Рішення

від 26.09.2024 по справі 440/2148/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/2148/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Головка А.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Гаврильєва С.С.

представника позивача Величко І.М.,

представника відповідача Озацької О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТ ОЙЛ-2000" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТ ОЙЛ-2000" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 05.01.2024 року № 1035000701. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що не згоден з висновками акту документальної планової виїзної перевірки № 647/35-00-07/42337720 від 15.12.2023 року про заниження податку на прибуток на загальну суму 5634403 грн., оскільки спірні господарські операції з ТОВ "ЮБІС", ТОВ "ДІКСОН УКРАЇНА", ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АКСІОМА" підтверджені первинними бухгалтерським документами, за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства. Господарські операції позивача у перевіряємий період мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку та в повному обсязі відображені в податковому обліку. Звертав увагу, що доступ до інформаційних баз, які є у розпорядженні податкового органу у ТОВ "СТАНДАРТ ОЙЛ-2000" відсутній; можливості проаналізувати подану контрагентом податкову звітність у ТОВ "СТАНДАРТ ОЙЛ-2000" немає; податковим органом не наведено - чим закріплений обов`язок платника податку здійснювати перевірку контрагента та в якій спосіб; у ТОВ "СТАНДАРТ ОЙЛ-2000" відсутні сумніви у неплатоспроможності вказаних контрагентів, оскільки розрахунки здійснювались своєчасно.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Відповідач позов не визнав, у відзиві представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивував посиланням на доводи, викладені у акті документальної планової виїзної перевірки № 647/35-00-07/42337720 від 15.12.2023 року. Зокрема зазначив, що перевіркою встановлено порушення ТОВ "СТАНДАРТ ОЙЛ-2000", зокрема: ст. 22, ст. 23, пп. 134.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 5 П(С)БО 11 "Зобов`язання", п. 5 П(С)БО 15 "Дохід", що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 5634403 грн. Вказані висновки ґрунтуються на встановленні податковим органом недостовірності інформації, що наведена ТОВ "СТАНДАРТ ОЙЛ-2000" у регістрах бухгалтерського обліку та фінансової звітності по операціям з ТОВ "ЮБІС", ТОВ "ДІКСОН УКРАЇНА", ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АКСІОМА".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, а представник відповідача проти позову заперечував з підстав, зазначених у заявах по суті справи.

Заслухавши вступне слово учасників справи та дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТ ОЙЛ-2000" зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний номер 42337720; основний вид діяльності: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено планову виїзну перевірку ТОВ "СТАНДАРТ ОЙЛ-2000" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2021 по 30.06.2023, результати якої оформлені актом від 15.12.2023 року № 647/35-00-07/42337720.

Перевіркою, окрім іншого, встановлено порушення позивачем вимог ст. 22, ст. 23, пп. 134.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 5 П(С)БО 11 "Зобов`язання", п. 5 П(С)БО 15 "Дохід", що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 5634403 грн.

05.01.2024 року Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків сформоване податкове повідомлення - рішення № 1035000701, яким збільшено ТОВ "СТАНДАРТ ОЙЛ-2000" суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток суму 5634 403 грн.

Не погодившись з податковим повідомленням - рішенням Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 05.01.2024 року № 1035000701, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перелік та компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

При цьому у силу пункту 22.1 статті 22 ПК України об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України визначено, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (пункт 135.1 статті 135 ПК України).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за № 860/4153.

Відповідно до пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Національному положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Згідно пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для

продажу, та групи вибуття тощо.

До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Спір у цій справі стосується правомірності визначення позивачем фінансового результату до оподаткування (прибуток), відображеного у фінансовій звітності платника з податку на прибуток.

За висновком податкової перевірки ТОВ "СТАНДАРТ ОЙЛ-2000" занизило податок на прибуток внаслідок невідображення у фінансовій звітності у складі інших доходів коштів, отриманих від ТОВ "ЮБІС", ТОВ "ДІКСОН УКРАЇНА", ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АКСІОМА", перерахування яких не пов`язано з постачанням товарів.

Доводи представника позивача зводяться до того, що ТОВ "СТАНДАРТ ОЙЛ-2000" добросовісний платник, укладені договори мали реальний характер, а позивач не повинен контролювати діяльність своїх контрагентів.

Судом встановлено, що між ТОВ "СТАНДАРТ ОЙЛ-2000" (Продавець) та ТОВ "ЮБІС" (Покупець) укладені: - договір купівлі - продажу № 15/07/КГ-2 від 15.07.2021 року, за умовами якого продавець зобов`язується передати газовий конденсат 2709 00 10 00 у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти газовий конденсат 2709 00 10 00 і сплатити за нього грошову суму; - договір купівлі - продажу № 04/08/РОУ-Р/-2 від 04.08.2021 року, за умовами якого продавець зобов`язується передати розчинник органічний універсальний марки Р у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти розчинник органічний універсальний марки Р і сплатити за нього грошову суму.

Між ТОВ "СТАНДАРТ ОЙЛ-2000" (Продавець) та ТОВ "ДІКСОН УКРАЇНА" (Покупець) укладені: договір купівлі - продажу № 220721 від 01.07.2021 року, за умовами якого продавець зобов`язується передати газовий конденсат у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти газовий конденсат і сплатити за нього грошову суму; - договір купівлі - продажу № 04/08/РОУ-Р/-2 від 04.08.2021 року, за умовами якого продавець зобов`язується передати розчинник органічний універсальний марки Р у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти розчинник органічний універсальний марки Р і сплатити за нього грошову суму.

Між ТОВ "СТАНДАРТ ОЙЛ-2000" (Продавець) та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АКСІОМА" (Покупець) укладений договір поставки № 15/07/КГ-1 від 15.07.2021 року, за умовами якого продавець зобов`язується передати газовий конденсат, розчинник органічний марки Р у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти газовий конденсат і сплатити за нього грошову суму.

На виконання вказаних договір сторонами складені рахунки на оплату, видаткові накладні, товарно - транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти).

Відповідно платіжних доручень: - ТОВ "ЮБІС" здійснено оплату на користь ТОВ "СТАНДАРТ ОЙЛ-2000" на загальну суму 6 081 249,86 грн.; - ТОВ "ДІКСОН УКРАЇНА" здійснено оплату на користь ТОВ "СТАНДАРТ ОЙЛ-2000" на загальну суму 6 033 285,67 грн.; - ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АКСІОМА" здійснено оплату на користь ТОВ "СТАНДАРТ ОЙЛ-2000" на загальну суму 19 187 306,00 грн.

Дослідивши вказані документи суду зазначає, що правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон України № 996-XIV).

Стаття 1 Закону України № 996-XIV дає визначення термінам:

- господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства;

- первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України № 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Окремою підставою для висновку про відсутність у платника податків права на отримання податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, відображення у первинних документах недостовірних даних або даних, які неможливо віднести до операцій, що перевіряються.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, змісту послуг, що надаються тощо.

Наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Матеріалами справи підтверджується, що перевізники продукції по спірним господарським операціям, що проведені позивачем з ТОВ "ЮБІС", ТОВ "ДІКСОН УКРАЇНА", ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АКСІОМА", не підтвердили надання послуг з транспортування згідно наданих позивачем товарно - транспортних накладних; - товарно - транспортні накладні на перевезення газового конденсату оформлені з порушенням порядку їх заповнення, в ТТН відсутня повна адреса пункту розвантаження, що не дає можливості ідентифікувати місце постачання газового конденсату; - ТОВ "ЮБІС", ТОВ "ДІКСОН УКРАЇНА", ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АКСІОМА" декларують об`єкти оподаткування згідно звітності № 20-ОПП, які не відповідають відомостям в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та письмовим відповідям власників приміщень; - по всім контрагентам контролюючим органом за місцем обліку винесено рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості, які не оскаржувались платниками; - згідно з даними ЄРПН спостерігається обрив постачання продукції на першій ланці відносно ТОВ "ЮБІС", ТОВ "ДІКСОН УКРАЇНА", ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АКСІОМА".

Вказані обставини у своїй сукупності свідчать, що у первинних документах, які складені ТОВ "СТАНДАРТ ОЙЛ-2000" на адресу контрагентів ТОВ "ЮБІС", ТОВ "ДІКСОН УКРАЇНА", ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АКСІОМА", відображено господарські операції, які фактично не відбулись.

Проте, згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ "СТАНДАРТ ОЙЛ-2000" вказана вище продукція (газовий конденсат, розчинник органічний універсальний марки Р) списана зі складу, тобто, реалізована невстановленим особам.

За вищевикладених обставин, суд погоджується з доводами податкового органу про заниження ТОВ "СТАНДАРТ ОЙЛ-2000" податку на прибуток внаслідок невідображення у фінансовій звітності у складі інших доходів коштів, отриманих від ТОВ "ЮБІС", ТОВ "ДІКСОН УКРАЇНА", ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АКСІОМА", перерахування яких не пов`язано з постачанням товарів.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з цим, як визначено частиною першою цієї статті, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач у ході розгляду справи довів правомірність висновків податкової перевірки як підстави для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Натомість позивач, всупереч вимогам частини першої статті 9, частини першої статті 77 КАС України, не надав суду доказів на спростування висновків податкового органу про порушення ним вимог податкового законодавства.

Спірне рішення податкового органу відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України, є правомірним та обґрунтованим.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду справи фактичні обставини, беручи до уваги вищенаведені норми права, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТ ОЙЛ-2000" повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТ ОЙЛ-2000" (вул. Дружби, 12е, м. Гадяч, Полтавська область, 37300; код ЄДРПОУ 42337720) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, 30, м. Харків. 61052; код ЄДРПОУ 44131658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07 жовтня 2024 року.

Головуючий суддя А.Б. Головко