СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕ ЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
01 листопада 2010 року Справа № 5002-33/3640-2010
Севастопольсь кий апеляційний господарськ ий суд у складі колегії судді в:
головуючого судді Видаш енко Т.С.,
суддів Запла ва Л.М.,
Фе нько Т.П.,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_2, НОМ ЕР_1 від 09.01.1999 (фізична особа-пі дприємець);
відповідача: Судацької міської ради - не з'явився;
Виконавчого комітету Суда цької міської ради - не з'явивс я;
прокурор міста Судака: н е з'явився;
представник заявника апел яційної скарги приватного ма лого підприємства "Профі" - не з'явився;
представник заявника апел яційної скарги фізичної особ и-підприємця ОСОБА _3 - ОСОБА_4, довіреність № 4264 від 09.10.2008;
розглянувши апеляційні ск арги прокуратура міста Су дака, приватного малого підп риємства "Профі" та фізичної о соби-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Радвановська Ю.А.) від 09 с ерпня 2010 року у справі № 5002-33/3640-2010
за позовом фізично ї особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_3; АДРЕСА_4)
до 1. Судацької місь кої ради (вул. Леніна, 85-а, місто Судак, 98000)
2. Виконавчого комітету Суда цької міської ради (вул. Ленін а, 85-а, місто Судак, 98000)
за участю прокурора міста Судака (вул. Яблунева, 10, міс то Судак, 98000; вул. Павліченко, 1, м істо Севастополь, 99011)
про визнання дійсним дого вору купівлі-продажу
заявник апеляційної скарг и - приватне мале підприємс тво "Профі" (вул. Набережна, 37, мі сто Судак, 98000)
заявник апеляційної скарг и - фізична особа-підприєме ць ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 98000; АДРЕСА_2, 51925)
ВСТАНОВИВ:
Позивач, фізична особа-п ідприємець ОСОБА_2 зверну вся до господарського суду А втономної Республіки Крим із позовною заявою до відповід ачів, Судацької міської ради та виконавчого комітету Суд ацької міської ради про визн ання дійсним договору купівл і-продажу земельної ділянки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Судацька міська рада у хиляється від нотаріального посвідчення договору купівл і-продажу земельної ділянки та обґрунтовані посиланням н а статтю 220 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки К рим від 09 серпня 2010 року у справ і № 5002-33/3640-2010 (суддя Радвановська Ю .А.) позов фізичної особи-підпр иємця ОСОБА_2 задоволено.
Визнано дійсним договір к упівлі-продажу земельної діл янки, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Судацькою міською радою від 11 березня 2010 року, загально ю площею 0.5834 га, у тому числі:
для рекреаційного приз начення (будівництва та обсл уговування містечка) - 0,4614 га, ко д УКЦІЗ - 1,17, кадастровий номер земельної ділянки 0111700000:01:002:0064;
для іншої комерційної ді яльності (будівництва та обс луговування кафе на 25 посадоч ний місць) - 0,0276 га, код УКЦІЗ - 1.11.6, к адастровий номер земельної д ілянки 0111700000:01:002:0065;
для іншої комерційної ді яльності (будівництва та обс луговування кафе на 50 посадоч них місць) - 0,0339 га, код УКЦІЗ 1.11.6, к адастровий номер земельної д ілянки 0111700000:01:002:0066;
для іншої комерційної ді яльності (будівництва та обс луговування театру відкрито го типу на 100 посадочних місць ) - 0,0605 га, код УКЦІЗ - 1.11.6, кадастров ий номер земельної ділянки 0111 700000:01:002:0067.
Задовольняючи позовні ви моги, суд першої інстанції ви ходив з того, що перерахуванн я позивачем на розрахунковий рахунок місцевого бюджету м іста Судака суми у розмірі 20000,0 0 грн. свідчить про часткове ви конання договору оренди.
Не погодившись з рішенням суду, приватне мале підприєм ство "Профі" звернулось до суд у апеляційної інстанції з ап еляційною скаргою, в якій про сить рішення господарського суду від 09 серпня 2010 року скасу вати та прийняти нове рішенн я, яким відмовити в задоволен ні позову у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги мотивовані посиланням на по рушення господарським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процес уального права, а також вказу ється на те, що оскаржуване рі шення прийнято при неповному з' ясуванні обставин, що маю ть значення для справи.
Заявник скарги вказує на те , що судом першої інстанції бе зпідставно відмовлено прива тному малому підприємству "П рофі" у задоволенні клопотан ня про залучення до участі у с праві підприємства, у якості третьої особи.
Також, апелянт зазначає, що вирішуючи спір про визнання дійсним правочину, який підл ягає нотаріальному посвідче нню, господарський суд не вра хував, що норма частини 2 статт і 220 Цивільного кодексу Україн и не застосовується щодо пра вочинів, які підлягають і нот аріальному посвідченню, і де ржавній реєстрації, оскільки момент вчинення таких право чинів відповідно до статей 210 та 640 Цивільного кодексу Украї ни пов' язується з державною реєстрацією, тому вони не є ук ладеними і не створюють прав та обов' язків для сторін.
Більш детальніше доводи в казані в апеляційній скарзі.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарськог о суду від 31 серпня 2010 року апел яційна скарга приватного мал ого підприємства "Профі" була прийнята до апеляційного пр овадження.
Не погодившись з рішенням с уду, фізична особа-підприєме ць ОСОБА_3 звернулась до с уду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій п росить рішення господарсько го суду від 09 серпня 2010 року ска сувати та прийняти нове ріше ння, яким відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 в задоволенні позову у повно му обсязі.
На думку заявника апеляці йної скарги, господарським с удом при прийнятті рішення н едосліджені обставини щодо н аявності чи відсутності на с пірній земельній ділянці май на третіх осіб або прав треті х осіб на цю земельну ділянку чи її частину.
Крім того, апелянт вказує на те, що суд першої інстанції, п ри прийняті рішення не враху вав вимоги статей 640, 657 Цивільн ого кодексу України, відпові дно до яких оскаржений догов ір підлягав обов' язковому н отаріальному посвідченню та державній реєстрації і набу вав чинності з моменту його д ержавної реєстрації, а також не перевірив чому правочин н е був нотаріально посвідчени й, чи дійсно сторона ухилялас я від його посвідчення, чи нем ає підстав для визнання прав очину нікчемним.
Також, підприємець ОСОБ А_3 вказує на те, що господарс ький суд Автономної Республі ки Крим безпідставно відмови в у задоволенні клопотання п ро залучення до участі у спра ві підприємця, у якості треть ої особи, що не заявляє самост ійних вимог на предмет спору .
Отже, на думку фізичної осо би-підприємця ОСОБА_3 ріше ння суду винесено без дослід ження всіх обставин справи з порушенням норм матеріально го права, і тому, є незаконним та підлягає скасуванню.
Більш детальніше доводи в казані в апеляційній скарзі.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарськог о суду від 06 вересня 2010 року апе ляційна скарга фізичної особ и-підприємця ОСОБА_3 була прийнята до апеляційного про вадження.
Також, не погодившись з ріше нням суду, прокурор міста Суд ака звернувся до суду апеляц ійної інстанції з апеляційно ю скаргою, в якій просить ріше ння господарського суду від 09 серпня 2010 року скасувати та п рийняти нове рішення, яким ві дмовити фізичній особі-підпр иємцю ОСОБА_2 в задоволенн і позову у повному обсязі.
Заявник скарги вказує на те , що судом першої інстанції не було з' ясовано тих обстави н, чому спірний договір не був нотаріально посвідчений, чи дійсно відповідач ухилився від його посвідчення та чи вт рачена така можливість.
Також, апелянт вказує на те, що положення щодо визнання у судовому порядку дійсним пр авочину, який не є вчиненим че рез нездійснення його держав ної реєстрації, у чинному зак онодавстві відсутні.
Більш детальніше доводи вк азані в апеляційній скарзі.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарськог о суду від 06 жовтня 2010 року апел яційна скарга прокурора міст а Судака була прийнята до апе ляційного провадження.
Виконавчим комітетом Суда цької міської ради надано ві дзив на апеляційні скарги, в я кому сторона просить апеляці йні скарги залишити без задо волення, а рішення господарс ького суду без змін, тому що су дом першої інстанції обстави ни справи були досліджені у п овній мірі.
Фізичною особою-підприємц ем ОСОБА_2 надано заперече ння на апеляційні скарги, в як их позивач просить залишити їх без задоволення, а рішення господарського суду Автоном ної Республіки Крим без змін .
Розпорядженням керівництв а Севастопольського апеляці йного господарського суду ві д 06 жовтня 2010 року, у зв' язку з в ідпусткою судді Антонової І. В. і з метою дотримання графік у розгляду справ, суддю Антонову І.В. замінено на с уддю Фенько Т.П.
Відповідно до частини 1 стат ті 77 Господарського процесуа льного кодексу України розгл яд справи неодноразово було відкладено.
У судовому засіданні 01 лист опада 2010 року представник фіз ичної особи-підприємця ОСО БА_3 підтримав свої доводи т а заперечення у повному обся зі.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 у суді відхилив до води апеляційних скарг як та кі, що суперечать вимогам зак онодавства та спростовуютьс я доказами, наданими під час с удового розгляду дійсного сп ору, просив рішення суду перш ої інстанції залишити без зм ін, а апеляційні скарги - без з адоволення.
Представник приватного ма лого підприємства "Профі", пре дставники Судацької мі ської ради, виконавчого комі тету Судацької міської ради та прокурор міста Судака у су дове засідання не з' явилися , про час і місце розгляду спра ви були повідомлені належним чином, що підтверджується ма теріалами справи. Отже, сторо ни не скористались своїм про цесуальним правом на участь свого представника у засідан ні суду апеляційної інстанці ї. Суд вважає за можливе розгл янути справу у відсутність д аних представників за наявни ми доказами, оскільки неявка заявника та інших осіб, які бе руть участь у справі, не є пере шкодою для розгляду справи п о суті.
Повторно розглянувши мате ріали справи в порядку статт і 101 Господарського процесуал ьного кодексу України, судов а колегія встановила наступн е.
20 березня 2001 року 35 сесії 23-го с кликання Судацькою міською р адою було прийнято рішення п ро надання приватному підпри ємцю ОСОБА_2 у довгостроко ву оренду строком на 25 років з емельної ділянки для рекреац ійного призначення (будівниц тво та обслуговування дитячо го містечка) та комерційного використання (будівництво т а обслуговування дитячого те атру, дитячого кафе на 25 місць і дитячого кафе на 50 місць), яка розташована за адресою: міст о Судак, Кипарисова алея, 19 (т.1 а .с. 7).
Пунктом 1 даного рішення зат верджено «Проект відведення земельної ділянки приватном у підприємцю ОСОБА_2 в Кур ортному парку міста Судака д ля розміщення дитячого місте чка загальною площею 0.6121 га».
На підставі вищезазначено го рішення, 09 квітня 2001 року між Судацькою міською радою та ф ізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 був укладений дого вір оренди, відповідно до яко го останньому передано у дов гострокову оренду строком н а 25 років земельну ділянку, ро зташовану у місті Судак в Кур ортному парку, загальною пло щею 0,5850 га (т.1 а.с. 8-9).
26 лютого 2010 року 51 сесії 5-го скл икання Судацькою міською рад ою було прийнято рішення про укладення договору купівлі- продажу з фізичною особою-пі дприємцем ОСОБА_2 земельн ої ділянки загальною площею 0,5850 га, розташованої за адресою : місто Судак, Кипарисова алея , 19, за ціною 1873570 грн., із розрахун ку 320,27 грн. за 1 кв.м. з розстрочко ю строком на один рік з виплат ою вартості ціни земельної д ілянки в порядку, встановлен ому законом (т.1 а.с .11).
Пунктом 3 даного рішення фіз ичну особу-підприємця ОСОБ А_2 зобов'язано провести офо рмлення укладення договору к упівлі-продажу в строк 14 кален дарних днів.
11 березня 2010 року між Судацьк ою міською радою (продавець) т а фізичною особою-підприємце м ОСОБА_2 (покупець) укладе ний договір купівлі-продажу земельної ділянки, загальною площею 0,5834 га, розташованої у м істі Судак, Кипарисова алея, 19 (т.1 а.с. 12-13).
Згідно з пунктом 2.2.2 договору покупець зобов' язаний забе зпечити нотаріальне посвідч ення даного договору та його державну реєстрацію.
Також, пунктом 8.1 договору пе редбачено, що він підлягає но таріальному посвідченню та д ержавній реєстрації.
12 травня 2010 року фізична особ а-підприємець ОСОБА_2 звер нувся до голови Судацької мі ської ради з клопотанням нап равити їх представника до но таріуса для нотаріального по свідчення спірного договору купівлі-продажу (т.1 а.с. 14).
Як вбачається з матеріалів справи, 09 червня 2010 року позива ч повторно звернувся до вико нуючого обов' язки голови Су дацької міської ради з клопо танням з'явитися до нотаріус а (т.1 а.с. 15).
24 червня 2010 року позивач в тре тій раз звернувся до відпові дача з клопотанням направити свого представника для нота ріального посвідчення догов ору купівлі-продажу земельно ї ділянки від 11 березня 2010 року (т.1 а.с. 16).
На виконання умов договору , позивачем 29 червня 2010 року на р озрахунковий рахунок місцев ого бюджету міста Судака пер ерахована сума у розмірі 20000,00 г рн., що підтверджується платі жним дорученням № 27 (т.1 а.с. 18).
17 червня 2010 року виконавчий к омітет Судацької міської рад и листом за № К-1/694/2 повідомив по зивача, що обов'язок по забезп еченню нотаріального посвід чення договору купівлі-прода жу та його державній реєстра ції відповідно до пункту 2.2.2 да ного договору покладено на п окупця, тобто на ОСОБА_2 (т.1 а.с. 17).
У зв' язку з неможливістю здійснити нотаріальне посві дчення вказаного договору ку півлі-продажу земельної діля нки від 11 березня 2010 року з прич ин ухилення Судацької місько ї ради від явки до нотаріусу, п озивач звернувся до господар ського суду з позовом про виз нання дійсним договору купів лі-продажу.
Дослідивши всі обставини с прави, встановивши предмет д оказування у даній справі, ко легія суддів дійшла висновку щодо обґрунтованості позовн их вимог та відсутності дост атніх правових підстав для з адоволення апеляційних скар г з огляду на наступне.
Предметом доказування у да ній справі є встановлення на явності чи відсутності право вих підстав для застосування до спірних правовідносин по ложень частини 2 статті 220 Циві льного кодексу України.
Відповідно до частини 1 стат ті 209 Цивільного кодексу Украї ни правочин, який вчинений у п исьмовій формі, підлягає нот аріальному посвідченню лише у випадках, встановлених зак оном або домовленістю сторін .
За своєю правовою природою описаний вище договір є дого вором купівлі-продажу земель ної ділянки і відповідно до с татті 657 Цивільного кодексу Ук раїни потребує нотаріальног о посвідчення.
Згідно зі статтею 220 Цивільн ого кодексу України у разі не додержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посв ідчення договору такий догов ір є нікчемним. Якщо сторони д омовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджу ється письмовими доказами, і відбулося повне або частков е виконання договору, але одн а із сторін ухилилася від йог о нотаріального посвідчення , суд може визнати такий догов ір дійсним. У цьому разі насту пне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Частина 2 статті 220 Цивільног о кодексу України надає суду право визнати дійсним нотар іально не посвідчений догові р, якщо сторони домовилися пр о усі його істотні умови, підт верджені письмовими доказам и і відбулося повне або частк ове виконання договору, але о дна із сторін ухилилася від н отаріального посвідчення та кого договору (недобросовісн а сторона). Таке рішення може б ути прийняте судом на вимогу добросовісної сторони, яка в иконала повністю або частков о договір. Зміст положень час тини 2 дає підстави тлумачити їх таким чином, що вони не пош ирюються на випадки ухилення від нотаріального посвідчен ня договору усіх його сторін . Під ухиленням від нотаріаль ного посвідчення договору ма є розумітися як активна прот идія цьому, так і пасивне неба жання вчинити цю дію.
У разі задоволення вимоги д обросовісної сторони про дій сність нотаріально не посвід ченого договору, то після наб рання чинності рішення суду такий договір вважатиметься дійсним з моменту його уклад ення. Наступне нотаріальне п освідчення такого договору н е вимагається. Судове рішенн я в цьому випадку замінює нот аріальне посвідчення.
За приписами цієї норми нот аріальне посвідчення догово ру, яке може бути компенсован е рішенням суду, можливо за до тримання таких вимог:
1) сторони домовилися щодо у сіх істотних умов;
2) така домовленість підтвер джується письмовими доказам и;
3) відбулося повне або частк ове виконання договору;
4) одна зі сторін ухилилася в ід його нотаріального посвід чення.
Отже, з урахуванням вказани х вимог судова колегія вважа є за необхідне дати правовий аналіз договору купівлі- пр одажу, який є предметом судов ого розгляду у даній справі.
Так, підтвердженням домовл еності сторін щодо усіх істо тних умов угоди є підписаний Судацькою міською радою (про давцем) та фізичною особою-пі дприємцем ОСОБА_2 (покупце м) та скріплений печаткою про давця договір від 11 березня 2010 року купівлі-продажу земельн ої ділянки площею 0,5834 га, розта шованої за адресою: місто Суд ак, Кипарисова алея, 19.
Також, матеріалами справи п ідтверджується часткова спл ата покупцем вартості земель ної ділянки, а саме, у розмірі 20000,00 грн., що підтверджується пл атіжним дорученням № 27 (т.1 а.с. 18) .
Відмова Судацької міської ради від нотаріального посв ідчення, викладена в листі ві д 17 червня 2010 року за № К-1/694/2, скеро ваному фізичній особі-підпри ємцю ОСОБА_2, вочевид ь свідчить про ухи лення продавця від нотаріаль ного посвідчення договору.
Перевіривши зміст спірної угоди, судова колегія встано вила наступне.
За правилами, визначеними у пункті 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель держ авної та комунальної власнос ті повноваження щодо розпоря дження землями (крім земель, п ереданих у приватну власніст ь, та земель, зазначених в абза ці третьому цього пункту) в ме жах населених пунктів здійсн юють відповідні сільські, се лищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповід ні органи виконавчої влади.
Так, Судацька міська рада, з дійснюючи продаж земельної д ілянки площею 0,5834 га, яка розта шована за адресою: місто Суда к, Кипарисова алея, 19, правомір но діяла в межах своїх повнов ажень і у встановленому зако ном порядку реалізувала повн оваження власника земельної ділянки.
Згідно зі статтею 3 Земельно го кодексу України земельні відносини регулюються Конст итуцією України, Земельним К одексом, а також прийнятими в ідповідно до них нормативно - правовими актами.
Згідно з частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України г ромадяни та юридичні особи н абувають права власності та право користування земельни ми ділянками із земель держа вної або комунальної власнос ті за рішенням органів викон авчої влади або місцевого са моврядування в межах їх повн оважень, визначених цим Коде ксом.
Відповідно до змісту цієї н орми закону право власності або право користування земел ьною ділянкою із земель держ авної або комунальної власно сті виникає лише за наявност і рішення зазначених органів і тільки в межах, вказаних в ц их рішеннях.
Отже, приймаючи рішення «Пр о укладення договору купівлі -продажу з фізичною особою-пі дприємцем ОСОБА_2 земельн ої ділянки загальною площею 0,5850 га, розташованої за адресою : місто Судак, Кипарисова алея , 19»від 26 лютого 2010 року за № 2716/51 та укладаючи спірний договір, С удацька міська рада продемон струвала своє волевиявлення як власника вказаної земель ної ділянки на її відчуження на користь позивача.
Дані обставини відповідач ем не заперечуються.
Однак, неможливість Судаць кої міської ради направити с вого повноважного представн ика до нотаріусу для нотаріа льного посвідчення оскаржув аної угоди безспірно порушує права покупця, оскільки не ви конавши ці вимоги, покупець п росто не зможе оформити своє право власності на земельну ділянку і в подальшому його з дійснювати.
Для захисту прав добросові сної сторони за договором, як ий підлягає нотаріальному по свідченню, законодавцем і бу ла передбачена можливість ви знання його дійсним за рішен ням суду.
Судова колегія вважає за не обхідне зазначити, що відпов ідно до статті 15 Цивільного ко дексу України, кожна особа ма є право на захист свого цивіл ьного права у разі його поруш ення, невизнання або оспорюв ання, а також свого інтересу, який не суперечить загальни м засадам цивільного законод авства.
За приписами пункту 2 статті 20 Господарського суду Україн и кожний суб' єкт господарю вання та споживач має право н а захист своїх прав і законни х інтересів.
Порядок захисту прав суб' єктів господарювання та спож ивачів визначається Цивільн им кодексом України, Господа рським кодексом України, інш ими законами.
За приписами статей 1 та 2 Гос подарського процесуального кодексу України звертаючись з позовами до господарських судів, підприємства, установ и, організації реалізують на дане їм право захищати в судо вому порядку свої порушені а бо оспорюванні права та охор онювані законом інтереси у с посіб, передбачений, зокрема , статтею 16 Цивільного кодексу України.
Рішенням Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 ро ку № 18-рп/2004 "У справі за конститу ційним поданням 50 народних де путатів України щодо офіційн ого тлумачення окремих полож ень частини першої статті 4 Ци вільного процесуального код ексу України (справа про охор онюваний законом інтерес)" ви значено, що поняття "охоронюв аний законом інтерес", що вжив ається у частині першій стат ті 4 Цивільного процесуально го кодексу України та інших з аконах України у логічно - с мисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як пра гнення до користування конкр етним матеріальним та/або не матеріальним благом, як зумо влений змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самос тійним об'єктом судового зах исту та інших засобів правов ої охорони з метою задоволен ня індивідуальних і колектив них потреб, які не суперечать Конституції і законам Украї ни, суспільним інтересам, спр аведливості, добросовісност і, розумності та іншим загаль ноправовим засадам.
На підставі викладеного, су дова колегія вважає встановл еними і доведеними всі обста вини, які є підставою для заст осування судом до спірних пр авовідносин положень частин и 2 статті 220 Цивільного кодекс у України.
Розглянувши доводи апеляц ійної скарги прокурора, судо ва колегія дійшла наступних висновків.
По-перше, слід вказати, що за змістом статті 29 Господарськ ого процесуального кодексу У країни вступ прокурора, зокр ема шляхом подачі апеляційно ї скарги на рішення суду, пови нен бути обумовлений захисто м інтересів держави.
Відповідно до мотивувальн ої частини рішення Конституц ійного Суду України від 08 квіт ня 1999 року N 3-рп/99 зі справи за кон ституційним поданням Вищого арбітражного суду України т а Генеральної прокуратури Ук раїни щодо офіційного тлумач ення положень статті 2 Арбітр ажного процесуального кодек су України із врахуванням то го, що "інтереси держави" є оці ночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному кон кретному випадку самостійно визначає з посиланням на зак онодавство, на підставі яког о подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґ рунтовує у позовній заяві не обхідність їх захисту та заз начає орган, уповноважений д ержавою здійснювати відпові дні функції у спірних віднос инах.
Отже, прокурор порушуючи пи тання про апеляційний перегл яд рішення суду першої інста нції, повинен довести, яким чи ном і в особі кого порушуютьс я інтереси держави.
Проте, зі змісту апеляційно ї скарги прокурора не вбачає ться доказів порушення інтер есів держави.
Прокурор заявив, що він звер нувся з апеляційною скаргою в інтересах держави в особі Р еспубліканського комітету А втономної Республіки Крим по земельних ресурсах та Держа вної податкової інспекції мі ста Судаку, проте які саме інт ереси цих органів порушені і яким чином, в скарзі не довів.
До доводів апеляційної ск арги про те, що оскаржуваний п равочин взагалі є не вчинени м, оскільки він окрім нотаріа льного посвідчення підлягає державній реєстрації, судов а колегія також критично від носиться і не погоджується з правомірністю вказаних твер джень з огляду на наступне.
Аналіз змісту норм цивільн ого законодавства України св ідчить про те, що при оформлен ні угод купівлі-продажу земе льної ділянки нотаріальне по свідчення є первинним, а держ авна реєстрація здійснюєтьс я після нотаріального посвід чення.
Судова колегія звертає ува гу на те, що обраний у даній сп раві спосіб захисту порушено го права має місце лише у випа дку, зазначеному у частині 2 ст атті 220 Цивільного кодексу Укр аїни, більш того, аналіз даної норми дає підстави зробити в исновок про те, що з вимогою пр о визнання договору дійсним може звертатися лише сторона за договором, і судове рішенн я у даній справі носить харак тер нотаріального посвідчен ня і не звільняє сторін від обов' язку зареєструват и договір в державному реєст рі.
Таким чином, позицію проку рора колегія вважає непослід овною, у зв' язку з тим, що пор ушення інтересів держави жод ним документом, які містятьс я в матеріалах справи, не підт верджується.
Крім того, колегія вважає за необхідне зазначити наступн е, що посилання прокурора в ап еляційній скарзі на те, що ріш ення Судацької міської ради від 26 лютого 2010 року за № 2716/51 оска ржене та прокуратурою Автоно мної Республіки Крим заявлен о касаційну скаргу на рішенн я господарського суду Автоно мної Республіки Крим від 07 тра вня 2008 року не може бути підста вою для відмови у визнанні ді йсним договору купівлі-прода жу.
Відповідно до частини 2 стат ті 3 Конституції України прав а й свободи людини і громадян ина та їх гарантії визначают ь зміст і спрямованість діял ьності держави.
Суди як органи державної вл ади зобов'язані своєчасно й д ієво захищати ці права та сво боди шляхом розгляду цивільн их, господарських та інших сп рав.
В цілому суди України забез печують відновлення порушен их прав і свобод людини.
Судова колегія вважає, що сп осіб захисту порушених прав позивача цілком відповідає н ормам діючого законодавства України, зокрема статті 220 Цив ільного кодексу України, а рі шення суду у даній справі спр ямоване на захист прав добро совісної сторони за спірною угодою і аж ніяк не порушує іс нуючий адміністративний пор ядок набуття права власності на земельну ділянку.
Також, апеляційна інстанц ія вважає, що суд першої інста нції обґрунтовано з урахуван ням всіх обставин дійшов вис новку стосовного того, що від повідно до частини 1 статті 27 Г осподарського процесуально го кодексу України треті осо би, які не заявляють самостій них вимог на предмет спору, мо жуть вступити у справу на сто роні позивача або відповідач а, якщо рішення з господарс ького спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо од нієї із сторін. Отже, особа , яка бажає взяти участь у спра ві як третя особа без самості йних вимог, має знаходитися з однією із сторін у матеріаль них правовідносинах, які в ре зультаті прийняття судом ріш ення у справі зазнають певни х змін.
Предметом даного позову є в изнання дійсним договору куп івлі-продажу, що був укладени й між фізичною особою-підпри ємцем ОСОБА_2 та Судацько ю міською радою.
Доказів того, що рішення по даній справі може вплинути н а права та обов'язки заявникі в апеляційних скарг приватно го малого підприємства "Проф і" та фізичної особи-підприєм ця ОСОБА_3 або жоден з них з находиться у матеріальних пр авовідносинах з однією із ст орін у даній справі стосовно предмету даного спору, суду н адано не було.
Відповідно до статті 33 Госп одарського процесуального к одексу України кожна сторона повинна довести ті обставин и, на які вона посилається як н а підставу своїх вимог і запе речень.
Оцінюючи докази відповідн о до вимог статті 43 Господарсь кого процесуального кодексу України, розглянувши апеляц ійні скарги по суті, дослідив ши всі обставини справи в їх с укупності, судова колегія вв ажає, що заявники апеляційни х скарг не довели обґрунтова ність своїх вимог, у зв' язку з чим вони задоволенню не під лягають.
За результатами повторног о перегляду справи, суд апеля ційної інстанції встановив , що місцевим господарським с удом вирішено спір без поруш ень норм процесуального та м атеріального права України з правильним встановленням вс іх обставин справи.
Керуючись статтями 99, 101, пунк том 1 частини 1 статті 103, статте ю 105 Господарського процесуал ьного кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу проку ратура міста Судака залиш ити без задоволення.
Апеляційну скаргу приватн ого малого підприємства "Про фі" залишити без задоволен ня.
Апеляційну скаргу фізично ї особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення .
2. Рішення господарського с уду Автономної Республіки Кр им від 09 серпня 2010 року у справі № 5002-33/3640-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя Т.С. Видаш енко
Судді Л.М. З аплава
Т.П. Фень ко
Суд | Севастопольський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 09.11.2010 |
Оприлюднено | 16.11.2010 |
Номер документу | 12213132 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Заплава Людмила Миколаївна
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Заплава Людмила Миколаївна
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Заплава Людмила Миколаївна
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Видашенко Тетяна Семенівна
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Видашенко Тетяна Семенівна
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Заплава Людмила Миколаївна
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Заплава Людмила Миколаївна
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Заплава Людмила Миколаївна
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Фенько Тетяна Павлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні