Ухвала

від 07.10.2024 по справі 520/35730/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

07 жовтня 2024 р.Справа № 520/35730/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Головного управління Державної податкової служби України в Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 по справі № 520/35730/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗДРАВОФАРМ" до Головного управління Державної податкової служби України в Харківській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗДРАВОФАРМ" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Головне управління Державної податкової служби України в Харківській області 01.10.2024 втретє подало до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на зазначене рішення, в якій заявник також просить суд поновити пропущений строк на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання зазначає, що вперше ним апеляційну скаргу подано своєчасно, проте, з підстав не надання доказів сплати судового збору, ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2024 та 02.09.2024 апеляційну скаргу повернуто скаржнику. При подачі втретє апеляційної скарги вказує на дію в країні воєнного стану, ведення бойових дій на території м. Харкова, масовані ракетні обстріли, повітряні тривоги, відсутність електроенергії. Просить строк на апеляційне оскарження поновити.

Дослідивши клопотання, матеріали справи, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин (ч. 3 ст. 295 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Харківського окружного адміністративного суду прийнято 18.03.2024, в порядку спрощеного провадження.

Апеляційна скарга подана вперше 25.04.2024, в строки встановлені ст. 295 КАС України, проте ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2024 повернута скаржнику у зв`язку з несплатою судового збору та отримана ним 27.05.2024 о 19:34, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в електронний кабінет системи "Електронний Суд".

25.06.2024 Головне управління ДПС в Харківській області повторно подало апеляційну скаргу. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2024 апеляційну скаргу повернуто скаржнику у зв`язку з несплатою судового збору та не подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

01.10.2024 Головне управління ДПС в Харківській області втретє подало апеляційну скаргу.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.

Скаржник, обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження при повторному поданні апеляційної скарги, посилається на своєчасне її подання вперше, та повернення скарги через не усунення недоліків зазначених судом. Вказує на дію в країні воєнного стану, частих повітряних тривог, відсутності електроенергії.

Суд вказує, так, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні, з 05.30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому був продовжений Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України та діє до цього часу.

Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до ч.1 ст. 121 КАС України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами.

При цьому, суд наголошує, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.

Натомість, апелянт не зазначає та не надає доказів, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на можливість втретє подання апеляційної скарги.

Суд враховує, що відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 9 Закону України Про воєнний стан в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Отже, органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.

Окрім загальних фраз та посилання на введений воєнний стан, апелянт жодним чином не обґрунтував та не надав жодних доказів на підтвердження того, яким саме чином введення воєнного стану перешкодило йому своєчасно звернутись з апеляційною скаргою, не надав, зокрема, актів відсутності електроенергії тощо, які б підтверджували неможливість своєчасно подати апеляційну скаргу.

Суд погоджується з доводами апелянта, що ракетні удари, часті повітряні тревоги ускладнюють роботу державного органу, втім, такі обставини не можуть бути єдиною поважною причиною пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою суб`єктом владних повноважень впродовж п`ятимісячного терміну.

Сукупність цих обставин свідчить про допущення скаржником необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на апеляційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України.

Суд зазначає, щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, апелянтом не надано доказів пропуску строку внаслідок збройної агресії російської федерації, доказів, які б підтверджували, що саме тимчасові обмеження, події чи обставини в період дії правового режиму воєнного стану, які не залежали від волі та дій відповідача, стали перешкодою, унеможливили повторне подання апеляційної скарги в найкоротші строки.

Суд також зауважує, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Також, суд вказує, що не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від скаржника.

Проте, як вбачається з матеріалів справи при поданні апеляційної скарги апелянтом не було дотримано вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України щодо сплати судового збору, у наданий судом строк її недоліки не усунуті, що слугувало підставою для повернення апеляційної скарги. Ці ж недоліки не усунуті апелянтом і при подачі втретє апеляційної скарги 01.10.2024.

Колегія суддів вказує, що приведення апеляційної скарги у відповідність з вимогами КАС України, передбачених ст. 296 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).

Однак, у цій справі з моменту винесення рішення суду першої інстанції до моменту повторного звернення минуло більше 6 місяців, однак, подана втретє апеляційна скарга також не відповідає вимогам КАС України.

Таким чином, оцінивши доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, оскільки зазначені апелянтом обставини не є об`єктивними, не пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі.

Суд вказує, що для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку апеляційного оскарження, такі посилання повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

Таким чином, з метою вирішення питання про поновлення строку чи відмову у його поновленні, апелянту необхідно подати до Другого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч.3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з п. 4 ч. 1ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підставі для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, оцінивши доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, оскільки зазначені апелянтом обставини не є об`єктивними, не пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі.

Керуючись ст. ст. 100-102, ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Ральченко І.М. Катунов В.В.