Рішення

від 30.09.2024 по справі 280/5748/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 вересня 2024 року (14:50)Справа № 280/5748/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді КалашникЮ.В.,

за участю секретаря судового засідання Черченко К.Ю.,

представників: позивача Кравченка С.І., відповідача ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «БІМАРКЕТ» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

19.06.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «БІМАРКЕТ» (далі позивач або ТОВ «ТД «БІМАРКЕТ») до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.04.2024 №№373508010709, 373108010701.

В обґрунтування позовних вимог позивач щодо незаконності податкового повідомлення - рішення від 01 квітня 2024 року №373508010709 про застосування штрафу у розмір 1666681,57 грн. за порушення пункту 1, пункту 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», посилається на порушення порядку розгляду адміністративної скарги та невідповідності висновків Акта перевірки про виявлені порушення та донарахування податкових зобов`язань вимогам Податкового кодексу України. Зокрема вважає, що податковим органом невірно визначено обставини та підстави надходження коштів на розрахунковий рахунок позивача від продажу товарів. Зазначає, що підприємство не здійснювало операцій по інтернет торгівлі із застосуванням послуг інтернет еквайрингу. А саме, ТОВ «ТД «БІМАРКЕТ» не отримувало та не могло отримувати від АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» послуги Інтернет-еквайрингу. ТОВ «ТД БІМАРКЕТ» не здійснює торгівлю, оплата яких здійснюється через мережу інтернет. Кошти в сумі 1115675,50 грн. які надійшли на розрахунковий рахунок ТОВ «ТД БІМАРКЕТ» та на які нараховано штрафні санкції не є коштами, які надійшли за допомогою системи Платіжний Інтернет-еквайринг і даний факт підтверджується банком. Також зазначив з посиланням на докази та роз`яснення НБУ, що кошти які надійшли з транзитного рахунку 2902 є коштами сплаченими фізичними особами через касу Приватбанку з яким позивач взагалі не має будь-яких договірних відносин та не має відкритих рахунків і відносяться до безготівкових операцій для яких не передбачено застосування РРО. Щодо застосування штрафних санкцій за ненадання облікових регістрів бухгалтерського обліку та інших документів з обчислення та сплати податків та зборів зазначає, що застосування штрафних санкцій здійснено з посиланням на неправдиві обставини, оскільки під час перевірки надавались оригінали всіх запрошених первинних документів, а бухгалтерські регістри не є первинними документами та надання їх в електронному вигляді не покладено на підприємство, оскільки ТОВ «ТД «БІМАРКЕТ» не відноситься до великих платників податків. З урахуванням наведеного просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 24.06.2024 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 22.07.2024.

05.07.2024 відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх. № 31352), в якому просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини встановлені Актом перевірки Акт №1672/08-01-07-01/36065518 від 26.02.2024 та зазначає, що в ході проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ТД «БІМАРКЕТ» встановлено проведення розрахункових операцій без застосування РРО, а саме: проведення позивачем розрахунків за допомогою системи Платіжний Інтернет-еквайринг (14360570 транзитний рахунок платежі_ DN, DQ, DZ АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) на суму 1 115 675,50 грн., без застосування РРО. Зазначає, що обов`язок платника податку застосовувати РРО при у випадку отримання платежів із застосуванням систем Приват24, Ощад 24/7 або сервісів Liqpay, Portmone, iPay, Wayforpay та інші, які надають можливість споживачам здійснити оплату товарів (послуг), зокрема дистанційно, вже була неодноразово досліджена судами різних інстанцій. Зокрема, Колегія суддів Верховного Суд у своїй постанові від 16.04.2021 по справі № 520/7835/19 вважають, що продаж товарів на умовах повної передоплати із застосуванням платіжних сервісів LiqPay і WayForPay відбувається у три етапи: 1) операція з приймання платіжним сервісом коштів від покупця, про що формується відповідне електронне повідомлення про приймання коштів; 2) операція безготівкового переказу платіжним сервісом коштів, прийнятих від покупця, на банківський рахунок продавця; 3) передача товару покупцю. Крім, цього за визначеннями, наведеними у Законі № 2346-III, еквайринг - послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі; платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Отже, правильними є доводи, що з технічної точки зору між фізичною особою- підприємцем і фінансовою установою, якій належить платіжний сервіс, відбувається саме операція з безготівкового переказу коштів, для проведення якої застосування РРО не є обов`язковим, разом з тим, суб`єктами (учасниками) безпосередньо операції купівлі-продажу товару є фізична особа-підприємець, яка здійснює продаж товарів, і отримувач такого товару (покупець), який здійснює грошовий розрахунок за цей товар у дистанційному режимі за допомогою платіжного сервісу. При цьому, факт виконання договору купівлі-продажу товару обумовлений сааме отриманням товару покупцем, а тому, продавець зобов`язаний забезпечити отримання покупцем розрахункового документа, який підтверджує факт оплати покупцем товару. Відповідно, така операція має ознаки розрахункової в розумінні Закону №265/95-ВР, а застосування РРО при її проведенні є обов`язковим.

Враховуючи вищевикладене, вважає, що позивачем порушено п.1, п.2 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Щодо штрафу за ненадання документів відповідач зазначає, що підчас проведення перевірки позивач порушив вимоги п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, а саме: посадовим особам контролюючого органу не надано до перевірки всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки за перевіряємий період. А саме, у зв`язку з частковим ненаданням запитуваних бухгалтерських документів фахівцями ГУ ДПС у Запорізькій області складено Акти про ненадання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та інших документів господарської діяльності №195/08-01-07-01/36065518 від 07.02.2024, №217/08-01-07-01/36065518 від 09.02.2024, №255/08-01-07-01/36065518 від 14.02.2024.

19.07.2024 представником позивача надано відповідь на відзив (вх. №33725) в якому зазначив, що викладені у відзиві пояснення та обставини жодним чином не спростовують обґрунтування та підстави які є підставою незаконності спірних податкових повідомлень рішень Більше того, відзив містить перекручену інформацію, яка навіть не відповідає змісту Акта перевірки. Зокрема, за змістом Акту перевірки (ст.99), підставою застосування штрафних санкцій згідно ППР №372908010709 є посилання перевіряючих на те, що ТОВ «ТД «БІМАРКЕТ» в період з лютого 2019 року по грудень 2021 рік здійснював розрахункові операції без застосування РРО за допомогою системи Платіжний Інтернет-еквайринг на суму 1115675,50 грн. без застосування РРО через АТ «Креді Агріколь Банк». Натомість, на сторінці 6 відзиву зазначено, що «в ході проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ТД «БІМАРКЕТ» було встановлено проведення розрахункових операцій без застосування РРО, а саме: проведення ТОВ«Торговий дім «Бімаркет» (ЄДРПОУ 36065518) розрахунків за допомогою системи Платіжний Інтернет-еквайринг (14360570 транзитний рахунок платежі_ DN, DQ, DZ АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) на суму 1115675,50 грн., без застосування РРО. Вважає, що відповідач у відзиві посилається на зовсім інші обставини, які не відповідають дійсності. А саме замість банку АТ «Креді Агріколь Банк», де позивач мав відкритий розрахунковий рахунок і на який надходили безготівкові кошти від покупців, відповідач вже посилається на отримання позивачем послуг інтернет-еквайрингу від іншого банку АТ КБ Приватбанк. При цьому, позивач зазначив, що взагалі не має з АТ КБ «Приватбанк» ніяких договірних відносин. Так, позивач не має і на момент отримання коштів не мав з АТ КБ Приватбанк договору на отримання банківських послуг, не має відкритого в цій банківській установі розрахункового рахунку, тобто він взагалі фізично не мав можливості отримувати послуги Інтернет-Екварингу від АТ КБ Приватбанк. Також, зазначив, що позивач не заперечує, щодо нормативного обґрунтування відповідача про необхідність застосування РРО у випадку отримання платежів із застосуванням систем Приват24, Ощад 24/7 або сервісів Liqpay, Portmone, iPay, Wayforpay та інші, які надають можливість споживачам здійснити оплату товарів (послуг), зокрема дистанційно, однак, фактичні обставини отримання коштів позивачем, свідчать що вони є коштами сплаченими фізичними особами через касу банку (тобто без застосування систем дистанційної оплати сервіси Liqpay, Portmone, iPay, Wayforpay та інші) і відносяться до безготівкових операція для яких не передбачено застосування РРО.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечила та надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.

Враховуючи норми ч.3 ст.243 КАС України, у судовому засіданні 30.09.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Сторони під час розгляду справи у судовому засіданні повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

ТОВ «ТД «БІМАРКЕТ» зареєстрований Запорізьким міськім управлінням юстиції 04.08.2008 року. Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи 04.08.2008 за №11031020000023559, податковий номер платника податків: 36065518.

Місцезнаходження підприємства м, Запоріжжя, вул. Шевчука, 4а.

Відповідно до Наказу №100-п від 19.01.2024 ГУ ДПС у Запорізькій області на призначена документальна планова виїзна документальна перевірка ТОВ «ТД БІМАРКЕТ», за період діяльності з 01.10.2017 по 30.09.2023.

Наказом №230-п від 07.02.2024 перевірка продовжена на 5 робочих днів починаючи з 13.02.2014, таким чином граничний термін закінчення проведення перевірки 19.02.2024.

Перевірка проводилась фахівцями ГУ ДПС у Запорізькій області за місцезнаходженням позивача у період з 30.01.2024 по 19.02.2024.

За результатами перевірки складено Акт №1672/08-01-07-01/36065518 від 26.02.2024 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ТД «БІМАРКЕТ», який отримано позивачем 26.02.2024.

У висновках даного Акту зазначено, що підприємством порушено вимоги:

9. п. 1, п. 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: встановлено здійснення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій та не видача розрахункових документів на суму 1115675,50 грн.

10. п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, а саме: посадовим особам контролюючого органу не надано до перевірки всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки за перевіряємий період

11.03.2024 позивач подав до ГУ ДПС у Запорізькій області Заперечення на Акт перевірки.

01.04.2024 ТОВ «ТД «БІМАРКЕТ» отримано:

податкове повідомлення-рішення від 01 квітня 2024 року №373508010709, яким до підприємства застосовано штраф і сумі 1666681,57 грн. за порушення пункту 1, пункту 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

податкове повідомлення-рішення від 01 квітня 2024 року №373108010701 про застосування штрафу у розмірі 1020,0 грн. за ненадання бухгалтерських регістрів.

Позивач скористався процедурою адміністративного оскарження шляхом подання до ДПС України:

- скарги №03/04 від 03.04.2024 про скасування податкового повідомлення рішення від 01 квітня 2024 року №373108010701;

- скарги №04/04 від 04.04.2024 про скасування податкового повідомлення рішення від 01 квітня 2024 року №373108010709.

10.06.2024 ТОВ «ТД БІМАРКЕТ» отримало рішення ДПС України №16719/6/99-00-06-03-02-06 від 05.06.2024, за яким скарга ТОВ «ТД «БІМАРКЕТ» №04/04 від 04.04.2024 залишена без задоволення, а рішення ГУ ДПС у Запорізькій області без змін.

13.06.2024 ТОВ «ТД БІМАРКЕТ» отримало рішення ДПС України №16886/6/99-00-06-03-01-06 від 06.06.2024, за яким скарга ТОВ «ТД «БІМАРКЕТ» №03/04 від 03.04.2024 залишена без задоволення, а рішення ГУ ДПС у Запорізькій області без змін.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки та прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду із вказаним позовом про їх скасування.

Правомірність вищенаведених податкових повідомлень-рішення є предметом спору у даній справі.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин виникнення спору встановлених судом.

Вивчаючи обставини щодо заявлених позивачем підстав позову з оскарження податкового повідомлення - рішення від 01 квітня 2024 року №373508010709, яким до позивача застосовано штраф у сумі 1666681,57 грн. за порушення пункту 1, пункту 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», судом встановлено наступне.

На сторінці 99 Акту перевірки зазначено, що ТОВ «ТД «БІМАРКЕТ» у період з лютого 2019 року по грудень 2021 рік здійснював розрахункові операції без застосування РРО за допомогою системи Платіжний Інтернет-еквайринг на суму 1115675,50 грн. без застосування РРО через АТ «Креді Агріколь Банк».

За висновками Акту перевірки (ст.101) проведення розрахункові операції без застосування РРО за допомогою системи Платіжний Інтернет-еквайринг є порушенням п.1., п.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на загальну суму 1115675,50 грн.

Вказане порушення стало підставою винесення податкового повідомлення-рішення від 01 квітня 2024 року №373508010709, про застосування штрафу у розмірі 150% вартості проданих товарів без застосування РРО.

Надаючи правову оцінку даному порушенню суд враховує наступне:

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Спірні правовідносини врегульовані ПК України, Законом № 265/95-ВР, Законом України від 3 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електронну комерцію» (далі - Закон №675-VIII), Законом України від 5 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон №2346-III), які підлягають застосуванню у редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом №265/95-ВР. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до преамбули цього Закону встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Підпунктом 1,2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані, крім іншого, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Статтею 9 Закону №265/95-ВР встановлено низку винятків, коли РРО не застосовується.

Так, згідно з п. 12 ст. 9 Закону №265/95-ВР, реєстратори та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).

Згідно з п. 14 ст. 9 Закону № 265/95-ВР, РРО не застосовується при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Судом встановлено, що ТОВ «ТД «БІМАРКЕТ» здійснює діяльність з торгівлі продуктами харчування, в тому числі здійснюється продаж товарів фізичним особам-підприємцям на їх замовлення.

Надані позивачем документи, свідчать, що по операціям, якими нараховано штрафні санкції, продаж товарів здійснювався на підставі укладених письмових договорів, або шляхом надання рахунку та отримання оплати.

А саме, для здійснення оплати, ТОВ «ТД БІМАРКЕТ» надав покупцям рахунки де для оплати зазначено розрахунковий рахунок позивача.

Дослідивши дані операції, судом встановлено, що кошти від продажу товарів по ним надійшли на розрахунковий рахунок ТОВ «ТД БІМАРКЕТ» відкритого в АТ «Креді Агріколь Банк» НОМЕР_1 з транзитного рахунку АТ НОМЕР_2 .

Транзитний рахунок рахунку АТ Приватбанк НОМЕР_3 не належить позивачу і позивач не має договірних відносин з АТ «Приватбанк».

В період які здійснювались операції діяла Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» затверджена Постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004.

Пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» затверджена Постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004 було встановлено, що:

безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Також, визначення безготівкових розрахунків наведена в пп.3 п.1 ст.1 Закону України «Про платіжні послуги», та п.6 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг №163 від 29.07.2022, а саме:

безготівкові розрахунки - перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів;

Таким чином, одним із основних критеріїв, який може визначати безготівкову операцію, це яким чином здійснює оплату коштів Покупець. Зокрема у випадку внесення фізичною особою готівкових коштів в касу банка з метою перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця, дана операція є безготівковою.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку банками України типових операцій з готівкою в національній та іноземній валютах під час здійснення касових операцій з приймання та видачі готівки клієнтам, операцій з інкасації готівки, підкріплення банків готівкою національної валюти, під час передавання готівки між банками, між банками та інкасаторськими компаніями, вилучення з обігу сумнівних банкнот (монет) та надсилання їх на дослідження, здійснення валютно-обмінних операцій банку, операцій з пам`ятними та інвестиційними монетами, банківськими металами в касах банків встановлено. Інструкцією з бухгалтерського обліку операцій з готівковими коштами та банківськими металами в банках України затвердженою Постановою НБУ №495 від 20.10.2004.

Пунктом 2.2. Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з готівковими коштами та банківськими металами в банках України затвердженою Постановою НБУ №495 від 20.10.2004 встановлено, що операції з приймання готівки в національній та іноземній валютах від клієнтів через каси банків України відображаються в бухгалтерському обліку на підставі відповідних прибуткових касових документів, визначених нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють порядок ведення касових операцій у банках України, такими бухгалтерськими проводками:

«приймання готівки від фізичних та юридичних осіб для зарахування на рахунки інших юридичних та фізичних осіб:

Дебет - 1001, 1002;

Кредит - 2520, 2530, 2600, 2620, 2650, 2902, 2909.

Відповідно до Плану рахунку бухгалтерського обліку банків України, затвердженого Постановою а Правління НБУ 11 вересня 2017 року № 89 (далі - Постанова №89)

Рахунок №2902 визначається як - Кредиторська заборгованість за прийняті платежі.

Відповідно до Додатка №2 до Інструкції застосування Плану рахунку бухгалтерського обліку банків України.

«1. Усі номери рахунків аналітичного обліку, що відкриваються банками, мають формуватися за такою схемою:

1) АААА К ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ,

де АААА - номер балансового (позабалансового) рахунку (4 символи);

К - ключовий (контрольний) розряд (1 символ);

ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ - інформація щодо аналітичного рахунку (14 символів);

2) довжина номера рахунку не є фіксованою. Максимальна довжина номера рахунку становить 19 символів, мінімальна - 5 символів;

3) сегмент ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ визначається банком самостійно;

4) до розрахунку ключового розряду входять сегменти АААА, ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ номера рахунку та коду банку.»

Таким чином, суд зазначає, що відповідно до положень Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з готівковими коштами та банківськими металами в банках України затвердженою Постановою НБУ №495 від 20.10.2004, кошти які надійшли з транзитного рахунку 2902 є коштами сплаченими фізичними особами через касу банку і відносяться до безготівкових операція для яких не передбачено застосування РРО.

Дані обставини підтверджуються положеннями п.31 Правил бухгалтерського обліку операцій з використанням платіжних карток у банках України затверджених Постановою Правління НБУ №123 від 08.04.2005, яким передбачено, що банк-еквайр відображає в бухгалтерському обліку розрахунки за придбані держателем платіжної картки товари та отримані послуги із застосуванням рахунку №2924.

Таким чином, у випадку надходження коштів із застосуванням Інтернет-еквайрингу, застосовувався б транзитний рахунок , що починається на 2924…..

Відповідач у відзиві на позовну заяву наводить висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 16.04.2021 у справі №520/7835/19, де досліджувалося питання здійснення розрахунків у сфері дистанційної торгівлі при здійсненні продажу товарів із використанням мережі Інтернет і прийманням оплати за товар за допомогою систем небанківських надавачів платіжних послуг (еквайрингу). У вказаній справі Верховний Суд дійшов висновку, що продаж товарів із використанням еквайрингу потребує обов`язкового застосування РРО / ПРРО.

Водночас, посилання відповідача на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 16.04.2021 у справі №520/7835/19, не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки судом встановлено, що кошти які надійшли на розрахунковий рахунок позивача є коштами сплаченими фізичними особами через касу банку (тобто без застосування систем дистанційної оплати сервіси Liqpay, Portmone, iPay, Wayforpay та інші) і відносяться до безготівкових операція для яких не передбачено застосування РРО.

Відповідач не надав жодних доказів іншого походження та порядку сплати даних коштів на розрахунковий рахунок позивача. Також Відповідачем не надано доказів про застосування ТОВ «ТД «БІМАРКЕТ» платіжної системи Інтернет-еквайринг» установі банку АТ «Креді Агріколь Банк».

По даній обставині судом встановлено, що 30 червня 2016 року між ТОВ «ТД «БІМАРКЕТ» та ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» було укладено Договір про надання банківських послуг №281675/2587228, який є діючими до цього часу.

Даний договір є комплексним договором з надання Банківських послуг, які надаються клієнту Банку за його заявою.

В свою чергу, Інтернет-еквайринг є окремою банківською послугою. Яка надається Банком за замовленням Клієнта на підставі укладеного договору еквайрингу.

Так, у листі Нацбанку від 15.01.2021 №57-0010/3184 зазначено, що діючим законодавством поняття "система інтернет-еквайрингу" не визначено.

Разом з тим, Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (далі - Закон) визначено термін "еквайринг" як послугу технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі.

Еквайринг у межах України здійснюється виключно юридичними особами - резидентами, що уклали відповідний договір з платіжною організацією (пункт 14.18 статті 14 Закону).

Тобто еквайринг - це послуга, що надається учасником платіжної системи (еквайром) в межах цієї платіжної системи, для забезпечення здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів.

За роз`ясненнями наведеними на офіційному сайті АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» - інтернет-еквайринг це послуга, яка дозволяє приймати банківські картки міжнародних та національних платіжних систем для оплати товарів і послуг у мережі Інтернет безпосередньо на Інтернет-сайті компанії.

Окрім безпосередньо особи, яка оплачує покупку онлайн, учасниками цього процесу виступають:

еквайр юридична особа (зокрема банк), яка приймає транзакції від торговців та надсилає їх до відповідної платіжної системи;

банк-емітент - це банк, який випустив картку платника;

сервіс-провайдер - це онлайн-сервіс, який здійснює інтеграцію сайту інтернет-торговця з еквайром.

На практиці покупець для оплати замовлення переходить на безпечну сторінку процесингового центру, вводить реквізити своєї картки й оплачує замовлення.

Тобто, для того щоб ТОВ «ТД «БІМАРКЕТ» мав можливість отримувати кошти за допомогою системи Платіжний-інтернет він повинен був мати укладений з банком відповідний договір та отримувати такі послуги.

За Актом перевірки зазначається про отримання позивачем послуг Інтернет-еквайрингу саме від АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».

На спростування даного висновку позивач надав лист отриманий від АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» відповіді (Довідка №36501-02-2733 від 28.03.2024 в якому зазначено, що за період з 01.02.2019 по 31.12.2021 ТОВ «ТД «БІМАРКЕТ» в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» не оформлював послугу Інтернет Еквайринг.

Також у період з 01.02.2019 по 31.12.2021 ТОВ «ТД «БІМАРКЕТ» не отримував від АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» послуги Інтернет - Еквайрингу, які б дозволяли ТОВ «ТД «БІМАРКЕТ» приймати банківські картки міжнародних та національних платіжних систем для оплати товарів і послуг у мережі Інтернет.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що ТОВ «ТД «БІМАРКЕТ» не отримувало від АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» послуги Інтернет-еквайрингу.

Також суд критично ставиться до позиції відповідача, викладеної у відзиві на позовну заяву, за якою позивач отримував послуги Інтернет Еквайринг від банківської установи АТ «Приватбанк».

Так, судом встановлено, що позивача не мав договірних відносин з АТ «Приватбанк» та не мав відкритого розрахункового або іншого рахунку в даній банківській установі. Зазначена обставина підтверджується змістом Довідки про загальну інформацію щодо ТОВ«Торговий дім «БІМАРКЕТ» та результати його діяльності за період з 01.10.2017 по 30.09.2023, яка складена перевіряючи ми під час перевірки, де наведено перелік відкритих банківських рахунків у перевіряємий період у позивача.

Згідно офіційно сторінки АТ КБ Приватбанк, послуга інтернет-еквайрингу надається клієнтам ПриватБанку, тобто необхідно мати договір банківських послуг та необхідно зареєструватись і активувати акаунт у LigPay.

Тобто, відсутність у ТОВ «ТД «БІМАРКЕТ» будь-яких договірних відносин, розрахункового рахунку та не реєстрація його і не активація аканта у LigPay, визначає неможливість отримання ТОВ «ТД «БІМАРКЕТ» послуг інтернет еквайрінгу від АТ КБ Приватбанк.

Відповідач не надав жодних доказів наявності у позивача договору з АТ «Приватбанк» та наявності у позивача активованого акаунта LigPay.

Окрім того, судом встановлено, що посилання відповідача на отримання позивачем послуг інтернет-еквайрингу від АТ КБ Приватбанк суперечить змісту Акта перевірки, яким зазначено про отримання позивачем таких послуг від АТ «Креді Агріколь Банк».

За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача, що надходження коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ТД «БІМАРКЕТ» відкритий в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» від фізичних осіб за продані товари в сумі 1115675,50 грн., з транзитного рахунку АТ Приватбанк №29023866100110 не є операцією яка здійснена за допомогою системи Платіжний Інтернет-еквайринг та не потребує застосування РРО.

Судом встановлено, що надані до перевірки первинні документи та дані бухгалтерського обліку які досліджені судом, безспірно свідчать, що кошти від фізичних осіб сплачені готівкою безпосередньо через касу банку та без застосування ними платіжних карток, тобто ця операція для ТОВ «ТД «БІМАРКЕТ» є безготівковою не потребує застосуванню РРО.

Беручи до уваги вищезазначене, суд вважає, що вище викладені обставини є достатніми та безсумнівними підставами для визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення від 01 квітня 2024 року №373508010709, яким до позивача застосовано штраф у сумі 1666681,57 грн. за порушення пункту 1, пункту 2 статті 3 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в повному обсязі.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 01 квітня 2024 року №373108010701, яким до ТОВ «ТД «БІМАРКЕТ» застосовано штраф в розмірі 1020,00грн. за незабезпечення надання облікових регістрів бухгалтерського обліку та інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, суд зазначає наступне.

Як підстава застосування даного штрафу у податковому повідомленні-рішенні №373108010701 зазначено, що ТОВ «ТД «БІМАРКЕТ» не забезпечено надання облікових регістрів бухгалтерського обліку та інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, про що складено Акти про ненадання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та інших документів господарської діяльності №195/08-01-07-01/36065518 від 07.02.2024, №217/08-01-07-01/36065518 від 09.02.2024, №255/08-01-07-01/36065518 від 14.02.2024.

Дослідивши надані відповідачем вище зазначені Акти, судом встановлено, що в них зазначено про ненадання позивачем окремих регістрів бухгалтерського обліку та пояснені позивача по питанням, які не знайшли свого відображення в якості порушення, зазначеного в Акті перевірки.

Надаючи правову оцінку даному порушенню, суд зазначає наступне.

Пунктом 85.2. ст.82 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов`язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.

Для платників податків, які відповідно до цього пункту зобов`язані надавати інформацію в електронному вигляді, загальний формат та порядок подачі такої інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі не встановлення електронного формату та порядку надання такої інформації платник податків звільняється від обов`язку подання її в електронній формі.

Пунктом 121.1. ст.121 Податкового кодексу України встановлено, що у випадку незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, до платника податків застосовується штраф у розмірі 1020,00 грн.

Аналізуючи дані норми, суду зазначає, що застосування штрафу згідно п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України передбачено штраф саме за ненадання оригіналів документів, чи їх копій на відповідний запит.

В свою чергу за змістом Актів про ненадання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та інших документів господарської діяльності №195/08-01-07-01/36065518 від 07.02.2024, № 217/08-01-07-01/36065518 від 09.02.2024, №255/08-01-07-01/36065518 від 14.02.2024 штраф застосовано за ненадання бухгалтерських регістрів та пояснень, які не є первинними документами і обов`язок надання їх не виникає у позивача в силу абз.1 п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом МФУ №88 від 24.05.1995,

первинні документи - це документи, створені у паперовій або в електронній формі, які містять відомості про господарські операції;

регістри бухгалтерського обліку (облікові регістри) - це носії інформації, складені у паперовій або в електронній формі, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку. Регістри бухгалтерського обліку (облікові регістри) можуть бути у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів тощо.

Тобто, законодавство окремо визначає первинний документ та регістр бухгалтерського обліку.

Зокрема, виходячи з вище зазначеної норми та положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» можна визначити, що Обліковий реєстр - облікова таблиця (бланк) встановленої форми і змісту для відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку, письмовий документ, який містить накопичені та згруповані за певними однорідними ознаками дані первинних документів. На основі облікових реєстрів складається бухгалтерська звітність. Облікові реєстри є носіями впорядкованої вторинної інформації, джерелом якої були бухгалтерські документи.

Суд зазначає, що відповідно до п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, обов`язок про надання регістрів бухгалтерського обліку визначено виключно для Великих платників податків, до яких ТОВ «ТД «БІМАРКЕТ» відноситься.

Відповідач не надав доказів того, що зазначені ним відсутні регістри бухгалтерського обліку є обов`язковими для ведення та зберігання позивачем та пов`язані з обчисленням і сплатою податків. Зокрема, в частині записів, відсутності документів, інспектором здійснена примітка (за наявності).

Також судом встановлено, що позивач не погоджувався із змістом Актів про ненадання документів, зазначивши на них свою незгоду та надання документів в повному обсязі. Окремо зазначивши, що факт надання документів зафіксовано за допомогою фотоапарата (фото інспекторів в приміщені з документами).

Позивачем до позову у якості додатків надано копії фотографій в яких відображено кабінет де знаходились працівники ГУ ДПС у Запорізькій області та документи і бухгалтерські звіти (регістри) ТОВ «ТД «БІМАРКЕТ» (на столі, в ящиках, на стільцях, долівці).

Відповідач не заперечував, щодо наявності та дійсності даних фото. За поясненнями позивача дані фото були здійснені за попереднього отримання згоди працівників ДПС і фіксують лише факт надання документів та вільного доступу працівників ДПС до наданих документів. Фото надавались до скарги на ППР, але проігноровані ДПС України.

За таких обставин суд зазначає, що відповідачем не доведено факт ненадання до перевірки позивачем оригіналів документів господарської діяльності чи їх копій на відповідний запит відповідача.

Таким чином, суд вважає, що вище викладені обставини є достатніми та безсумнівними підставами для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 квітня 2024 року №373108010701, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 1020,00 грн. за незабезпечення надання облікових регістрів бухгалтерського обліку та інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України). Оскільки, суб`єктом владних повноважень у справі було ГУ ДПС у Запорізькій області, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати зі сплати судового збору, документально підтверджені у сумі 25015,60грн.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «БІМАРКЕТ» (69083, м. Запоріжжя, вул. Шевчука, буд. 4-А, код ЄДРПОУ 36065518) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 01.04.2024 №№373508010709, 373108010701.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «БІМАРКЕТ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 25015,60грн. (двадцять п`ять тисяч п`ятнадцять гривень 60 копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 07.10.2024.

Суддя Ю.В. Калашник