Ухвала

від 07.10.2024 по справі 260/5936/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про залишення позовної заяви без розгляду

07 жовтня 2024 рокум. Ужгород№ 260/5936/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал Аква» до Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Реал Аква» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України, в якій просить: 1) Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Закарпатській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних: рішення №10788719/44883997 від 26.03.2024, щодо відмови у реєстрації податкової накладної №22 від 23.01.2024; рішення №10788718/44883997 від 26.03.2024, щодо відмови у реєстрації податкової накладної №21 від 23.01.2024; рішення №10788719/44883997 від 26.03.2024, щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 17 від 13.02.2024; 2) Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ АКВА»: №22 від 23.01.2024; №21 від 23.01.2024; №17 від 13.02.2024 днем надіслання їх на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

26 вересня 2024 року до суду надійшло клопотання представника відповідача -1 про залишення позову без розгляду, у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду. Клопотання обґрунтоване тим, що позивач скористався правом досудового врегулювання спору та рішеннями ДПС України від 12.04.2024 року скарги позивача залишено без задоволення, а рішення від 26.03.2024 року про відмову у реєстрації податкових накладних без змін. З позовною заявою до суду позивач звернувся 11.09.2024 року, тобто з порушенням тримісячного строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 04 жовтня 2024 року дану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

04 жовтня 2024 року до суду надійшло клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду.

Клопотання обґрунтоване тим, що ТОВ «Реал Аква» приймає активну участь в наданні допомоги Збройним Силам України. Директор товариства в першій декаді липня 2024 року в ролі волонтера відправився до прифронтових територій та протягом місяця перебував біля зони бойових дій, у зв`язку з чим, з ним був відсутній зв`язок, що позбавило працівників можливості повідомити директора про необхідність подання позову до суду з вимогою реєстрації податкових накладних. Крім того, директор товариства не мав доступу до свого електронного цифрового підпису, що унеможливило підписання та направлення позовної заяви у строк, передбачений законодавством або укласти договір з адвокатом. В середині серпня 2024 року директор товариства ТОВ «Реал Аква» повернувся до м. Ужгород та перебував на лікуванні, відтак не мав об`єктивної можливості належним чином здійснювати свої професійні обов`язки. 20 серпня 2024 року директор товариства приступив до виконання своїх обов`язків, в результаті чого 22 серпня 2024 року було підписано договір про надання правової допомоги, з метою подання позовної заяви в даній справі.

Надаючи оцінку наведеним в додаткових поясненнях доводам позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Зокрема, ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В свою чергу згідно ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, є Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (далі ПК України).

Порядок оскарження рішень контролюючих органів регламентується нормами ст. 56 ПК України. Так, зокрема, п. 56.1 ст. 56 ПК України визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 ст. 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та ст. 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

Однак суд вважає, що різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.

Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Приймаючи рішення у спірних правовідносинах суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену ним в постанові від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18, відповідно до якої із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч. 4 ст. 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження абз. 3 п. 56.18 ст. 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Необхідність застосування таких строків до правовідносин щодо оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних обґрунтована також в постановах Верховного Суду від 31 липня 2023 року у справі №240/7127/23 та від 20.02.2024 у справі №260/7315/23.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Предметом оскарження в даній адміністративній справі є рішення комісії Головного управління ДПС у Закарпатській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.03.2024 року №10788712/44883997, №10788718/44883997, №10788719/44883997.

В той же час, судом встановлено, що позивач скористався процедурою адміністративного оскарження вищевказаних рішень шляхом подання скарг. Так, за результатами розгляду скарг рішеннями Голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12 квітня 2024 року № 23131/44883997/2, № 23133/44883997/2, № 23132/44883997/2 подані скарги залишено без задоволення.

Разом з тим, з даним адміністративним позовом позивач звернувся до суду 11 вересня 2024 року, тобто з пропуском встановленого ст. 122 КАС України строку.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, представник позивача вказує на те, що директор ТОВ «Реал Аква» в липні 2024 року перебував біля зони бойових та з ним був відсутній зв`язок. В подальшому, а саме в середині серпня 2024 року директор товариства повернувся в м. Ужгород, у зв`язку з погіршенням стану його здоров`я та перебував на лікуванні.

В той же час, жодного доказу на підтвердження перебування директора ТОВ «Реал Аква» в населених пунктах біля зони ведення бойових дій та на лікуванні суду не надано.

Водночас, суд зазначає, що поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Згідно з позицією, яка викладена у Постанові Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 160/6211/21 встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, а також судового рішення. Забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а також строків на оскарження судових рішень, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності та об`єктивності, поведінки сторін, значимості справи та її впливу на суспільні відносини і національну безпеку, наявності фундаментальної судової помилки, а також непереборності обставин, що спричинили пропуск строку.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем належним чином не наведено обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об`єктивних обставин, що зумовили поважність пропуску встановленого законом строку звернення до суду.

Наведені ж позивачем підстави не можуть бути визнані такими, що об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду в межах встановленого строку.

Суд зазначає, що реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, а тому не реалізація цього права є наслідком його власної поведінки.

Виходячи з висновків Верховного Суду у постанові від 12.04.2023 у справі № 380/14933/22 реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше.

В той же час, позивачем не вказуються обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від його волевиявлення, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, не надано доказів на підтвердження таких обставин.

Відтак, відсутні підстави для поновлення позивачу строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно ч. 15 ст. 171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Враховуючи те, що вимоги ухвали суду від 04 жовтня 2024 року залишились не виконаними, та причини пропуску строку звернення до суду визнані неповажними, то на переконання суду наявні підстави для залишення вказаної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 171, 240, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал Аква» до Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяН.Д. Маєцька