Постанова
від 03.10.2024 по справі 580/4351/22
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/4351/22 Суддя (судді) першої інстанції: Руденко А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Бєлової Л.В.

за участю секретаря Островської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Рось» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року (м. Черкаси, дата складання повного тексту - 31.01.2023) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Рось» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Рось» звернулося з позовом до суду, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.10.2020 №695/2300070201 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1 854 785 грн, в т.ч. 1 483 828 грн за основним платежем та 370 957 грн за штрафними санкціями.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що факт здійснення фіктивного підприємництва має бути доведений рішеннями суду, які набрали законної сили, проте рішення у кримінальних справах відсутні, тому висновок відповідача про відсутність реального здійснення господарських операцій є передчасним та таким, що не ґрунтується на жодній нормі закону. Крім того, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податку від дотримання податкової дисципліни його контрагентами та тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих осіб і не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на отримання податкової вигоди.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував проти позову та вказав, що при проведенні перевірки встановлені неможливість здійснення операцій з придбання позивачем сої та кукурудзи у ФГ «Долина РТ», ФГ Короткий», ФГ «Золото Ниви»; непідтвердження факту транспортування сої від ФГ «Долина РТ», ФГ «Короткий» та ФГ «Золото Ниви» до ТОВ «Агро-Рось»; обрив ланцюга постачання товарів, підміну номенклатури; відсутність у необхідних умов та засобів, основних фондів та матеріальних активі, необхідних для здійснення задекларованої господарської діяльності; здійснення операцій, проведених поза межами господарської діяльності, за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) і такої, що не містить економічної доцільності; належність ФГ «Долина РТ», ФГ «Короткий» та ФГ «Золото Ниви» до категорії ризикових платників податку та здійснення діяльності з формування суб`єктам господарювання витрат та податкового кредиту без реальності здійснення господарських операцій, а тому первинні бухгалтерські документи та податкові накладні на отримання товару не дають право позивачу на формування витрат та включення ПДВ до складу податкового кредиту; операції з відображення в бухгалтерському обліку придбання сої та кукурудзи спрямовані позивачем виключно на зменшення сплати ПДВ до державного бюджету.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповного з`ясування обставин у справі. Апелянт вказує, що відповідачем не було надано доказів правомірності прийняття оскаржуваного рішення. Наголошує, що позивачем надано усі необхідні первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню.

Згідно з ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує його та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем здійснена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2019 по 30.09.2021, за результатами якої складено акт перевірки від 21.12.2021 №9949/23-00-07-0205/30929025.

Перевіркою встановлено неможливість здійснення операцій з придбання позивачем сої та кукурудзи у ФГ «Долина РТ», ФГ Короткий», ФГ «Золото Ниви»; непідтвердження факту транспортування сої від ФГ «Долина РТ», ФГ «Короткий» та ФГ «Золото Ниви» до ТОВ «Агро-Рось»; обрив ланцюга постачання товарів, підміну номенклатури і, відповідно, неможливість здійснення господарських операцій, що вказує на їх безтоварність; відсутність у контрагентів умов та засобів, основних фондів та матеріальних активів, необхідних для здійснення задекларованої господарської діяльності; здійснення операцій, проведених поза межами господарської діяльності, за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) і такої, що не містить економічної доцільності; належність ФГ «Долина РТ», ФГ «Короткий» та ФГ «Золото Ниви» до категорії ризикових платників податку та здійснення діяльності з формування суб`єктам господарювання витрат та податкового кредиту без реальності здійснення господарських операцій, а тому первинні бухгалтерські документи та податкові накладні на отримання товару не дають право позивачу на формування витрат та включення ПДВ до складу податкового кредиту; операції з відображення в бухгалтерському обліку придбання сої та кукурудзи спрямовані позивачем виключно на зменшення сплати ПДВ до державного бюджету.

За висновком перевірки (пункт 2 висновку) позивач порушив вимоги п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 201.7, 201.10, 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-Х1V. П. 1, п.п 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, в результаті чого занижений податок на додану вартість на загальну суму 1 483 828 грн, у т.ч. за травень 2020 року на суму 413 173 грн, червень 2020 року на суму 840 009 грн, січень 2021 року на суму 124 542 грн, лютий 2021 року на суму 106 104 грн.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 26.10.2020 №695/2300070201 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1 854 785 грн, в т.ч. 1 483 828 грн за основним платежем та 370 957 грн за штрафними санкціями.

Позивач, не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним, прийнятим з порушенням норм податкового законодавства, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що за спірними операціями із зазначеними контрагентами лише оформлювались окремі первинні документи без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого стало отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 цього ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Таким чином, іншим визначеним законодавством обов`язковим критерієм щодо підтвердження показників податкової звітності платника податків є забезпечення належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій, в тому числі дотримання вимог щодо підстав для здійснення такого обліку, якими можуть бути первинні документи, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства. З урахуванням зазначеного право платника на формування податкового кредиту з податку на додану вартість є також залежним від забезпечення ведення ним належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій.

Поряд з цим, у бухгалтерському та податковому обліку підприємства враховуються лише ті первинні документи, що складені за наслідками фактично проведеної господарської операції, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою. За таких умов наявність належним чином оформлених первинних документів з приводу проведення певної господарської операції не може розглядатись як безумовне підтвердження наявності у платника податку права на формування витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, та податкового кредиту з податку на додану вартість по відповідних господарських операціях.

Отже, правомірність формування платником відповідних показників бухгалтерського та податкового обліку має оцінюватись з урахуванням сукупності умов, визначених законодавством України як підстави для їх формування.

Оскільки сукупний аналіз наведених вище норм законодавства свідчить, що право платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість є, перш за все, похідним від самого факту здійснення відповідних господарських операцій, з метою визначення правомірності формування позивачем вказаних показників податкової звітності з податку на додану вартість дослідженню підлягає реальність відповідних господарських операцій, що відбувались між позивачем та його контрагентами. Крім того, оцінці суду підлягають наявність належним чином оформлених первинних документів, які стали підставою для формування показників податкової звітності, використання платником податків придбаних товарів (робіт, послуг) в межах господарської діяльності.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.05.2020 позивач (покупець) уклав з ФГ «Долина РТ» (постачальник) договір поставки №28-05 на поставку сої на умовах СРТ склад покупця згідно Інкотермс 2010, місце поставки: Черкаська область, Смілянський район, село Ташлик, вул. Богдана Хмельницького, 103, Ташлицький комбікормовий завод.

Товар був поставлений відповідно до видаткових накладних: №139 від 29.05.2020 у кількості 59,76 т, на суму 758 951,76 грн з ПДВ, та №140 від 30.05.2020 у кількості 135,44 т на суму 1 720 087,46 грн з ПДВ, всього у кількості 195,2 тон на загальну суму 2 479 039,22 грн, в т.ч. ПДВ 413 173 грн.

Транспортування сої здійснювалось постачальником ФГ «Долина РТ» за товарно-транспортними накладними №ВС 174 від 29.05.2020, №ВС 3010 від 29.05.2020, №ВЧ24 від 30.05.2020, №ВС245 від 30.05.2020, №ВЧ22 від 30.05.2020, №ВЧ23 від 30.05.2020.

Згідно вказаних товарно-транспортних накладних транспортування здійснювалось автомобілями ДАФ НОМЕР_1 (причіп НОМЕР_2 ), ВОЛЬВО НОМЕР_3 (НОМЕР_46), ВОЛЬВО НОМЕР_4 (причіп НОМЕР_5 ), МАН НОМЕР_6 (причіп НОМЕР_7 ), ВОЛЬВО НОМЕР_8 (причіп НОМЕР_9 ), ДАФ НОМЕР_10 (причіп НОМЕР_45).

Оплата отриманої сої здійснена у безготівковому порядку.

За результатами господарських операцій були складені та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні №84 від 29.05.2020 та №85 від 30.05.2020, податок на додану вартість у сумі 413 173,00 грн віднесено до складу податкового кредиту за червень 2020 року.

03.06.2020 позивач (покупець) уклав з ФГ «Короткий» договір поставки №03062020 на поставку сої на умовах СРТ склад покупця згідно Інкотермс 2010, місце поставки: Черкаська область, Смілянський район, село Ташлик, вул. Богдана Хмельницького, 103, Ташлицький комбікормовий завод.

Товар був поставлений відповідно до видаткових накладних: №1 від 04.06.2020 у кількості 52,22 т, на суму 661 202,66 грн. з ПДВ, №3 від 15.06.2020 у кількості 24,62 т на суму 305 285,99 грн з ПДВ, №4 від 16.06.2020 у кількості 29 т на суму 359 597,63 грн з ПДВ, №5 від 16.06.2020 у кількості 37,52 т на суму 468 147,26 грн, №6 від 17.06.2020 у кількості 156,64 т на суму 1 989 328,00 грн з ПДВ, №7 від 17.06.2020 у кількості 68,28 т на суму 856 914,00 грн з ПДВ, №8 від 17.06.2020 у кількості 32,22 т на суму 399 576,00 грн з ПДВ, всього у кількості 400,5 тон на загальну суму 5 040 051,54 грн, в т.ч. ПДВ 840 008,59 грн.

За результатами господарських операцій були складені та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні №1 від 04.06.2020, №3 від 15.06.2020, №5 від 16.06.2020, №6 від 16.06.2020, №10 від 17.06.2020, №11 від 17.06.2020 та №12 від 17.06.2020.

Транспортування сої здійснювалось постачальником ФГ «Короткий» за товарно-транспортними накладними №540 від 04.06.2020, №541 від 04.06.2020, №560 від 15.06.2020, №580 від 16.06.2020, №581 від 16.06.2020, №582 від 17.06.2020, №583 від 17.06.2020, №584 від 17.06.2020, №585 від 17.06.2020, №591 від 17.06.2020, №592 від 17.06.2020 та №305 від 17.06.2020.

Згідно вказаних товарно-транспортних накладних транспортування здійснювалось автомобілями РЕНО НОМЕР_11 , причіп НОМЕР_12 , МАН НОМЕР_13 причіп НОМЕР_14 , ДАФ НОМЕР_15 причіп НОМЕР_16 , ДАФ НОМЕР_17 причіп НОМЕР_18 , РЕНО НОМЕР_19 причіп АІ1116ХL, РЕНО НОМЕР_20 причіп НОМЕР_21 , РЕНО НОМЕР_22 причіп НОМЕР_23 , ДАФ НОМЕР_17 причіп НОМЕР_18 , ВОЛЬВО НОМЕР_24 причіп НОМЕР_25 , ДАФ НОМЕР_26 причіп НОМЕР_27 , ВОЛЬВО НОМЕР_28 причіп НОМЕР_29 , МАН НОМЕР_30 причіп НОМЕР_31 .

Оплата отриманої сої здійснена у безготівковому порядку.

26.01.2021 позивач (покупець) уклав з ФГ «Золото Ниви» (постачальник) договір поставки №АР/21/0021 на поставку сої на умовах СРТ склад покупця згідно Інкотермс 2010, місце поставки: Черкаська область, Смілянський район, село Ташлик, вул. Богдана Хмельницького, 103, Ташлицький комбікормовий завод.

На виконання вказаного договору ФГ «Золото Ниви» поставило позивачу сою за видатковою накладною №32 від 27.01.2021 у кількості 39,00 т на суму 747 251,84 грн з ПДВ.

03.02.2021 позивач (покупець) уклав з ФГ «Золото Ниви» (постачальник) договір поставки кукурудзи на умовах СРТ склад покупця згідно Інкотермс 2010, місце поставки: Черкаська область, Смілянський район, село Ташлик, вул. Богдана Хмельницького, 103, Ташлицький комбікормовий завод.

На виконання вказаного договору ФГ «Золото Ниви» поставило позивачу кукурудзу за видатковою накладною №28 від 04.02.2021 у кількості 75,34 т на суму 636 623,30 грн з ПДВ

Всього було поставлено сої та кукурудзи на загальну суму 1 383 875,14 грн, в т.ч. ПДВ 230 645,85 грн.

За результатами господарських операцій були складені та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні №225 від 27.01.2021 та №69 від 04.02.2021.

Транспортування сої та кукурудзи здійснювалось постачальником ФГ «Золото Ниви»» за товарно-транспортними накладними №2127/1 від 27.01.2021, №0402/11 від 04.02.2021, №0402/12 від 04.02.2021.

Згідно вказаних товарно-транспортних накладних транспортування здійснювалось автомобілями ДАФ НОМЕР_47 причіп НОМЕР_32 , ДАФ НОМЕР_33 НОМЕР_34 , РЕНО НОМЕР_35 причіп НОМЕР_36 .

Оплата отриманих сої та кукурудзи здійснена у безготівковому порядку.

Щодо господарських операцій з постачання сої ФГ «Долина РТ» (зареєстровано АДРЕСА_1 ) при проведенні перевірки встановлено, що придбання позивачем сої здійснено на підставі договору поставки від 28.05.2020 №28-05 та згідно видаткових накладних: №139 від 29.05.2020 у кількості 59,76 т, на суму 758 951,76 грн з ПДВ, та №140 від 30.05.2020 у кількості 135,44 т на суму 1 720 087,46 грн з ПДВ, всього у кількості 195, 2 тони на загальну суму 2 479 039,22 грн, в т.ч. ПДВ 413 173 грн.

Відповідно до даних АІС «Податковий блок» ФГ «Долина РТ» за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, земельні ділянки та об`єкти нерухомого майна, зазначені в повідомленні форми 20-ОПП за ФГ «Долина РТ» або його засновником ОСОБА_1 не зареєстровано; податковий розрахунок земельного податку та відомості про наявність земельних ділянок до контролюючого органу не поданий, декларування виплати доходів фізичним особам від надання земельної частки (паю) в оренду чи суборенду не поданий; проведеним аналізом ЄРПН придбання послуг оренди/суборенди земель, інших об`єктів рухомого та нерухомого майна, транспортних послуг (послуг з перевезення вантажів), електроенергії, послуг із навантаження (розвантаження), зберігання не виявлено, що свідчить про відсутність у ФГ «Долина РТ» можливостей для здійснення задекларованої діяльності.

Згідно даних ЄРПН ФГ «Долина РТ» в періоді з 01.04.2020 по 30.06.2020 придбання сої не здійснювало.

Актом перевірки встановлено, що видаткові накладні не містять реквізитів довіреностей на отримання зазначених товарно-матеріальних цінностей.

Актом перевірки також встановлено, що товарно-транспортні накладні складені з порушенням вимог п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998, а саме: в товарно-транспортних накладних не зазначено повної адреси пункту навантаження, зафіксовано лише назву населеного пункту село Джугастра, що унеможливлює ідентифікацію пункту навантаження сої.

Згідно даних ЄРПН ФГ «Долина РТ» та податкових декларацій з податку на додану вартість в періоді з 01.04.2020 по 30.06.2020 не придбавало у власність та (або) оренду необоротні активи за адресою: с. Джугастра, Крижопільський район, Вінницька область та придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) необоротних активів на митній території України не декларувало, у зв`язку з цим не підтверджується можливість відвантаження ФГ «Долина РТ» сої за адресою: с. Джугастра, Крижопільський район, Вінницька область.

Згідно акту перевірки за результатами проведеного аналізу Національної автоматизованої інформаційної системи МВС України встановлено:

- відсутність відомостей щодо реєстрації автотранспортних засобів з номерними знаками НОМЕР_37 , а також напівпричепів НОМЕР_2 та НОМЕР_38 (зазначені в ТТН від 29.05.2020 №ВС174 та від 30.05.2020 №ВЧ22);

- під реєстраційним номером НОМЕР_4 (зазначений в ТТН від 30.05.2020 №ВЧ24) зареєстровано автомобіль ВАЗ 2108 (дата реєстрації 14.08.2019);

- автомобіль ДАФ реєстраційний номер НОМЕР_10 (зазначений в ТТН від 30.05.2020 №ВЧ23) має тип кузова «Контейнеровоз»;

- причіп з реєстраційним номером НОМЕР_39 (зазначений в ТТН від 30.05.2020 №ВЧ23) має тип кузова «ПР-платформа».

Відповідно до даних податкового розрахунку за формою 1 ДФ за 2 кв. 2020 від 21.07.2020 №9173307334 ФОП ОСОБА_2 (перевізник) не мала взаємовідносин з водіями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які вказані в ТТН від 30.05.2020 №ВЧ22, №ВЧ23, №ВЧ24, та мав лише одного найманого працівника.

Відповідно до даних податкового розрахунку за формою 1 ДФ за 2 кв. 2020 року від 10.08.2020 №9193646925 ТОВ «Міллагро-Транс» (перевізник) не мало взаємовідносин з водієм ОСОБА_6 , який вказаний в ТТН від 30.05.2020 №ВС245.

Відповідно до даних податкового розрахунку за формою 1 ДФ за 2 кв. 2020 року від 07.08.2020 №9190498870 та Національної автоматизованої інформаційної системи МВС України ТОВ «РАН ТРАНС» (перевізник) не мало взаємовідносин ні з фізичною особою ОСОБА_7 , яка є власником автомобіля ДАФ реєстраційний номер НОМЕР_1 , ні з водієм ОСОБА_8 , який вказаний у ТТН від 29.05.2020 №ВС174.

Відповідно до даних Системи «Податковий блок» ДПС України ФОП ОСОБА_9 (перевізник) не мав взаємовідносин з водієм ОСОБА_10 , який вказаний у ТТН від 29.05.2020 №ВС3010 та взагалі не мав найманих працівників.

Згідно даних ЄРПН та податкових декларацій з ПДВ ФГ «Долина РТ» в періоді з 01.04.2020 по 30.06.2020 не придбавало послуги з перевезення вантажів/транспортних послуг від суб`єктів господарської діяльності, зазначених у ТТН, та не декларувало їх придбання.

Крім того, згідно даних АІС «Податковий блок» ФГ «Долина РТ» не декларувало виплату доходів фізичним особам-суб`єктам підприємницької діяльності (157 - ознака доходу).

Таким чином, перевіркою не підтверджується транспортування сої від ФГ «Долина РТ» до позивача.

Згідно листа ГУ ДПС у Вінницькій області про узагальнену податкову інформацію від 23.03.2021 №124,02-032-04-08/33556850 щодо діяльності ФГ «Долина РТ» за звітний період декларування ПДВ квітень-червень 2020 року встановлено нереальність здійснення господарських операцій виходячи з наступного:

- відсутність платника за податковою адресою ( згідно листа оперативного управління ГУ ДПС у Вінницькій області від 24.07.2020 №461/7/02-97-04(вх. №3110/7/02-32 від 27.08.2020) при здійсненні виїзду за юридичною адресою згідно реєстраційних даних платника Вінницька обл, Липовецький р-н, смт Турбів, вул. Деснянка, 23 місцезнаходження платника не підтверджено);

- продаж товарів за номенклатурою, відмінною від номенклатури попередньо придбаних товарів, та відсутність обсягів формування відповідних активів внаслідок відсутності власного задекларованого виробництва товару;

- інформація щодо наявності у ФГ «Долина РТ» власних та орендованих складських та офісних приміщень, зазначених до довідках форми 20-ОПП, іншими документами не підтверджена.

Проведеним аналізом Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що ФГ «Долина РТ» є фігурантом у кримінальному провадженні від 08.05.2020 №62020100000000973 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 400-1, ч. 2 ст. 200, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212 КК України в результаті того, що ФГ «Долина РТ» та ряд інших суб`єктів господарювання за рахунок фіктивних операцій сформували «схемний» податковий кредит підприємствам реального сектору економіки, зокрема позивачу.

За висновком відповідача вказана податкова інформація свідчить про те, що ФГ «Долина РТ» не могло здійснювати операції з постачання сої позивачу, оскільки не мало необхідних умов та засобів, основних фондів та матеріальних активів, необхідних для вирощування сої та не придбавало сою у інших контрагентів по ланцюгу постачання, належить до ризикових платників податку та здійснює діяльність з формування суб`єктам господарювання витрат та податкового кредиту без реального здійснення господарських операцій.

За результатом проведеного аналізу нарахування податку на додану вартість від основної діяльності позивача та без врахування операцій з відображення в бухгалтерському обліку придбання у ФГ «Долина РТ» сої в кількості 195,2 тон актом перевірки встановлено, що дана операція призвела до несплати позивачем до державного бюджету ПДВ в сумі 413173 грн. В той же час згідно даних АІС «Податковий блок» ФГ «Долина РТ» з урахуванням та без урахування операцій з реалізації ТОВ «Агро-Рось» сої в кількості 195,2 тон податок на додану вартість до державного бюджету не сплачує.

Отже за висновком перевірки первинні бухгалтерські документи складені за відсутності реального здійснення господарських операцій і не дають права позивачу на отримання податкової вигоди, тому позивачем завищено податковий кредит за травень 2020 року на 413 173 грн.

Щодо господарських операцій з постачання сої ФГ «Короткий» (зареєстровано Харківська обл, Барвенківський р-н, с. Мар`ївка, вул. Колгоспна, буд. 15, основний вид діяльності вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур) проведеною перевіркою встановлено, що придбання сої здійснено відповідно до договору поставки від 03.06.2020 №03062020 на загальну суму 5 040 051,54, в т.ч. ПДВ 840 008,59 грн.

Відповідно до поданих відомостей за формою 20-ОПП ФГ «Короткий» використовує у своїй діяльності офісне приміщення, свинокомплекс, пункт приймання та зберігання зерна за адресою: Харківська обл, Барвенківський р-н, с. Дмитрівка, резервуар для зберігання пального, мобільні зерносушарки, вантажні автомобілі та сільськогосподарську техніку, а також земельну ділянку площею 158 га за адресою Харківська обл, Барвенківський р-н, с. Дмитрівка, при цьому за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно земельні ділянки та об`єкти нерухомого майна за ФГ «Короткий» та його засновником ОСОБА_11 не зареєстровані.

Пункт навантаження Харківська обл., Барвенківський р-н, с. Дмитрівка, вул. Юрчика, 1, зазначений у товарно-транспортних накладних на транспортування сої від ФГ «Короткий» до ТОВ «Агро-Рось», не відповідає даним Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно та даним відомостей за формою 20-ОПП.

Податковий розрахунок земельного податку та відомості про наявність земельних ділянок у 2019 до контролюючих органів не подано.

Відповідно до уточнюючої декларації платника єдиного податку 4 групи за 2020 рік від 16.04.2021 №9373314865 земельні ділянки у ФГ «Короткий» відсутні, розрахунок земельного податку за 2020 рік не подано.

ФГ «Короткий» у 2019-2020 роках не декларувало виплату доходів фізичним особам за ознакою 106 дохід від надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду.

Проведеним аналізом Єдиного реєстру податкових накладних за період діяльності ФГ «Короткий» не встановлено придбання послуг оренди/суборенди земель, інших об`єктів рухомого та нерухомого майна, транспортних послуг (послуг з перевезення), електроенергії, послуг з навантаження (розвантаження), зберігання

Також згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних ФГ «Короткий» в періоді своєї діяльності придбання сої не здійснювало, податковий кредит сформовано за рахунок придбання товару, не задіяного у ланцюгу подальшої реалізації (комбікорм різного виду, премікси, картопля свіжа, культиватори глибокорозпушувачі (30 шт), мішки (35,5 тис. штук).

Вказане свідчить про відсутність у ФГ «Короткий» можливостей для здійснення господарської діяльності.

На підтвердження отримання сої позивач надав видаткові накладні, які не містять реквізитів довіреностей на отримання зазначених товарно-матеріальних цінностей.

Проведеним аналізом Національної автоматизованої інформаційної системи МВС України встановлено наступне:

- під реєстраційним номером НОМЕР_40 , який зазначений в ТТН від 04.06.2020 №540, зареєстровано легковий автомобіль MITSUBISHI COLT;

- автомобіль ДАФ, реєстраційний номер НОМЕР_17 , який зазначений в ТТН від 16.06.2020 №580, від 17.06.2020 №584, знятий з обліку 22.04.2008;

- причіп з реєстраційним номером НОМЕР_41 , який зазначений в ТТН від 17.06.2020 №573, має тип кузова «Цистерна»;

- причіп з реєстраційним номером НОМЕР_41 , який зазначений в ТТН від 17.06.2020 №592, має тип кузова «Контейнеровоз».

Відповідно до даних Системи «Податковий блок» ДПС України та Національної автоматизованої інформаційної системи МВС України ФОП ОСОБА_2 (перевізник) не мала взаємовідносин ні з фізичними, ні з юридичними особами, які є власниками зазначених в ТТН автомобілів та причіпів/напівпричіпів, ні з водіями, які вказані в усіх без винятку ТТН.

Відповідно до даних податкового розрахунку за формою 1 ДФ за 2 квартал 2020 року від 21.07.2020 №9173307334 ФОП ОСОБА_2 у червні 2020 року мала 1-го найманого працівника.

Аналізом баз даних Системи «Податковий блок» ДПС України та ЄРПН встановлено відсутність фактів виплати доходу ФОП ОСОБА_2 від ФГ «Короткий» за надання послуг з перевезення вантажів та відсутність зареєстрованих податкових накладних.

За висновком перевірки вказані обставини не підтверджують транспортування сої від ФГ «Короткий» до ТОВ «Агро-Рось».

Згідно Єдиного реєстру судових рішень ФГ «Короткий» є фігурантом у кримінальному провадженні від 05.05.2020 №32020100110000021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч.ч. 3.4 ст. 358, ч. 2 ст. 364 КК України, та у кримінальному провадженні від 08.05.2020 №62020100000000973 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 400-1, ч. 2 ст. 200, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212 КК України у зв`язку з тим, що ФГ «Короткий» та ряд інших суб`єктів господарювання за рахунок фіктивних операцій сформували «схемний» податковий кредит підприємствам реального сектору економіки, зокрема позивачу.

За висновком перевірки ФГ «Короткий» не могло здійснювати операції з постачання сої позивачу, оскільки не мало необхідних умов та засобів, основних фондів та матеріальних активів, необхідних для вирощування сої та не придбавало сою у інших контрагентів по ланцюгу постачання, належить до ризикових платників податку та здійснює діяльність з формування суб`єктам господарювання витрат та податкового кредиту без реального здійснення господарських операцій. За висновком перевірки ФГ «Короткий» проведено операцію, спрямовану на формування податкової вигоди з ПДВ а також формування витрат для ТОВ «Агро-Рось» по ланцюгу постачання за червень 2020 року. Отже господарські операції позивача з придбання сої у кількості здійснені поза межами господарської діяльності позивача, за відсутності розумних економічних причин (ділової мети), і не містять економічної доцільності.

Зважаючи на вказані обставини за висновком відповідача первинні бухгалтерські документи та податкові накладні на отримання сої від ФГ «Короткий» не дають права на формування витрат та включення ПДВ до складу податкового кредиту, внаслідок чого позивачем завищено податковий кредит за червень 2020 року на суму 840 009 грн.

Щодо господарських операцій з постачання сої та кукурудзи ФГ «Золото Ниви» (зареєстровано м. Полтава, вул. Шевченка, буд. 27, основний вид діяльності вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур) проведеною перевіркою встановлено, що придбання сої та кукурудзи здійснено відповідно до договорів поставки від 26.01.2021 №АР/21/0021 та від 03.02.2021 б/н на загальну суму 1 383 875,14 грн, в т.ч. ПДВ 230 645,85 грн.

Згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку-фізичних осіб за 1-й квартал 2021 року від 30.06.2021 №9175157605 на ФГ «Золото Ниви» у січні-лютому 2021 року працювало 5 осіб.

Відповідно до поданих відомостей за формою 20-ОПП ФГ «Золото Ниви» використовує у своїй діяльності офіс, склад за адресою: Полтавська обл., Кобеляцький р-н, м. Кобеляки, вул. Короленка, 2, склад за адресою: м. Полтава, вул. Овочева, 8, бочки, 43 земельні ділянки за адресою: Херсонська обл, Скадовський р-н, с. Приморське та 42 земельні ділянки за адресою: Херсонська обл, Скадовський р-н, с. Тарасівка, при цьому за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно земельні ділянки та об`єкти нерухомого майна за ФГ «Золото Ниви» або його засновником ОСОБА_12 не зареєстровані.

Крім того, пункт навантаження (Сумська обл, Тростянецький р-н, м. Тростянець, пров. Гаєвський, 2), зазначений у товарно-транспортних накладних на транспортування сої та кукурудзи від ТОВ «Золото Ниви» до ТОВ «Агро-Рось» не відповідає ні даним Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ні відомостям форми 20-ОПП.

ФГ «Золото Ниви» у 2020-2021 роках податковий розрахунок земельного податку та відомості про наявність земельних ділянок до контролюючого органу не подавало, виплату доходу від оренди земельних ділянок фізичним особам не декларувало.

Проведеним аналізом Єдиного реєстру податкових накладних за період діяльності ФГ «Золото Ниви» не встановлено придбання послуг оренди/суборенди земель, інших об`єктів рухомого чи нерухомого майна, транспортних послуг (послуг з перевезення вантажів), послуг з навантаження (розвантаження), зберігання, що свідчить про відсутність у ФГ «Золото Ниви» можливостей для здійснення задекларованої діяльності.

Аналізом баз даних, які містяться в Системі «Податковий блок» ДПС України та ЄРПН встановлено відсутність фактів виплати доходу ФОП ОСОБА_13 (перевізник) та будь-яким іншим фізичним особам, а також відсутність зареєстрованих податкових накладних на надання послуг з перевезення вантажів/транспортних послуг від ФГ «Золото Ниви» до ТОВ «Агро-Рось» від ФОП ОСОБА_13 , ТОВ «КТК» (перевізники), а також від будь-яких інших постачальників.

За висновком перевірки не підтверджено транспортування сої та кукурудзи від ФГ «Золото Ниви» до ТОВ «Агро-Рось».

Позивачем надані до перевірки видаткові накладні на придбання сої та кукурудзи у ФГ «Золото Ниви», які не містять реквізитів довіреностей на отримання зазначених товарно-матеріальних цінностей.

В ході перевірки на підставі даних, які містяться у Єдиному реєстрі податкових накладних проведено аналіз ланцюга постачання сої та кукурудзи з моменту реєстрації ФГ «Золото Ниви» платником ПДВ та усіх контрагентів-постачальників, які були задіяні в схемі постачання вказаних товарів, та встановлено, що ФГ «Золото Ниви» придбало сою у наступних постачальників: у ТОВ «Аскорд Агро» у період з 16.09.2020 по 20.10.2020 в кількості 1201,02 т, у ТОВ «Астро Телура» 01.09.2020 в кількості 320 т, у ФГ «Міртал Агро» у період з 18.01.2021 по 27.01.2021в кількості 100,3045, у ФГ «Галагро Бізнес» у період з 01.09.2020 по 22.01.2020 в кількості 3844,01 т.

В свою чергу ТОВ «Аскорд Агро» у період з 01.09.2020 по 20.10.2020 придбало сою в кількості 7751,023 т у «Астро-Телура», яке в свою чергу у період з 01.09.2020 по 20.10.2020 придбало сою в кількості 10606,023 т у ФГ «Галагро Бізнес» та у ТОВ «Торговий дім Офіс-Маркіт ХХ» в період 17.07.2020 по 01.09.2020.

Постачальниками сої для ФГ «Галагро Бізнес» є ТОВ «Торговий дім Офіс-Маркіт ХХ» в кількості 2535 т, дата поставки 01.09.2020; ТОВ «Аскорд Агро`в кількості 4150,003т, період поставки з 01.09.2020 по 16.10.2020; ТОВ «Євро Сіетл» в кількості 20118,541 т дата операції 02.07.2020.

В той же час єдиними постачальниками сої для ТОВ «Торговий дім Офіс-Маркет ХХ» були ФГ «Галагро Бізнес» в кількості 1378,96 т, дата операції 17.07.2020, та ТОВ «Астро Телура» в кількості 2855 т, дата операції 01.09.2020, а єдиним постачальником сої для ТОВ «Євро Сіетл» було ТОВ «Галагро Бізнес» у кількості 27014 т, дата операцій з 30.06.2020 по 20.07.2020.

ФГ «Золото Ниви» придбало кукурудзу у наступних постачальників: у ТОВ «Аскорд Агро» у період з 17.09.2020 по 20.10.2020 в кількості 6051,34 т у період з 17.09.2020 по 20.10.2020; у ТОВ «Астра Телура» у період з 08.09.2020 по 16.09.2020 в кількості 1160 т; у ФГ «Галагро Бізнес» у період з 19.09.2020 по 30.01.2021 в кількості 27049,297.

Проведеним аналізом встановлено, що постачальниками кукурудзи для ТОВ «Аскорд Агро» були ФГ «Галагро Бізнес» в кількості 509,6 т, дата операції з 19.10.2020 по 20.10.2020, та ТОВ «Астро Телура» в кількості 19578,74 т , дата операції з 11.09.2020 по 16.10.2020, яке в свою чергу придбало кукурудзу у ФГ «Галагро Бізнес» в кількості 21158,74 т, дата операції з 08.09.2020 по 16.10.2020 та у ТОВ «Торговий дім Офіс-Маркет ХХ» в кількості 1160 т, дата операції з 08.09.2020 по 16.09.2020.

При цьому єдиними постачальниками кукурудзи для ФГ «Галагро Бізнес» були ТОВ «Торговий дім Офіс-Маркет ХХ» в кількості 1230 т, дата операцій з 08.09.2020 по 10.09.2020, ТОВ «Аскорд Агро» в кількості 1387 т, дата операцій з 11.09.2020 по 07.10.2020, та ФГ «Золото Ниви» в кількості 344,38 т, дата операцій з 15.09.2020 по 24.09.2020, а єдиним постачальником кукурудзи для ТОВ «Торговий дім Офіс-Маркет ХХ» було ФГ «Галагро Бізнес» в кількості 1960,37 т, дата операції 17.07.2020.

Дослідженням ланцюга постачання сої та кукурудзи їх первинне походження не встановлено, а первинне введення сої та кукурудзи в оборот здійснене ФГ «Галагро Бізнес» та ФГ «Міртал Агро».

Проведеним аналізом ФГ «Міртал Агро» встановлено відсутність придбання сої та відсутність можливостей для вирощування, оскільки вказане фермерське господарство зареєстроване лише 27.05.2020, працівники наявні лише з 17.01.2021; згідно відомостям форми 20-ОПП ФГ «Міртал Агро» використовує у своїй діяльності офіс, склад, бочку; згідно даних Державного реєстру речових прав та Реєстру прав власності на нерухоме майно земельні ділянки та об`єкти нерухомого майна відсутні; податковий розрахунок плати за землю до контролюючих органів не подавався; податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних щодо придбання послуг оренди землі та об`єктів рухомого і нерухомого майна відсутні.

За висновком перевірки вказані обставини свідчать, що ФГ «Міртал Агро» не могло здійснювати операцію з реалізації сої для ФГ «Золото Ниви» у зв`язку з відсутністю придбання та виробництва.

Проведеним аналізом податкової звітності ФГ «Галагро Бізнес» встановлено, що відповідно до поданих повідомлень про об`єкти оподаткування форми 20-ОПП ФГ «Галагро Бізнес» використовує у своїй діяльності офіс, склад, сільськогосподарську техніку та велику кількість земельних ділянок, при цьому за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно земельні ділянки та об`єкти нерухомого майна за фермерським господарством чи його засновником ОСОБА_14 не зареєстровані; податковий розрахунок земельного податку та відомості про наявність земельних ділянок і виплату доходу фізичним особам за оренду земельних ділянок до контролюючого органу не подавались; податкові накладні в ЄРПН за період з дати реєстрації платником ПДВ по 30.01.2021 щодо придбання послуг оренди землі об`єктів рухомого та нерухомого майна, послуг з перевезення вантажів, послуг з навантаження/розвантаження, зберігання. придбання електроенергії відсутні; податковий кредит сформовано переважною мірою за рахунок придбання товару, не задіяного у ланцюгу подальшої реалізації; здійснювало реалізацію сої та кукурудзи у обсягах, що значно перевищували обсяги придбання при відсутності виробничих потужностей для виробництва.

Аналогічні порушення встановлені при аналізі податкової інформації ТОВ «Аскорд Агро», ТОВ «Астро Телура», ТОВ «Торговий дім Офіс-Маркет ХХ», ТОВ «Євро Сіетл», задіяних в схемі постачання сої та кукурудзи на ФГ «Золото Ниви».

Згідно даних Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що ФГ «Золото Ниви» є фігурантом кримінального провадження №12019000000000954 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

Також ФГ «Галагро Бізнес» та ТОВ Торговий дім Офіс Маркет ХХ» є фігурантами ряду кримінальних проваджень.

Згідно податкової інформації ГУ ДПС у Полтавській області, наданій листом від 10.08.2021 №79/16-31-18-03-38/42829566, ФГ «Золото Ниви» відсутнє за податковою адресою; інформація щодо наявності власних або орендованих приміщень (складських та офісних), необхідних для здійснення господарської діяльності, окрім даних 20-ОПП, відсутня.

За висновком перевірки ФГ «Золото Ниви» не могло здійснювати операції з постачання сої позивачу, оскільки не мало необхідних умов та засобів, основних фондів та матеріальних активів, необхідних для вирощування сої; господарські операції з постачання сої та кукурудзи у січні-лютому 2020 року здійснені від контрагентів, які не мають необхідних умов та засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності, та з обривом ланцюга постачання, тому є безтоварними.

Отже ФГ «Золото Ниви» проведено операцію, спрямовану на формування податкової вигоди з податку на додану вартість, а також формування витрат для ТОВ «Агро-Рось» по ланцюгу постачання за січень-лютий 2020 року, а господарські операції позивача з придбання сої у кількості здійснені поза межами господарської діяльності позивача, за відсутності розумних економічних причин (ділової мети), і не містять економічної доцільності.

Зважаючи на вказані обставини за висновком відповідача первинні бухгалтерські документи та податкові накладні на отримання сої від ФГ «Короткий» не дають права на формування витрат та включення ПДВ до складу податкового кредиту, внаслідок чого позивачем завищено податковий кредит за січень 2021 року на суму 124 542 грн та за лютий 2021 року на суму 106 104 грн, всього на загальну суму 230 646 грн.

Отже обґрунтовуючи відсутність реального здійснення господарських операцій позивача з ФГ «Долина РТ», ФГ «Короткий» та ФГ «Золото Ниви» відповідач посилається на непідтвердження транспортування товару та неможливість поставки товарів контрагентами, оскільки не підтверджена їх можливість вирощування товару та відсутність придбання у інших контрагентів.

Щодо непідтвердження транспортування товарів від ФГ «Долина РТ», ФГ «Короткий» та ФГ «Золото Ниви» колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Згідно п. 11.1 Правил №363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Судом першої інстанції вказано, що ним досліджені товарно-транспортні накладні на перевезення сої від ФГ «Долина РТ», та інформація з інформаційної системи МВС (т. 15, а.с. 65-71), та встановлено:

- причіп з реєстраційним номером НОМЕР_39 (зазначений в ТТН від 30.05.2020 №ВЧ23) має тип кузова «ПР-платформа»

Тобто у товарно-транспортних накладних зазначені автомобілі та причепи (напівпричепи), які не зареєстровані відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388; за вказаними у ТТН номерами зареєстровані інші автомобілі та причепи; зареєстровані автомобілі, які не могли здійснювати перевезення сипучих товарів, якими є соя та кукурудза, а саме: контейнеровоз, платформа, легковий автомобіль.

Згідно товарно-транспортних накладних ФГ «Долина РТ» (т. 3 а.с. 231-235) пунктом відвантаження зазначено с. Джугастра, Крижопільський район, Вінницька область, замовником та вантажовідправником є ФГ «Долина РТ». Проте у відомостях форми 20-ОПП (т. 4, а.с. 76-79) нерухоме майно за вказаною адресою у ФГ «Долина РТ» відсутнє; у Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме право власності чи право оренди не зареєстровано (т. 4, а.с. 61).

На переконання суду першої інстанції, вказані обставини свідчать, що ФГ «Долина РТ» не могло відвантажити сою у вищезазначених автомобілях та причепах за адресою с. Джугастра, Крижопільський район, Вінницька область, тому транспортування сої позивачу не підтверджено.

Також досліджені товарно-транспортні накладні на перевезення сої від ФГ «Короткий» та інформація з інформаційної системи МВС (т. 15, а.с. 65-71), та встановлено, що:

- причіп з реєстраційним номером НОМЕР_41 , який зазначений в ТТН від 17.06.2020 №573, має тип кузова «Цистерна»;

- причіп з реєстраційним номером НОМЕР_41 , який зазначений в ТТН від 17.06.2020 №592, має тип кузова «Контейнеровоз».

Взявши до уваги, що у товарно-транспортних накладних зазначені автомобілі та причепи (напівпричепи), які не зареєстровані відповідно до Порядку № 1388; за вказаними у ТТН номерами зареєстровані інші автомобілі та причепи; зареєстровані автомобілі, які не могли здійснювати перевезення сипучих товарів, якими є соя та кукурудза, а саме: легковий автомобіль, контейнеровоз, цистерна, суд першої інстанції дійшов висновку, що транспортування сої від ФГ «Короткий» у вищезазначених автомобілях та причепах не могло здійснюватись, тому відомості, зазначені у ТТН не підтверджені.

Щодо транспортування сої та кукурудзи від ФГ «Золото Ниви», у товарно-транспортних накладних т. 4 а.с. 156-158) замовником та вантажовідправником є ФГ «Золото Ниви», пункт навантаження - Сумська обл, Тростянецький р-н, м. Тростянець, пров. Гаєвський, 2. Проте відповідно до відомостей за формою 20-ОПП ФГ «Золото Ниви» використовує у своїй діяльності офіс, склад за адресою: Полтавська обл, Кобеляцький р-н, м. Кобеляки, вул. Короленка, 2, склад за адресою: м. Полтава, вул. Овочева, 8 (подано 16.04.2021).

Позаяк ФГ «Золото Ниви» не використовує складських приміщень для зберігання зерна за адресою: Сумська обл, Тростянецький р-н, м. Тростянець, пров. Гаєвський, 2, воно не могло здійснити відвантаження сої та кукурудзи.

Разом із тим, колегія суддів зазначає, що апелянт не має відношення до місця завантаження, оскільки ФГ «Долина РТ» могло завантажувати товар в місці, де його було придбано на підставі договору із третьою особою.

Зазначений факт не можу бути беззаперечним доводом для твердження про нереальність господарської операції.

Крім того, згідно даних 20 ОПП (стор.23, 24 акту перевірки) у ФГ «Долина РТ» є багато земельних ділянок у користуванні з 25.02.2020, при цьому господарські операції з поставки сої ФГ «Долина РТ» відбулися у травні 2020 року.

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з 24.02.2020 в користуванні ФГ «Долина РТ» є земельна ділянка площею 20,5295 га кадастровий №0522686400:02:001:0207, а з 25.02.2020 на праві власності земельна ділянка площею 101,00 га з кадастровим №0522255500:02:001:0311. В зазначеного контрагента є склади для зберігання готової продукції, і продану сою він міг як самостійно виростити так і придбати, що спростовує висновок суду першої інстанції, що ФГ «Долина РТ» не мало сої власного виробництва чи придбаної в інших контрагентів.

Також судом першої інстанції не надано оцінки, що до ТТН ВС3010 від 29.05.2020 де вказаний ТЗ з номером НОМЕР_3 , причеп НОМЕР_42 , та ТТН ВС245 від 30.05.2020 де вказаний ТЗ з номером НОМЕР_6 та причеп НОМЕР_7 ніяких претензій у перевіряючих не було, тому відсутні підстави для їх неприйняття.

Крім того, з чотирьох наявних претензії по ТТН, не надано жодного пояснення чому «Контейнеровоз» - причеп на який можна розмістити як контейнер, так і навіс/причіп/тент і причеп «ПР-платформа» на який теж можна розмістити навіс/причіп/тент, не можуть перевозити сою.

Твердження суду, про відсутність відомостей щодо реєстрації автотранспортних засобів з номерними знаками НОМЕР_37 , а також напівпричепів НОМЕР_2 та НОМЕР_38 , а транспортного засобу з номером НОМЕР_4 , як легкового автомобіля не підтверджені жодними доказами.

Крім того, причеп НОМЕР_38 не зазначений в ТТН 30.05.2020 №ВЧ22, як вказує суд першої інстанції, такий причеп має інший номерний знак НОМЕР_39 та він зазначений теж в іншій ТТН 23 від 30.05.2020.

Крім того, позивачем надавались пояснення, що в ТТН мали місце описки в номерах ТЗ, зокрема було вказано про ТЗ № НОМЕР_37 , тоді як реальний номер НОМЕР_8 , в ТЗ номер вказаний НОМЕР_4 , тоді як вірний номер НОМЕР_43 , а в причепі НОМЕР_2 , вірний номер НОМЕР_44 .

При цьому, описки в оформленні документів, не впливають на їх реальність.

Щодо місця завантаження при взаємовідносин між позивачем та ФГ «Короткий», колегія суддів зазначає, що жодних зауважень у перевіряючих не було, товар завантажувався в місці здійснення діяльності ФГ «Короткий» і розвантажувався на комбікормовому заводі апелянта.

Господарські операції з поставки сої ФГ «Короткий» відбулись у червні 2020 року.

При цьому, згідно даних 20 ОПП (стор. 32-33 акту перевірки) у вказаного контрагента є земельна ділянка в користування ще з 07.05.2020 та багато іншого обладнання, матеріалів та засобів для здійснення вирощування сої.

У вказаного контрагента є склади для зберігання готової продукції, і продану сою він мав змогу як самостійно виростити, так і придбати не у платника ПДВ, що спростовує доводи суду першої інстанції про те, що ФГ «Короткий» не мало сої власного виробництва чи придбаної у інших контрагентів, що свідчить про неможливість її поставки позивачу.

Суд першої інстанції залишив поза увагою, що куплений Товар перевозився згідно 12 ТТН і тільки до 5 у перевіряючих виникли сумніви щодо реальності перевезення.

Щодо 7 з 12 ТТН перевіряючі не вказали жодної підстави для їх неприйняття в якості доказу перевезення.

Також не надано жодного пояснення чому «Контейнеровоз» - причеп на який можна розмістити як контейнер, так і навіс/причіп/тент і причеп не можуть перевозити сою.

Твердження суду першої інстанції, про те, що ТЗ з номером НОМЕР_40 , який зазначений в ТТН від 04.06.2020 №540 зареєстровано легковий автомобіль MITSUBISHI COLT, а автомобіль ДАФ, реєстраційний номер НОМЕР_17 , який зазначений в ТТН від 16.06.2020 №580, від 17.06.2020 №584, знятий з обліку 22.04.2008, не підтверджені жодними доказами, більше того, додані до позову докази - фотофіксація, спростовують дані обставини.

Також твердження про те, що причіп з реєстраційним номером НОМЕР_23 , який зазначений в ТТН від 17.06.2020 №573, має тип кузова «Цистерна» взагалі не відповідає дійсним обставинам справи так як ТТН від 17.06.2020 №573 не має, вона не є доказом по справі та відсутня в матеріалах справи.

Господарські операції з поставки сої ФГ «Золото ниви» відбулись у січні-лютому 2021 року, а земельні ділянки у ФГ «Золото ниви» були в користуванні з липня 2020 року, що не виключає можливість власного вирощування зерна, більше того у вказаного контрагента є в користуванні склади, на якому могли б зберігатись соя та кукурудза, і продану сою та кукурудзу він мав змогу як самостійно виростити, так і придбати не у платника ПДВ що спростовує доводи суду першої інстанції про те, що ФГ «Золото ниви» не мало сої, кукурудзи власного виробництва чи придбаної у інших контрагентів, що свідчить про неможливість її поставки позивачу.

У перевіряючих не було жодних інших претензій ні до первинних документів, ні до ТТН, окрім місця завантаження.

Колегія суддів звертає увагу, що до позову додані докази щодо факту подальшого використання позивачем Товару придбаного у ФГ «Долина РТ», ФГ «Короткий» та ФГ «Золото ниви», його реального існування та прибуття на завод позивача з переробки комбікорму.

Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів зазначає, що у кожного контрагента на момент здійснення господарських операцій є у власності чи користуванні земельні ділянки, склади, матеріально-технічна база та ресурси (автомобілі, сіялки, сільськогосподарська техніка, бочки, резервуари для зберігання пального); у кожного з них є штат співробітників; всі вказані контрагенти здійснювали саме сільськогосподарську діяльність та мали змогу як виростити, так і купити, зберігати і продати апелянту сою та кукурудзу; придбана соя та кукурудза була реально поставлена, перевезена, отримана апелянтом (попередньо зважена та перевірена по якості), здійснено перемішена Товару на складі позивача та придбана соя та кукурудза була перероблена в комбікорм.

При цьому, доводи щодо часткової невідповідності даних в ТТН щодо ТЗ та місці завантаження, не можуть мати вирішального значення для здійснення висновку про нереальність операції, з врахуванням того, що від сутні будь-які претензії безпосередньо до первинних документів, можливості здійснення господарських операцій всіма учасниками, їх реальність, оплатність, реальність використання придбаного товару у своїй діяльності апелянтом та підтвердження це наявними в матеріалах справи доказами.

Колегія суддів звертає увагу, що наявність у позивача матеріально-технічної бази та ресурсів підтверджується документами щодо його майна, даними 20 ОПП, Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, Сертифікатами відповідності виробництва, Довідкою щодо кількості працівників позивача, Договором оренди комбікормового заводу, Оборотно-сальдової відомості по оборотних та не оборотних активах позивача та Запасах/ресурсах, Сертифікатами ISO9001:2015, ISO9001:2018 та ДСТУ ISO22000, Сертифікатом Халяль та рядом інших документів (т.1 а.с.217-250, т.2 а.с.1-250, т.3 а.с.1-217).

Документальне оформлення господарської операції з ФГ «Короткий»: Договір, Специфікації до них, податкові та видаткові накладні, ТТН, докази оплати, докази зважування, аналіз якості придбаного Товару (т.4 а.с.1-62)

Докази використання придбаного Товару на виробництві: бух. Довідки щодо розподілу витрат, картка рахунку надходжень, докази переміщення саме придбаного Товару в силос/комбікормовий завод, накладні-вимоги, переміщення з силосу або комбікормового заводу в цех переробки та збуту зерна, картки переміщення між складами, картки переміщення готової продукції, накладні на переміщення готової продукції (т.4 а.с.63-139).

Документальне оформлення господарської операції з ФГ «Золото Ниви»: Договори та специфікації, Видаткові та податкові накладні, ТТН, докази оплати, докази зважування, фото фур, аналіз якості придбаного Товару (т.4 а.с.143-167).

Докази використання придбаного Товару на виробництві: бух. Довідки щодо розподілу витрат/аналіз розподілу витрат, картка рахунку надходжень, підтвердження переміщення саме придбаного Товару на комбікормовий завод, накладні-вимоги щодо переміщення з заводу в цех доопрацювання, переміщення комбікормового заводу в цех виробництва, накладні на переміщення на склад готової продукції або в екструдерний цех (т.4 а.с.168-187).

Документальне оформлення господарської операції з ФГ «Долина РТ»: Договір та специфікації, видаткові та податкові накладні, ТТН, докази оплати, докази зважування, фото фур, аналіз якості придбаного Товару (т.3 а.с.218-248).

Докази використання придбаного Товару на виробництві: бух. Довідки щодо розподілу витрат, картка рахунку надходжень, підтвердження переміщення саме придбаного Товару в силос/комбікормовий завод, накладні-вимоги, переміщення з силосу або комбікормового заводу в цех переробки та збуту зерна, картки переміщення між складами, картки переміщення готової продукції, накладні на переміщення готової продукції (т.4 а.с.63-101)

Докази наявності ресурсів у контрагентів вказані в самому акті перевірки.

За таких обставин, враховуючи реальність проведеної господарської операції між позивачем тa ФГ «Долина РТ», ФГ «Короткий», ФГ «Золото ниви» що підтверджується не тільки належним чином складеними та оформленими первинними бухгалтерськими документами, зареєстрованими податковими накладними і проведеними в безготівковому порядку розрахунками, а ще й іншими доказами: ТТН на перевезення, зважування вантажу, контроль його якості, внутрішнє складське переміщення, здійснення переробки, та отримання нового активу - комбікорму, що у своїй вартості значно перевищу вартість отриманої сої, однозначно свідчить про наявність економічної доцільності проведеної господарської операції для позивача, яка спрямована на досягнення головної мети здійснення господарської діяльності - отримання прибутку, що підтверджено належними та допустимими доказами в сукупності.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до висновку експертів №21355/23-71 від 05.03.2024 (т.6 а.с.154-182), висновки акту перевірки Головного управління ДПС у Черкаській області від 21.12.2021 №9949/23-00-07-0205/30929025 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Агро-Рось» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2019 по 30.09.2021 щодо порушення ТОВ «Агро-Рось» вимог п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 201.7, 201.10, 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-Х1V. П. 1, п.п 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, в результаті чого занижений податок на додану вартість на загальну суму 1 483 828 грн, у т.ч. за травень 2020 року на суму 413 173 грн, червень 2020 року на суму 840 009 грн, січень 2021 року на суму 124 542 грн, лютий 2021 року на суму 106 104 грн є необґрунтованими та документально не підтверджуються.

В Сукупності наданих на дослідження документів, рух активів/товарів (сої та кукурудзи), придбаних ТОВ «Агро-Рось» у ФГ «Короткий» (згідно з видатковими накладними №1 від 04.06.2020, №3 від 15.06.2020, №4 від 16.06.2020, №5 від 16.06.2020, №6 від 17.06.2020, №7 від 17.06.2020, №8 від 17.06.2020), ФГ «Долина РТ» (згідно з видатковими накладними №139 від 29.05.2020 та №140 від 30.05.2020) та ФГ «Золото ниви» (згідно з видатковими накладними №32 від 27.01.2021, №28 від 04.02.2021) та їх використання при виготовленні комбікорму (внутрішнє переміщення/перетворення з сої купленої та сою куплену товарну, переміщення до силосу, переміщення до екструдерного цеху, цеху з виробництва/комбікормовий цех, де на виході було отримано макуху соєву та олію, після чого олія соєва та макуха переміщені до цеху виготовлення комбікорму, де з них було виготовлено комбікорм, який переміщено на пташники), підтверджується даними бухгалтерського обліку та внутрішньогосподарськими накладними ТОВ «Агро-Рось».

Аналізуючи всі подані документи, колегія суддів дійшла до висновку, що всі операції позивача з контрагентами є реальними, товарними (мають матеріальний результат, який був використаний в господарській діяльності позивача) та підтверджуються належним чином оформленими первинними та бухгалтерськими документами, які підтверджують заміну структури активів та зобов`язань.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку. За змістом наведених норм, право платника податків на збільшення в податковому обліку сум податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником-платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 статті 201 ПК України) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Оцінюючи докази, надані сторонами, суди повинні мати на увазі, що сам факт наявності у позивача податкових накладних та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах, а також те, що для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 809/1337/17.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 07 серпня 2018 року у справі №826/14619/13-а, від 14 серпня 2018 року у справі № 816/2045/17.

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що документи, складені за наслідками господарських операцій між позивачем та його контрагентом не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу ч. 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

При цьому, податковим органом не було спростовано реальності та достовірності наданих первинних документів, не надано доказів, які б вказували, що дані документи складено з порушеннями чи в супереч нормам чинного законодавства.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 820/1124/17, висновки про відсутність реальності господарських операцій з огляду на відсутність у контрагентів трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу наданої іншими контролюючими органами податкової інформації та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДФС, зокрема і щодо неподання контрагентами податкової звітності, проте така податкова інформація, носить виключно інформативний характер. Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, фактично будь - які первинні документи платника податків не використовуються та не аналізуються, а отже така інформація не відповідає критерію юридичної значимості, та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Колегія суддів зазначає, що податковим органом не було спростовано реальності та достовірності наданих первинних документів, не надано доказів, які б вказували, що дані документи складено з порушеннями чи в супереч нормам чинного законодавства.

Колегія суддів наголошує, що посилання відповідача на наявність кримінальних проваджень стосовно контрагентів позивача є необґрунтованими, оскільки такі матеріали жодним чином не можуть бути безумовним та достатнім доказом відсутності реального характеру господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентами, оскільки доказом вини особи в порушенні публічного порядку є виключно вирок суду, який на час вирішення даної справи відсутній.

Відповідно до ч. 6 статті 78 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте контролюючим органом, всупереч вимог ч. 2 статті 77 КАС України, таких доказів як вироки надано не було.

При цьому, сам факт проведення досудового розслідування не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентом, внаслідок чого підлягає перевірці кожне податкове правопорушення і здійснення комплексного дослідження усіх складових господарських операцій.

Між тим, відповідачем не надано жодних доказів того, що позивач діяв без належної обачності і йому мало бути відомо про порушення, які можливо допускаються контрагентами, при цьому, позивач не може нести відповідальність за можливі негативні наслідки господарської діяльності його контрагентів, а тим більше за відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачання товарів.

Під час проведення господарських операцій платник податків може бути і не обізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів, як обов`язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

На момент здійснення правовідносин підприємства-контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Окрім того, слід зазначити, що поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у суб`єкта господарювання додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань.

Колегія суддів наголошує, що підстави, які зазначені податковим органом в акті перевірки з урахуванням усіх наданих первинних документів позивачем, не є достатніми та належними для висновку про фіктивність господарських операцій та не узгоджуються з положеннями податкового законодавства.

Вищевикладені пояснення позивача у поєднанні з наданими первинними документами підтверджують реальність господарських операцій по відносинам із контрагентами та пов`язаність придбаних товарів із господарською діяльністю підприємства.

Враховуючи викладене, висновки акту перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України в спірній частині є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

В обґрунтування прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються на даних податкової інформації щодо контрагентів, а не з аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Доводи відповідача про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту.

При цьому, відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

В даному випадку відповідачем не доведено та не надано належних доказів, а судом не встановлено фактів, які б свідчили про узгодженість як дій між позивачем чи його контрагентами та рядом перелічених в акті перевірки товариств, так і дій між позивачем та контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або обізнаності позивача з будь-якими протиправними діями своїх контрагентів в частині ведення бухгалтерського /податкового обліку.

На реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність у контрагента платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, оскільки останній має право їх залучати на підставі цивільно-правових угод. При цьому, орендовані об`єкти нерухомого/рухомого майна не повинні відображатися на балансі юридичних осіб як власні основі засоби. Водночас обставини відсутності у контрагента позивача тих чи інших основних засобів, необхідних для ведення господарської діяльності, мають бути встановлені відповідним контролюючим органом під час документальних перевірок. Проте, в тексті акта перевірки відсутні посилання на обставини проведення та/або неможливості проведення документальних перевірок контрагентів позивача.

Таким чином, дослідивши та проаналізувавши подані представниками сторін до матеріалів справи в обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них документи та матеріали у їх сукупності, колегія суддів дійшла до висновку про не доведення відповідачем належними та достатніми доказами висновків акта перевірки щодо фіктивності операцій між позивачем та контрагентами, тому податкове повідомлення-рішення від 26.10.2020 №695/2300070201 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог, колегія суддів дійшла до висновку про стягнення на користь позивача суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги відповідно до приписів ч.1 ст.139 КАС України.

Згідно п.3 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Відповідно до платіжної інструкції №19010217 від 31.08.2023 апелянтом за проведення судово-економічної експертизи було сплачено 124269,60 грн.

З урахуванням задоволення апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача також витрат на проведення експертизи в сумі 124269,60 грн.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Рось» - задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Рось» - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.10.2020 №695/2300070201.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 44131663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Рось» (20751, Черкаська обл., Смілянський р-н, с. Ташлик, вул. Б. Хмельницького, 103, код ЄДРПОУ 30929025) сплачений судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 62025,00 грн (шістдесят дві тисячі двадцять п`ять гривень 00 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 44131663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Рось» (20751, Черкаська обл., Смілянський р-н, с. Ташлик, вул. Б. Хмельницького, 103, код ЄДРПОУ 30929025) судові витрати за проведення судово-економічної експертизи у розмірі 124269,60 грн (сто двадцять чотири тисячі двісті шістдесят дев`ять гривень 60 коп.).

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 07.10.2024.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко

Л.В. Бєлова


Суд	Шостий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	03.10.2024
Оприлюднено	09.10.2024
Номер документу	122133204
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Кучма Андрій Юрійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 03.10.2024 по справі 580/4351/22ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —580/4351/22

Постанова від 03.10.2024

Постанова
від 03.10.2024 по справі 580/4351/22
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД