Рішення

від 25.10.2010 по справі 43/252-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІ ВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. ка нцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2010 р. Справа № 43/252-10

вх. № 8778/3-43

Суддя господарського суд у

при секретарі судового зас ідання

за участю представників ст орін:

позивача - Сеник С.Г., до віреність № 0448/10 від 09.06.2010 року

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за поз овом Приватного акціонерн ого товариства "МТС Україна", м . Київ

до ФОП ОСОБА_2, с. Шлях

про стягнення 1099,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акц іонерне товариство "МТС Укра їна", звернувся до суду з позов ною заявою до ФОП ОСОБА_2 (в ідповідач по справі) про стяг нення 1099,53 грн. заборгованості.

Через канцелярію господар ського суду 25 жовтня 2010 року по зивач надав письмові пояснен ня (вх.№21127) з додатком документ ів до них, зазначені документ и долучені судом до матеріал ів справи.

Представник позивача в суд овому засіданні 25 жовтня 2010 рок у підтримав позовні вимоги т а просив суд їх задовольнити в повному обсязі. Свої позовн і вимоги обґрунтовує тим, що в ідповідач не виконав належни м чином свої зобов'язання в ча стині оплати послуг за Догов ором про надання послуг мобі льного зв'язку № 4547994, укладеног о між сторонами 11.12.2008 року та До даткової угоди до нього № 4163238 в ід 11.12.2008 р., у зв'язку з чим утвори лась заборгованість, яка до ц ього часу не погашена.

Відповідач у призначене 25 ж овтня 2010 року судове засіданн я не з'явився, документів, витр ебуваних ухвалою суду та від зиву на позов не надав, про при чину неявки суд не повідомив , про день слухання справи був повідомлений своєчасно і на лежним чином, про що свідчить поавідомлення про вручення поштового відправлення яке м іститься в матеріалах справи .

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни обов"язок доказування та н адання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 ГПК України, розгл ядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали спр ави, вислухавши пояснення пр едставника позивача, перевір ивши наявні у справі матеріа ли на предмет їх юридичної оц інки, дослідивши докази в їх с укупності, судом встановлено наступне.

11.12.2008 року між сторонами було укладено Договір про наданн я послуг безпровідного досту пу до мережі Інтернет (далі - Д оговір), відповідно до якого п озивач зобов'язався надавати відповідачеві послуги безпр оводового доступу до мережі Інтернет, а відповідач зобов 'язався користуватися надани ми послугами та сплачувати ї х вартість відповідно до умо в вказаного Договору та Дода ткової угоди до Договору № 4547994 .

Згідно з умовами Договору, Д одаткової угоди до нього та П равилами користування мереж ами стільникового зв'язку, як складовою частиною договору , в разі затримки оплати опера тор має право відмовити абон енту в подальшому наданні по слуги та розірвати цей догов ір. Призупинення надання пос луги та розірвання договору не звільняє абонента від опл ати суми заборгованості та в иплати неустойки.

Судом встановлено, що 30.01.2010 р. п озивач розірвав Договір № 4547994 укладеного 11.12.2008 року та на підс таві п. 1.3. Додаткової угоди до Д оговору № 4163238 та нарахував дог овірну санкцію.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов' язання за Договором та Додат ковою угодою до Договору вик онав належним чином, надавав відповідачеві послуги безпр оводового доступу до мережі Інтернет, але відповідач сво ї зобов`язання по оплаті вико нував неналежним чином, у зв`я зку з чим станом на день подач і позову до суду утворилась з аборгованість за послуги зв' язку в сумі 104,20 грн., заборгован ості по сплаті збору до Пенсі йного фонду України в сумі 21,69 г рн. та договірної санкції в су мі 972,40 грн., всього 1099,53 грн., що під тверджується матеріалами сп рави.

Судом встановлено, що 09 люто го 2010 року позивачем на адресу відповідача направлялася пр етензія за №1.10259541/02 з вимогою спл атити заборгованість. Але ві дповідач залишив претензію б ез відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивіль ного кодексу України, якщо до говором передбачено надання послуг за плату, замовник зоб ов'язаний оплатити надану йо му послугу в розмірі, у строки та у порядку, що встановлені д оговором.

Відповідно до ст. 546 Цивільно го кодексу України виконання зобов'язання може забезпечу ватися неустойкою, порукою, г арантією, заставою, притрима нням, задатком. Договором або законом можуть бути встанов лені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно ст. 509 Цивільного код ексу України, ст.173 Господарсь кого кодексу України зобов'я зання є правовідношення, в як ому одна сторона (боржник) зоб ов`язана вчинити на користь д ругої сторони (кредитора) пев ну дію (передати майно, викона ти роботу, надати послугу, спл атити гроші тощо) або утримат ися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржн ика виконання його обов'язку .

Зобов'язання виникають з пі дстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодек су України.

Названі норми передбачают ь, що господарські зобов'язан ня можуть виникати безпосере дньо з господарського догов ору та інших угод, передбачен их законом, а також угод, не пе редбачених законом, але таки х, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарськ ого кодексу України та ст. 525 Ци вільного кодексу України одн остороння відмова від викона ння зобов'язань, крім випадкі в, передбачених законом не до пускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільно го кодексу України встановле но, що зобов'язання має ґрунту ватися на засадах добросовіс ності, розумності та справед ливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного ко дексу України, порушенням зо бов'язання є його невиконанн я або виконання з порушенням умов, визначених змістом зоб ов`язання (неналежне виконан ня).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивіл ьного кодексу України, яка мі стить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконув атися належним чином відпові дно до закону, інших актів, дог овору, а за відсутності конкр етних вимог щодо виконання з обов`язання - відповідно до ви мог, що у певних умовах звичай но ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільно го кодексу України передбач ено, якщо у зобов`язанні встан овлений строк (термін) його ви конання, то воно відлягає вик онанню у цей строк (термін).

З урахуванням вищевикладе ного та враховуючи те, що в мат еріалах справи відсутні дока зи належного виконання відпо відачем своїх зобов'язань за договором в частині сплати в артості наданих послуг, госп одарський суд приходить до в исновку, що позовні вимоги по зивача є обґрунтованими, дов еденими суду необхідними кон кретними доказами, в зв' язк у з чим вони підлягають задов оленню у повному обсязі.

Відповідно до статті 44 та ст атті 49 Господарського процес уального кодексу України, у р азі задоволення позову, витр ати по сплаті державного мит а та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судо вого процесу покладаються на сторони, пропорційно розмір у задоволених вимог. Тобто су д вважає за необхідне поклас ти на відповідача витрати по сплаті державного мита у роз мірі 102 грн. та витрати на інфор маційно - технічне забезпече ння судового процесу у розмі рі 236 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Консти туції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 4 7-49, 75, ст. 82-85, Господарського проц есуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Фізичної о соби-підприємця ОСОБА_2 (а дреса:АДРЕСА_1, Код ЄДР Н ОМЕР_1, п/р 26003016816157 ХФ "Укрексімба нк", МФО 351618) на користь Приватно го акціонерного товариства " МТС Україна" (адреса 01015, м. Київ в ул. Лейпцизька, 15, код ЄДРПОУ 143339 37, р/р №26008526 в "Райффайзен банк Ава ль" м. Києва, МФО 30035)1099,53 грн. заборг ованості, витрати по сплаті д ержавного мита в сумі 102,00 грн. т а витрати на інформаційно-те хнічне забезпечення судовог о процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набранн я рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст судового ріш ення підписано 26 жовтня 2010 року