Рішення

від 03.10.2024 по справі 380/5640/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2024 рокусправа № 380/5640/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовський Р.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІНЕРФІН-ТРАНС» (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 10-Г, корпус С, ЄДРПОУ 38218128) до Львівської митниці (79007, м. Львів, вул. Костюшка, Т, 1, ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

Встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МІНЕРФІН-ТРАНС» до Львівської митниці, у якій просить суд: Позовну заяву задовольнити повністю - визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці від 09.01.2024 №UA209000/2024/000012/1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що митна вартість Партії рейок та числові значення її складових були підтверджені документами, поданими до митного оформлення. Тому твердження Відповідача про те, що митна вартість, заявлена Позивачем, не може бути визнана у зв`язку з наявністю розбіжностей в поданих документах та відсутністю документального підтвердження числових значень складових митної вартості, не відповідає дійсності. На вимогу Відповідача було надано Експортну митну декларацію 23CZ57000006523PA2 від 27.12.2023 з додатками. Відповідач у графі 33 Рішенні вказав, що «у митній декларації країни відправлення до фактурної вартості 1269377,20 Євро (31080701 CZK) було додано транспортні витрати у сумі 77139,11 Євро (1888751 CZK)». При митному оформленні Позивач надав міжнародні транспортні перевізні документи, а для підтвердження витрат на транспортування, а саме: Договір перевезення, Рахунок №1 від 27.12.2023 на оплату залізничних перевезень та Довідка про транспортні витрати №01/2023 від 27.12.2023. Подання Позивачем банківських та платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунку-фактури було неможливо, оскільки відповідно до умов Договору перевезення термін оплати Рахунку №1 від 27.12.2023 - 25.01.2024. Під час з`ясування порядку формування вартості внутрішньої доставки було встановлено, що при заповненні Експортної митної декларації була допущена помилка і вартість внутрішньої доставки була вказана не в чеських кронах 77140,00 CZK, а у Євро - 77140,00 Євро. Оскільки декларація заповнюється в чеських кронах, зазначена сума була перерахована за крос-курсом чеська крона/Євро (24,485), що застосовувався при заповненні декларації, і склала 1888751,00 CZK. Митне управління Моравсько-Сілезького краю Чеської Республіки 12.01.2024 винесло Рішення про зміну рішення в митній процедурі, яким зазначена помилка була виправлена, при цьому було визначено, що «правильна вартість внутрішнього перевезення становила 77140 чеських крон замість 1888751 чеських крон» і у Експортну митну декларацію були внесені відповідні зміни. Позивач направив Відповідачу лист №42 від 25.01.2024 з вказаними вище Рішенням про зміну рішення в митній процедурі, прийнятого Митним управлінням Моравсько- Сілезького краю Чеської Республіки, та клопотанням розглянути додатково надані документи і прийняти рішення щодо зменшення митної вартості товару. Відповідач у своєму листі №7.4/15/13/4262 від 08.02.2024 повідомив, що Рішення про коригування митної вартості від 09.01.2024 №UA209000/2024/000012/l залишено без змін. Стверджує, що вказана у Експортній митній декларації, не може бути підставою для сумнівів у розмірі транспортних витрат на перевезення Партії рейок, навіть якщо вона була вказана помилково. Позивач стверджує, що не мав наміру та практичної можливості приховати пов`язаність між продавцем та покупцем Партії рейок, оскільки компанії мають тотожні назви і інформація про їх пов`язаність міститься у відкритих джерелах, що Відповідач і підтверджує у Рішенні зазначивши, що «засновником ТОВ "МІНЕРФІН- ТРАНС" є AT "МІНЕРФІН" (MINERFIN a.s. Словаччина), що видно з відкритих джерел, а саме єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Міністерство юстиції України)». Відповідач у своєму Рішенні скоригував митну вартість Партії рейок з 1349,8 Євро/т до 1540,8 Євро/т. Відповідач зазначив, що у нього відсутня інформація про ідентичні товари, тому для визначення митної вартості ним застосовано «метод 26 (ст. 60 МКУ Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів)». Відповідач вказав, що джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала «МД M23UA305030001542U8 від 21.12.2023 за якою на митну територію України імпортовано подібний (аналогічний) товар "Рейки залізничні, широкопідошвові, нові, типа Р65, марка сталі R350LHT, довжиною 12,5 м, виробник TRINECKE ZELEZARNY a.s." за митною вартістю 1,54 Євро/кг. Коригування на розмір партії товару та комерційні рівні не здійснювалося». Позивач вказує, що Відповідач не тільки належним чином не обґрунтував метод визначення митної вартості, а й некоректно його застосував. Просив позов задовольнити.

Відповідач у своїх запереченнях вказує, що ним здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами встановлено наступне: відповідно до п.5.3. контракту купівлі-продажу від 25.07.2023 №R2023083/l (далі - Контракт) оплата Ресурсів, що поставляються відповідно до цього Контракту, здійснюється на умовах 100% передоплати. До митного оформлення подано довідку про транспортні витрати №01/2023 від 27.12.2023. Відповідно до даної довідки перевезення здійснювалось за маршрутом TRINEC до залізничної станції Мостиська II (вартість 48626,91 евро). Тобто, передбачених чинним законодавством бухгалтерських документів, які б підтверджували задекларовані транспортні витрати до митного оформлення не надано; відповідно до розділу II (умови та ціни транспортування) Замовлення-залізничні перевезення вантажів №01/2023 від 20.12.2023 Ціни виконання за цим Замовленням та інші умови транспортування, для яких узгоджена ціна виконання (зокрема маршрут транспортування, тип вантажу, транспортні засоби, що використовуються, обсяг інформаційних послуг, тощо), містяться в Прайс-листі, який становить Додаток 1 до цього Замовлення. Такий додаток до митного оформлення не надано. Митницею встановлено не подання декларантом документів зазначених у ч.2 ст.53 МКУ, а також відсутність у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана. Декларант додатково надіслав митну декларацію країни відправлення №23CZ57000006523PA2 від 27.12.2023; рахунок №1 від 27.12.2023 на залізничне перевезення вантажів. В митній декларації країни відправлення №23CZ57000006523PA2 від 27.12.2023 вказана статистична вартість товару - 32969452 чес.крон. Також, у графі 31 даної декларації зазначено, що вартість внутрішньої доставки складає 1888751,00 CZK. Однак, вказана сума транспортних витрат не співпадає з сумою транспортних витрат, що задекларована за МД №24UA209050000034U7 (48626,91 Євро). Враховуючи крос- курс CZK до EURO (24,485), що застосовувався при заповненні декларації Чеської Республіки для митних цілей у грудні 2023 року, встановлено, що у митній декларації країни відправлення до фактурної вартості 1269377,20 Євро (31080701 CZK) було додано транспортні витрати у сумі 77139,11 Євро (1888751 CZK). За результатами розгляду наданих для підтвердження митної вартості документів встановлено, що засновником ТОВ "МІНЕРФІН-ТРАНС" є AT "Мінерфін" (MINERFIN A.S. Словаччина), що видно з відкритих джерел, а саме єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Міністерство юстиції України). Тобто, сторони угоди є пов`язаними між собою у розумінні ст.15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року. Інформація про наявність пов`язаності між продавцем та покупцем не зазначена у декларації митної вартості (гр. 9 Чи пов`язані між собою продавець та покупець, зазначено - "ні"), тобто, була прихована від митних органів. У зв`язку з наявною інформацією про те, що митна вартість подібних (аналогічних), імпортованих за контрактами, укладеними між непов`язаними суб`єктами ЗЕД, є вища, ніж заявлена декларантом, у Львівської митниці є обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену митну вартість, про що було повідомлено декларанта. Митним органом було направлено додатковий запит про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. На запит митного органу декларантом інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару надано не було, право на консультацію з митним органом відповідно до ч,5 ст. 55 МК України декларант не використав, обґрунтовані сумніви митного органу у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості спростовано не було. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України. Неможливо застосувати метод визначення митної вартості 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 26 (ст. 60 МКУ Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №23UA305030001542U8 від 21.12.2023 за якою на митну територію України імпортовано подібний (аналогічний) товар "Рейки залізничні, широкопідошвові, нові, типа Р65, марка сталі R350LHT, довжиною 12,5 м, виробник TRINECKE ZELEZARNY a.s." за митною вартістю 1,54 Євро/кг. Коригування на розмір партії товару та комерційні рівні не здійснювалося. Просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду 15 березня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду 9 квітня 2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МІНЕРФІН-ТРАНС» залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду 15 квітня 2024 року продовжено розгляд справи №380/5640/24.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МІНЕРФІН-ТРАНС» (надалі - Позивач) згідно з Контрактом № R2023083/1 на придбання матеріально-технічних ресурсів від 25.07.2023 (надалі - Контракт) поставило в Україну першу партію залізничних рейок типу Р65, з загартованою поверхнею кочення, 1 категорії, довжиною 25 метрів, виробництва чеського металургійного комбінату Trinecke Zelezarny, a.s., вага якої склала 976,444 тон (надалі - Партія рейок).

Для митного оформлення Партії рейок до Львівської митниці (надалі - Відповідач) була надана митна декларація від 07.01.2024 № 24UA209050000034U7 відповідно до якої митна вартість Партії рейок склала 1 318 004,11 Євро, що включає в себе вартість Партії рейок у сумі 1 269 377,20 Євро та вартість транспортних витрат на їх перевезення до станції Мостиська II (Україна) у сумі 48 626,91 Євро.

Згідно з карткою відмови від 09.01.2024 № UA209050/2024/000002 Відповідач відмовив Позивачу у митному оформленні (випуску) товарів та надав Рішення про коригування митної вартості товарів від 09.01.2024 № UA209000/2024/000012/1 (надалі - Рішення).

Рішення про коригування митної вартості від 09.01.2024 №UA209000/2024/000012/l (митна декларація, за якою відмовлено у митному оформленні від 07.01.2024 № 24UA209050000034U7), виносилось на товари: № 1. Рейки залізничні широкої колії типу R-65 з загартованою поверхнею кочення, 1 категорії , із сталі марки R350LHT, згідно стандарту EN 13674-1:2011 + А1:2017 довжина 25000 мм+4/-4, без отворів - 976,444 тн, за ціною 1,4726 дол. США за кг, на умовах поставки FCA Тгіпес.

Відповідно до Рішення митна вартість Партії рейок була збільшена до 1 503 732,76 Євро.

Позивач, не погоджуючись з Рішенням, був вимушений відповідно до статті 52 Митного кодексу отримати дозвіл на випуск у вільний обіг Партії рейок, оформивши її митною декларацією від 10.01.2024 № 24UA209050000063U1, та надав гарантії відповідно до розділу X Митного кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 Митного кодексу. Гарантії були надані шляхом додаткової сплати 1 553 303,44 грн - різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю Партії рейок, визначеною Позивачем у митній декларації від 07.01.2024 № 24UA209050000034U7, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною Відповідачем у Рішенні.

Не погоджуючись із згаданими рішенням про коригування митної вартості, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

При вирішенні спору по суті, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Порядок визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України.

Згідно з статтею 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МК України.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з статтею 374 Митного кодексу України товари, які ввозяться громадянами на митну територію України, підлягають оподаткуванню в порядку та на умовах, визначених законами України.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною другою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 Митного кодексу України.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (ч. 2 ст. 54 МК України).

Як уже зазначалося, декларантом одночасно із митними деклараціями було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний основний метод її визначення за ціною договору купівлі-продажу.

Згідно з ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості має право:

- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

- письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Також, відповідно до положень частини 7 статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частиною першою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною першою статті 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції) (частина друга статті 57 Митного кодексу України).

Згідно з правилами частин третьої - шостої статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини четвертій статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 Митного кодексу України).

Згідно з пунктом 5 частини десятої статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, серед іншого, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Відповідно до ч.18 ст.58 МКУ при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операцій береться за основу для визначення митної вартості за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалась одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу недов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням статті 62 МКУ; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням статті 63 МКУ.

Суд встановив, що партія рейок була передана Позивачу відповідно до Акту приймання-передачі матеріально-технічних ресурсів №1 від 27.12.2023. Вага Партії рейок становила 976,444 тони, ціна на умовах поставки (FCA, Тржинець) склала 1 269 377,20 Євро.

Партія рейок була сплачена згідно з Специфікацією №1 від 25.07.2023 та частково по Специфікації №2 від 13.09.2023. Всього по цим двом специфікаціях було сплачено 1665,856 т рейок вартістю 2 165 613,30 Євро. Після поставки Партії рейок вагою 976,444 т, залишок рейок, сплачених по Специфікації №2 від 13.09.2023, був поставлений 29.12.2023 в рамках другої партії рейок, що поставлялась за Контрактом.

Для здійснення митного оформлення Партії рейок постачальником рейок був наданий Рахунок (Invoice) №222309000 від 27.12.2023, в якому зазначена вага та вартість Партії рейок.

При митному оформленні Партії рейок, для підтвердження їх митної вартості Позивачем відповідно до ст.53 МК України були надані наступні документи:

-Контракт № R2023083/1 від 25.07.2023 на придбання матеріально-технічних ресурсів (з додатковими угодами та специфікаціями);

-Рахунок (Invoice) №222309000 від 27.12.2023 з додатками;

-Замовлення №01/2023 - залізничні перевезення вантажів від 20.12.2023;

-Рахунок №1 від 27.12.2023 на оплату залізничних перевезень;

-Довідка про транспортні витрати (для надання в митні органи) №01/2023 від 27.12.2023;

-Експортна митна декларація 23CZ57000006523PA2 від 27.12.2023 з додатками;

-Міжнародні транспортні накладні ЦІМ/УМВС №519819, 519801, 519835, 519827, 519850, 519645, 519637, 519843, 519629-,

-Пакувальний лист від 27.12.2023

-Брокерський договір про надання митних послуг № 11/12-2023 від 11.12.2023.

У митній декларації від 07.01.2024 № 24UA209050000034U7 Позивач визначив митну вартість Партії рейок, обравши для цього відповідно до ст.57 МК України основний метод - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Митна вартість Партії рейок склала 1 318 004,11 Євро, що включає в себе вартість Партії рейок у сумі 1 269 377,20 Євро на умовах FCA Тржинець, Чеська Республіка та вартість транспортних витрат на їх перевезення до станції Мостиська II (Україна) у сумі 48 626,91 Євро.

Позивач стверджує, що в ході митного оформлення товарів Відповідачу були подані всі необхідні документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився її розрахунок.

Відповідач зазначив, що у наданих під час митного оформлення документах декларантом не надано документи, що могли б продемонструвати, відповідно до вимог ч. 18 ст. 58 МКУ, що заявлена декларантом митна вартість є близькою до вартості однієї з визначених у вказаній нормі закону операцій.

У зв`язку з вищезазначеним, відповідно до положень ст. 53 МКУ, митний орган направив додатковий запит про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару: "Митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, оскільки, продажна вартість оцінюваних товарів є нижчою за ціну подібних (аналогічних) товарів, які імпортувалися на митну територію України непов`язаними особами. Відповідно до п.4 ст.53 МКУ позивачу необхідно, крім документів, зазначених у частинах другій та третій ст.53 МКУ, надати такі документи: 1)виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2)довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3)розрахунок ціни (калькуляцію)".

Відповідач стверджує, що на запит митного органу декларантом інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару надано не було, право на консультацію з митним органом відповідно до ч,5 ст. 55 МКУ декларант не використав, обґрунтовані сумніви митного органу у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості спростовано не було.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ.

Неможливо застосувати метод визначення митної вартості 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 26 (ст. 60 МКУ Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №23UA305030001542U8 від 21.12.2023 за якою на митну територію України імпортовано подібний (аналогічний) товар "Рейки залізничні, широкопідошвові, нові, типа Р65, марка сталі R350LHT, довжиною 12,5 м, виробник TRINECKE ZELEZARNY a.s." за митною вартістю 1,54 Євро/кг. Коригування на розмір партії товару та комерційні рівні не здійснювалося.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні вказаного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Суд враховує, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідач у графі 33 Рішення вказав, що основний метод визначення митної вартості (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) не може бути застосований через невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст.58 МК України, а також відповідно до ч.6 ст.54 МК України у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2, ч.3 ст.53 МК України та відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Суд встановив, що Позивач під час митного оформлення пред`явив Контракт, додаткові угоди та специфікації до нього, Рахунок (Invoice) №222309000 від 27.12.2023 з додатками, в яких міститься інформація про вагу Партії рейок - 976,444 тони, їх вартість 1300 Євро/т та загальну вартість Партії рейок - 1 269 377,20 Євро. Додатково на вимогу Відповідача було надано Експортну митну декларацію 23CZ57000006523PA2 від 27.12.2023 з додатками. Відповідач у графі 33 Рішенні вказав, що «у митній декларації країни відправлення до фактурної вартості 1269377,20 Євро (31080701 CZK) було додано транспортні витрати у сумі 77139,11 Євро (1888751 CZK)».

Суд погоджується з твердженням Відповідача про те, що митна вартість, заявлена Позивачем, не може бути визнана у зв`язку з наявністю розбіжностей в поданих документах та відсутністю документального підтвердження числових значень складових митної вартості.

Стосовно твердження відповідача про те, що відповідно до п.5.3. контракту купівлі-продажу від 25.07.2023 №R2023083/l (далі - Контракт) оплата Ресурсів, що поставляються відповідно до цього Контракту, здійснюється на умовах 100% передоплати. Відповідно до п.5.4. Контракту Покупець зобов`язаний здійснити передоплату протягом 5 банківських з дати отримання від Постачальника рахунку-фактури, складеного на підставі Специфікації. Відповідно до п.6 Додаткової угоди №1 від 08.12.2023 п.5.3. та 5.4. Розділу 5 Контракту змінили та виклали у наступній редакції: "5.3.Оплата Ресурсів, що постачаються відповідно до цього Контракту, здійснюється на умовах 100% передоплати, якщо інше не визначене у Специфікаціях. 5.4. Покупець зобов`язаний здійснити передоплату Ресурсів протягом 5 банківських з дати отримання від постачальника рахунку-фактури". Поданими до митного оформлення Додатковими угодами інших умов не визначено. Згідно інформації зазначеної у рахунку-фактурі №22230900 від 27.12.2023 датою оплати є 03.01.2024. Банківські платіжні документи про здійснення оплати до митного оформлення не надано.

Суд вище зазначав, що партія рейок була сплачена по Специфікації №1 від 25.07.2023 та частково по Специфікації №2 від 13.09.2023. Всього по цих двом специфікаціях було сплачено на умовах 100% передоплати 1665,856 т рейок вартістю 2 165 613,30 Євро:

-за Специфікацією № 1 від 25.07.2023 згідно з Платіжною інструкцією в іноземній валюті або банківських металах №9 від 05.09.2023 на загальну суму 814 568,40 Євро;

-за Специфікацією № 2 від 13.09.2023 згідно з Платіжною інструкцією в іноземній валюті або банківських металах №13 від 15.09.2023 на загальну суму 1 351 044,90 Євро.

Після поставки Партії рейок вагою 976,444 т, залишок рейок, сплачених по Специфікації №2 від 13.09.2023, був поставлений 29.12.2023 в рамках другої партії рейок, що поставлялась за Контрактом.

Позивач вказує, що вага Партії рейок визначається кількістю та вантажопідйомністю залізничних платформ, на яких ці рейки доставляються в Україну, тому на умовах 100% попередньої оплати, яка була здійснена за декілька місяців до їх виготовлення, не можливо було точно визначити вагу та вартість Партії рейок на дату її відвантаження. Постачальник рейок, завантаживши Партію рейок, для здійснення їх митного оформлення надав Позивачу Рахунок (Invoice) №222309000 від 27.12.2023, в якому вказав, що рейки поставляються по Специфікації №1 та Специфікації №2 та зазначив вагу та вартість Партії рейок. Цей рахунок не підлягав оплаті.

Відповідно до п.4. ч.2. ст.53 МК України «банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару» повинні бути надані у разі сплати Рахунку (Invoice) №222309000 від 27.12.2023. Платіжні інструкції в іноземній валюті або банківських металах №9 від 05.09.2023 та №13 від 15.09.2023 не надавались, оскільки зазначені в них дані щодо сплачених сум перевищують вартість Партії рейок, вказану у Рахунку (Invoice) №222309000 від 27.12.2023 і не могли бути підтвердженням числових значень складових митної вартості Партії рейок.

Суд встановив, що позивач додатково на вимогу Відповідача надав Експортну митну декларацію 23CZ57000006523PA2 від 27.12.2023 з додатками.

Пункт 4 частини другої статті 53 МК України зобов`язує декларанта для підтвердження митної вартості товару подати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.

Оскільки у вказаній справі товар є об`єктом купівлі-продажу, тому для підтвердження його митної вартості позивач зобов`язаний був надати документи, які передбачені вимогами пункту 4 частини другої статті 53 Митного кодексу України, а саме банківські документи, що стосуються оцінюваного товару, або надати митному органу обґрунтовані пояснення з приводу їх не надання, так як згідно з інформацією, зазначеною у рахунку-фактурі №22230900 від 27.12.2023 датою оплати є 03.01.2024.

Тим більше, слід врахувати і той факт, що партія рейок була сплачена по Специфікації №1 від 25.07.2023 та частково по Специфікації №2 від 13.09.2023. Всього по цим двом специфікаціях було сплачено 1665,856 т рейок вартістю 2 165 613,30 Євро. Після поставки Партії рейок вагою 976,444 т, залишок рейок, сплачених по Специфікації №2 від 13.09.2023, був поставлений 29.12.2023 в рамках другої партії рейок, що поставлялась за Контрактом.

Стосовно твердження відповідача про те, що до митного оформлення подано довідку про транспортні витрати №01/2023 від 27.12.2023. Відповідно до даної довідки перевезення здійснювалось за маршрутом TRINEC до залізничної станції Мостиська II (вартість 48626,91 евро). Передбачених чинним законодавством бухгалтерських документів, які б підтверджували задекларовані транспортні витрати до митного оформлення не надано.

Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 "Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 18.06.2012 за №984/21296 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу).

Відповідно до Розділу II Договору перевезення «Ціна виконання має бути сплачена Замовником на підставі рахунку-фактури, виставленого Експедитором, що містить усі законодавчі вимоги, з терміном сплати у 30 днів з дати виставлення рахунку-фактури Експедитором».

Позивач стверджує, що подання ним банківських та платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури було неможливо, оскільки відповідно до умов Договору перевезення термін оплати Рахунку №1 від 27.12.2023 - 25.01.2024.

При митному оформленні Позивач надав для підтвердження витрат на транспортування: Замовлення №01/2023 на залізничні перевезення вантажів від 20.12.2023; Договір перевезення, Рахунок №1 від 27.12.2023 на оплату залізничних перевезень та Довідка про транспортні витрати №01/2023 від 27.12.2023.

Щодо твердження відповідача про те, що в митній декларації країни відправлення №23CZ57000006523PA2 від 27.12.2023 вказана статистична вартість товару - 32969452 чеських крон. Також, у графі 31 даної декларації зазначено, що вартість внутрішньої доставки складає 1888751,00 CZK. Однак, вказана сума транспортних витрат не співпадає з сумою транспортних витрат, що задекларована за МД №24UA209050000034U7 (48626,91 Євро). Враховуючи крос-курс CZK до EURO (24,485), що застосовувався при заповненні декларації Чеської Республіки для митних цілей у грудні 2023 року, встановлено, що у митній декларації країни відправлення до фактурної вартості 1269377,20 Євро (31080701 CZK) було додано транспортні витрати у сумі 77139,11 Євро (1888751 CZK).

Під час з`ясування порядку формування вартості внутрішньої доставки було встановлено, що при заповненні Експортної митної декларації була допущена помилка і вартість внутрішньої доставки була вказана не в чеських кронах 77140,00 CZK, а у Євро - 77140,00 Євро. Оскільки декларація заповнюється в чеських кронах, зазначена сума була перерахована за крос-курсом чеська крона/Євро (24,485), що застосовувався при заповненні декларації, і склала 1888751,00 CZK. Митне управління Моравсько-Сілезького краю Чеської Республіки 12.01.2024 винесло Рішення про зміну рішення в митній процедурі, яким зазначена помилка була виправлена, при цьому було визначено, що «правильна вартість внутрішнього перевезення становила 77140 чеських крон замість 1888751 чеських крон» і у Експортну митну декларацію були внесені відповідні зміни.

Позивач направив Відповідачу лист №42 від 25.01.2024 з вказаними вище Рішенням про зміну рішення в митній процедурі, прийнятого Митним управлінням Моравсько-Сілезького краю Чеської Республіки, та клопотанням розглянути додатково надані документи і прийняти рішення щодо зменшення митної вартості товару.

Відповідач у своєму листі №7.4/15/13/4262 від 08.02.2024 повідомив, що Рішення про коригування митної вартості від 09.01.2024 №UA209000/2024/000012/l залишено без змін.

Експорт Партії рейок був здійснений на умовах FCA Тржинець, Чеська Республіка. Під час експорту товарів з ЄС заповнення єдиного адміністративного документа (експортної митної декларації) здійснюється експортером відповідно до законодавства Європейського союзу, зокрема Керівництва із заповнення єдиного адміністративного документа, розробленого Генеральним Директором DG TAXUD (номер документу TAXUD/1619/08). Згідно із цим Керівництвом графа 46 «статистична вартість» єдиного адміністративного документа має містити статистичну вартість товару що експортується. Статистична вартість - це вартість товарів на момент та у місці, де вони залишають територію країни-експортера члена ЄС. Вона має базуватися на фактурній вартості товарів та має також включати допоміжні витрати, такі як транспорт, що відноситься до частини перевезення, яке проходить на статистичній території країни члена ЄС, де відбувається експорт.

Статистична вартість Партії рейок, вказана у Експортній митній декларації 23CZ57000006523PA2 від 27.12.2023 базується на їх ціні на умовах FCA Тржи?нець, Чеська Республіка - 1269377,20 Євро (31080701,00 CZK), збільшеної на вартість внутрішньої доставки - перевезення, яке проходить на статистичній території Чеської Республіки, тобто від залізничної станції Тржи?нець (Чеська Республіка) до кордону Чеської Республіки, і становить (з урахуванням внесених виправлень) - 3150,50 Євро (77140,00 CZK).

Отже, вказана сума транспортних витрат не співпадає з сумою транспортних витрат, що задекларована за МД №24UA209050000034U7 (48626,91 Євро) у зв`язку з тим, що при заповненні Експортної митної декларації була допущена помилка і вартість внутрішньої доставки була вказана не в чеських кронах 77140,00 CZK, а у Євро - 77140,00 Євро.

Стосовно твердження відповідача про те, що за результатами розгляду наданих для підтвердження митної вартості документів встановлено, що засновником ТОВ "МІНЕРФІН-ТРАНС" є AT "Мінерфін" (MINERFIN A.S. Словаччина), що видно з відкритих джерел, а саме єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Міністерство юстиції України). Тобто, сторони угоди є пов`язаними між собою у розумінні ст.15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року. Інформація про наявність пов`язаності між продавцем та покупцем не зазначена у декларації митної вартості (гр. 9 Чи пов`язані між собою продавець та покупець, зазначено - "ні"), тобто, була прихована від митних органів. У зв`язку з наявною інформацією про те, що митна вартість подібних (аналогічних), імпортованих за контрактами, укладеними між непов`язаними суб`єктами ЗЕД, є вища, ніж заявлена декларантом, у Львівської митниці є обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену митну вартість, про що було повідомлено декларанта.

Позивач стверджує, що не мав наміру та практичної можливості приховати пов`язаність між продавцем та покупцем Партії рейок, оскільки компанії мають тотожні назви і інформація про їх пов`язаність міститься у відкритих джерелах, що Відповідач і підтверджує у Рішенні зазначивши, що «засновником ТОВ "МІНЕРФІН- ТРАНС" є AT "МІНЕРФІН" (MINERFIN a.s. Словаччина), що видно з відкритих джерел, а саме єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Міністерство юстиції України)».

Виходячи зі змісту оскаржуваного рішення митного органу, предметом судового контролю у даній справі, окрім загальних питань підтвердженості визначеної декларантом митної вартості імпортованих товарів як такої, входить й з`ясування обставин дотримання позивачем як пов`язаною особою у значенні пункту 4 статті 15 Угоди про застосування статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року вимог ст.58 МК України щодо подання підтверджуючих заявлену митну вартість документів, а також чи вплинула така пов`язаність на заявлену митну вартість.

Наведене узгоджується із правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 13.01.2023 у справі №813/713/18.

Згідно з пунктом 2а статті 1 вказаної Угоди під час визначення того, чи є контрактна вартість прийнятною для цілей пункту 1, те, що покупець і продавець пов`язані між собою в рамках змісту статті 15, само по собі не є підставою вважати контрактну вартість неприйнятною. У такому разі повинні бути вивчені обставини навколо продажу й контрактну вартість повинно бути прийнято за умови, що ці відносини не вплинули на ціну. Якщо з урахуванням інформації, наданої імпортером або отриманої іншим чином, митна адміністрація має підстави вважати, що відносини вплинули на ціну, вона повинна повідомити свої аргументи імпортеру, а імпортеру повинно бути надано обґрунтована можливість для відповіді. Якщо імпортер того вимагає, це повідомлення аргументів повинно бути надано в письмовому вигляді.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

За змістом частини дванадцятої статті 58 Митного кодексу України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Згідно з частинами тринадцятою - п`ятнадцятою статті 58 Митного кодексу України за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів. Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов`язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (частини шістнадцята та сімнадцята статті 58 Митного кодексу України).

Згідно з пунктом четвертим статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, для визначення пов`язаності осіб до якої відсилають положення частини шістнадцятої статті 58 Митного кодексу України, особи вважаються пов`язаними між собою, тільки якщо:

a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного;

b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу;

c) вони є роботодавцем і працівником;

d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них;

e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого;

f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою;

g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу;

h) вони є членами однієї й тієї самої сім`ї.

З матеріалів справи слідує, що рішення про коригування митної вартості у частині, що стосується пов`язаності покупця та продавця мотивовано тим, що засновником ТОВ "МІНЕРФІН-ТРАНС" є AT "Мінерфін" (MINERPIN A.S. Словаччина), що видно з відкритих джерел, а саме єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Суд встановив, що 25.07.2023 між ТзОВ "МІНЕРФІН-ТРАНС" (Україна) та AT "Мінерфін" (MINERPIN A.S. Словаччина) було укладено Контракт на придбання матеріально-технічних ресурсів № R2023083/1.

З сторони «покупця» - ТзОВ "МІНЕРФІН-ТРАНС" (Україна) вказаний контракт підписав генеральний директор - Кирил Батрак.

З сторони «постачальника» - AT "Мінерфін" (MINERPIN A.S. Словаччина) вказаний контракт підписали члени правління Петер Плани та Йозеф Блашко.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.04.2024 засновниками (учасниками) ТзОВ "МІНЕРФІН-ТРАНС" (Україна) є:

-Компанія з обмеженою відповідальністю «Мюрленс Ентерпрайзіс Лімітед», резидентство: Кіпр, розмір частки засновника (учасника) 65169527,26.

-AT "Мінерфін" (MINERPIN A.S.), резидентство: Словаччина, розмір частки засновника (учасника) 364612894,74.

Враховуючи установлене, суд дійшов висновку, що доводи оскаржуваного рішення про пов`язаність продавця і покупця за наведених мотивів є вірними, оскільки зміст наведених норм Контракту дає підстави для висновку про пов`язаність осіб.

Суд встановив, що ідентичний товар виробництва компанії Trinecke Zelezamy, a.s.(Чехія) продано експортером для компаній, що є резидентами України, за вищою вартістю. Зокрема, за змістом МД № 23UA305030001542U8 (гр. 42) ціна товару становить 194 834.6400 Євро за 126516 кг. Відповідно до МД № 24UA209050000034U7 (гр. 42) ціна імпортованого товару для ТОВ «МІНЕРФІН-ТРАНС» - 1 269 377.2000 Євро за 976444 кг. Отже, у первинно поданій митній декларації товар завозився за ціною 1,3 Євро/кг, в той час, як аналогічний товар від виробника поставлявся згідно з МД № 23UA305030001542U8 за ціною 1,54 Євро/кг.

Із документів, наданих до митного оформлення, що задекларовані, як такі, що підтверджують ціну товару, вбачається, що збутова націнка (логістичні та інші витрати обігу та прибуток компанії ТОВ «МІНЕРФІН-ТРАНС») не виправдане економічно.

Суд встановив у досліджених доказах розбіжності, які вплинули на правильність визначення митної вартості та відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо осіб, пов`язаних між собою.

Відповідно до частини 18 статті 58 МК України при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

Отже, заявляючи митну вартість товару, що був придбаний у пов`язаної особи, за основним методом - за ціною договору (контракту), декларант мав би з власної ініціативи надати митному органу докази того, що така вартість є близькою до вартості операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами з непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів чи ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статей 62, 63 МК України.

Тому позивач (декларант) на стадії декларування товару (подання декларації та інших документів) зобов`язаний довести та надати докази (відповідні документи) того, що має право декларувати товари, придбані у пов`язаної особи за основним методом - за ціною договору (контракту), і лише у разі надання таких документів, контролюючий орган, у разі наявності у нього сумнівів щодо впливу взаємозв`язку на ціну товарів, має надати декларанту свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце та витребувати додаткові документи, що передбачені частиною четвертою статті 53 МК України.

Такі висновки щодо правозастосування норм статті 58 МК України зроблено Верховним Судом у постановах від 12 березня 2019 року у справі №826/2313/16, від 20 жовтня 2021 року у справі №460/637/19 та від 26 квітня 2023 року у справі №813/1024/18.

Суд встановив, що інформація про наявність пов`язаності між продавцем та покупцем не зазначена у декларації митної вартості (гр. 9 Чи пов`язані між собою продавець та покупець, зазначено - "ні"), тобто, була прихована від митних органів.

Позивач при поданні митної декларації не вказав, що продавець та покупець за контрактом є взаємопов`язаними особами, проте ним не було надано доказів, передбачених частиною 18 статті 58 МК України на підтвердження того, що така вартість є близькою до вартості операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами з непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів чи ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статей 62, 63 МК України.

Позивач стверджує, що не мав наміру та практичної можливості приховати пов`язаність між продавцем та покупцем Партії рейок, однак таке твердження є голослівним і не береться судом до уваги, оскільки має вагоме значення для визначення митної вартості товару.

У зв`язку з наявною інформацією про те, що митна вартість подібних (аналогічних), імпортованих за контрактами, укладеними між непов`язаними суб`єктами ЗЕД, є вища, ніж заявлена декларантом, у Львівської митниці були обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену митну вартість, про що було повідомлено декларанта.

Частиною 2 статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі встановлено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Відповідно до ч. 1 пункту 2 Приміток до статті VII ГАТТ сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Згідно з частиною 2-4 статті 53 Митного кодексу України митний орган надіслав позивачу надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів.

Доказів того, що заявлена митна вартість є близькою до вартості операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами з непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів чи ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статей 62, 63 МК України не було надано на вимогу митного органу при заявленні останнім вимоги про надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості.

У зв`язку з викладеним, оскільки декларант відповідно до ч.18 ст.58 МК України не зміг показати, що відносини покупця і продавця не вплинули на ціну товару, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.58 МК України Львівська митниця обґрунтовано вважала, що декларантом невірно обрано основний метод визначення митної вартості (відповідно до ст.58 МКУ), що відповідно до п.3 ч.6 ст.54 МК України є підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Відтак декларантом не було доведено право декларувати товари придбані у пов`язаної особи за основним методом належними і допустимими доказами, тому суд не знаходить протиправності дій відповідача при коригуванні митної вартості з вказаних підстав.

Відповідно до графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/000012/1 від 09.01.2024 вбачається, що митним органом застосовано метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналолічних) товарів 2Б (ст.60 МКУ). Джерером інформації для коригування митної вартості слугувала митна декларація №23UA305030001542U8 від 21.12.2023.

Як вбачається із рішення контроль правильності визначення митної вартості товарів підлягав товару № 1: " 1.Рейки залізничні широкої колії типу R-65 з загартованою поверхнею кочення, 1 категорії , із сталі марки R350LHT, згідно стандарти EN 13674-1:2011 + A1:2017 довжина 25000 мм+4/-4, без отворів - 976,444 тн", торгівельної марки TRINECKE ZELEZARNY та виробником якого є TRINECKE ZELEZARNY a.s. Чеська Республіка.

Відповідно до ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з ст. 60 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Окрім цього, статтею 61 МКУ передбачено застереження щодо умов застосування методів визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, зокрема:

-Товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються.

-Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги лише у разі, якщо немає ні ідентичних, ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою - виробником товарів, що оцінюються.

-Товари не вважаються ідентичними чи подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо їх проектування, дослідно-конструкторські роботи, художнє оформлення, дизайн, ескізи, креслення, а також інші аналогічні роботи виконані в Україні.

З огляду на вищевказане, можна виокремити основні критерії, які лягають в основу при визначенні методу митної вартості 2Б (ст.60 МКУ), а також з урахуванням яких характеристик обирались митні декларації, що слугували джерелом інформації для коригування митної вартості:

-Схожість характеристик: схожі компоненти, однакові функції, комерційна взаємозамінність.

-Якість товару.

-Наявність торгівельної марки.

-Репутація на ринку.

-Приблизна однакова кількість, однаковий комерційний рівень.

-Країна виробництва.

-Збіг часу експорту оцінюваних товарів із часом експорту подібних (аналогічних) товарів.

Як вбачається із рішення про коригування митної вартості товарів контроль правильності визначення митної вартості товарів підлягав товар № 1: "1.Рейки залізничні широкої колії типу R-65 з загартованою поверхнею кочення, 1 категорії, із сталі марки R350LHT, згідно стандарти EN 13674-1:2011 + A1:2017 довжина 25000 мм+4/-4, без отворів - 976,444 тн", торгівельної марки TRINECKE ZELEZARNY та виробником якого є TRINECKE ZELEZARNY a.s. Країна виробництва: Чеська Республіка.

У той же час із митної декларації №23UA305030001542U8 від 21.12.2023, яка слугувала Джерером інформації для коригування митної вартості, вбачається, що за такою переміщувався товар: "Рейки залізничні, широкопідошвові, нові, типа Р65, марка сталі R350LHT, що виготовлені згідно стандарту EN 13674-1:2011+A1:2017, без отворів, довжиною 12,5 м - 156 шт. Маса метра погонного 64,88 кг. Виробник: TRINECKE ZELEZARNY a.s. Країна виробництва: Чеська Республіка".

Здійснюючи порівняльний аналіз, із урахування умов необхідних для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналолічних) товарів, 2Б (ст.60 МКУ), а також застережень визначений ст. 61 МКУ, простежується схожість характеристик, зокрема, схожість компонентів їх призначення (Рейки залізничні широкої колії типу Р65/R65, що виготовлені з марки сталі R350LHT), однаковість функцій, комерційна взаємозамінність; наявність аналогічної торгівельної марки (TRINECKE ZELEZARNY); аналогічного виробника товару (TRINECKE ZELEZARNY a.s.) та країни виробництва (CZ - Чеська Республіка), що підтверджує однакову репутацію на ринку; збіг у часі експорту оцінюваних товарів із часом експорту подібних (аналогічних) товарів (у межах 15 днів).

При цьому, з декларантом проведено консультації щодо неможливості застосування методу 2а (ст.59 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари.

Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є обґрунтованим, при цьому сумніви відповідача щодо митної вартості імпортованого товару документально підтверджені, на противагу чому позивачем не доведено подання ним всіх необхідних достовірних документів згідно з вимогами Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товарів.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 07.10.2024.

СуддяБрильовський Роман Михайлович