Постанова

від 07.10.2024 по справі 580/3512/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/3512/24 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ТРОФІМОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Кузьменка В.В.,

Шведа Е.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркс Трейд» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркс Трейд» про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркс Трейд», в якому просило: стягнути з ТОВ «Аркс Трейд» з рахунків у банках, обслуговуючих платника та за рахунок готівки, кошти на користь бюджету через Головне управління ДПС у Черкаській області податковий борг у сумі 284690 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач має непогашений податковий борг перед бюджетом на суму 284 690,00 грн, тому наявні підстави для його стягнення у судовому порядку.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркс Трейд» з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та за рахунок готівки кошти на користь бюджету податковий борг у сумі 284690 (двісті вісімдесят чотири тисячі шістсот дев`яносто) грн.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30.05.2024 не відповідає положенням статті 242 КАС України, оскільки судом першої інстанції не було досліджено всі докази, надані до суду, а було прийнято лише позицію податкового органу.

На думку скаржника, застосування до ТОВ «Аркс Трейд» штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в умовах правової невизначеності покладає на позивача додатковий надмірний тягар та суперечить принципу правової визначеності та стабільності, при цьому спірне рішення не має документального підтвердження факту порушення апелянтом строків реєстрації податкових накладних визначених в Акті перевірки № 8701/23-00-04-03-04/42222816 на підставі якого було складено податкове повідомлення-рішення № 0096720403 від 13.10.2023, тому зазначене не можу бути включено до загальної суми податкового боргу відповідача.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено про те, що оскільки на дату вирішення спору ТОВ «Аркс Трейд» не оскаржувало ні податкові повідомлення-рішення ні податкову вимогу, які були предметом розгляду в суді, податкова вимога не відкликана з причини непогашення відповідачем податкового боргу, а також не є відкликаною з інших підстав, передбачених статтею 60 ПК України, тому сума грошового зобов`язання є узгодженою, що свідчить про обгрунтованість позовних вимог.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з виникненням заборованості 04.04.2023 на адресу ТОВ «Аркс Трейд» була направлена податкова вимога № 0000018-1304-2300.

Так, ТОВ «Аркс Трейд» має непогашений податковий борг перед бюджетом на загальну суму 284 690,00 грн, а саме:

1) з податку на додану вартість на суму 163 245,46 грн, що виник за документами:

- податкової декларації з податку на додану вартість від 20.01.2023 №9300657252 зі строком сплати 30.01.2023 у сумі 151607,00 грн, проте з урахуванням сплати 125836,74 грн залишок непогашеного боргу становить 25770,26 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 17.02.2023 №9027508935 зі строком сплати 02.03.2023 у сумі 47301,00 грн;

- податкового повідомлення-рішення №0096720403 від 13.10.2023 на підставі акта про результати камеральної перевірки від 23.08.2023 №8710/23-00-04-03-04/42222816 зі строком сплати 01.12.2023 у сумі 66984,80 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 20.02.2024 № 9034614535 зі строком сплати 01.03.2024 у сумі 15064,00 грн;

2) залишку несплаченої пені з податку на доходи фізичних осіб у сумі 8125,40 грн;

3) з податку на прибуток підприємств на суму 121444,54 грн, що виник за документами:

- податкової декларації з податку на прибуток підприємств від 28.02.2023 №9309080423 зі строком сплати 13.03.2023 у сумі 123498,00 грн, з урахуванням сплати 13498,00 грн залишок непогашеного боргу становить 110000,00 грн;

- податкового повідомлення-рішення від 23.10.2023 №0099330404 та акта про результати камеральної перевірки від 04.09.2023 №8953/23-00-04-04-02/42222816 зі строком сплати 11.12.2023 у сумі 10530,00 грн, залишок несплаченої пені у сумі 914,54 грн.

Однак, оскільки в добровільному порядку сума заборгованості відповідачем не сплачена, позивач просить стягнути її у судовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач доказів погашення податкового боргу до суду не надав, та докази оскарження податкової вимоги щодо боргу в адміністративному або судовому порядку в матеріалах справи відсутні, відтак сума грошового зобов`язання є узгодженою, тому наявні підстави для стягнення податкового боргу з відповідача у сумі 284690 грн.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України врегульовує відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами п.59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Таким чином, за своїм змістом податкова вимога є документом, яким контролюючий орган повідомляє платника податків про невиконання ним свого податкового обов`язку та виникнення у нього податкового боргу.

При цьому, колегія суддів враховує, що згідно з абзацом 1 пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Абзацом 2 пункту 57.3 статті 57 ПК України передбачено, шо у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

У силу вимог пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З положень зазначених норм закону випливає, що обов`язок зі сплати грошового зобов`язання у платника податків виникає з наступного дня за днем узгодження такого зобов`язання і має бути виконаний протягом десяти днів. У разі оскарження до суду податкового повідомлення-рішення днем узгодження грошового зобов`язання є день набрання законної сили судовим рішенням.

Несплачені грошові зобов`язання у встановлений законом строк - протягом 10 календарних днів, наступних за днем їх узгодження, яке відбувається в день набрання законної сили судовим рішенням, є податковим боргом платника податків, з виникненням якого контролюючий орган має вжити заходів для його погашення, зокрема надіслати платникові податкову вимогу щодо погашення суми податкового боргу.

Вказане узгоджується з позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 09 червня 2020 року у справі № 810/272/16.

Пунктами 88.1 та 88.2 ст. 88 ПК України визначено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Пунктами 95.1 та 95.2 статті 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що у зв`язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов`язання позивачем сформована вимога про сплату боргу №0000018-1304-2300 від 04.04.2023.

При цьому, колегія суддів враховує, що у силу вимог п. 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У даному випадку, заборгованість ТОВ «Аркс Трейд» виникла на суму 284 690 грн, а саме:

1) з податку на додану вартість на суму 163 245,46 грн, що виник за документами:

- податкової декларації з податку на додану вартість від 20.01.2023 №9300657252 зі строком сплати 30.01.2023 у сумі 151607,00 грн, проте з урахуванням сплати 125836,74 грн залишок непогашеного боргу становить 25770,26 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 17.02.2023 №9027508935 зі строком сплати 02.03.2023 у сумі 47301,00 грн;

- податкового повідомлення-рішення №0096720403 від 13.10.2023 на підставі акта про результати камеральної перевірки від 23.08.2023 №8710/23-00-04-03-04/42222816 зі строком сплати 01.12.2023 у сумі 66984,80 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 20.02.2024 № 9034614535 зі строком сплати 01.03.2024 у сумі 15064,00 грн;

2) залишку несплаченої пені з податку на доходи фізичних осіб у сумі 8125,40 грн;

3) з податку на прибуток підприємств на суму 121444,54 грн, що виник за документами:

- податкової декларації з податку на прибуток підприємств від 28.02.2023 №9309080423 зі строком сплати 13.03.2023 у сумі 123498,00 грн, з урахуванням сплати 13498,00 грн залишок непогашеного боргу становить 110000,00 грн;

- податкового повідомлення-рішення від 23.10.2023 №0099330404 та акта про результати камеральної перевірки від 04.09.2023 №8953/23-00-04-04-02/42222816 зі строком сплати 11.12.2023 у сумі 10530,00 грн, залишок несплаченої пені у сумі 914,54 грн.

При цьому, у матеріалах справи відсутні докази сплати нарахованих контролюючим органом податкових зобов`язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств, залишку несплаченої пені з податку на доходи фізичних осіб.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки узгоджене податкове зобов`язання не було сплачене відповідачем у встановлені строки, таке зобов`язання визнається податковим боргом, який підлягає стягненню у судовому порядку.

Отже, наявні підстави для стягнення податкового боргу в розмірі 284 690,00 грн.

Посилання скаржника на те неправомірність Акта про результати камеральної перевірки від 23.08.2023 №8710/23-00-04-03-04/42222816, та як наслідок протиправність податкового повідомлення-рішення №0096720403 від 13.10.2023 колегія суддів не приймає до увагги, з огляду на те, що у спірних правовідносинах суд надає оцінку виключно підставам для стягнення у примусовому порядку заборгованості, а не підставам для винесення вказаного рішення.

Так, у справах про стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, суд перевіряє виключно наявність у відповідача заборгованості та встановлює, чи є така заборгованість узгодженою.

Враховуючи, що податкове повідомлення-рішення №0096720403 від 13.10.2023, не було оскаржене або скасоване у порядку, встановленому законом, тому таке рішення є узгодженим, а докази, які свідчать про погашення суми заборгованості, у матеріалах справи - відсутні.

До того ж, інші доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі грунтуються виключно на незгоді з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням №0096720403 від 13.10.2023 та відповідач не позбавлений можливості подати окремий позов до суду з підстав оскарження такого рішення.

Отже, висновок суду попередньої інстанції про наявність підстав для задоволення позову є правильним та таким, що відповідає приписам законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркс Трейд» - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді В.В. Кузьменко

Е.Ю. Швед