance 2nd district.Bucharest), за 3 квартал 2018, 4 квартал 2018 по компанії нерезиденту Eszter Trans Plusz Kft (H-4336, Szabolcs-Szatmar-Bereg County Or, Ipari ut 1.,Hungary), за 4 квартал 2021 по компанії нерезиденту Agricultural Training and Modelling Systems (AMTS) (201 E. Cortland St. Groton, NY 13073 USA Tax number:26-012-0123).

- пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями).

На підставі висновків викладених в акті перевірки ГУ ДПС у Волинській області були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0079680709 від 09.04.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 5 171 145,00 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 1 292 786,00 грн;

- №0079610709 від 09.04.2024, яким зменшено від`ємне значення податку на додану вартість на суму 159 921,00 грн;

- №0079950709 від 09.04.2024, яким збільшено розмір грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 13 347 268,00 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 1 921 134,25 грн;

- №0078722303 від 08.04.2024, яким застосовані штрафні санкції в розмірі 7 480,00 грн.

Позивачем було подано скаргу до ДПС України на вищевказані рішення, за результатами розгляду якої оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» категорично не погоджується з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки такі були прийняті ГУ ДПС у Волинській області за невірно встановленими обставинами.

Зауважує, що відповідачем порушено порядок призначення та проведення документальної планової перевірки, а саме, неналежне оформлення плану-графіку проведення планових документальних перевірок і неврахування граничних термінів проведення перевірки, а також неналежна підстава для проведення такої перевірки.

Щодо підстав для скасування податкових повідомлень-рішень зазначає, що позивачем надавало податковому органу всі необхідні документи, які підтверджували реальність операцій з придбання ТМЦ у контрагентів та їх використання в господарській діяльності. Натомість, відповідач хибно вказав, що ненадання в процесі перевірки технологічних інструкцій та рецептур свідчить про нереальність господарських операцій з постачання олії рафінованої.

Також, зазначив що контролюючий орган під час планової перевірки у 2024 році не мав підстав для повторної перевірки тих самих питань за період, який вже перевірявся в межах позапланової перевірки у 2022 році. При цьому проведення перевірки по операціям із контрагентом за 6 років 6 місяців не відповідає положенням ст.102 ПК України.

Як на підставу скасування окремого рішення позивач зазначив що до такого не додано розрахунок штрафних санкцій чим порушено вимоги ПК України, Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків та листів ДПС України.

Крім того зауважує, що із акта перевірки та окремого податкового повідомлення-рішення вбачається, що розмір зобов`язань із податку на прибуток підприємств обрахований не в контексті кожного контрагента окремо, а сумарно за всіма зобов`язаннями по перелічених контрагентах. Відповідно, у разі безпідставності висновку контролюючого органу по одному з перелічених контрагентів неможливо буде обрахувати розмір зобов`язань по податку на прибуток, який нарахований по інших контрагентах.

Також, в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні та в акті перевірки вказано про порушення ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» приписів п. 138.8 ст. 138 ПК України в частині формування собівартості продукції. На думку відповідача, ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» не мало правових передумов для включення витрат по рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» до рахунку 231 «Давальницька сировина».

Поряд з цим зазначає, що на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкових реформ» розділ III «Податок на прибуток підприємств» ПК України (до якого включено ст. 138) було викладено в новій редакції. Даний Закон набув чинності з 01.01.2015.

В період, за який проводилася перевірка (з 01.04.2017 по 30.09.2023) норма статті 138 ПК України не містила та не містить до цього часу п. 138.8 порушення якого констатовано в акті перевірки та в оскаржуваному ППР №0079950709. Тобто, ГУ ДПС у Волинській області вказало на порушення норми, яка втратила чинність з 01.01.2015.

Вважає, що відсутність задекларованих об`єктів оподаткування та найманих працівників у ФОП ОСОБА_1 не може свідчити про неможливість здійснення ним підприємницької діяльності та про нереальність господарських операцій. Норми податкового та іншого законодавства не визначають наявність певного обсягу матеріальних та/або трудових ресурсів у платника податків як критерій його правового статусу чи як передумову для здійсненні господарської діяльності. Висновки контролюючого органу про відсутність у ФОПів трудових та матеріальних ресурсів зроблено на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації. Однак така інформація носить виключно інформативний характер. Під час перевірки податковим органом не з`ясовано та не відображено в акті перевірки й ППР, який саме обсяг трудових та матеріальних ресурсів необхідно мати ФОПу для здійснення відповідної господарської діяльності та чим це підтверджується. Можлива відсутність у контрагента позивача трудових ресурсів (найманих працівників) не свідчить про неможливість виконання господарських зобов`язань таким контрагентом самостійно та не є підставою для висновку про нереальність проведених господарських операцій. Крім того, наявність чи відсутність сертифікатів якості не може свідчити про нереальність господарської операції.

На підставі вищевикладеного просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у даній адміністративній справі на 11:00 03.09.2024 (т.6, а.с.90).

16.08.2024 від представника відповідача через Електронний суд надійшов відзив на позовну заяву в якому останній позовних вимог не визнала, та просила в задоволенні позову відмовити повністю (т.6, а.с.97-125). В обґрунтування своєї позиції зазначила, що перевірка призначена та проведена на законних на те підставах. Проведеної перевіркою встановлено що ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» за період з 01.04.2017 по 30.09.2023 по рахунку 631 відображено придбання у ТОВ «ТД МІЖРЕГІОНАЛЬНІ РЕСУРСИ» олії рафінованої в кількості 686 554 пляшок ємністю від 0,85 літрів до 5 літрів на загальну суму 32 467 363 грн. в тому числі ПДВ 5 411 226 грн. При перевірці відображення у даних бухгалтерського обліку оприбуткування та списання олії рафінованої встановлено, що ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» списує олію рафіновану не системно та нециклічно що наведено в таблицях в Акті перевірки.

ГУ ДПС у Волинській області не погоджується з твердження позивача про те, що висновок контролюючого органу про недоведеність факту утилізації конкретної кількості пляшок є хибним і не може свідчити про нереальність господарських операцій, оскільки, як стверджує позивач «у власності (на балансі) ТОВ «АБМ- ТРЕЙД» знаходиться прес соляних блоків модель 810/2, виробник (Туреччина). Дане обладнання введено в експлуатацію та поставлено на баланс товариства 28.12.2018', що підтверджується довідкою про балансову вартість №08/07-01 від 08.07.2024. Починаючи з 2019 року ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» використовує дане обладнання, в тому числі, й для пресування пластикових пляшок з-під олії у блоки. В результаті спресовування значно зменшується об`єм пластикових відходів». Відповідні пояснення та підтверджуючі документи не надавалися ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» під час проведення перевірки, а також не відповідають результатам проведеної інвентаризації.

Враховуючи та підсумовуючи інформацію, а саме: відсутність в технічних умовах вимог щодо використання при виробництві готової продукції олії рафінованої; не надання для перевірки технологічних інструкцій та рецептур; непослідовне та нециклічне списання у виробництво олії рафінованої; відсутність факту утилізації, вивезення/захоронення пластикових пляшок ємністю від 0,85 літрів до 5 літрів, загальною кількістю 686 554 шт. іншими організаціями. Відтак не можливо підтвердити рух ТМЦ (олії рафінованої в пляшках) на загальну суму 32 467 367,2 грн. в тому числі ПДВ 5 411 227,86 грн від ТОВ МТД МІЖРЕГІОНАЛЬНІ РЕСУРСИ» до ТОВ «АБМ-ТРЕЙД». Вказані вище факти свідчать про нереальність здійснення відповідних операцій із реалізації ТМЦ від ТОВ «ТД МІЖРЕГІОНАЛЬНІ РЕСУРСИ» для ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» за період з квітня 2017 по вересень 2023 року.

Щодо порушень податку на прибуток представник відповідача зазначила, що у ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» за період з 01.04.2017 по 30.09.2023 здійснювало виробництво готової продукції на давальницьких умовах на виробничих потужностях ТОВ «Агротехніка» ТОВ «Агідель» та ТОВ «МАЯК-3». Понесені витрати на виробництво готової продукції переданих на переробку ТОВ «Агротехніка», ТОВ «Агідель» ТОВ «МАЯК-3» на умовах давальницької сировини - ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» обліковувало на 231 рахунку бухобліку «Давальницька сировина» які в подальшому сформували їх собівартість. Враховуючи те, що ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» не понесло ніяких витрат на виробництво продукції яка була вироблена за рахунок ТОВ «Агротехніка», ТОВ «Агідель» та ТОВ «МАЯК-3» та на виробничих потужностях цих підприємств, а тому за період з 01.04.2017 по 30.09.2023 неправомірно списало з 91 рахунку «Загальновиробничі витрати» на 231 рахунок «Давальницька сировина» витрати в загальній сумі 1 919 601,98 грн., які в подальшому сформували собівартість готової продукції. Враховуючи зазначене, ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» в порушення п.44.1, п 44.2, п. 134.1 ст. 134, п.138.8 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), п.4 П(с)БО 16 «Витрати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248 завищено собівартість реалізованої готової продукції в сумі 1 919 601,98 грн. та занижено рядок 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування» декларації з податку на прибуток всього на загальну суму 1 919 601,98 грн.

Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 представник відповідача зазначила таке:

ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 35580267) здійснює виробництво преміксів, сумішей та комбікормів для тварин і птиці відповідно до технічнихумов ТУ У 10.9-35580267¬002:2013, ТУ У 10.9-35580267-001:2013, ТУ У 10.9-35580267-001:2013 які погоджені ветеринарною та фітосанітарною службою України Державним науково- дослідним інститутом ветпрепаратів та кормових добавок, та зареєстровані Державним підприємством «Миколаївський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації. В розділі «Технічні умови» вказано що товари повинні виготовлятись з компонентів які відповідають ГОСТ, ДСТУ, ТУ та згідно з чинною нормативною документацією. Документом, що видається для підтвердження того, що продукція, система якості, система управління якістю, система управління довкіллям, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документу, визначеного чинним законодавством - ДСТУ, ГОСТ, технічним умовам тощо - є сертифікат якості/ відповідності від Виробника.

Так як вищевказані ФОПи, не є виробниками ТМЦ які були реалізовані ТОВ «АБМ-ТРЕЙД», а сертифікати якості/відповідності відсутні, в ході перевірки неможливо прослідкували ні відповідність даних ТМЦ - ДСТУ, ГОСТ, технічним умовам тощо, ні джерело походження ТМЦ, тобто - визначити виробника та джерело походження. Вказані вище факти, не дають змоги в повному обсязі ідентифікувати господарські операції та осіб, які брали в них участь.

Зауважує, що наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та витрат. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то платник податків не має права на податкову вигоду у вигляді податкового кредиту та/або зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних та/чи трудових ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг (відсутність управлінського, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо); нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку.

Щодо взаємовідносин із нерезидентами зазначає, що ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» здійснювало зовнішньоекономічні операції з нерезидентами які підпадають під визначення пп. 39.2.1.1 та 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, дані обставини підтвердженні перевіркою. Проте в ході її проведення ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» не надано довідок які б засвідчили за якою ставкою нерезиденти - Yara GmbHCo. KG (Німеччина), М.О. Baumaschinen Nutzfahrzeuge GmbH Co. KG (Німеччина), сплачували податок на прибуток підприємств (корпоративний податок).

В порушення п. 103.9 ст.103 ПК України позивачем не подано до ГУ ДФС у Волинській області звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів (додаток ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) по компанії- нерезиденту «TWT Group SIA» (Ziemelu iela 4, Marupe LV- 1053, Latvia Company) , по компанії нерезиденту «TIVA COM» Ltd (7000 Russe, bul.»Tutrakan»,72 Bolgaria), по компанії нерезиденту WINDSOR SPEDITION S.R.L. (Romania, 62A Garii Obor Blvd. B1 building A entrance 2nd district.Bucharest), по компанії нерезиденту Eszter Trans Plusz Kft (H-4336, Szabolcs-Szatmar-Bereg County Or, Ipari ut 1., Hungary), по компанії нерезиденту Agricultural Training and Modelling Systems (AMTS) (201 E. Cortland St. Groton, NY 13073 USA Taxnumber:26-012-0123»).

Також представник відповідача заперечує з приводу стягнення витрат на правову допомогу в сумі 85 000,00 грн. Вважає, її неспівмірним з обсягом виконаної роботи, адже в акті виконаних робіт не зазначено час на витрачені послуги і при цьому у своїй заяві Позивач не обґрунтовує співмірність витрат на правничу допомогу, а отже така сума є завищеною.

З урахуванням наведеного вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що винесені у відповідності до вимог податкового законодавства у зв`язку з чим просить у задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив від 02.09.2024 (т.6, а.с.166-171) представник позивача не погоджується із твердженнями представника відповідача викладених у відзиві та наголосив, що сторона відповідача у відзиві фактично дублює висновки викладені в акті перевірки та не наводить нових аргументів, підтримав свою позицію викладену у позовній заяві та просить позовні вимоги задовольнити повністю.

У запереченнях на відповідь на відзив (т.6, а.с.182-186) представник відповідача підтримала свою позицію зазначену у відзиві та просила в задоволенні позову відповити повністю.

Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (т.6, а.с.202-203).

У судовому засіданні 30.09.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, а представник відповідача у тому ж судовому засіданні просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що на підставі наказом Головного управління ДПС у Волинській області №2946-п від 28.12.2023 (т.1, а.с.64) та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання на 2024 рік (т.1, а.с.165-166) проведена виїзна планова документальна перевірка ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2017 по 30.09.2023 та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 та з 01.04.2017 по 30.09.2023. Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» проінформовано письмовим повідомленням від 28.12.2023 №610 (т.1, а.с.63). Перевірка проводилась з 23.01.2024 по 19.02.2024. На підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області від 19.02.2024 №608-п термін проведення перевірки продовжувався на 10 робочих дні з 20.01.2024 по 04.03.2024.

За результатами проведеної перевірки складено акт №5216/07-09/35580267 від 11.03.2024 (т.1, а.с.65-150), у висновках якого встановлено порушення ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» вимог податкового законодавства, а саме:

- п.п.14.1.13, пп.14.1.36, п.14.1 ст.14, ст. 22, ст.23, п.44.1, п 44.2, п.44.6 ст.44, п. 134.1 ст. 134, ст.135, п.138.8 ст. 138, пп.39.2.1.1 пп.39.2.1.2 п.39.2.1 ст.39, пп.140.5.4. п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), П(С)БО №15 «Дохід» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року N 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 р. за N 860/4153 (зі змінами та доповненнями), П(с)БО 16 «Витрати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року N 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за N 27/4248 (зі змінами та доповненнями), ст.4, п.1. ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами та доповненнями), п.3 розділу ІІІ Наказу Міністерства фінансів України № 73 від 07.02.2013 Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 13 347 268 грн., у тому числі : за 2 квартал 2017 року в сумі 479 231 грн.; за 3 квартал 2017 року в сумі 174 756 грн.; за 4 квартал 2017 року в сумі 248 980 грн.; за 1 квартал 2018 року в сумі 778 922 грн.; за 2 квартал 2018 року в сумі 332 333 грн.; за 3 квартал 2018 року в сумі 841 262 грн.; за 4 квартал 2018 року в сумі 585 276 грн.; за 1 квартал 2019 року в сумі 904 320 грн.; за 2 квартал 2019 року в сумі 408 417 грн.; за 3 квартал 2019 року в сумі 502 264 грн.; за 4 квартал 2019 року в сумі 866 943 грн.; за 1 квартал 2020 року в сумі 1 197 139 грн.; за 2 квартал 2020 року в сумі 627 689 грн.; за 3 квартал 2020 року в сумі 181 129 грн.; за 4 квартал 2020 року в сумі 276 163 грн.; за 1 квартал 2021 року в сумі 523 539 грн.; за 2 квартал 2021року в сумі 230 478 грн.; за 3 квартал 2021 року в сумі 660 970 грн.; за 4 квартал 2021 року в сумі 382 246 грн.; за 1 квартал 2022 року в сумі 716 435 грн.; за 2 квартал 2022року в сумі 434 844 грн.; за 3 квартал 2022 року в сумі 237 435 грн.; за 4 квартал 2022 року в сумі 427 271 грн.; за 1 квартал 2023 року в сумі 308 401 грн.; за 2 квартал 2023року в сумі 502 249 грн.; за 3 квартал 2023 року в сумі 518 506 грн.

- пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п. 44.1, ст.44, п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 5 251 305 грн. у тому числі: за квітень 2017 в сумі 28 152 грн.; за травень 2017 в сумі 42008 грн.; за червень 2017 в сумі 44304 грн.; за липень 2017 в сумі 62641 грн.; за серпень 2017 в сумі 79805 грн.; за вересень 2017 в сумі 3367 грн.; за жовтень 2017 в сумі 124945грн.; за листопад 2017 в сумі 45845 грн.; за грудень 2017 в сумі 102 343 грн.; за січень 2018 в сумі 53397 грн.; за квітень 2018 в сумі 66697 грн.; за травень 2018 в сумі 66911 грн.; за червень 2018 в сумі 56886 грн.; за липень 2018 в сумі 61052 грн.; за серпень 2018 в сумі 83818 грн.; за вересень 2018 в сумі 85528 грн.; за жовтень 2018 в сумі 90945 грн.; за листопад 2018 в сумі 121277 грн.; за грудень 2018 в сумі 7358 грн.; за січень 2019 в сумі 144511 грн.; за лютий 2019 в сумі 91008 грн.; за березень 2019 в сумі 91266 грн.; за квітень 2019 в сумі 60211 грн.; за травень 2019 в сумі 90837 грн.; за червень 2019 в сумі 90749 грн.; за липень 2019 в сумі 90645 грн.; за вересень 2019 в сумі 123557 грн.; за жовтень 2019 в сумі 91940 грн.; за листопад 2019 в сумі 61712 грн.; за грудень 2019 в сумі 93056 грн.; за січень 2020 в сумі 62176 грн.; за лютий 2020 в сумі 92757 грн.; за березень 2020 в сумі 61560 грн.; за квітень 2020 в сумі 61560 грн.; за травень 2020 в сумі 61560 грн.; за червень 2020 в сумі 61560 грн.; за липень 2020 в сумі 30761 грн.; за серпень 2020 в сумі 95025 грн.; за вересень 2020 в сумі 62349 грн.; за жовтень 2020 в сумі 64506 грн.; за грудень 2020 в сумі 128290 грн.; за січень 2021 в сумі 65985 грн.; за червень 2023 в сумі 1462376 грн.; за липень 2023 в сумі 329543 грн.; за серпень 2023 в сумі 344526 грн.; та за вересень 2023 завищено відємне значення з ПДВ в сумі 159921грн.

- пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями).

В подальшому на підставі висновків викладених в акті перевірки ГУ ДПС у Волинській області були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0079680709 від 09.04.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 5 171 145,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 1 292 786,00 грн. (т.1, а.с.153-155);

- №0079610709 від 09.04.2024, яким зменшено від`ємне значення податку на додану вартість на суму 159 921,00 грн. (т.1, а.с.151-152);

- №0079950709 від 09.04.2024, яким збільшено розмір грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 13 347 268, 00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 1 921 134,25 грн. (т.1, а.с.156-159);

- №0078722303 від 08.04.2024, яким застосовані штрафні санкції в розмірі 7 480, 00 грн. (т.1, а.с.162-163).

Позивач оскаржив вищевказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку шляхом подання скарги до ДПС України.

Рішенням ДПС від 16.05.2024 № 14334/6/99-00-06-01-01-06 строк розгляду скарги продовжено до 28.06.2024 (т.6, а.с.16).

За результатами розгляду скарги рішенням ДПС України залишено без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 08.04.2024 № 0078722303, від 09.04.2024 № 0079610709, № 0079680709, №0079950709, а скаргу - без задоволення (т.6, а.с.17-26).

Позивач не погоджуючись із вищевказаними податковими повідомленням-рішеннями звернувся в суд за захистом свої прав з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначаються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1. статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.п.62.1.3. п.62.1. ст.62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

За правилами пункту 75.1. статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У силу вимог підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Під час здійснення планових перевірок платників податків, які є фінансовими агентами, предметом перевірки також є дотримання фінансовими агентами вимог статті 39-3 цього Кодексу.

Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4., 140.5.5-1, 140.5.6. пункту 140.5. статті 140 цього Кодексу.

Отже, контролюючий орган наділений правом проводити перевірки, одним із різновидів яких є документальні планові перевірки.

Згідно з пунктом 77.1. статті 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Відповідно до пункту 77.2. статті 77 ПК України до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов`язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.

Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата не раніше 1 липня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у першому кварталі такого року і не раніше 1 жовтня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у другому кварталі такого року.

Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 числа останнього місяця кварталу (у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок - до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки).

Платники податків - юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п`яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п`яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45, 49, 50, 51, 57 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 77.4. статті 77 ПК України, про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Аналіз приписів статті 77 ПК України свідчить про те, що план-графік проведення перевірок на відповідний квартал має формуватися у визначені терміни та включати платників податків, які мають найбільші критерії ризику щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства.

Наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 №524 затверджено Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.06.2015 за №751/27196) (далі - Порядок №524).

Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку № 524 цей Порядок розроблений з метою забезпечення єдиного підходу до формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків.

Річний план-графік для документальних планових перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, складається відповідно до вимог статті 77 розділу ІІ ПК України.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування.

Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку № 524 формування (коригування) планів-графіків територіальних органів Державної податкової служби України (далі - територіальні органи ДПС) здійснюється у порядку, встановленому у розділах III-V цього Порядку.

Формування (коригування) планів-графіків здійснюється засобами інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів.

Пунктом 3 розділу І Порядку № 524 визначено, що проекти річних планів-графіків складаються територіальними органами ДПС не пізніше 01 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки засобами інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів.

Проекти коригування планів-графіків у разі здійснення такого коригування формуються територіальними органами ДПС не пізніше 15 числа останнього місяця першого або другого кварталу засобами інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів.

У випадку, коли зміни пов`язані із змінами найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) платника податків та/або виправленням технічних помилок, проекти коригування планів-графіків формуються територіальними органами ДПС не пізніше 15 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Разом з проектом плану-графіка (коригування плану-графіка) формуються інформаційно-аналітичні довідки за кожним платником податків з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів.

Пунктом 5 розділу І цього Порядку передбачено, що лан-графік (коригування плану-графіка) складається з планів-графіків (коригувань планів-графіків) територіальних органів ДПС та затверджується Головою ДПС.

Після затвердження Головою ДПС плану-графіка (коригування плану-графіка) територіальними органами ДПС надаються підрозділу, до функцій якого входить організація роботи щодо формування плану-графіка, засобами автоматизованої інформаційної системи «Управління документами» плани-графіки (коригування планів-графіків) з відповідними додатками та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка).

Затверджений план-графік є обов`язковим для виконання всіма підрозділами територіальних органів ДПС.

Належну якість формування плану-графіка та його коригування забезпечує територіальний орган ДПС, який сформував план-графік (коригування плану-графіка).

Відповідно до пунктів 1-2 розділу ІІІ Порядку №524 до розділів I, II плану-графіка включаються платники податків реального сектору економіки, які провадять фінансово-господарську діяльність, сплачують податки та взяті на облік в контролюючих органах як платники податків за основним місцем обліку, або щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, або які знаходяться у стані зміни свого місцезнаходження.

Формування переліку платників податків до розділів I, II плану-графіка проводиться за критеріями ризиків згідно з вимогами цього розділу, у тому числі за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів.

При формуванні плану-графіка на наступний рік враховуються показники за результатами діяльності платника податків за 9 місяців поточного року. Якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, при плануванні враховуються показники за попередній рік. При коригуванні плану-графіка враховуються показники за результатами діяльності платника податків за останній податковий (звітний) період, крім показників за результатами діяльності платника податків за перший квартал.

Пункт 3 розділу ІІІ Порядку №524 визначає, що до плану-графіка включаються платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, платежів.

З системного аналізу наведених норм права вбачається, що законодавцем запроваджено ризикоорієнтовний підхід до планування перевірок платників податків, з урахуванням особливостей критеріїв суб`єктів господарювання за ступенями ризику їх господарської діяльності, періодичності проведення планових заходів та переліку питань для їх здійснення.

Разом з цим, підпунктом 69.35.-2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України установлено, що з 1 грудня 2023 року по 31 грудня 2024 року включно до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2023 та 2024 роки можуть бути включені виключно:

1) платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;

2) платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);

3) платники податків, які надають/надавали фінансові, платіжні послуги;

4) нерезиденти, які здійснюють/здійснювали в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, та/або відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва нерезидента, які відповідають хоча б одному з таких критеріїв:

рівень зростання податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень зростання доходів платника податків;

декларування нарахованої заробітної плати за відсутності декларування об`єкта оподаткування податком на прибуток або декларування доходу, звільненого від оподаткування відповідно до міжнародного договору України;

5) інші платники податків, які на основі показників, сформованих за підсумками 2021 календарного року, відповідають хоча б одному з таких критеріїв:

рівень сплати податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі. Цей критерій не поширюється на платників єдиного податку;

рівень сплати податку на додану вартість на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі. Цей критерій не поширюється на платників податків, у яких операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25 і більше відсотків загального обсягу постачання та одночасно рівень сплати податку на прибуток становить не менше 50 відсотків рівня сплати податку на прибуток у відповідній галузі;

дебіторська заборгованість перевищує кредиторську заборгованість більше ніж у два рази;

загальна сума витрат, відображених у податковій декларації про майновий стан і доходи, становить 75 або більше відсотків суми загального річного доходу, задекларованого у такій декларації, за умови що сума загального річного доходу, отриманого від провадження підприємницької діяльності, становить 10 мільйонів гривень і більше;

нарахування та/або виплата податковим агентом - юридичною особою доходів у вигляді заробітної плати в розмірі менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні (за основним місцем обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику).

Передбачені цим підпунктом рівні сплати відповідного податку по галузях та показники середньої заробітної плати у відповідній галузі за регіонами, сформовані на основі показників за підсумками 2021 календарного року, публікуються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок». При цьому для цілей цього підпункту галузь визначається за видами економічної діяльності на рівні класу згідно з КВЕД 009:2010.

При формуванні плану-графіку проведення документальних планових перевірок на 2024 рік враховуються показники позитивної динаміки:

рівнів сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по відповідній галузі за дев`ять місяців 2023 року. Після настання граничних строків для подання річної звітності враховуються показники за 2023 рік. У разі якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, враховуються показники за попередній рік;

рівнів нарахування та/або виплати податковим агентом - юридичною особою доходів у вигляді заробітної плати за дев`ять місяців 2023 року. Після настання граничних строків для подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за четвертий квартал 2023 року враховуються показники за чотири квартали 2023 року.

При цьому формування плану-графіку проведення документальних планових перевірок та внесення змін до нього здійснюються без урахування вимог, передбачених пунктом 77.2. статті 77 цього Кодексу.

Внесення змін до плану-графіку може здійснюватися щомісячно з урахуванням обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), наявності/відсутності безпечних умов для проведення перевірок, визначених підпунктом 69.2.-2 цього пункту, та з урахуванням вимог, встановлених цим підпунктом.

Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше останнього числа місяця, в якому було затверджено такий оновлений план-графік.

Документальна перевірка платника податків, який був включений до оновленого плану-графіку проведення документальних планових перевірок на поточний рік відповідно до підпунктів 4 і 5 цього підпункту, може бути розпочата не раніше ніж через два місяці з дня оприлюднення оновленого плану-графіку.

Документальні планові перевірки платників податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), та платників податків, що надають фінансові, платіжні послуги, можуть розпочинатися не раніше ніж через 30 календарних днів, наступних за датою оприлюднення оновленого плану-графіку, за умови надіслання (вручення) таким платникам (їх представникам) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що платник податків включається до плану-графіку проведення перевірок залежно від ступеня ризику в діяльності такого платника податків.

Викладене свідчить, що дії контролюючого органу щодо формування, у тому числі затвердження, плану - графіку проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання, є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків.

Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків, і відповідно такий акт не порушує права останнього.

Виключно результат реалізації повноваження податкового органу (саме - рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень може бути об`єктом судового оскарження.

У той же час, вирішуючи питання щодо правомірності прийнятих відповідачем за результатами проведеної перевірки податкових повідомлень-рішень від 09.04.2024 №0079680709, №0079610709, №0079950709 та від 08.04.2024 №0078722303, суд враховує наступне.

Як вбачається з Акту перевірки, у ході її проведення встановлено, що ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» за період з 01.04.2017 по 30.09.2023 по рахунку 631 відображено придбання у ТОВ «ТД МІЖРЕГІОНАЛЬНІ РЕСУРСИ» (код ЄДРПОУ 35184264) олії рафінованої в кількості 686 554 пляшок ємністю від 0,85 літрів до 5 літрів на загальну суму 32 467 363 грн. в тому числі ПДВ 5 411 226 грн.

Як слідує з матеріалів справи між ТОВ «ТД МІЖРЕГІОНАЛЬНІ РЕСУРСИ» та ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» укладений договір поставки №150515 від 15.05.2015 (т.1, а.с.167-173). Предмет Договору: Постачальник продає товар в асортименті, кількості та за ціною на час поставки. Ціна договору: ціна одиниці виміру та сума поставки партії товару визначається у видаткових накладних. Загальна ціна договору становить суму усіх видаткових накладних. Умови оплати: Покупець зобовязаний оплатити протягом 20 днів з моменту отримання товару. Умови поставки: Товар поставляється партіями за поданими замовленням Покупця. Постачальник здійснює доставку товару Покупцю власними силами та за свій рахунок або за рахунок Покупця за передньою домовленістю сторін.

На підставі договору №150515 від 15.05.2015 року ТОВ «ТД МІЖРЕГІОНАЛЬНІ РЕСУРСИ» виписані видаткові та податкові накладні на суму 32 467 363 грн. в тому числі ПДВ 5 411 226 грн. Транспортування олії здійснювалось за рахунок та транспортом ТОВ «АБМ-ТРЕЙД».

За період з 01.04.2017 по 30.09.2023 ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» перераховано на користь ТОВ «ТД МІЖРЕГІОНАЛЬНІ РЕСУРСИ» кошти за придбану олію в повному обсязі.

Станом на 30.09.2023 по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» між ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» та ТОВ «ТД МІЖРЕГІОНАЛЬНІ РЕСУРСИ» заборгованість відсутня.

Суд погоджується з доводами позивача, проте, що висновок контролюючого органу щодо відсутності у технічних умовах вимоги про використання в процесі виробництва олії рафінованої підтверджує нереальність господарських операцій з ТОВ «ТД МІЖРЕГІОНАЛЬНІ РЕСУРСИ», не відповідає фактичним обставинам справи.

ТОВ «АБМ-ТРЕИД» постійно та систематично використовує олію під час ви-робництва трьох видів продукції: комбікормів, кормових сумішей, преміксів для сільськогосподарських тварин і птиці.

Для виробництва іншої продукції олія не використовується.

Технічними умовами не деталізується вид олії (рафінована/нерафінована), що може використовуватися в процесі виробництва. Це підтверджується:

- Технічними умовами ТУ У 10.9-35580267-002:2013 «Комбікорми для сільськогосподарських тварин і птиці», погоджені заступником голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України 29.05.2013.

01.08.2018 до вказаних технічних умов було погоджено та затверджено зміни №1, за якими олію соняшникову ДСТУ 4492 включено до переліку сировини, яка використовується в процесі виготовлення комбікормів (стор. 17).

- Технічними умовами ТУ У 10.9-35580267-002:2013 «Суміші кормові для сільськогосподарських тварин і птиці», погоджені заступником голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України 29.05.2013.

01.08.2018 до вказаних технічних умов було внесено зміни. Зокрема, олію соняшникову ДСТУ 4492 включено до переліку сировини, яка використовується в процесі виготовлення комбікормів (стор. 11).

Технічні умови визначають єдину умову за якої олія, як сировина/інгредієнт, може бути використана при виробництві комбікормів та сумішей кормових - це відповідність її вимогам ДСТУ 4492.

ТОВ «ТД МІЖРЕГІОНАЛЬНІ РЕСУРСИ» надавало сертифікати відповідності на поставлену продукцію, зокрема, але не виключно:

- №UA.056.Х.00054-22 з терміном дії з 25.05.2022 по 24.05.2024;

- №UA.056.X.00018-22 з терміном дії з 01.02.2022 по 31.01.2024;

- №UA.056.X.00035-22 з терміном дії з 01.03.2021 по 28.02.2023.

Тобто поставлена рафінована соняшникова олія відповідала вимогам ДСТУ 4492:2017 «Олія соняшникова. Технічні умови» та могла використовуватися при виробництві комбікормів та сумішей кормових для сільськогосподарських тварин і птиці.

Крім того, Технічними умовами ТУ У 10.9-35580267-001:2013 «Премікси для сільськогосподарських тварин і птиці», які погоджені заступником голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України 29.05.2013, визначено, що для покращення розподілу у преміксах біологічно активних речовин і зменшення пилоутворення до їх складу дозволяється вводити від 2% до 3% стабілізованої рослинної олії (стор. 16).

01.08.2018 було погоджено та затверджено зміни до вказаних вище технічних умов, а саме - збільшено кількість стабілізованої очищеної рослинної олії, що дозволяється вводити у премікси до 9% (стор. 14).

Наказом Держстандарту України №69 від 30.03.1994 затверджено та введено в дію ДСТУ 2423-94 «Олії рослинні. Виробництво. Терміни та визначення». Цей стандарт установлює терміни та визначення основних понять у галузі виробництва рослинних олій, а у його додатках міститься перелік видів основної олійної сировини та рослинних олій.

Пунктом 2 додатку Б «Основні види рослинних олій», ДСТУ 2423-94, соня-шникову олію віднесено до рослинних олій, яка видобувається із соняшникового насіння.

Розкрити зміст застосованих термінів, для їх належного розуміння, допоможе офіційний словник, який дає такі визначення:

Рафінований - очищений, звільнений від домішок (рафінована олія). Рафінувати має значення очищати, звільняти від домішок.1

Очищати (очищувати) - звільняти від бруду, сміття і т. ін., робити чистим. Звільняти кого, що-небуть від різних сторонніх нашарувань.

Стабілізація - зміцнення, укріплення, приведення чого-небуть у стійкий стан; стан стійкості, постійності

Тобто, ТУ У 10.9-35580267-001:2013 передбачено можливість використання в процесі виробництва готової продукції рафінованої соняшникової олії. Саме такої олії, яка поставлялася ТОВ «ТД МІЖРЕГІОНАЛЬНІ РЕСУРСИ». Тому висновок контролюючого органу про протилежне не відповідає дійсності.

Також суд погоджується з тим, що відповідач хибно вказав, на ненадання в процесі перевірки технологічних інструкцій та рецептур, що свідчить про нереальність господарських операцій з постачання олії рафінованої.

В процесі перевірки на адресу ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» надійшов запит №2 від 21.02.2023 з вимогою надати копії калькуляцій, якими підтверджується списання олії та використання її при виробництві готової продукції за періоди: квітень, червень, серпень та грудень 2022 року. Ні в даному, ні в іншому запиті, ГУ ДПС у Волинській області не просило надати копії саме технологічних інструкцій чи рецептур на виготовлення продукції. Відтак, позивач не мав обов`язку надавати такі документи.

У частині калькуляцій за запитувані періоди, ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» виконало запит №2 від 21.02.2023 - надало копії цих документів. Про це зазначено в акті перевірки. У листі №23/02-1 від 23.02.2024 ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» повідомило, що надані копії калькуляцій містять відомості, що становлять комерційну таємницю, а саме відомості щодо конкретних інгредієнтів. Тобто, в процесі перевірки відповідач не вимагав надання технологічних інструкцій та рецептур, а, відтак, не мав підстав для висновку про їх відсутність і для визнання господарських операцій нереальними.

Калькуляції складаються з дотриманням вимог технічних умов згідно замовлень і побажань конкретного контрагента. Під потреби кожного контрагента рецептури коригуються. Кінцева пропорція інгредієнтів і продукція залежить від мети і завдань конкретного контрагента. Пропорції інгредієнтів завжди в допустимих межах процентного співвідношення складових згідно технічних умов. Наприклад: при виготовленні преміксу ТОВ «АБМ- ТРЕЙД» може використовувати (додавати в рецептуру) від 2% до 8% рослинної олії в співвідношенні до загальної кількості складників. Це не є порушенням технічних умов.

Також суд зазначає, що ГУ ДПС у Волинській області дійшло необгрунтованого висновку про нереальність господарських операцій через нециклічне та непослідовне списання олії рафінованої в процесі виробництва. Зі згаданого вище запиту №2 від 21.02.2023 вбачається, що відповідач вимагав надання документів про списання продукції (олії рафінованої) вибірково за чотири місяці 2022 року (квітень, червень, серпень та грудень). При цьому, в акті перевірки (стор. 18-19) міститься аналіз списання в процесі виробництва олії рафінованої лише за три місяці: квітень, червень та грудень 2022 року. Факт списання продукції за інші періоди проведення перевірки (з 01.04.2017 по 30.09.2023) не перевірявся та не аналізувався. Тобто, контролюючий орган дійшов висновку про нециклічність списання олії рафінованої за 78 місяців (шість років та шість місяців) лише на підставі спорадичних даних за три місяці. Це свідчить, проте що висновок відповідача зроблений необгрунтовано, недобросовісно та нерозсудливо.

Крім того, не заслуговує на увагу посилання контролюючого органу на нібито відсутність факту утилізації пластикових пляшок ємністю від 0,85 до 5 літрів загальною кількістю 686 554 шт. як передумови для визнання господарських операцій нереальними.

Згідно Державного класифікатора відходів ДК 005-96, затвердженого та введеного в дію Наказом Держстандарту України №89 від 29.02.1996, до відходів належать залишки продуктів харчування, побутових речей, пакувальних матеріалів (побутові відходи).

Згідно коментаря «Види тари та її облік», ідентифікатор №n0010697-06 від 11.05.2006, опублікованого на сайті Верховної Ради України (url-адреса https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/nQO 10697-06#Text), тара це основний елемент упаковки, що являє собою виріб для розміщення товару. У свою чергу, упаковка - це технічний засіб або комплекс засобів з розміщеним у ньому товаром, що забезпечує захист товару від пошкоджень і втрат у процесі транспортування, зберігання та продажу, а навколишнє середовище - від забруднень.

Залежно від матеріалу тара буває дерев`яна, картонна й паперова, металева, пластмасова, скляна, тара з тканин і нетканинних матеріалів.

Згідно п. 26 ст. 1 Закону України «Про управління відходами», побутові відходи - змішані та/або роздільно зібрані відходи від домогосподарств, включаючи відходи паперу, картону, скла, пластику, деревини, текстилю, металу, упаковки, біовідходи, відходи електричного та електронного обладнання, відходи батарей та акумуляторів, небезпечні відходи у складі побутових, великогабаритні та ремонтні відходи, а також змішані та/або роздільно зібрані відходи з інших джерел, якщо ці відходи подібні за своїм складом до відходів домогосподарств.

Побутові відходи не включають відходи промисловості, сільського і лісового господарства, рибальства та аквакультури, резервуарів для септиків, каналізаційних мереж та відходи їх оброблення, включаючи осад стічних вод, транспортні засоби, строк експлуатації яких закінчився, відходи будівництва та знесення, вуличний змет, медичні відходи.

Як слідує з матеріалів справи, у період з 01.04.2017 по 30.09.2023 між ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» та Локачинським виробничим управлінням житлово-комунального господарства (далі - Локачинське ВУЖКГ) діяли договори на вивезення та складування (захоронення) безпечних твердих побутових відходів, а саме:

- б/н від 04.01.2016 про надання послуг із вивезення побутових відходів;

- б/н від 01.02.2021 про надання послуг із вивезення побутових відходів;

На підставі вказаних правочинів, Локачинське ВУЖКГ здійснювало вивіз відходів у період з 01.04.2017 по 30.09.2023, а саме: з квітня по грудень 2017 року - 36 м3; у 2018 році - 614,67 м3; у 2019 році - 161 м3; у 2020 році - 138,0 м3; у 2021 році - 94,0 м3; у 2022 році - 96,0 м3; з січня по вересень 2023 року - 72,0 м3. На підтвердження кількості вивезених/утилізованих відходів позивачем до матеріалів справи надано копії актів приймання виконаних робіт за період з квітня 2017 року по вересень 2023 року.

Як зазначив позивач у позовній заяві та у поясненнях у судовому засіданні, пластикові пляшки з-під олії рафінованої вивозилася Локачинським ВУЖКГ разом з іншими відходами. Не існувало та не існує законодавчо визначеного обов`язку укладати окремий договір на утилізацію/вивезення пластикових пляшок/пластику. Тим більше, пакувальні матеріали (до яких належать і тара з олії рафінованої) відносяться до побутових відходів, а тому можуть утилізовуватися разом з іншими відходами.

Також, суд враховує, що у власності (на балансі) ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» знаходиться прес соляних блоків модель S10/2, виробник OZKAN HIDROLlK МАК SAN TIC LTD SТІ (Туреччина). Дане обладнання введено в експлуатацію та поставлено на баланс товариства 28.12.2018, що підтверджується довідкою про балансову вартість №08/07-01 від 08.07.2024.

Починаючи з 2019 року ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» використовує дане обладнання, в тому числі, й для пресування пластикових пляшок з-під олії у блоки. В результаті спресовування значно зменшується об`єм пластикових відходів.

Пресування пластиковий пляшок у блоки переслідувало економічно вигідну мету - зменшення об`єму відходів та, відповідно, зменшення витрат на їх утилізацію. В договорах із Локачинським ВУЖКГ та в додатках до них вартість послуг за вивезення відходів визначалася за 1 м3.

Відтак позивач виконав свій обов`язок щодо утилізації відходів шляхом укладення вказаних вище правочинів із Локачинським ВУЖКГ. Висновок контролюючого органу про недоведеність факту утилізації конкретної кількості пляшок є хибним і не може свідчити про нереальність господарських операцій із ТОВ «ТД МІЖРЕГІОНАЛЬНІ РЕСУРСИ». Викладені вище обставини та надані на їх підтвердження докази свідчать про реальний рух товарно-матеріальних цінностей (олії рафінованої) в процесі гос-подарської діяльності ТОВ «АБМ-ТРЕЙД». Вищевикладений висновок відповідача був спростований ТОВ «АБМ-ТРЕЙД»

Відповідно до підпункту п.п. 14.1.18, п. 14.1, ст. 8 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений у ст. 200 ПК України.

Відповідно до п. 200.1-200.4 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3, ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За правилами ст. 200 ПК України, сума бюджетного відшкодування залежить від показників податкового зобов`язання та податкового кредиту.

Згідно з підпунктом п.п. 14.1.181, п. 14.1, с. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом «а» п. 185.1, ст. 185 ПК України встановлено, що об`єктом опо-даткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПК України, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Відповідно до підпункту а п. 198.1, ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За правилами п. 198.2, ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом п. 198.3, ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1, ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3, ст. 198 ПК України).

Пунктом 198.6, ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11, ст. 201 цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як визначено п. 201.10, ст. 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг) виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, при цьому до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів/послуг, а підставою для нарахування податкового кредиту є видана зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна із заповненням всіх обов`язкових реквізитів.

Згідно з п. 44.1, ст 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:

- первинний документ - це документ, який містить відомості про гос-подарську операцію;

- господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкової ознаки господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Суд зауважує, що господарські операції з ТОВ «ТД МІЖРЕГІОНАЛЬНІ РЕСУРСИ» та позивачем є реальними, що вбачається з наступного:

Правовідносини із вказаним контрагентом були належно оформлені договором поставки.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину.

Доведення зворотного (неправомірності правочин), згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, покладається на суб`єкта владних повноважень. Але таких доказів відповідач не має, попри зроблені ним хибні висновки.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Контрагент ТОВ «ТД МІЖРЕГІОНАЛЬНІ РЕСУРСИ» вчасно зареєструвало податкові накладні по всіх операціях із продажу товару (олії рафінованої). Це, саме по собі, було легальною підставою для ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» формувати податковий кредит у розмірі 5 411 226,00 грн.

Реєстрація податкових накладених в Єдиному реєстрі податкових накладних, свідчить про відсутність зауважень щодо пІдставності (реальності) господарських операцій у контролюючого органу на момент проведення господарських операцій.

Договором поставки №150515 від 15.05.2015 визначено, що постачальник здійснює доставку товару покупцю власними силами та за свій рахунок або силами і за рахунок покупця за попередньою домовленістю сторін. До позову додано товарно-транспортні накладні, які підтверджують переміщення ТМЦ (олії рафінованої) від ТОВ «ТД МІЖРЕГІОНАЛЬНІ РЕСУРСИ» до позивача по справі. Тобто, рух товару між сторонами правочину (пункті 3.5 Договору).

Крім того, ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» належним чином та своєчасно виконало свій обов`язок перед контрагентом щодо оплати вартості поставленого товару. Заборгованість перед ТОВ «ТД МІЖРЕГІОНАЛЬНІ РЕСУРСИ» відсутня. Про це також зазначає відповідач в акті перевірки.

Суд враховує, що додані до позову докази та висновки акта перевірки підтверджують факт використання олії рафінованої в процесі господарської діяльності позивача. З наданих документів можливо встановити оплатність, зміст та обсяг господарських операцій; в них визначено найменування придбаного товару, його кількість та вартість; доведено факти поставок товару. Це свідчить, що позивачем належно підтверджено показники, відображені у податковій звітності. Документи досліджувалися під час проведення перевірки а також у судовому засіданні, недоліки в їх оформлені відсутні, що не заперечує відповідач. Відтак висновок контролюючого органу про нереальність господарських операцій із ТОВ «ТД МІЖРЕГІОНАЛЬНІ РЕСУРСИ» ґрунтується на припущеннях.

Таким чином податкові повідомлення-рішення №0079680709 та №0079610709 від 09.04.2024 якими ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 5 171 145,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 1 292 786,00 грн. та зменшено від`ємне значення податку на додану вартість на суму 159 921,00 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0079950709 від 09.04.2024, яким збільшено розмір грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 13 347 268, 00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 1 921 134,25 грн. суд зазначає таке.

Вказана сума грошового зобов`язання сформована податковим органом за результатами перевірки діяльності товариства з контрагентами:

- ТОВ «ТД МІЖРЕГІОНАЛЬНІ РЕСУРСИ» щодо поставки ТМЦ (олії рафінованої). В цій частині ГУ ДПС у Волинській області віднесло господарські операції з поставки товару до нереальних та на цій підставі дійшло висновку про завищення собівартості реалізованої готової продукції і заниження рядка 02 «фінансовий результат до оподаткування» декларацій з податку на прибуток на загальну суму 27 056 138,00 грн.

- ТОВ «Агротехніка», ТОВ «Агідель» та ТОВ «МАЯК-3» щодо договорів на виробництво продукції на давальницьких умовах. В цій частині контролюючий орган повважав, що позивач не поніс витрат на виробництво продукції, а відтак неправомірно списав з рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» на рахунок 231 «Давальницька сировина» витрати в розмірі 1 919 601,98 грн.

- ФОП ОСОБА_1 за договором поставки. Податковий орган вказав, що неможливо підтвердити рух ТМЦ від контрагента до позивача, ідентифікувати господарські операції та осіб, які брали в них участь (визнав операції нереальними). На цій підставі відповідач вказав, що отримані від ФОП ОСОБА_1 ТМЦ відповідають визначенню безоплатно отриманих товарів.

- ФОП ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу. Підстави для збільшення зобов`язань із податку на прибуток підприємств аналогічні тим, що вказані щодо контрагента ФОП ОСОБА_1

- Yura GmbHCo/KG (Німеччина), MO Baumaschinen Nutzfahzeuge GmbY Co. KG (Німеччина).

Однак суд зауважує, що з акта перевірки та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0079950709 від 09.04.2024 вбачається, що розмір зобов`язань із податку на прибуток підприємств обрахований не в контексті кожного контрагента окремо, а сумарно за всіма зобов`язаннями по перелічених контрагентах.

Щодо правовідносин позивача із ТОВ «ТД МІЖРЕГІОНАЛЬНІ РЕСУРСИ».

Так само, як і по зобов`язаннях з ПДВ, відповідач відніс операції з поставки ТМЦ із вказаним контрагентом до нереальних та на цій підставі дійшов висновку про завищення собівартості реалізованої готової продукції і заниження рядка 02 «фінансовий результат до оподаткування» декларацій з податку на прибуток на загальну суму 27 056 138,00 грн.

Як уже було зазначено судом реальності господарських операцій позивача з ТОВ «ТД МІЖРЕГІОНАЛЬНІ РЕСУРСИ» підтверджується належно оформленими первинними бухгалтерськими документами, а відповідачем зареєстровано податкові накладні постачальника. Встановлено реальний рух ТМЦ від контрагента до ТОВ «АБМ-ТРЕЙД». Також підтверджується факт поставки товару, а відповідачем не заперечується його належна та повна оплата. Висновок контролюючого органу про протилежне не відповідає обставинами справи та наданим на їх підтвердження доказам.

Щодо правовідносин ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» з ТОВ «Агротехніка», ТОВ «Агідель» та ТОВ «МАЯК-3».

В оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні та в акті перевірки вказано про порушення ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» приписів п. 138.8 ст. 138 ПК України в частині формування собівартості продукції. На думку відповідача, ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» не мало правових передумов для включення витрат по рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» до рахунку 231 «Давальницька сировина».

На підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкових реформ» розділ III «Податок на прибуток підприємств» ПК України (до якого включено ст. 138) було викладено в новій редакції. Даний Закон набув чинності з 01.01.2015.

Суд зауважує, що в період, за який проводилася перевірка (з 01.04.2017 по 30.09.2023) норма статті 138 ПК України не містила та не містить до цього часу п. 138.8 порушення якого констатовано в акті перевірки та в оскаржуваному ППР №0079950709. Тобто, ГУ ДПС у Волинській області вказало на порушення норми, яка втратила чинність з 01.01.2015.

Статтею 58 Конституції України визначено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Визначення в податковому повідомленні-рішенні порушення нечинної (неіснуючої) норми, свідчить про порушення принципу верховенства права (п. 1 ч. З ст. 2 КАС України), правової визначеності та, відповідно, є обов`язковою підставою для його скасування.

Також, в акті перевірки мітиться аналіз лише двох договорів, а саме з ТОВ «Агротехніка» і ТОВ «Агідель». Відсутній аналіз договірних зобов`язань між ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» та ТОВ «МАЯК-3». Тоді як у податковому повідомленні рішенні констатовано порушення по трьох контрагентах. Правовідносини з іншими двома контрагентами (ТОВ «Агідель» та ТОВ «МАЯК-3») мали місце лише у 2023 році. Тому не могли стосуватися 2017 року. Тобто, податковий орган дійшов висновку про нібито наявність порушень, які мали місце до укладення договорів про виробництво товару на давальницьких умовах, які проаналізовано в акті перевірки.

Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що між ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» та ФОП ОСОБА_1 було укладено два договори поставки б/н від 27.12.2016 та №0401-1 від 04.01.2021. За умовами обох правочинів ФОП ОСОБА_1 зобов`язався передати у власність товариства товар згідно накладних, а товариство прийняти та оплатити вартість товару. У період з 01.04.2017 по 30.09.2024 товариство придбало у ФОП ОСОБА_1 товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 28 311 613,00 грн. Видаткові накладні, які підтверджують факт придбання товару та товарно-транспортні накладні, які підтверджують його поставку. Дану суму ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» оплатило в повному обсязі до 01.12.2023, що вбачається з акту звірки взаєморозрахунків за період з 30.09.2023 по 30.11.2023, укладеного між товариством та ФОП ОСОБА_1 (т.5, а.с.46-143)

Наявність між сторонами розрахунку за придбаний товар виключає можливість віднесення такого товару до безоплатно отриманого. Як результат, висновок податкового органу про нереальність господарських операцій із ФОП ОСОБА_1 не відповідає фактичним обставинам справи.

Також 10.08.2018 між ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» та ФОП ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу №1. На підставі даного правочину з 10.08.2018 по 03.08.2021 (дата останньої поставки) товариство придбало у ФОП ОСОБА_2 товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 14 970 147,00 грн. Видаткові накладні, які підтверджують факт придбання товару та товарно-транспортні накладні, які підтверджують його поставку (т.5, а.с.144-247а).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає безпідставними доводи ГУ ДПС у Волинській області стосовно того, що ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 не декларуються будь-які об`єкти оподаткування, найманих працівників та залучення інших СГД для виконання робіт, з огляду на те, що всупереч вимогам статті 77 КАС України податковим органом не доведено та не надано належних доказів. Посилання податкового органу є такими, що не можуть свідчити про відсутність реального вчинення господарських операцій, оскільки такі висновки спростовуються матеріалами справи. Факт відсутності декларування будь-яких об`єктів оподаткування, найманих працівників та залучення інших СГД для виконання у контрагентів, за наявності доказів того, що вказані роботи (послуги) є виконаними, не можуть бути підставою для накладання на позивача несприятливих наслідків у вигляді позбавлення його права сформованих податкових вигод за фактично вчиненими операціями.

Більше того, суд вважає за необхідне звернути увагу на висновок Верховного Суду, висловлений, зокрема, в постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 826/14549/15, від 06 лютого 2018 року у справі № 816/166/15-а, від 13 серпня 2020 року у справі №520/4829/19, від 21 жовтня 2020 року у справі № 140/1845/19, згідно з яким відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, а саме у справі "Інтерсплав проти України" була зафіксована правова позиція, щодо того, що: "якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Окрім того, суд зазначає, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства".

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі № 816/809/17.

Також принцип індивідуальної відповідальності платника податків також застосував ЄСПЛ у рішеннях у справах "Бізнес Супорт Центр проти Болгарії", "Булвес АД проти Болгарії", "Інтерсплав проти України", визначивши, що платник податків не може нести відповідальність за зловживання свого контрагента, якщо не буде доведено залученість цього платника до таких зловживань.

Зокрема, у пунктах 70, 71 рішення у справі "Булвес АД проти Болгарії" ЄСПЛ дійшов висновків, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності. Ураховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків з декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов`язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом з пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Отже, ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, а тому можливі порушення чинного законодавства з боку контрагентів, не є безумовною підставою для висновку про порушення саме позивачем вимог податкового законодавства та позбавлення його права сформованих податкових вигод за фактично вчиненими операціями.

Щодо правовідносин позивача із Yura GmbHCo/KG (Німеччина), МО Baumaschinen Nutzfahzeuge GmbY Co. KG (Німеччина), судом з`ясовано наступне.

Контролюючий орган вказав на заниження ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» різниці на які збільшується фінансовий результат на загальну суму 1 387 435,00 грн., оскільки не було надано довідок, які б засвідчували за якою ставкою вказані вище нерезиденти сплачували податок на прибуток підприємств (корпоративний податок).

Такого висновку ГУ ДПС у Волинській області дійшло з огляду на приписи п.п. «в» та «г» п.п. 39.2.1.1. та п.п. 39.2.1.2, п. 39.2, ст. 39 ПК України.

Так, згідно п.п. 140.5.5-1, п. 140.5, ст. 140 ПК України, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 цього Кодексу), реалізованих на користь:

- нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2, п. 39.2.1, п. 39.2 ст. 39 цього Кодексу;

- нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Згідно п.п. «г» п.п. 39.2.1.1, п. 39.2.1, п. 39.2, ст 39 ПК України, контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах - на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), а саме господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно Переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, затвердженого постановою КМУ №480 від 04.07.2017, командитне партнерство (GmbHCo.KG) наведено у переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток.

Як слідує з матеріалів справи, на адресу ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» надійшов запит ГУ ДПС у Волинські області №10883/6/03-20-04-05 від 12.10.2022 про надання інформації відповідно до п. 73.3, ст. 73 ПК України. У запиті вимагалося надати пояснення з документальним підтвердженням причин не відображення різниць, що виникають при здійсненні фінансових операцій за 2021 рік в розмірі 30% на суму господарських операцій, здійснених з підприємством у період з 01.01.2021 по 31.12.2021 з нерезидентами Yura GmbHCo/KG (Німеччина), MO Baumaschinen Nutzfahzeuge GmbY Co. KG (Німеччина) (т.5, а.с.247-250).

Листом №09/11-1 від 09.11.2022 ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» надало запитувані відомості та документи (т.6, а.с.1-13), а саме:

- свідоцтво про реєстрацію платника податків MO Baumaschinen Nutzfahzeuge GmbY Co. KG (Німеччина) та його переклад на державну мову із зазначенням ІПН платника ПДВ та податкового номера, яке дійсне із 04.01.2021 по 30.01.2023;

- підтвердження про реєстрацію платника податків (підприємства) Yura GmbHCo/KG (ЕІімеччина) та його переклад на державну мову із зазначенням податкового номера та ІПН платника ПДВ, яке дійсне до 31.03.2021;

- підтвердження про реєстрацію платника податків (підприємства) Yura GmbHCo/KG (Німеччина) та його переклад на державну мову із зазначенням податкового номера та ІПН платника ПДВ, яке дійсне до 08.01.2022;

Відтак суд погоджується із доводами позивача проте, що вказаними документами підтверджено факт реєстрації MO Baumaschinen Nutzfahzeuge GmbY Co. KG (Німеччина) та Yura GmbHCo/KG (Німеччина) платниками податку та, як результат, їх обов`язку сплати податків/зборів та інших обов`язкових платежів.

Згідно абз. 3, п.п. «г» п.п. 39.2.1.1, п. 39.2.2, п. 39.2, ст.. 39 ПК України, якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвер-дженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» - «в» цього підпункту, визнаються неконтрольованими.

При цьому, згідно п.п «в», п.п. 39.2.1.1, п.п. 39.2.1, п. 39.2, ст. 39 ПК України, контрольованими операціями є господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав.

Підпунктом 39.2.1.2, п.п. 39.2.1, п. 39.2, ст. 39 ПК України визначено, що під час визначення переліку держав (територій) для цілей п.п. «в» підпункту 39.2,1.1 цього підпункту Кабінет Міністрів України враховує той критерій, що держави (території), у яких ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні, або які надають суб`єктам господарювання пільгові режими оподаткування, або в яких особливості розрахунку бази оподаткування фактично дозволяють суб`єктам господарювання не сплачувати податок на прибуток підприємств (корпоративний податок) або сплачувати його за ставкою, на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні.

Федеративна республіка Німеччина відсутня у Переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2, п.п. 39.2.1, п. 39.2, ст. 39 ПК України, затвердженому постановою КМУ №1045 від 27.12.2017.

Сам по собі факт відсутності ФРН у вказаному переліку свідчить, що розмір податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) не є меншим на 5 і більше відсоткових пунктів ніж в Україні.

Викладене з урахуванням того, що позивачем надавалися довідки про реєстрацію MO Baumaschinen Nutzfahzeuge GmbY Co. KG (Німеччина) та Yura GmbHCo/KG (Німеччина) платниками податків свідчить про безпідставність висновку контролюючого органу про заниження фінансового результату до оподаткування на загальну суму 1 387 435,00 грн.

Таким чином податкове повідомлення-рішення №0079950709 від 09.04.2024 яким ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» яким збільшено розмір грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 13 347 268, 00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 1 921 134,25 грн. є протиправним та також підлягає скасуванню.

Поряд з цим, пунктом 120.1 ст. 120 ПК України унормовано, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Вказаною нормою передбачено відповідальність саме за неподання податкової звітності за певний період. Разом з тим з доданого до податкового повідомлення-рішення №0078722303 від 08.04.2024 розрахунку вбачається, що контролюючим органом застосовано штраф за неподання звіту в розрізі кожного окремого контрагента, а не податкового періоду. Зокрема:

- тричі застосовано санкцію в розмірі 1020,00 грн. за неподання звіту за III квартал 2022 року (по трьох різних контрагентах).

- тричі застосовано санкцію в розмірі 1020,00 грн. за неподання звіту за IV квартал 2022 року (по трьох різних контрагентах).

Вищевикладене не відповідає положенням п.п. 120.1 ст. 120 ПК України, а відтак податкове повідомлення-рішення №0078722303 від 08.04.2024 також підлягає скасуванню.

Відповідно до статей 9, 77 КАСУкраїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі статтею 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В силу положень частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплатив судовий збір у розмірі 30 280,00 грн. згідно із платіжною інструкцією №12859 від 10.07.2024 (т.1, а.с.52).

Відтак, на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 30 280,00 грн.

Щодо відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 85 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Як передбачено частиною 1 статті 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами першою, другою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: договір про надання правничої допомоги від 25.04.2024, рахунок №1, №2, виписки з банку про рух коштів по рахунку фізичної особи-підприємця від 17.07.2024, акт прийому передачі наданих послуг від 27.09.2024 (т.1, а.с.53-56, 60-61, т.6, а.с.209-213) .

Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справ.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених представником відповідача витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, а також враховуючи заперечення представника позивача суд зауважує, що спірні правовідносини регулюється лише переважно нормами ПК України та великої кількості підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, не передбачають. Судова практика щодо розгляду та вирішення даної категорії справ вже сформована, вивчення законодавчої бази та формування правової позиції не потребували багато часу. Обґрунтованості та пропорційності їх розміру, зважаючи на заперечення представника відповідача щодо обґрунтованості та співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, суд акцентує увагу на тому, що відповідно до акт приймання-передачі наданих послуг від 27.09.2024 правова допомога полягає не лише у підготовці проекту позовної заяви, а й у вивченні та аналізі документів, що були подані клієнтом, ознайомлення з відзивом, підготовка і подання відповіді на відзив, ознайомлення із запереченнями, подання адвокатських запитів, підготовка письмових клопотань, тощо, однак такі послуги охоплюються загальною діяльністю адвоката та маються на меті надання правової допомоги по справі №140/7521/24.

Згідно з установленою практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України" від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії (Lavents v. Latvia,заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумний розмір.

Верховний Суд в постановах від 22 грудня 2020 року у справі №520/8489/19, від 07 травня 2020 року у справі №320/3271/19, від 10 березня 2020 року у справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19.

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною, а тому справедливим розміром відшкодування позивачу понесених витрат на професійну правничу допомогу у цій справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є сума 20000,00 грн. Решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.

Керуючись статтями 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АБМ-ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 08.04.2024 №0078722303 та від 09.04.2024 №0079680709, №0079610709, №0079950709.

Стягнути з Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, майдан Київський, 4, код ЄДРПОУ ВП 44106679) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АБМ-ТРЕЙД» (45500, Волинська область, Володимирський район, селище Локачі, вулиця Шевченка, будинок 43А, код ЄДРПОУ 35580267) судовий збір у розмірі 30 280,00 грн (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень 00 копійок) та витрати на професійну правову допомогу в сумі 20 000,00 грн (двадцять тисяч гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 07 жовтня 2024 року.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський


Суд	Волинський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	30.09.2024
Оприлюднено	09.10.2024
Номер документу	122127635
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Судовий реєстр по справі —140/7521/24

Ухвала від 11.11.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Хобор Романа Богданівна