Рішення

від 03.10.2024 по справі 320/26471/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2024 року № 320/26471/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Святошинського дитячого будинку-інтернат до Північного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «ХОРОС», про визнання протиправним та скасування висновку, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Святошинський дитячий будинок-інтернат (далі також позивач) із позовом до Північного офісу Держаудитслужби (далі також відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Висновок відповідача від 17.07.2023 UA-2023-05-17-003859-а.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Вказаною ухвалою також вирішено залучити до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «ХОРОС» (далі також ТОВ «Компанія «ХОРОС»).

В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на порушенні вимог закону в частині змісту оскаржуваного висновку як акта індивідуальної дії та стверджує про безпідставність висновків відповідача про наявність порушень Закону України «Про публічні закупівлі» у діях позивача.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржуваний висновок прийнятий ним відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.

Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.05.2023 Святошинським дитячим будинком-інтернатом в системі публічних закупівель було оприлюднено інформацію про процедуру закупівлі «Капітальний ремонт підвального приміщення (укриття) для облаштування сховища цивільної оборони Святошинського дитячого будинку-інтернату за адресою: вул. Котельникова,51 в місті Києві», ідентифікатор: UА-2023-05-17-003859-а.

Відповідно до протокольного рішення № 344 уповноваженої особи Святошинський дитячий будинок-інтернат від 30.05.2023 визначено переможцем закупівлі ТОВ «Компанія «ХОРОС» та 30.05.2023 в системі закупівель опубліковано повідомлення про намір укласти договір.

В результаті проведеної процедури закупівлі між Святошинським дитячим будинком- інтернатом та ТОВ «Компанія «ХОРОС» 05.06.2023 було укладено договір підряду №93.

22.06.2023 в системі публічних закупівель було опубліковане рішення про проведення моніторингу процедури закупівлі Північним офісом Держаудитслужби відповідно до наказу від 22.06.2023 №168.

17.07.2023 року Північним офісом Держаудитслужби у системі публічних закупівель було розміщено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-05-17-003859-а, у констатуючій частині якого було зазначено таке:

«…Аналізом інформації розміщеної в електронній системі Prozorro встановлено невідповідність тендерної пропозиції ТОВ «Компанія «ХОРОС» умовам тендерної документації Замовника.

Відповідно до підпункту 3.2. пункту 3 частини 1 Додатку 1 до ТД, на підтвердження наявності працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, учасник процедури закупівлі має надати довідку з інформацією про наявність працівників. На кожного зазначеного працівника в довідці, учасник повинен надати копію оригіналу наказу про призначення на посаду (прийняття на роботу), або копію оригіналу цивільно-правової угоди, чинну не менш ніж на строк виконання робіт, визначений умовами ТД.

На виконання даної вимоги, в складі тендерної пропозиції ТОВ «Компанія «ХОРОС» надано довідку від 24.05.2023 №24/05/27, у пункті 1 якої зазначено інформацію про працівника ОСОБА_1 , який перебуває на посаді директора.

Однак, переможцем не надано у складі пропозиції наказ про призначення директора ОСОБА_1 , чим не виконано вимогу ТД Засновника.

Також, на підтвердження інформації наведеної в довідці, Переможцем надано Договори на виконання робіт від 22.04.2023 з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в яких зазначено термін виконання робіт до 15.12.2023, 20.12.2023 та 20.12.2023 відповідно, чим не виконано вимоги ТД Замовника, оскільки встановлено, що строк виконання робіт з капітального ремонту зазначено Засновником до 31.12.2023.

Згідно з підпунктом 3.3 пункту 3 частини 1 Додатку 1 до ТД, учасник повинен надати копії посвідчень підтвердження кваліфікації на працівників зазначених у довідці.

Проте, у складі тендерної пропозиції ТОВ «Компанія «ХОРОС» відсутні копії посвідчень, що підтверджують кваліфікацію працівників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , чим не дотримано умов ТД Замовника.

Враховуючи зазначене, тендерна пропозиція Переможця не відповідає кваліфікаційним критеріям, визначених пунктом 3 частини 1 Додатку 1 до ТД.

Відповідно до пункту 3 Особливостей Замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 Закону Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.

Однак, на порушення вимог пункту 1 частини першої статті 31 Закону Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «Компанія «ХОРОС», як таку, що не відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 Закону, а уклав з ним договір на суму 2 245 881,21 гривень.

…

За результатами здійсненого моніторингу встановлено порушення вимог пункту 1 частини першої статті 31 Закону.

За результатами розгляду питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель при визначенні предмета закупівлі, відображенні закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації щодо закупівлі, своєчасності укладання договору про закупівлю, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця - порушень не встановлено.

…

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які є значущими через необ`єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівлі, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Північний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів».

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі нормативно-правові акти наведені у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

За змістом статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Відповідно до пунктів 31, 32 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 1, частини 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» замовники - суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.

До замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать, окрім іншого, органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об`єднання територіальних громад.

За приписами частини 1, 5 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) не дискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Замовники, учасники процедур закупівлі, суб`єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом.

Відповідно до пункту 31 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

За приписами частини 1 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом із оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав (частина перша).

При цьому, згідно із частинами 1, 2 статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Відповідно до підпункту 3.2 пункту 3 частини 1 Додатку 1 до тендерної документації (ТД), на підтвердження наявності працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, учасник процедури закупівлі має надати довідку з інформацією про наявність працівників.

На кожного зазначеного працівника в довідці, учасник повинен надати копію оригіналу наказу про призначення на посаду (прийняття на роботу), або копію оригіналу цивільно-правової угоди, чинну не менш ніж на строк виконання робіт, визначений умовами ТД.

На виконання даної вимоги, в складі тендерної пропозиції ТОВ «Компанія «ХОРОС» надано довідку від 24.05.2023 № 24/05/27, у пункті 1 якої зазначено інформацію про працівника ОСОБА_1 , який перебуває на посаді директора.

Однак, Переможцем не надано у складі пропозиції наказ про призначення директора ОСОБА_1 , чим не виконано вимогу ТД Замовника.

У позовній заяві Святошинського дитячого будинку-інтерната зазначено, що ТОВ «ХОРОС» 30.05.2023 у складі тендерної пропозиції надала копію наказу від 03.06.2019 №03/06, яку завантажено 30.05.2023 в електронній системі публічних закупівель у розділі «Документи» у файлі «наказ» та 26.05.2023 у складі файлу «накази ЦПХ_.pdf».

Відповідно до вимог статті 21 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП) трудовий договір це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, потрібні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором.

Як передбачено в частиною 3 статті 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи, зокрема, без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу, як правило, містить назву професії (посади), кваліфікацію, дату початку роботи, умови оплати праці (типова форма такого наказу затверджена наказом Держкомстату від 05.12.2008 №489).

В наказі про прийняття працівника на роботу має бути зазначено:

посаду, на яку приймається або призначається працівник (спеціальність, кваліфікація, категорія, розряд тощо);

дату прийняття на роботу;

вид роботи (основна або за сумісництвом);

умови прийняття на роботу (з випробувальним строком, за строковим трудовим договором тощо);

умови роботи (в режимі неповного робочого часу, з важкими або шкідливими умовами праці тощо);

розміри його посадового окладу відповідно до штатного розпису, надбавок та доплат.

Разом з тим, наказ від 03.06.2019 №03/06 не є наказом про призначення директора ОСОБА_1 у розумінні наведених положень законодавства, оскільки не містить всіх нормативно визначених реквізитів (дата прийняття на роботу, вид роботи, умови прийняття на роботу, умови роботи, розміри його посадового окладу відповідно до штатного розпису, надбавок та доплат).

Аналізом інформації розміщеної в електронній системі Рго/огго встановлено невідповідність тендерної пропозиції ТОВ «Компанія «ХОРОС» підпункту 3.3 пункту 3 частини 1 Додатку 1 до ТД учасник повинен надати копії посвідчень підтвердження кваліфікації на працівників.

Згідно з підпунктом 3.3 пункту 3 частини 1 Додатку 1 до ТД, учасник повинен надати копії посвідчень підтвердження кваліфікації на працівників зазначених у довідці.

Проте, у складі тендерної пропозиції ТОВ «Компанія «ХОРОС» відсутні копії посвідчень, що підтверджують кваліфікацію працівників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , чим не дотримано умов ТД Замовника.

У позовній заяві Святошинського дитячого будинку-інтерната зазначено, що Північний офіс Держаудитслужби безпідставно зазначив у висновку про відсутність копії посвідчень.

Як вбачається з Довідки про працівників, ОСОБА_6 має кваліфікацію інженера-хімтехнолога і з нею укладено договір на виконання малярних робіт від 22.04.2023, який надано у складі тендерної пропозиції.

Позивачем зазначено, що документи, що підтверджують кваліфікацію ОСОБА_6 (диплом на ОСОБА_7 НОМЕР_1 про отримання вищої освіти за спеціальністю «хімічна технологія та обладнання опоряджувального виробництва) переможцем надано в паперовому вигляді в останній день подання пропозицій у зв`язку із аварійним відключенням електричної енергії в офісному приміщенні.

Відповідно до частини 8 статті 12 Закону України «Про публічні закупівлі» подання інформації під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Замовникам забороняється вимагати від учасників подання у паперовому вигляді інформації, поданої ними під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

Частиною 16 статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.

Згідно частини 9 статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.

Замовник розглядає подані тендерні пропозиції з урахуванням виправлення або невиправлення учасниками виявлених невідповідностей.

Таким чином, з огляду на наведені обставини, тендерна пропозиція переможця не відповідає кваліфікаційним критеріям, визначених підпункт 3.3 пункт 3 частини 1 Додатку 1 до ТД.

Також, на підтвердження інформації наведеній в довідці, переможцем надано Договори на виконання робіт від 22.04.2023 з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в яких зазначено термін виконання робіт до 15.12.2023, 20.12.2023 та 20.12.2023 відповідно, чим не виконано вимоги ТД Замовника, оскільки встановлено, що строк виконання робіт з капітального ремонту зазначено Замовником до 31.12.2023.

Враховуючи зазначене, тендерна пропозиція Переможця не відповідає кваліфікаційним критеріям, визначених пунктом 3 частини 1 Додатку 1 до ТД.

Таким чином, суд вважає обґрунтованим оскаржуваний висновок в частині встановлених ним порушень позивачем вимог законодавства про проведення публічних закупівель.

Щодо питання визначеного відповідачем в оскаржуваному висновку порядку усунення позивачем виявлених порушень, суд зазначає таке.

Частиною 7 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що у висновку обов`язкового зазначаються:

1)найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємці громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2)назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості мають зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3)унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або 4 унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4)опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5)зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552 затверджено форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядок заповнення форми такого висновку.

Відповідно до пункту 3 розділу III Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Згідно з частиною 8 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Частиною 8 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено порядок дій замовника процедури закупівлі в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунем виявлених порушень.

Тобто, виходячи із структури та змісту частини 8 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону України «Про публічні закупівлі» повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору неможливим.

Отже, у разі дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 203 ЦКУ передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 2 статті 16 ЦКУ одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу (частина 1 статті 215 ЦКУ).

Таким чином, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому невідхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.

Аналогічна позиція викладена у численних постановах Верховного Суду, які в силу вимог статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов`язковими для врахування, зокрема: від 09 лютого 2023 року у справі № 520/6848/21, від 31 січня 2023 року у справі № 260/2993/21, від 24 січня 2023 року у справі № 280/8475/20, від 23 березня 2023 року у справі № 400/4705/20.

У даному ж випадку відповідачем враховано висновки що застосування норм права, що викладені у наведених вище постановах Верховного Суду, а отже це свідчить про те, що відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що вказує на його чіткість та визначеність.

Таким чином, позивачем не доведено, що оскаржуваний ним висновок про результати моніторингу закупівлі складено з порушенням норм діючого законодавства, а отже підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Святошинського дитячого будинку-інтернат (03115, місто Київ, вулиця Котельникова, будинок 51; код ЄДРПОУ 03188760) до Північного офісу Держаудитслужби (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 18; код ЄДРПОУ 40479560), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «ХОРОС» (03189, місто Київ, вулиця Академіка Вільямса, будинок 5-А, квартира 36; код ЄДРПОУ 36958638), про визнання протиправним та скасування висновку відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.