Постанова

від 26.09.2024 по справі 280/771/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 280/771/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційні скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Геолан-Агро»

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року

у справі № 280/771/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Геолан-Агро»

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Геолан-Агро» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, у якому просило визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 20.12.2023 № 0003775-1309-0801 Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач вказує, що всі виробничі потужності підприємства знаходяться на тимчасово окупованій території, а отже позивач не має можливості користуватись ними та вести налагоджену господарську діяльність. Крім того, власники Товариства вказують, що з моменту початку окупації територій на яких розташоване підприємство не мають зв`язку з керівництвом товариства та бухгалтером. Власники позивача не мають навіть доступу до свого майна, а тому, сплата податків та зборів з відповідних об`єктів оподаткування, що не знаходяться у користуванні та розпорядженні позивача, є як мінімум безпідставною та необґрунтованою. Позивач не має можливості виконувати свої податкові обов`язки з «поважних», у розумінні розділу XX та ст. 112 ПК України підстав, а тому, податкова вимога від 20.12.2023 № 0003775-1309-0801 прийнята відповідачем, повинна бути визнана протиправною та скасована.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року у справі № 280/771/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Геолан-Агро» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 20.12.2023 № 0003775-1309-0801 Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області в частині суми єдиного податку сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнювала або перевищувала 75% у сумі 732 528,13 грн.

Судом зазначено, що доказів прийняття відносно ТОВ «Геолан-Агро» рішення щодо неможливості своєчасного виконання вказаним платником податків свого податкового обов`язку матеріали справи не містять. За таких обставин суд дійшов висновку про помилковість доводів позивача про наявність підстав для застосування до нього положень пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України в частині виникнення обов`язку щодо сплати податкових зобов`язань протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Також, суд звернув увагу, що направлення податкової вимоги не є засобом фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень в розумінні глави 11 ПК України, а лише інформує платника податків про наявність відповідного несплаченого у встановлений строк податкового зобов`язання. Разом з тим, суд встановив, що позивач в частині податкового зобов`язання зі сплати єдиного податку сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнювала або перевищувала 75%, підпадає під дію пп.69.33 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України. Таким чином, суд дійшов до висновку про неправомірність включення ГУ ДПС у Запорізькій області до податкового боргу ТОВ «Геолан-Агро» суми єдиного податку сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнювала або перевищувала 75%, - 732 528,13 грн., що свідчить про протиправність і необхідність скасування податкової вимоги від 20.12.2023 № 0003775-1309-0801 в цій частині.

Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Геолан-Агро» подало апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року у справі № 280/771/24 в частині відмови у задоволенні позовних вимог, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Геолан-Агро» вказує, що території Молочанської територіальної громади Пологівського району Запорізької області, де здійснювалась господарська діяльність позивачем та знаходяться об`єкти оподаткування, з 26.02.2022 року належать до тимчасово окупованої території. Зазначає, що товариство не мало і не має можливостей сплачувати податки визначені законодавством та вважає, що наявні підстави для звільнення товариства від передбаченої ПК України відповідальності та відтермінування сплати товариством податків у відповідності до приписів п.69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України та наказу Мінфіну №225. Звертає увагу, що у Порядку №225 виокремлено як самостійну та достатню підставу для визнання платника податків таким, що не має можливості виконувати свої податкові обов`язки, перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження/знаходження виробничих потужностей, тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройним формуванням російської федерації. Вказує, що товариство не мало можливості подати заяву для отримання статусу неможливості виконання податкових обов`язків, що передбачена приписами Порядку №225. Вважає, що товариство з урахуванням Положень Порядку №225 не може вважатися таким платником, що має можливість своєчасно виконати податкові обов`язки.

Не погодившись з рішенням суду, Головне управління ДПС у Запорізькій області також подало апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року у справі № 280/771/24 в частині задоволення позовних вимог, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Головне управління ДПС у Запорізькій області вказує, що спірна вимога складена з урахуванням вимог, встановлених ПК України та Порядку №610. Звертає увагу, що законодавство не передбачає заборон стосовно винесення та направлення податкових вимог за боргами, що виникли у платників податків, майно яких знаходиться на тимчасово окупованих територіях. Зазначає, що сума податкового боргу у позивача виникла після 24.02.2022 року внаслідок не сплати позивачем самостійно задекларованих зобов`язань, а позивач не скористався правом відкоригувати нараховані податкові зобов`язання по єдиному податку четвертої групи, що передбачено пп. 69.33 п.69 підрозділу 10 розд. ХХ «Перехідних положень» ПК України.

У судовому засіданні представниками сторін підтримано визначені по справі правові позиції сторін, надано пояснення та заперечення щодо доводів апеляційних скарг.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Геолан-Агро» (код ЄДРПОУ 36496721) зареєстроване як юридична особа 04.06.2009.

Відповідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач здійснює наступні види економічної діяльності за КВЕД: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.19 вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.61 допоміжна діяльність у рослинництві; 01.70 мисливство, відловлювання тварин і надання пов`язаних із ними послуг; 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

Керівником підприємства є ОСОБА_1 ..

До 02.08.2023 місцезнаходження ТОВ «Геолан-Агро» було зареєстроване за адресою: Україна, 71770, Запорізька область, Токмацький район, с. Запоріжжя, вул. Центральна, 15.

З 02.08.2023 на підставі рішення № 42 єдиного учасника ТОВ «Геолан-Агро» від 28.02.2023 змінено адресу місцезнаходження позивача на: Україна, 53280, Дніпропетровська обл., Нікопольський р-н, с. Придніпровське, вул. Польова, буд. 57

Позивачем 18.02.2022 подано податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи з доданим до неї розрахунком з єдиного податку з с/г товаровиробників, у яких частка товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%, за 2022 рік (реєстрац. №9034825128), згідно якої позивачем самостійно визначено до сплати єдиний податок у загальній сумі 814 158,26 грн., відповідно: за 1 квартал 2022 (термін сплати 02.05.2022) - 81 416,28 грн., за 2 квартал 2022 (термін сплати 01.08.2022) - 81 416,28 грн., за з квартал 2022 (термін сплати 31.10.2022) - 407 081,67 та за 4 квартал 2022 (термін сплати 30.01.2023) - 244 244,03 грн. Єдиний податок за 1 квартал 2022 року (по строку сплати 02.05.2022) сумі 81 416,28 грн. був сплачений за рахунок наявної у позивача переплати.

Позивачем 18.03.2022 подано податкову декларацію з податку на додану вартість (реєстрац. № 9042695121) (термін сплати по декларації 30.03.2022), згідно якої платником самостійно визначено до сплати ПДВ у сумі 1 439 185,00 грн. Зазначені самостійно задекларовані зобов`язання позивачем у встановлені ПК України строки не були сплачені в повному обсязі (частина суми погашена за рахунок наявної переплати у сумі 950 243,85 грн.), у зв`язку з чим 30.03.2022 у позивача виник податковий борг по платежу податок додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 488 941,15 грн.

За результатами господарської діяльності у березні 2022 року позивачем 19.04.2022 подано податкову декларацію з податку на додану вартість (реєстрац. №9047152883) (термін сплати по декларації 02.05.2022), згідно якої платником самостійно визначено до сплати ПДВ у сумі 1 439 185,00 грн.

13 липня 2022 року позивачем подано уточнюючий розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (реєстрац. № 9122520477), згідно якого позивачем самостійно збільшено на 231 553,00 грн. суму ПДВ яка підлягала сплаті за лютий 2022 року, внаслідок чого у позивача зросла сума податкового боргу по платежу податок додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) до 883 536,15 грн.

Позивачем 18.07.2022 самостійно подано податкову декларацію з рентної плати за 2 кв. 2022 року (реєстрац. № 9130597851) з доданим до неї розрахунком з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (термін сплати по декларації 19.08.2022), в якій визначено до сплати рентну плату в сумі 1 116,18 грн.

20 грудня 2023 року уповноваженою особою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області сформовано та направлено ТОВ «Геолан-Агро» податкову вимогу форми «Ю» від 20.12.2023 № 0003775-1309-0801 про сплату податкового боргу у сумі 1 617 180,46 грн. та рішення від 21.12.2023 № 2417/08-01-13-09 про опис майна у податкову заставу, які були отримані позивачем 11.01.2024. Платника податків попереджено про те, що у нього виник податковий борг та починаючи з 31.03.2022 на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності в майбутньому, розповсюджується право податкової застави, а на суму податкового боргу нараховується пеня та застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи), визначені Податковим кодексам України. Податковим органом буде здійснено опис майна в податкову заставу.

Згідно детального розрахунку суми податкового боргу до податкової вимоги податковий борг ТОВ «Геолан-Агро» складається з: рентної плати за користування надрами для видобування інших корисних копалин загальнодержавного значення 1 116,18 грн., податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 883 536,15 грн., єдиного податку сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнювала або перевищувала 75%, - 732 528,13 грн.

Не погоджуючись із вимогою від 20.12.2023 № 0003775-1309-0801 позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (підпункт 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Приписами п. 54.1 статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Положеннями ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Матеріалами справи підтверджено, що 20 грудня 2023 року відповідачем сформовано та направлено ТОВ «Геолан-Агро» спірну податкову вимогу форми «Ю» від 20.12.2023 № 0003775-1309-0801 про сплату податкового боргу у сумі 1 617 180,46 грн., яка отримана позивачем 11.01.2024.

Також, зі змісту матеріалів справи вбачається, що позивачем 18.02.2022 подано податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи з доданим до неї розрахунком з єдиного податку з с/г товаровиробників, у яких частка товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%, за 2022 рік (реєстрац. №9034825128), згідно якої позивачем самостійно визначено до сплати єдиний податок у загальній сумі 814 158,26 грн., відповідно: за 1 квартал 2022 (термін сплати 02.05.2022) - 81 416,28 грн., за 2 квартал 2022 (термін сплати 01.08.2022) - 81 416,28 грн., за з квартал 2022 (термін сплати 31.10.2022) - 407 081,67 та за 4 квартал 2022 (термін сплати 30.01.2023) - 244 244,03 грн. Єдиний податок за 1 квартал 2022 року (по строку сплати 02.05.2022) сумі 81 416,28 грн. був сплачений за рахунок наявної у позивача переплати.

Крім того, позивачем 18.03.2022 подано податкову декларацію з податку на додану вартість (реєстрац. № 9042695121) (термін сплати по декларації 30.03.2022), згідно якої платником самостійно визначено до сплати ПДВ у сумі 1 439 185,00 грн. Зазначені самостійно задекларовані зобов`язання позивачем у встановлені ПК України строки не сплачені в повному обсязі (частина суми погашена за рахунок наявної переплати у сумі 950 243,85 грн.).

Також, за результатами господарської діяльності у березні 2022 року позивачем 19.04.2022 подано податкову декларацію з податку на додану вартість (реєстрац. №9047152883) (термін сплати по декларації 02.05.2022), згідно якої платником самостійно визначено до сплати ПДВ у сумі 1 439 185,00 грн.

13 липня 2022 року позивачем подано уточнюючий розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (реєстрац. № 9122520477), згідно якого позивачем самостійно збільшено на 231 553,00 грн. суму ПДВ яка підлягала сплаті за лютий 2022 року, внаслідок чого у позивача зросла сума податкового боргу по платежу податок додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) до 883 536,15 грн.

Позивачем 18.07.2022 самостійно подано податкову декларацію з рентної плати за 2 кв. 2022 року (реєстрац. № 9130597851) з доданим до неї розрахунком з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (термін сплати по декларації 19.08.2022), в якій визначено до сплати рентну плату в сумі 1 116,18 грн.

Як правильно дослідив суд першої інстанції з розрахунку суми податкового боргу до спірної вимоги, податковий борг позивача складається з рентної плати за користування надрами для видобування інших корисних копалин загальнодержавного значення 1 116,18 грн., податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 883 536,15 грн., єдиного податку сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнювала або перевищувала 75%, - 732 528,13 грн.

Положеннями абзацу першого підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України встановлено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі Порядок №225).

Так, вищевказаний Порядок розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.

Положеннями п.7 розділу ІІ Порядку №225 визначено, що платники податків, які не подали у строки, встановлені пунктами 3 та 4 цього розділу, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов`язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Положеннями розділу ІІІ Порядку № 225 визначено, що за результатами розгляду поданих платником документів керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку за формою, встановленою додатком до Порядку № 225.

Рішення щодо неможливості своєчасного виконання позивачем свого податкового обов`язку, прийняття якого передбачено приписами Порядку №225, матеріали справи не містять.

Відтак, враховуючи положення п.7 розділу ІІ Порядку №225 колегія суддів вважає, що позивач вважається таким, що має можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Апеляційний суд відхиляє доводи позивача про те, що товариство не може вважатися таким платником, що має можливість своєчасно виконати податкові обов`язки, а також, що товариство не мало можливості подати заяву для отримання статусу неможливості виконання податків обов`язків, що передбачена приписами Порядку №225, адже зважаючи на приписи п.7 розділу ІІ Порядку №225, відсутність подачі платником податків заяви у довільній формі та відповідних документів, що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку або прийняття рішення контролюючим органом про можність виконання платником податків його податкових обов`язків, є достатнім для визнання цього платника податків таким, що має можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством.

Відтак, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав щодо застосування до спірних правовідносин положень пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України для визнання протиправною та скасування спірної вимоги. Зворотні доводи позивача свого підтвердження не знайшли.

Щодо включення відповідачем до податкового боргу позивача суми єдиного податку сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнювала або перевищувала 75%, - 732 528,13 грн.

Положеннями абз. 1 підпункту 69.33 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України визначено, що тимчасово, з 1 березня 2022 року, не нараховується та не сплачується єдиний податок четвертої групи з площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди, у податкових періодах, коли на територіях, на яких розташовані такі сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду, ведуться бойові дії або території тимчасово окуповані збройними формуваннями російської федерації, до дати завершення на таких територіях активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією.

У разі якщо податок, визначений абзацом першим цього підпункту, нараховано, але не сплачено та не відкориговано платником податків шляхом подання уточнюючих податкових декларацій за відповідний період, то визначені податкові зобов`язання не вважаються податковим боргом та підлягають анулюванню (абз. 6 підпункту 69.33 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України).

Як правильно дослідив суд першої інстанції, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта земельні ділянки - сільськогосподарські угіддя, що використовувалися під час здійснення позивачем господарської діяльності знаходяться в межах території Молочанської міської ради Запорізької області, Роздольської сільської ради Василівського району Запорізької області, Роздольської сільської ради Михайлівського району Запорізької області, які згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федераціє», затвердженим 22.12.2022 наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309, є територією тимчасово окупованою збройними формуваннями російської федерації.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що до спірних правовідносин слід застосовувати приписи підпункту 69.33 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а тому включення відповідачем до податкового боргу позивача суми єдиного податку сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнювала або перевищувала 75%, - 732 528,13 грн. є протиправним, що свідчить про протиправність і необхідність скасування податкової вимоги від 20.12.2023 № 0003775-1309-0801 в цій частині.

Апеляційний суд відхиляє аргументи апеляційної скарги контролюючого органу про те, що позивач не скористався правом відкоригувати нараховані податкові зобов`язання по єдиному податку четвертої групи, що передбачено пп. 69.33 п.69 підрозділу 10 розд. ХХ «Перехідних положень» ПК України, адже як вірно звернув увагу суд першої інстанції, приписи підпункту 69.33 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачають обов`язок контролюючого органу анулювати зобов`язання навіть за відсутності коригування з боку платника податку.

Підсумовуючи, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову. Доводи апеляційних скарг цей висновок не спростовують.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Геолан-Агро» - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року у справі № 280/771/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.

Головуючий - суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк

суддяЯ.В. Семененко