Ухвала

від 07.10.2024 по справі 280/1451/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 280/1451/23

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Шальєва В.А.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.04.2024 в адміністративній справі № 280/1451/23 за позовною заявою Повного товариства «ЛОМБАРД «МІДАС» ТОВ «РА» І КОМПАНІЯ» до Головного управління ДПС у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління ДПС у Запорізькій області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.04.2024 в адміністративній справі № 280/1451/23 адміністративний позов Повного товариства «ЛОМБАРД «МІДАС» ТОВ «РА» І КОМПАНІЯ» до Головного управління ДПС у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління ДПС у Запорізькій області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 14.05.2024 Головне управління ДПС у Львівській області звернулось з апеляційною скаргою до Третього апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.06.2024 апеляційну скаргу повернуто скаржнику з підстав невиконання вимог ухвал суду від 13.06.2024 про залишення позовної заяви без руху.

27.09.2024 Головним управлінням ДПС у Львівській області повторно подано апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.04.2024 в адміністративній справі № 280/1451/23.

Ознайомившись з поданою скаргою, вважаю, що остання не відповідає вимогам встановленим статтями 295, 296 КАС України, виходячи з наступного.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що попередньо подана апеляційна скарга була повернута скаржнику ухвалою суду від 27.06.2024, яка набрала статусу остаточної та скасована не була, як наслідок до поданої вдруге апеляційної скарги пред`являються вимоги статей 295, 296 КАС України, як до нової апеляційної скарги.

Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Матеріалами справи встановлено, що рішення суду першої інстанції ухвалено за правилами загального позовного провадження 11.04.2024, повний текст судового рішення складений 18.04.2024, тоді як апеляційна скарга подана до апеляційного суду лише 27.09.2024, тобто поза межами строку, встановленого статтею 295 КАС України.

В апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обгрунтування якого зазначено, що Головним управлінням первинна апеляційна скарга подана до суду апеляційної інстанції в межах встановленого строку, проте була повернута апеляційним судом у зв`язку з несплатою судового збору, хоча апелянт клопотав про продовження строку та відстрочення сплати судового збору; заявник просить врахувати запровадження на території України воєнного стану, зазначає, що контролюючий орган об`єктивно позбавлений можливості щодо своєчасної сплати судового збору в судових справах; повторну апеляційну скаргу ГУ ДПС у Львівській області було подано в межах присічного строку, без помилок та зайвих зволікань, одразу ж після такого як було усунуто перешкоди, які слугували поверненню первинно поданої апеляційної скарги, а саме після сплати судового збору.

Розглянувши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вважаю за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Разом з тим, поважними причинами пропуску строку на подання апеляційної скарги можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому, суд апеляційної інстанції приймає до уваги й те, що з повторною апеляційною скаргою до суду відповідач звернувся лише 27.09.2024, тобто більше ніж через п`ять місяців після отримання оскаржуваного рішення, та через три місяці після повернення апеляційним судом первинної апеляційної скарги, що є невиправдано тривалим строком для звернення до суду з вже оформленою апеляційною скаргою.

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві/клопотанні про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Введений в Україні воєнний стан, звичайно, ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й без підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що при оцінці поважності причин пропущення процесуального строку з підстави введення воєнного стану в Україні додатково необхідно брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду та порядок його функціонування; місце проживання/місцезнаходження скаржника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території; посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати закінчення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідною заявою/клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску); інші доречні обставини.

Таким чином, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень в усіх абсолютно випадках.

Вказані скаржником обставини, пов`язані з воєнним станом в Україні, ураховуючи його завдання та функції, могли утруднити дотримання установленого законом строку на апеляційне оскарження судового рішення, водночас у цьому питанні необхідно ураховувати й інші обставини, а також тривалість пропущеного строку.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання («Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» № 11681/85).

Таким чином, суд доходить висновку, що зазначені апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на вищевикладене, суд дає можливість скаржнику надати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку.

Зазначені обставини вказують на невідповідність апеляційної скарги вимогам процесуального законодавства, а тому згідно з частиною другою статті 298 КАС України вона підлягає залишенню без руху з наданням особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.04.2024 у справі № 280/1451/23, наведені Головним управлінням ДПС у Львівській області.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.04.2024 у справі № 280/1451/23 залишити без руху.

Запропонувати апелянту протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги, а саме надати:

-клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших поважних причин такого пропуску та наданням відповідних підтверджуючих доказів, за наявності.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного подання до суду.

У разі невиконання вимог цієї ухвали, апеляційна скарга повертається апелянту.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась з апеляційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 325 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя В.А. Шальєва